Слід відмітити плідну роботу
підприємства «Торговий дім "Супой"» Черкаської
обл. Буквально за кілька років це підприємство
за рахунок запровадження прогресивних
технологій у переробці риби, придбання
сучасного обладнання, на основі новітніх
досягнень з примітивного перетворилось
у велике. Тепер воно випускає майже 200
найменувань рибної продукції, 70% з якої
поставляється за межі України.
Взагалі база переробних цехів
рибницьких господарств використовується лише
на 15 — 25%. Такий стан у переробці риби
стався не лише через об'єктивні причини
[17].
За останні роки у об'єднанні
доклали немало зусиль, щоб розширити
асортимент продукції у рибопереробній
галузі. Проте як випускали у середньому
5 — 6 видів, так і донині залишився той
самий асортимент. Це пояснюється
відсутністю коштів на вирішення питань переробки.
На жаль, промислове виробництво
— збиткове. Основна причина — неповне
завантаження виробничих потужностей
через відсутність замовлень,
вузький асортимент продукції, великі
затрати на утримання основних фондів
у робочому стані [14].
За відсутності
коштів освоювання капіталовкладень у
великих обсягах занадто проблематичне.
Тому зараз направляються кошти на реконструкцію
та капітальний ремонт гідротехнічних
споруд, які у багатьох господарствах
цього вимагають. Бюджетних коштів не
виділяється, а тому потрібно вишукувати
власні кошти, навіть якщо це зашкодить
основному виробництву. Саме таким шляхом ідуть наші партнери
по виробництву — об'єднання "Росрибгосп",
де щороку реконструюються та капітально
ремонтуються гідротехнічні
споруди у не менш ніж у 100 господарствах.
Проте окремі підприємства
працюють динамічно та ефективно: Сумське,
Закарпатське. Іркліївське, Криворізьке,
Лиманське, Черкаське, Хмельницьке, Торговий
дім "Супой", агрофірма "Степанівна",
ЗАТ ім. Шевченка, ПАТ "Лебединська РМС",
Погребищенське ДКСО тощо.
У цих господарствах
ефективно використовують виробничі потужності,
високі рибопродуктивність та вилов риби
на працівника, забезпечується матеріальне
заохочення за кінцевим результатом. Наприклад, існуюча
у Сумському рибокомбінаті система стимулювання
виробництва сприяє високій рибопродуктивності
ставів, яка не нижче 20 ц/га.
У господарствах
показник віддачі гектара водного дзеркала коливається від
150 до 4700 грн. Так, у Барському підприємстві,
Закарпатському, Іркліївському,
Криворізькому. Лимарському, Черкаському,
Одеському з кожного гектара ставів одержано
1,2—4,7 тис. грн. доходу.
Водночас, якщо сплатити податки за землю
під водою та внести плату за спецкористування
водою, то на риборозведення коштів майже
не залишається.
У господарствах інтенсивного
напряму висока віддача досягається саме більшими
обсягами вкладень на одиницю площі ставів. Вона становить
від 2,2 до 8,2 тис. грн. на гектар. У господарствах низької
ефективності затрати на гектар водного
дзеркала дорівнюють до 500 грн.
Величина виходу продукції
визначається величиною затрат на її виробництво.
Мабуть, не слід боятися брати кредити,
хоча вони й дорогі, та налагоджувати
інтенсивне ведення рибництва. Без ризику,
розумного ризику, не обійтись
Немаловажне значення
для підвищення ефективності виробництва має якість
продукції. Аналіз свідчить проте, що у
господарствах, де рибництво ведеться
за інтенсивною технологією за рахунок підвищеної
якості продукції (наважка коропа — понад
400 г, товстолобика — понад 800 г), повністю
окуповуються додаткові затрати та ще й
за рахунок більш високої ціни створюється
прибуток у розмірі 20
— 50% (Закарпатське. Іркліївське. Криворізьке.
Лиманське, Сумське та інші підприємства)
[13].
Там, де вкладено мінімальні
затрати на вирощування риби, її наважки дуже низькі
(коропа — 155—250 г. товстолобика — 200—
505 г), а собівартість значно перевищує
реалізаційну ціну (в окремих господарствах
у 2 рази і більше) і є збитковою (Кіровоградське, Чернігівське,
Полтавське. Яготинське та інші підприємства).
В умовах, коли нестримно і неконтрольовано
ростуть ціни на матеріально-технічні
ресурси, першочергове значення має економія
на всьому до розумної межі [16].
Уже кілька років
не можна перейти до створення оптового ринку рибопродукції. Досить
підкреслити, що на реалізацію риби затрачуються кошти,
рівнозначні половині, а то й більше комерційної
собівартості. За обсягами реалізації
риби це становить не менше 20 — 25 млн.
грн.
Не обійтись без
служби маркетингу. Багато втрачається
через відсутність інформації: де
й що дорожче продати та дешевше купити. У літню путину,
коли вилови були максимальними, через відсутність ринку
збуту риби велика її кількість втрачала
споживчу цінність, чим нанесено значної
шкоди рибопромисловим підприємствам.
У зв'язку з цим слід
опрацювати це питання. Його позитивне
вирішення надасть об'єднанню нового дихання,
а також поліпшить реалізацію продукції та забезпечення
рибницьких підприємств матеріально-технічними
ресурсами на інших, більш сприятливих умовах. Внаслідок низької
забезпеченості оборотними коштами, а
також високої дебіторської заборгованості
закредитованість підприємств об'єднання
залишається дуже великою. Вона становить 55 млн. грн.
[14].
У кожному підприємстві
мають бути розроблені технологічні карти усіх водойм,
укладені угоди з працівниками на вирощування риби. Слід обумовити
права і обов'язки обох сторін, установити
систематичний контроль за виконанням
взаємних зобов'язань і оплачувати працю
лише залежно від внеску кожного у загальну справу. Розпочато напрацювання
зі складання бізнес-планів, тому що розвиток подій
у зв'язку з приватизацією у рибній галузі
вимагав цього.
Аналіз роботи підприємств
свідчить, що там, де надається великого
значення роботі зі спеціалістами, там
і високі показники виробництва, стабільне
фінансове становище.
Можна констатувати,
що кількісно усі посади у господарствах укомплектовано.
Поліпшився й якісний склад керівників
і спеціалістів: 39% мають вищу
освіту, 49% середню спеціальну, практиків залишилось
11% [17].
Керівники та спеціалісти
об'єднання докладають багато зусиль для того, аби пом'якшити податковий
тиск на наші підприємства. Практично нема
жодного закону чи іншого нормативного
акту, до якого не були б
внесені пропозиції. Об'єднання активно
працює над розвитком відносин із
зарубіжними країнами — Росією, Китаєм,
Угорщиною.
З початку відкриття
виставки "Агро" об'єднання багато
наших підприємств є її постійними
учасниками.
Об'єднання бере
активну участь у роботі Науково-технічної
ради, безпосередньо працює над вирішенням
питань племінної справи та селекції у
рибництві [11].
Отже,
маючи великі площі водойм, Україна разом
з тим має і великі можливості для вирощування
цінних видів риб. Створення високоінтенсивних
рибницьких господарств у безпосередній
близькості від основних ринків споживання
дозволяє скоротити транспортні витрати,
зберегти високу якість та дієтичні властивості
продукції. Крім того розвиток рибництва
на внутрішніх водоймах - єдине джерело
постачання населенню найбільш цінного
виду рибопродуктів - живої риби, оскільки
ні морське, а тим паче океанічне рибальство
не може по відомих причинах поставляти
населенню продукцію у свіжому вигляді.
Тому Україна,
орієнтуючись на світові процеси і тенденції,
повинна спрямовувати зусилля на розвиток
рибного господарства внутрішніх водойм.
Вона має усі підстави, щоб вийти на рівень
найбільш розвинених у рибогосподарському
відношенні країн світу.
2. Природно-економічна
характеристика підприємства
2.1.Географічне
розташування
ПАТ “Лебединська РМС” розташована
у Сумській області у зоні Полісся.
Стави господарства побудовані по руслу
р. Ольшанка, з якої відбувається їх залиття
водою.
Для річки є характерним не стабільне
водопостачання. Особливо це відчутно
у зимовий період (третя декада січня –
лютий), що призводить до зниження водообміну
у зимувальних ставах, що в свою чергу
викликає задуху. У таких випадках використовують
механічну аерацію води, за допомогою
аераторів.
За адміністративним поділом
підприємство входить до складу Сумської
області, яка на півночі і сході межує
з Брянською, Курською і Білгородською
областями Росії, на південному сході
– з Полтавською і Харківською областями,
на заході — з Чернігівською областю України.
Територія району являє собою
хвилясту рівнину, порізану долинами річок,
ярами і балками. Крайня північна частина
району розташована на території Поліської
низовини, східна і північно-східна —
на Середньоруській височині, що досягає
висоти понад 200м над рівнем моря. Західна
і південно-західна частини — стародавні
тераси Дніпра й Десни, що піднімаються
на 120—130 м над рівнем моря.
Клімат району помірно континентальний
і характеризується відносно жарким літом
і холодною малосніжною зимою. Середня
температура повітря за рік позитивна
і становить +6 °С. Середньомісячна температура
води у ставках коливається у таких межах:
квітень — 7,4—8,1 °С; травень - 15,1 —15,2 °С;
червень — 20,6— 20,7 °С; липень - 21,3-21,6 °С;
серпень - 19,5-20,0 °С; вересень - 15,3-15,6 °С;
жовтень - 7,9-8,4 °С.
У зимувальних ставах температура
води в період льодоставу в межах 0,5—2
°С. Мінусові температури повітря настають
з 20—25 жовтня. Крижаний покрив на ставах
утворюється в другій половині листопада
і зберігається до кінця березня.
Річна кількість опадів — від
470 до 590мм. Влітку переважають південно-східні
вітри, взимку — північні. Сприятливий
для ведення рибогосподарської діяльності
вегетаційний сезон складає 130—140 діб.
У найтепліші літні місяці (липень-серпень)
проточність води у вирощувальних та нагульних
ставах трохи вища порівняно з рештою
місяців вегетаційного сезону, коли вона
витрачається рівномірніше.
2.2. Аналіз господарсько-економічної
діяльності підприємства
ПАТ "Лебединська рибоводно-меліоративна
станція" розташоване в м. Лебедин Сумської області. Відстань до
обласного центру - 45 км, до центру м.Лебедин - 5 км. Підприємство створене
відповідно до наказу Регіонального відділення фонду Державного майна України
по Сумській області від 31 січня 1996 року шляхом перетворення державного
підприємства Лебединська рибоводно-меліоративна станція у відкрите
акціонерне товариство.
ПАТ "Лебединська РМС” є
повносистемним, на його базі, яка складається
з земельних угідь та всіх видів виробничих
ставів, організовано отримання рибопосадкового
матеріалу, його вирощування та отримання
товарної риби.
Розмір
та структура земельних угідь (таблиця
1)
Показники |
Розмір, га |
Структура,% |
Загальна земельна площа |
1272,618 |
100 |
Сільськогосподарські угіддя
у т.ч. рілля |
657,04 |
51,63 |
Сінокоси |
226,89 |
17,83 |
Пасовища |
9,84 |
0,07 |
Інші |
378,848 |
30,47 |
З таблиці 1 видно, що питома
вага орної землі складає 657,04 га, що складає
51,63 % сільськогосподарських угідь. Це
вказує на можливість більш інтенсивного
використання землі в господарстві.
Основними видами продукції ПАТ "Лебединська
РМС" є продукція рослинництва, товарна риба та рибопосадковий
матеріал. Підприємство має високі показники ефективності господарювання,
прибутковими є всі галузі основного виробництва, в тому числі
і рибництво.
В галузі рибництва ПАТ "Лебединська
РМС" має вигульні стави (Центральний, Морози, Петровське), вирощувальні
стави, нерестові та маточні.
Рибопосадковий матеріал реалізовується
місцевим колгоспам, фермерам та орендаторам.
На 2012 рік на балансi ПАТ"Лебединська
РМС" знаходяться основнi засоби
загальною вартiстю 3439,0 тис.грн. Основнi
засоби Товариства зношенi на 42,7%.
Розмір
та структура товарної продукції (таблиця
2)
Галузі та види продукції |
Роки |
2011 |
2012 |
Тис. грн |
% до підсумку |
Тис. грн. |
% до підсумку |
Тваринництво (рибництво),всього |
1028,0 |
51,9 |
1082,0 |
46,8 |
Рослинництво, всього |
920,5 |
46,4 |
1155,0 |
50 |
Різноманітні послуги, всього |
33,5 |
1,7 |
74,0 |
3,2 |
Разом по господарству |
1982,0 |
100 |
2311,0 |
100 |
Товариство займається рослинництвом,
яке є джерелом корму для риб, а також товарною
продукцiєю. З даних таблиці помітно, що
в ПАТ "Лебединська РМС” валовий
збір продукції тваринництва і збір рослинництва
знаходяться майже на одному рівні, тобто
в господарстві однаково гарно розвинута
як галузь тваринництва (рибництво),так
і галузь рослинництва.
Трудові
ресурси та фонд оплати праці (таблиця
3)
Показники |
Роки |
2011 |
2012 |
Середньооблікова чисельність
працівників (осіб) |
43 |
48 |
Фонд оплати праці, тис.грн. |
688 |
746 |