Зариблення ставів при вирощуванні цьоголіток
проводять три-чотири-добовими личинками
або підрощеною до життєздатних стадій
молоддю. При вирощуванні цьоголіток коропа
у полікультурі з рослиноїдними рибами,
одержання потомства яких не співпадають
за часом, і при зарибленні ставів, коли
вони знаходяться на різних стадіях розвитку,
слід ураховувати особливості їх біології.
Практикується зариблення ставів
у полікультурі за чотирма варіантами; 1) личинки коропа
і личинки рослиноїдних риб; 2) підрощена молодь
коропа і підрощена молодь рослиноїдних
риб; 3) підрощена
молодь рослиноїдних риб та личинки коропа; 4) підрощена молодь
коропа і личинки рослиноїдних риб. Найбільш
ефективний результат одержують при зарибленні
ставів підрощеною молоддю.
Стави за 5-7 діб до посадки в
них підрощеної молоді заповнюють водою
через сміттєвловлювач у вигляді лотока
чи рукава виготовленого із млинарського
сита № 7-12. встановленого на водоподачі,
який регулярно необхідно чистити. Молодь
зарибляють у стави при досягненні в них
рівня води не менше 50 см, вирівнюючи температуру
води у ємкості із завезеною молоддю з
такою у ставу.
Зариблення ставів проводять
у прохолодний час доби - у вранішній час
або після заходу сонця, не допускається
проведення цих робіт у сонячну спекотну
погоду. Завезену до вирощувальних ставів
молодь риб (личинок або підрощену до життєздатних
стадій) випускають у водойму на мілководдях,
де помітно добре розвинена природна кормова
база, вздовж берегової лінії з підвітряного
боку.
Протягом вегетаційного періоду
у вирощувальних ставах проводиться комплекс
інтенсифікаційних заходів: вносять мінеральні
добрива, створюють умови покращення кисневого
режиму (проточність, аерація, вапнування),
годують рибу. У першій половині вегетаційного
періоду особлива увага має бути приділена
спрямованому формуванню у ставах природної
кормової бази, як джерела корму з високим
вмістом протеїну, наявністю в ньому незамінних
амінокислот, вітамінів та мінеральних
речовин для молоді культивованих видів
риб.
Годівля цьоголіток. За інтенсивного вирощування
рибопосадкового матеріалу, коли щільність
посадки личинок становить не менше 100
тис.екз./га, годівлю молоді можна розпочинати
відразу ж після зариблення або через
10-15 днів, якщо у ставах природна кормова
база має високі показники біомаси. Спочатку
молодь привчають до штучних кормів, вносячи
до ставів комбікорми дрібного помелу
або пиловидні їх фракції. На цьому етапі
добова доза кормів має бути не вищою за
З %. Корми вносять на кормові місця або
кормові смуги, позначені віхами, щоденно
перевіряють їх споживання і, в міру підвищення
температури води та звикання молоді до
кормів, приступають до нормованої годівлі
молоді, добові норми збільшують, керуючись
показниками гідрохімічного режиму ставів,
плановими графіками росту та приросту
риби протягом сезону. У початковий період
корм задають один раз на день, надалі
з підвищення температури води - не менше
двох разів на день. Корми задають в один
і той же час на кормові місця, регулярно
перевіряючи їх поїдання через 2-3 год після
кожної годівлі молоді. Застосовуються
також автогодівниці, що дозволяє зменшити
витрати кормів.
Склад
комбікорму для годівлі цьоголіток (таблиця
6)
Компоненти |
Частка компонентів у складі
комбікорму, % |
Макуха |
50 |
Бобові |
20 |
Зернові |
9 |
Висівки |
11 |
Трав’яне борошно |
9 |
Крейда |
1 |
Всього |
100 |
Комбікорми задають цьоголіткам
рівними порціями декілька разів на добу,
виходячи із добового раціону та швидкості
перетравлення кормів. Якщо, наприклад,
добовий раціон цьоголіток становить
8 % від маси риби, то визначену добову кількість
корму ділять на 4-5 даванок протягом світлового
часу доби, кожна з яких буде становити
1,6-2 % від кількості комбікорму, визначеного
на даний період. При годівлі цьоголіток
у ставах повний визначений раціон кормів
задають на той чи інший період за умови
оптимальних показників температури води
та концентрації розчиненого у воді кисню.
Добові норми кормів коригують відповідно
до даних параметрів. Якщо у ставах температура
води понизилась на 1°С (від нижньої оптимальної),
добовий раціон зменшують на 10%, якщо вона
зменшилась на 2°С - то на 20%. Аналогічно
коригують норми годівлі риби і залежно
від вмісту у воді розчиненого кисню. За
умови пониження його концентрації до
4 мг/л добову норму корму зменшують до
70% від планової на даний період, а при
його концентрації 2.5 мг/л - до 30%. За умови
подальшого зменшення вмісту у воді кисню,
годівлю цьоголіток припиняють і вживають
необхідних заходів щодо поліпшення екологічного
стану ставів.
При розрахунках потреб господарства
у комбікормах для вирощувальної системи
ставів, необхідно враховувати роль природної
кормової бази у раціоні цьоголіток, питома
вага якої протягом вегетаційного періоду
повинна становити 40-50%. Розраховуючи рибопродуктивність,
яка має бути одержана за рахунок природних
кормів, слід ураховувати в її складі нормативну
природну рибопродуктивність, а для решти
- визначитись із потребами господарства
в органічних та мінеральних добривах,
за рахунок яких і буде здійснюватись
спрямоване кероване формування природної
кормової бази.
Облов вирощувальних
ставів проводять восени, залежно
від зони розташування господарства, у
вересні-жовтні за температури води не
вище 6-7°С і він має бути завершеним до
настання заморозків. Господарства зобов'язані
мати дані щодо довгострокових прогнозів
погоди на осінній період. Облови ставів
проводять у стислі строки (не більше 15
діб). При облові вирощувальних ставів
спочатку випускають через рибозагороджувальну
решітку основний об'єм води, рибу, сконцентровану
у рибозбірній ямі перед донним водовипуском
обловлюють, а ту, яка залишилась, із водою
випускають у рибовловлювач. У рибозбірній
ямі цьоголіток виловлюють волокушами
завдовжки від 10 до 50 м з розміром вічка
8-10 мм і вибирають неглибокими сачками.
Рибовловлювач встановлюють
за водоскидом, до нього разом із водою
надходять цьоголітки, звідки їх вибирають
сачками, Проводять підрахунки вирощених
цьоголіток зазвичай об’ємно-ваговим
методом, зважуючи та перераховуючи кожну
10 ємкість з рибою, визначають її середню
та загальну масу, вихід з одиниці площі,
розраховують рибопродуктивність. По
можливості рибу сортують на 3 групи: понад
20 г, до 20 г та до 10 г.
3.3. Вирощування
дволіток
Комплекс підготовчих
робіт до експлуатації вирощувальних
ставів другого порядку такий самий, що
і на вирощувальних ставах першого порядку.
Для санітарної обробки і боротьби зі
смітною рибою замість вапнування можна
вносити аміачну воду концентрацією 25
% у ями і заглиблення ставів під крижаний покрив.
Кормові місця для
штучних кормів готують з розрахунку на 3-4 тис. екз. дволіток
коропа на одне кормове місце. Спосіб
підготовки кормових місць такий самий,
як на вирощувальних
ставах першого порядку.
Вирощувальні стави другого
порядку, водопостачання яких здійснюється самопливом, заповнюють
повеневими водами. Якість води має відповідати вимогам державних
стандартів та інших нормативних документів
для коропових рибницьких господарств.
Використовують переважно воду, яка йде
в кінці повені, бо вона містить більше
поживних речовин, потрібних для розвитку
природної кормової бази. За механічного
водопостачання ставів воду напускають
поступово, починаючи з березня. Для запобігання
проникненню у стави смітної риби, воду
обов'язково пропускають крізь
спеціальні фільтри з розміром отвору
не більш як 0,8 - 1,0 мм.
Дволіток вирощують
у полікультурі. Дволітки
коропа в монокультурі недовикористовують
природну кормову базу ставів, тому знижуються
їх рибницькі показники. Вирощувальні
стави другого порядку зариблюють зразу після
розвантаження зимівників і повені, коли вирощувальні
стави повністю заливаються водою або
принаймні не менш як на 2/3 об'єму.
Краще зариблювати стави дволітками,
вирощеними у власному господарстві.
Якщо треба використовувати завезений
матеріал, враховують
його якість, видовий склад та епізоотичний стан.
Профілактично-санітарну
обробку риби перед випуском у вирощувальні
стави другого порядку проводять під наглядом
іхтіопатологів, відповідно до існуючих
інструкцій та настанов.
Мінеральні добрива (аміачну
селітру і суперфосфат) у вирощувальні стави
другого порядку вносять за температури води не нижче 15
— 16 °С. Щоб зекономити мінеральні добрива, їх вносять переважно
на початку літа, а потім — тільки в разі
крайньої потреби за недостатнього розвитку
фітопланктону.
Спосіб внесення
такий самий, як і у вирощувальні стави
першого порядку.
Мінеральні добрива
ефективні тільки на окультурених ставах
з нейтральною або лужною реакцією води,
з водообміном не частіш як через 15 — 20
діб, заростанні м'якою водною рослинністю
не більш як 15 % площі ставу. За більш інтенсивного
водообміну або значного заростання «цвітіння»
води зазвичай не виникає, тому вносити
мінеральні добрива не потрібно.
Внесення органічних добрив (на початку вегетаційного
сезону). Спосіб внесення
такий самий, як і у вирощувальні стави
першого порядку. Слід тільки пам'ятати,
що у застосування органічних добрив протягом
вегетаційного сезону можливі деякі труднощі,
а саме: внесення надмірної їх кількості
може призвести до зниження концентрації
розчиненого у воді кисню, підвищення вмісту органічних речовин,
виникнення інших небажаних явищ — метанового
бродіння, денітрифікації тощо. При цьому погіршуються
умови розвитку кормових організмів, знижується
засвоєння кормів рибою, погіршується
її ріст. Згодовувані рибі комбікорми
вона неповністю поїдає, і вони певною
мірою також стають органічними добривами.
Тому у ставах з високою щільністю посадки
риби краще обмежуватись внесенням органічних
добрив тільки навесні, а влітку застосовувати
мінеральні сполуки (в обґрунтованих кількостях
у разі потреби) та проводити вапнування.
Вапнування ставів (протягом вегетаційного сезону,
не частіш як 1 - 2 рази на
місяць). Проводять у такій самій послідовності, як і у вирощувальних
ставах першого порядку. Негашене вапно по воді з
профілактичною метою у вирощувальних
ставах другого порядку
починають вносити з останньої декади
червня — першої декади
липня, з настанням спекотної погоди, на
самперед у період погіршення кисневого
режиму ставів. При цьому вносять 100
- 150 кг/га за один раз.
Вапнування по воді сприяє розкладанню
органічних речовин і поліпшенню гідрохімічного
режиму ставів. Вапно підлуговує воду,
виявляє санітарні властивості, сприяє
осадженню органічних сполук, прискорює
їх мінералізацію. Крім того, воно частково
консервує органічні сполуки, які потрапляють
на дно, і поступово мінералізує їх.
Розпушування (боронування)
ложа ставів у літній період є одним із
засобів прискорення процесів мінералізації
органічної речовини
донних відкладів і, як результат,, звільнення біогенів, необхідних
для розвитку фітопланктону. Розпушування робить більш
доступними для риби донні гідробіонти,
які при цьому з глибинних
шарів потрапляють на поверхню дна. Необхідною
умовою проведення цього заходу є висока
концентрація розчиненого у воді кисню
(не менш як 4 — 5 мг/л і низький вміст
вільної вугільної кислоти, оскільки для
мінералізації звільненої органічної
речовини потрібна значна кількість кисню. Тому до боронування
ложа ставів у літній період потрібно ставитись дуже
виважено і проводити його тільки за певних умов середовища
і в разі потреби. Одночасно розпушують
тільки частину ставу (20 — З0 % площі). Відразу
після боронування треба провести вапнування
і внести в разі потреби мінеральні добрива.
Регулярну щоденну годівлю
дволіток коропа розпочинають за температури
води не нижче 15 — 16 °С. Спочатку корми
згодовують раз на день. Коли середня маса
однієї особини сягне 15-20 г, годівлю
здійснюють 2-3 рази на день починаючи з 8 — 9-ї години
ранку. У першу половину вегетаційного
сезону останнє згодовування кормів за
добу проводять не пізніше 18 - 19-ї години
вечора. У другу половину літа у зв'язку
з напруженим кисневим режимом годівлю
слід здійснювати з 10-11-ї до 15-ї год.
Після 15 год. годувати рибу ризиковано.
Практика показує, що в цей час через несприятливий
газовий режим водного середовища
вона може викликати загибель риби у нічний час.
Годівлю дволіток, а в подальшому
і триліток коропа у господарстві ПАТ
„Лебединської РМС” проводять комбікормами
типу К 111-3 із вмістом сирого протеїну
не менше 23-24%.
Склад
комбікорму для годівлі дво- і триліток
(таблиця 7)
Компоненти |
Частка компонентів у складі
комбікорму, % |
Макуха |
47 |
Бобові |
4 |
Зернові |
32 |
Висівки |
13 |
Трав’яне борошно |
3 |
Крейда |
1 |
Всього |
100 |
У таблиці, наведено склад комбікорму
для годівлі дволіток і триліток
коропа. Основним компонентом комбікорму
є макуха та зернові, які складають 47,0%
та 32,0%, відповідно.
Дволіток коропа
годують комбікормами типу К 111-3 із вмістом
сирого протешу не менш як 23-24 %. Коли таких комбікормів
немає, використовують аналогічні за поживністю
кормосуміші.
Корми розкладають
на кормових місцях у визначений час, виробляючи
цим у риби умовний рефлекс на періодичність
годівлі і місце приймання штучних кормів.
Це, своєю чергою, дає змогу підвищити
ефективність споживання рибою кормів
та зменшити енергетичні затрати риби
на їх пошук. Створюють одне кормове місце
на 3 - 4 тис. екз. дволіток коропа. Готують
кормові місця так само, як і на вирощувальних
ставах першого порядку.
Добові норми годівлі
дволіток постійно коригують у зв'язку
із зміною температури води, а також враховуючи
масу риби (особливо на початку вегетаційного
сезону до досягнення дволітками середньої маси
20-25 г).
Крім того, нормуючи
годівлю риби, враховують вміст розчиненого
у воді кисню. При вмісті його 3 мг/л згодовують
100 % добової норми, 2,0 - 2,9 мг/л —
80 % і при 1,8 - 2,0 мг/л — не більш як 60 % добової
норми. Із зниженням вмісту розчиненого
у воді кисню до 1,5 мг/л і менше годівлю
риби тимчасово припиняють.
Облов дволіток (вересень — жовтень). Проводять
наприкінці вегетаційного
сезону через рибовловлювачі. Облік вирощеної
риби здійснюють об'ємно-ваговим методом.
Вилучену із ставів рибу перевозять на
зимівлю в зимувальні стави.
3.4. Зимівля
цьоголіток і дволіток у зимувальних
ставах та підготовка зимувальних
ставів
Зимівля риби є одним із найважливіших
і відповідальних процесів у технології
ставового рибництва. Від вдалого вирішення
цієї проблеми багато в чому залежить
ефективність певної технологічної схеми
загалом. Успішність зимового утримання
риб залежить від низки факторів: фізіологічної
підготовленності організму риб до тривалого
зимового голодування; умов вилову молоді
риб із літніх ставів і її пересаджування
в зимівники; умов середовища зимувальних
ставів, які належать регулювати у процесі
зимівлі. Особливо актуальними питання
організації зимового утримання риб виявляються
за трилітнього циклу ведення ставового
рибництва на півночі України, коли зимівлю
культивованих об'єктів доводиться здійснювати
двічі, а період зимівлі становить не менше
5 міс на рік.