Історіко-культурний комплекс «Запорізька січ»

         Сьогодні Дніпрогес, крім основної  своєї задачі, виконує роль мосту  між лівим і правим берегами. Всі охочі можуть пройтися  по 38-метровій греблі з лівого  берега на протилежний, милуючись  чудовими краєвидами Дніпра, островами  Три Стоги, Дубовий і легендарною  Хортицею. З дамби чудово видні  запорізькі красені-мости: двоярусний  міст Преображенського та арочний.  На самій дамбі можна побачити сліди від куль – німі свідки ІІ Світової війни. Правий берег зустріне невеличким сквером з погруддям О.В. Вінтеру, парадним в'їздом до гідроелектростанції та колишньою будівлею управління Дніпробуду. Однак, оглядати Дніпрогес, все таки, краще з лівого берега, а саме з пл. Леніна. Це унікальне місце. Якщо встати в самому центрі площі, то поруч опиниться найбільший пам'ятник В. Леніну в Україні , попереду буде Дніпрогес ім. В. Леніна, позаду - проспект Леніна, праворуч – порт ім. В. Леніна, річковий вокзал Леніна, водосховище Леніна, на якому, вибачте за тавтологію, острів Леніна. І це при тому, що В. Ленін в Запоріжжі ніколи не бував. Вночі Дніпрогес підсвічений тисячами ламп в жовто-блакитні кольори національного прапору.

 

 

ВИСНОВКИ

 

Славен Запорізький край. Знають його і в Україні, і далеко за її межами. Славне сьогодення нашого краю, славна його історія. Родючі степи, повноводний Дніпро, багата природа здавна приваблювали людей. Ще тисячу років тому жили тут добрі хлібороби та скотарі, вправні воїни – скіфи. Тут, у нашому краї, заснували вони свою столицю – Кам’янське городище. До теперішніх часів зберігала запорізька земля нечувані скіфські скарби, поховані в курганах.

Але найгучнішу славу Запоріжжю  принесли народні лицарі – запорозькі козаки. Хортицька Січ стала колискою справжніх героїв України, що виборювали її волю. Трагедія руйнування Січі не припинила ходу історії. Олександрівська фортеця, а потім місто Олександрівськ відкрили нову сторінку історії нашого краю. Писали її працьовиті люди – українці та росіяни, німці та болгари, білоруси та греки, євреї та татари. Нове місто Запоріжжя, як стали з 1921 року називати Олександрівськ, стало центром величезної будівельної площадки Радянської України. Красень Дніпрогес надовго став символом індустріального Запоріжжя.

У страшній війні, що вирувала на берегах Дніпра, подвиг здійснили  запорізькі школяри-розвідники. Юні  герої загинули, але завдали великої  шкоди німецько-фашистським загарбникам. А нічний штурм Запоріжжя в  жовтні 1943 року став для радянських військ генеральною репетицією нічного  штурму Берліна в травні 1945-го.

Справжнє диво створили запоріжці, відродивши за лічені роки вщерть зруйновані заводи і фабрики. Національний заповідник «Хортиця» розташований на найбільшому  з дніпровських островів (2,7 тис. га)_, що був заселений з епохи енеоліту. Тут є 129 курганів доби бронзи і скіфського періоду (скіфи населяли Хортицю в VI- V ст. до н.е.). Перша письмова згадка про острів міститься в праці візантійського імператора Костянтина Багрянородного «Про управління імперією» (X ст.).

Тут виявлено більше 100 археологічних  та історічних пам'яток. Історичні джерела  містять свідчення про заснування у XVI ст. на острові Мала Хортиця першої Запорозької Січі князем Дмитром Вишневєцьким. Після ліквідації Запорозької Січі Хортиця була подарована Г. Потьомкіну_, а в 1789 р. продана німецьким колоністам, які володіли нею до 1916 р. На острові діє музей історії запорозького  козацтва.   Тут створено  кінний етнографічний театр «Запорозькі козаки», функціонують готель і корчма «Козацьке подвір’я».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

 

1. Виженко О.Є. Україна кохання. Фольклорне дослідження. – К.: Деркул, 2005.– 45с.

 2. Остапенко Г., Остапенко М. Історія Хортиці // Краєзнавчо-туристична карта острова Хортиця. – Запоріжжя: Градостроитель, 2002.–26с.

3. Пашник С.Д. Перевтілення  душі воїна // Матеріали Всеукраїнської  науково-практичної конференції  "Основи теорії військової  справи та бойових мистецтв", Запоріжжя, 26-27 травня 2006 р. – Запоріжжя, 2006.–91с. 

4. Плачинда С.П. Словник давньоукраїнської міфології. – К.: Український письменник, 1993. – 63 с.

5. Апанович О.М. Розповіді про запорозьких козаків.– К., 1991.–72с.

6. Аркас М.М. Історія України-Русі. – К., 1990.–129с.

7.Подгородецкий П.Д. Путеводитель по городам Украины. – Киев, 1996.– 182 с.

8.Скляренко В. М., Батій  Я. А., Панкова М. А. Все про  Україну. – Х.: Фоліо, 2008. – 572 с.

9.. Стогний  Н.П. Запорожская  область. Природа и хозяйство.  Запорожье,1993.–64 с. 

10. Сушко К.М.  Заповедное Запорожье: Путеводитель.  Днепропетровск,

1981. – 134 с.

11. Федорченко В.К., Дьорова  Т. Історія туризму в Україні.  – К.: Вища школа, 2002. – 195 с.

12. Горобець В. Кам'янська Січ (1709-1711, 1730-1734) // Козацькі Січі. – К. – Запоріжжя, 1998.–102с.

13. Гурбик А. Томаківська  Січ (70-ті роки XVIст. -1593 р.) // Козацькі Січі. – К. – Запоріжжя,1998.–54с.

14. Гуржій О. Олешківська Січ (1711-1728 рр.) // Козацькі Січі.– К. – Запоріжжя, 1998.–67с.

15. Записки Наукового товариства  ім.Т.Шевченка. – Львів,1904.–142с. 
16. Заходи щодо відродження Українського козацтва // Урядовий кур'єр. – 17.10.2000. - №190 (1872).–139с.

17. Збережем у тую славу.  Збірник документів та матеріалів.–К.: Рідний край, 1997.–63с. 
18. Иконников А. О ценностях подлинных и мнимых // Наше наследие. – 1990. – № 3.–78с.

19. Ільїнський В. Запорозькі  Січі за матеріалами археологічних  досліджень: Хортицька Січ // Матеріали  міжнародної наукової конференції,  присвяченої 500-річчю українського  козацтва. - Вип. 2.–194с.

20. Кащенко А. Оповідання  про славне Військо Запорозьке  низове. – Дніпропетровськ: Січ, 1991.–87с.

21. В. Супруненко Запорожский  край. Популярная энциклопедия. —  Запорожье: «Просвита», 2006. — 42с.

22. Наказ «Про перейменування Музею історії м.Запоріжжя» від 31.03.1992р.

23. Ильинский В.Е., Козловский  А.А., Пустовалов С.Ж. Отчет о  работах на о. Большая и Малая Хортица в 1991г.-35с.

24. Козачок М.Л. Отчет  об археологической экспедиции  «Хортица-90». –48с.

25. Яворницкий Д.И. Запорожье  в остатках старины и преданиях  народа. – К.: Веселка, 1995. – 447с.