Шпаргалка по «Истории педагогики»

На сусп погляди Коменського вплив його уч в демокр нар русі Чехії, що у доповн з ідеями Відродж сформ у нього демократизм, гуманізм, народність, глибоку симпатію до простих людей.Коменський бачив, відчував на собі i глибоко переживав недоск та несправ тогоч сусп устрою. Єдиним доціл зас реформування суспільства він називає зразкове виховання молоді. “Людина робиться людиною тільки завд вихованню“. Справу вих молоді поклад на шк.Найважл пед ідеї Коменського, особл його дид погляди ґрунт на засадах сенсуалізму. Сенсуалізм (sensus – відчуття) – філ течія, предст якої ствердж, що джер пізн об’єкт світу для людини служить передусім її чуттєвий досвід.

13. "Велика дидактика" Я.А.Коменського - узагдосвіду теорії і практики освіти і виховання попередніх епох

Ком цілком прав поставив питання про загпед о-ви навч. О-ву його дидактичного вчення стан три найважл п-пи:— виховуючий хар навч;— зв навч з життям;— відповідність навч віку учнів. Важливим є пит про суть і завд осв. У “Великій дид“ Коменський так визнач цю проблему: “А наукова освіта нехай служить людині для удоск одночасно її розуму, мови і рук, щоб вона могла все потрібне розумно спогляд, висловл словами і здійсн в дії“. “Знати, діяти і говорити – ось у чому сіль мудрості“.Дид полож Коменський ґрунтує, передусім, на сенсуаліст о-ві, тому найгол п-пом вваж п-п наочності. Він 1м у світі теорет обґрунт і детал розкрив цей п-п, хоч на емпір р-ні його застос й інші педагоги. “Поч пізн завжди виплив з відчуттів, тому навч починати не із словесного тлумач про речі, а з реального спостер за ними“.З цього п-пу виводить “Золоте правило дидактики“: “Нехай буде золотим правилом для тих, хто навчає: все, що тільки можна, надавати для сприйм чуттями: видиме – зором, чутне – слухом, запахи – нюхом, доступне смакові – смаком, доступне дотикові – дотиком. Якщо якісь предм можна сприйн одразу кільк чуттями, нехай вони зразу ж і відчув кількома чуттями“.У процесі навчання, крім використ самих предметів, Коменський рекоменд користув картинами, копіями, муляжами, моделями тощо. Як бачимо, п-п наочності Коменський протиставляв відірв від життя словесному, пасив навчанню.

14. Реальна освіта представників педагогічної думки Зх Європи

Реал осв — сист заг сер осв, що мала практ спрям, і давала ширші, порівн з класичною, знання з природнич, фіз-мат наук, нових мов, креслення, (малюв). Реал шк започ протест теолог Йоган Юлій Гекер, зробивши наг на отрим практ знань учнями, що поход з усіх прошарків сусп, зокрема селян. Ідею впровад 1747 у життя у вигл 6-р шк король Прусії Фрідріх ІІ Великий, який був прихил ідей Просв-ва і практ наук, які мали б придатись учням у житті і що робило б їх корис для держ. Локком була запропон прогр реал освіти, яка передбач необх підгот до “діл занять в реал світі“, до комерц діяльн. Він радив вивч живу мову, замість мертвих: англ i франц. У число “корисних“ для вивч предм ввійшли геогр, мал, матем, астрон, філос, іст, право. Сюди ж Локк вкл стенограф i бухгалт, як такі, що дають необх знання для промисл i торгівлі. Віддаючи данину англ трад, Локк у прогр навч вкл верх їзду, танці й фехт. Зміст освіти, запропон Локком, набагато шир, ніж було прийн у той час.Замість старих ф-м сусп вих Руссо вваж за необх ввести демокр сист, в о-ву якої вимаг покласти труд вих: вивч сусп ремесел і мист, причому в ході навч він вваж за необх виявл у вихов ті чи інші дарув, заклад природою.Я. А. Коменський є перш пед, який доклад й реаліст розроб зміст осв й вихов дітей дошк віку у спец фундамент творі "Матер школа". Цікаві поради в цій галузі: дати знання з природозн, оптики, географії, арифм, геом, музики, мови; місцем материн шк є сім'я, а виховат — мати; змалку слід дитину привч до праці; перш день у школі пов бути радісною і світлою подією в житті дитини. Другу ланку школи — школу рідної мови він вважає найважливішою, бо вона повинна дати о-ви для б-якої под діяльн юнака. Школу рід мови пов пройти всі діти обох статей. Запровад в шк рідну мову як мову виклад й вих — ця порада надзвич актуал. Пропон третю ланку в сист осв — лат шк або гімназ, Коменський дає перелік предм, вказує, що завд цієї шк — вичерпати всю енцикл наук, до семи "вільних мистецтв" він додає фізику, географію, історію, мораль, причому напов їх новим змістом.

15. Вільне виховання Ж-Ж.Руссо. Толст, Вентц,Корчак, Монтес, Сухомл, Амонаш

Проб віл вих налічує понад ніж 200літню історію, якщо вваж що її витоків стоїть Ж.-Ж. Руссо. Дане визнач істор рамок має умовний характер, і ми пов мірою згодні на позицію Г.Б.Корнетова, який вважає, що витоки вільного вих чітко прогляд й в полісній демократії Афін У –1У ст. е. Ідея віл вих, висун вперше у захієвроп пед, починає інтенс розроб у вітч пед із 2пол ХІХ ст, набуваючи специф риси. Інтерес педагогів у своїй проявл як самого процесу вільн вих, і до своєї історії його розв. Так, вже на поч мин ст з'явл праці С.І. Гессена, В.В.Зеньковского, П.К.Каптерева та інших., дають хар-ку стану рос пед думки у тих вільн вих. Не пропадає інтерес до цього предмета й у час: різні аспекти цієї проблеми знаходять відображення, наприклад, на роботах В.А.Вейкшана, А.І. Піскунова,З.И.Равкина, вдиссертационном дослідженні Н.В.Самойличенко. В роботах Ж.-Ж. Руссо, які визнач стратегію розвитку цього напряму, свобода сприйм як благо. Аналіз громадс процесів навод його до думки, що у громадськ ладі з жорсткою соц ієрархією вих корисно рівно настільки, «наскільки доля узгоджується зі званням батьків; у кожному другому випадках воно шкідливо» (5,30). Ж.-Ж. Руссо бачить шкідл традиц вих у цьому, що його ставить в основі ті цінності, властивих суч сусп, що характериз «повним розтлінням моралі». Людина може бути щасл в тому разі, якщо може корист своб. Свобода ж дається тоді, коли людина незалеж, задовольн собою. Далі, розгляд типи залежності, Ж.-Ж. Руссо підкресл, що залеж від речей, опосередк сама природа заклала, за своєю сутністю пов'яз з мораллю, і тому породжує пороків і шкод свободі, а залеж самого від людей дає цілком протилеж результ. Отже, Ж.-Ж. Руссо, говорячи про свободу в осв процесі, насамп передбач своб від громадс забобонів та шк установ.Найважл місце у пед теорії Л. Н. Толстого займає ідея вільн вих. Вона міцно пов'язана з його філос-ідеалист і стають політ поглядами. Л. Н. Толстой вважав, що людина може вільно форм свої і погляди, це без будь-якого насильства, й примусу товариства, І що дітям властиво прир доскон і високі етичні якості. «…В усіх життєвих століттях і всіх людей, – писав Толстой, – дитина є зразком невинності, безгрішності, добра, правди та краси. Людина народилася доскон – є велике слово, сказане Руссо, і слово це, як камінь, залиш твердим і істинним». Виходячи з цього, Толстой думав, що виховати нащадка безглуздо, оскільки свідомість мор ідеалу в дітей віком сильніше, ніж в дорослих. Дорослі мають лише давати дітям матеріал у тому, що вони могли самі розвив «гармон й всебічно». На думку Толстого, віл вих сприяє саморозв, саморозкриттю якостей, схильностей і здібностей, заклад дитині від народж. Він ідеаліз природу дітей, вказував, що «дитячий вік є прототип гармонії». Отже. Толстой у своєму вченні про своб вчених запереч правомірність і можлив свідом, цілеспрям вих впливу педагогів та батьків на дітей. Ідея вільн вих була глибоко суперечливою, антинаукової. Насправді виховання – організов, цілеспр процес, має певні завд, утрим і який наразі трив з доп різн зас і мет вих на дітей.В якості осн мети  вих.  К.Н.Венцель бачить звільн дит і надан їй всіх позит даних для розв його індивід, її віл особистості. Говорячи про осн метод вих, К. Н. Венцель відзнач, що цей метод пов бути мет звільн в дитині творч сил, методом пробудж і підтримки в ньому духу шукання, дослідж, творчості. Ідея свободи в альтернат пед розгляд в руслі визн необх ств умов для саморозв особистості, справж буття якої ототож з екзистенціал зміною. В якості гол умови виступ вих, засн на ідеях антиавторит, антирепресив і психотерапевт комунікації.Його твори "Звільн дитини", "Нові шляхи вих та освіти дітей", "Етика і педагогіка творч особистості насичені гострою критикою старої школи, свідчать про велику любов до дітей, прагн розвити їх творчість шуканням нових шляхів виховання. У цьому позит знач виступів К. Н. Вентцель в той період. Але, критик стару шк, обурюючись шк політ самодерж, Вентцель, як і інші прихил теорії "вільного вих", не міг, однак, протист їй позит ідеал нової шк. Замість старої шк пропон ств "буд вільної дитини", де не було б навч плану, програм, класно-урочної системи. Ці "буд могли б відвід, діти від 3 до 13 р, вони могли б у залежн від віку і своїх інтересів вільно об'єдн в рухливі групи, щоб пограти, побігати, зайн яким-небудь продукт працею, поговор з доросл і таким шляхом придб деякі знання та навички. Системат навч тут не передбач, центром зан пов бути майст. Замість пост вчит займ з дітьми пов батьки. Діти і батьки складуть своєр гром. Протест проти стар шк, запереч взагалі необх шк як центру організ вих дітей. Він щиро прагн розвин творч і ініціат вихов, але при цьому ідеаліз дітей, переоцін їх досвід. У св кн "Теорія вільн вих та ідеал дит садок» К. Н. Вентцель розроб о-ви "віл вих дітей дош віку. Він пропон ств поряд з "буд вільн дитини» дошк заклад, назван ним" ідеал дит садок ". Цей дит садок, на його думку, теж пед громада, в якій вихованці і діти - «дві рівнопр од-ці». Він пов бути, «мал господар од-цею, труд асоціацією, в буд і життя якої діти беруть найакт уч» (праця з самообслуг, вигот посібн та іграшок, догляд за росл, твар, с/г праця і т.п. ). Дит садок пов "стати місцем щастя, радості і свободи", місцем задовол всіх громадс, наукових, естетич, морал та ін запитів дит, "місцем цільної і гармон життя дит". Тут, як і в "домі вільн дитини", не пов бути програм, планів, розкладу, а слід провод план життя самих дітей, тобто епізод заняття за задумом і вільн вибору дітей. І вихователь дит садка, і діти - всі повинні бути творцями; у заняттях вих з дітьми пов переваж пед імпровіз, творчість, без усякої попер підгот. Марія Монтессорі (1870-1952)- італ педагог, лікар, автор мет вих діт у дошк зак ("буд дитини") і поч шк. Розроб нею метод розв орг чуття у розум відстал дітей стала в пригоді у роботі з дітьми норм розв. У своїх працях "Метод наук пед, що застос до вих в буд дітей ", " Самових і самонавч в поч шк " критик ст шк за ігнор прир запитів дит, відсут дит рухлив на уроках, обґрунт необх над дітям своб для "самових і самонавч".Св пед ідеї М. Монтессорі особисто втіл в життя в очол нею устан: в дошк закладах, ств "Громадою дешевих квартир" для бідних (ідея єдн шк та сім'ї); в "буд дитини" (ідея .Допоможи мені це зробити самому").Осн для самових і самодисц, довод педагог, є тренув зосередж-сті, волі, яке має місце під час виправл допущ помилок у діях. Воно сприяє подол тієї "хаотичності", яка хар для дітей дошк віку.За сист М. Монтессорі сьог прац чимало дошк закл та поч шкіл у різних кр світу.

16. Протиріччя політичних і філос  передумов у теорет спадщині  Дж.Локка. Дж.Локк-прибічник реальної  освіти

Дж.Локк першим в історії розробив нову, що ґрунтується на світських началах, систему виховання підростаючого покоління. Свої педагогічні погляди виклав у творах “Думки про виховання“ (1693 р.) та “Про виховання розуму“ (опуб. 1706 р.). Основою для педагогіки Локка послуж його філос-психолконц, відображ у гол філос праці “Досвід про люд розум“ (1689 р.). Локк розроб філос-психол теорію “чистої дошки“, яка поляг у запереч існ в свід людини “вродж“ ідей i уявлень. Психіка людини від народж подіб до чист дошки або чист аркуша, де ще нема ніяких написів.Теорія “чистої дошки“ привела Локка до визнання вирішал ролі вих у розв дит. Він вказ, що на 9/10-х люди стають добрими або злими, корисними чи не корисними завдяки вих.Мета i завдання вих за Локком є підготовка джентльмена. Джентльмен – це дворянин за походженням, ділова людина, яка уміє розумно i вигідно вести свої справи, має хорошу фізичну підготовку та відрізн “витонченістю“ манер поведінки у тов-ві. Виходячи з практики тогочасного дворян вих Локк відстоює домашнє, індивід вих дітей i категор вист проти шк осв, оск ост є відбитком сусп, яке за своєю суттю аморал.Реаліз своєї вих програми Локк пропонує починати з фізичного виховання, яке повинно сприяти укріпленню здоров’я дитини, її загартуванню: “здоровий дух у здоровому тілі“.У творі “Думки про виховання“ розкрито цілу систему фізичного виховання джентльмена, яка передбачає ряд цікавих та ефект, а інколи i суперечливих прийомів. Локк рекомендує привчати дітей до холоду i спеки, носити простий i вільний одяг, мити ноги холодною водою тощо.Такі позиції Локка щодо фіз вихов не випадкові. Адже, тогочасна Англія вела активну колоніальну політику, і людям, які завойовували нові території, часто приходилось жити в необжитих місцях, у тяжких i незвичних кліматичних умовах.Головне місце у пед концепції Локка належ мор вих. Мораль вивод не з реліг вчення, а з інтересів окр особи, керуючись принципом вигоди “все, що приносить особисту користь, є моральним“. Для джентльмена, на його думку, найважливіше виробити характер і волю. Морально вихована людина – це та, якій вчинки диктує розум, і яка вміє діяти всупереч своїм почуттям і бажанням.Найважл зас вих, за Локком, є не формал зауч правил моральності, а прищепл корисних звичок через позитивний досвід поведінки, а також особистий приклад вихователя.Важл знач як зас вих Локк надавав обмеж, які сприяють виробл дисципл духу дитини. Застос цей засіб треба починати з малих років, i найперше – шляхом боротьби з дит примхами.

17. Проблема підготовки вчителя в зар. історії педагогіки (17-19ст.)

Поч з епохи Англійської буржуазної революції 17 століття в розвитку педагогічної думки можна виділити дві основні течії: з одного боку, продовжила зберігати пануюче положення феодальна для клерикалізму концепція вих, з іншої — починає складатися нове, буржуазне трактув виховання як засобу формування діяльної людини, підгот її до житт бор за власне благопол. Яскравий вираз нові ідеали виховання отрим в працях англійського філософа-просвітителя Джона Локка, що висунув на перш план проблеми етичного й фізичного виховання й утилітаристського підходу. Важл знач мала боротьба Локка проти теорії природж ідей.У 18 столітті теорет розробка питань вих здійснюв, гол чином, у рамках Освіти. Спир на вчення Локка про прир рівність людей, передові франц мислителі (К. А. Гельвецій, Д. Дідро, Ж. Ж. Руссо та інші) розвивали положення про вирішальну роль виховання і середовища у формуванні особи. Дідро, зокрема, одним з основних завдань виховання вважав розвиток індивідуальності людини. Франц матеріалістами обґрунт й популяриз ідея реал осв, яка пов була витіснити так звану схоластичну утворену. Найбільший внесок у розвиток педагогічної думки в 18 столітті вніс Ж.-Ж. Руссо, що з'явився основоположником концепції природного, вільного виховання. Руссо зробив спробу намітити завдання, зміст і методи виховання й навчання дітей, виходячи з особливостей їх фізичного й духовного розвитку на різних вікових етапах, висунув вимогу активізувати методи навчання дітей. Вплив ідей Руссо простежується в демократичних проектах реформи народної освіти у Франції в період революції 1789—1793, у діяльності німецьких філантропістів (І. Б. Базедов, Х. Р. Зальцман, І. Г. Кампе і ін.), що створили оригінальні педагогічні установи інтернатного типу і що поклали по суті початок теоретичній розробці педагогіки.Пед думка 18-19 ст випроб дію ряду положень нім класич філософії (І. Кант, І. Р. Фіхте, Р. В. Ф. Гегель). У розробці ж власне педагогічної проблематики важл етапом була діяльн швейцар пед-демокр І. Р. Песталоцці, який спроб побуд теорію вих й навч на базі даних психології. Досвід і думки Песталоцці, що стосувалися розвитку дитини в процесі навчання і виховання, питань трудового навчання, методів первинного навчання читанню, листу, рахунку, географії і ін., з'явилися стимулом для розвитку науки про виховання в 1-ій половині 19 століття Песталоцці був першим теоретиком народної школи.

18. Принцип природовідпов (Ж-Ж. Руссо, Я.А.Коменський, Й.Песталоцці, Ф.Фребель, Л.Толстой, В.Сухомлинський) в історії педагогіки

Увед у пед пон прирвідпов належ Я. Коменському.1. Коменський вважав, що все власт людині від прир, вирізн невичерп силою спонтан, самодовол розв в пев напр. У цьому зв’язку він радив вивч прир прагн людей і забезпеч їх прир потребу в пізн дійсності. Вихователь, якщо він хоче дотрим прирвідпов вих, не повинен здійсн ніякого примусу. Учитель, як і лікар, лише слуга природи. Вих не передбач ніяких інших завдань, крім розвитку дитячих природних задатків. Коменський намаг знайти такий метод, який би максим забезпеч прирвідність вих й осв. Для знаходж такого методу він вважав необх вказ:1:Три мети: добре знати, добре діяти, добре говорити. 2: а) три об’єкти: Бог, світ, людина; б) три головні суб’єкти: розум, воля і здатн до діяльн. 3:Три інструм: відчуття, розсудок, одкровення. При дотрим в усьому даного порядку навч здійснюват чітко й точно як годинник. Гол крит природовідп поляг в спонтанності. 2. Осн фактор впливу на дітей Руссо вважав природу, людей та предм оточ світу. Осн завд вих, яке здійсн людьми і речами, поляг у тому, щоб узгод свої впливи з прир розв дит. У такому контексті слід розум тракт Руссо п-пу прирвід: природнє вих доповнює вільним розв дит, який відбув через самост. накопич нею жит досв.3. Вих і навч за Песталоцці, мають бути прирвідповід з урах прир дит, заклад у ній задатків. Власт кожній дитині від народж задатки сил і здібн треба розвив, вправляючи їх у тій послід, яка відповід природн порядку та з-нам розв дит, тобто поч з найпрост і поступ піднім до дедалі скл.Мета вих -різноб і гармон розв всіх прир сил та здібн дит.4. Ф. Фребель вважав: усе, що нас оточує і ми самі є продуктом природи. Істоти можуть стати тільки тим, до чого мають задатки. Метою виховання Ф.В.Фребель вважав розвиток природних здібностей дитини. Виховання повинне сприяти самовиявленню, але останнє неможливе без зовнішніх впливів, тому необхідні різноманітні засоби, які сприяли б розвитку внутрішніх сил, можливостей, талантів. У дитячому садку в дітей слід розвивати їхнє тіло, загартовувати почуття, знайомити з людьми, природою; в іграх, веселощах і забавах готувати до школи, допомагаючи їм розвиватися як рослинам у саду. Дитячий садок повинен здійснювати всебічний розвиток дітей, який починається з їх фізичного розвитку. Вже в ранньому віці догляд за тілом дитини Ф.Фребель пов’язував з розвитком її психіки.5. Л.Толстой Природне прагнення дитини до знання, до відкриття нового для себе є дорогоц. природно-педагогічною умовою, яку вчителеві необхідно всіляко оберігати від руйнації і втрат. "Освіта є потреба будь-якої людини, - писав Толстой у статті "Сільський вчитель", - тому вона може бути тільки у формі задоволення потреби. Найбільш точною ознакою вірності шляху навчання є задоволення, з яким воно сприймається. Освіта на ділі і в книзі не може бути насильною і повинна приносити насолоду учням ".6.Сухомлинський: людина є відповідною частиною природи,навчання і виховання якої відбувається у відповідності до законів природи. Значно розшир зміст принципу прир-відності в контексті необхідності вивчення і врах у вих процесі психол, вікових, статевих, етнічних особливостей учнів, ств теор про особл прир дит як найважл періоду становл люд особист. Він вперше допов зміст п-пу системою організ спілк учнів з природою, яка була засн на визнач органіч єдності дит і прир, з метою створ умов для реаліз і розв індивідуал здібй кож школяра – рушій чинника саморозв і самових.

19. Й.Г.Песталоцці. О-ви поч осв. Спроби гармоніз класич і реальну освіту

Освіту та вих Песталоцці розгл як осн засіб перебудови сусп на розум і справедл началах. Він одним із перших серед педагогів зверн до пит всенар заг осв, оск гол причину бідувань простих людей вбачав у їх неуцтві та невмінні раціон вести госп-во. Спрям свої зус на покращ життя селян, Песталоцці вваж, що вих їх дітей пов поляг у розв всеб здатн до праці та “діяльної любові один до одного“.Нар школу Песталоцці бачив, передусім, як трудову. Підгот дітей до праці він мислив собі у тісному поєдн з їх фіз, морал і розумов розв. Песталоцці висунув ідею поєдн навч дітей з їх продуктив працею, яку реаліз у “Нойгофі“. Проте це поєдн у нього носило механ хар. Гол методолог полож-морал, розум та фіз сили люд прир (за його термінол сили серця, розуму і руки) мають власт до саморозв, до діяльн. Вих ж поклик допом саморозв і спрям його у потр напр.Осн у вих Песталоцці наз п-п прирвідповідн. Власт кожній дитині від народж задатки сил і здіб треба розвив, вправляючи їх у тій послід, яка відповід природ порядку та з-нам розв дит, тобто почин з найпрост і поступ піднім до дедалі скл.Метою вих пов бути різноб і гармон розв всіх прир сил та здібн дит.

У пошуках заг методу вих Песталоцці розроб теорію “елемент освіти“, яка скл так званий метод Песталоцці. Спир на п-п прирвідпов, він виділ три найпрост елем, з яких пов поч б-яке навч: число (одиниця), ф-ма (пряма лінія), слово (звук). Елемент навч у нього звод, передусім, до вміння вимір, рахувати i волод мовою. Свій елемент метод Песталоцці розповсюдж на всі стор вих дитини.

20. Теорія розвиваючого навчання  за Й.Г.Песталоцці і А.Дістервегом

Інтелект вих Песталоцці ґрунт на ідеї розвиваючих цілей і завд навч. Він був першим з педагогів, хто диференц зміст і розвив стор навч процесу та розвинув ідею розвив шк навч. Надаючи вел знач оволодінню знаннями він вваж, що воно пов підкор більш гол – розв здібн дитини.Песталоцці намаг здійсн навч через розроб ним сист спец вправ. Процес навч пов буд на п-пі послід і пов перех від част до цілого, від прост і легк до більш скл і важч. Оволод знан необх поєдн з розв у дітей уміння користув ними. Пізн К.Д.Ушинський назвав ідею розвив навч “велик відкриттям Песталоцці“, яке назавжди залиш за ним ім’я перш нар вчителя. Хоч слід відзнач, що Песталоцці дещо розмеж i протистав розв мисл дитини i нагром нею знань.Дистервег думав, що розумно організ вих пов буд з обліком 3 п-ів: прирвідпов (облік вік і індивід особл фіз і псих розв дитини), культури-згідності (облік умов, у яких дитина живе, нац культ), самодіяльн (прагн розвив дитячу творчу активність).Спираючи на ці п-пи, Дистервег сформул цілу систему дидактичних правил, викладених у його знамен «Керівництві до утворення нім учителів» (1835). У цій роботі міст баг важл для вчителя рад і рекоменд щодо самоосв, удоск у своїй спеціальності, систематичного вивч пед і методики Дистервег гаряче популяризував проф вчит і визнавав, що учитель відігр виріш роль у вих і навч дітей.