Безработица

Зокрема зазначені зміни  спрямовані на:

×           захист національного ринку праці шляхом зупинення на період з 1 січня 2009 до 31 грудня 2010 р. дії частини другої статті 35 Закону України „Про угоди про розподіл продукції” та частини шостої статті 7 Закону України „Про організацію та проведення фінальної частини Чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні”, якими передбачається звільнення роботодавців від обов’язку отримувати дозволи на працевлаштування іноземців та осіб без громадянства;

×            розширення критеріїв підходящої роботи залежно від категорій безробітних, що попередить випадки зловживань послугами державної служби зайнятості з боку недобросовісних осіб. Так, визначено критерії підходящої роботи для осіб, які до настання безробіття понад 6 місяців були зайняті в особистому селянському господарстві, для інвалідів, для осіб, які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), для осіб, які перебувають на обліку як безробітні понад 12 місяців. Зазначена норма буде сприяти раціональному витрачанню коштів Фонду на здійснення заходів щодо забезпечення соціального захисту населення в умовах світової фінансової кризи;

×            запровадження перевірки достовірності даних безробітних, що подаються до державної служби зайнятості для призначення матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг шляхом обміну інформацією з ДПА та Пенсійним фондом України (розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення);

×            запровадження профілактики настання страхових випадків, зокрема:

- фінансування витрат роботодавця на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації працівників, щодо яких існує загроза вивільнення у зв’язку з реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, тимчасовим припиненням виробництва, за умови непереривання трудових відносин з цими працівниками;

- фінансування витрат роботодавця на оплату праці працівників, яких з метою запобігання припиненню трудових відносин тимчасово переведено за їх згодою на іншу роботу (до 6 місяців протягом року) за умови збереження за ними основного місця роботи;

×            введення в дію на період до 31 грудня 2009 року статей 24, 25 та частини другої-п’ятої статті 26 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” щодо надання матеріальної допомоги особам у разі втрати ними частини заробітної плати, внаслідок вимушеного тимчасового скорочення нормальної чи встановленої на підприємстві тривалості робочого часу у зв'язку з тимчасовим припиненням виробництва з причин економічного характеру, пов’язаних із наслідками світової фінансової кризи. При цьому розмір допомоги по частковому безробіттю встановлюється правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття одночасно із затвердженням бюджету, виходячи з фінансових можливостей Фонду, і не може перевищувати прожиткового мінімуму.

Реалізація норм зазначеного  закону з профілактики страхових  ризиків та виплат з часткового безробіття дозволить уникнути вивільнення  понад 200 тис. працюючих.

З метою збалансування  бюджету Фонду загальнообов’язкового  державного соціального страхування  України на випадок безробіття, Законом  передбачається як перерозподіл страхових  внесків між фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, так і додаткове збільшення розміру  внесків. Так, розмір внесків, що сплачують  роботодавці до Фонду соціального  страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань  України та Фонду соціального  страхування з тимчасової втрати працездатності, зменшується на 0,1% з відповідним збільшенням на 0,2% внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Додатково збільшується розмір страхових внесків, що сплачуються  до Фонду загальнообов’язкового  державного соціального страхування  України на випадок безробіття для  роботодавців – на 0,1% та для найманих осіб – на 0,1%.

Таким чином, розмір внесків  до Фонду загальнообов’язкового  державного соціального страхування  України на випадок безробіття збільшується на 0,4%.

Одночасно розширюється коло осіб, які підлягають страхуванню  на випадок безробіття. До них належатимуть:

-    особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами;

-    особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу;

-    особи, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю;

-    військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби);

-    працюючі особи, які отримують або мають право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років, а також особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку;

-    іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без  громадянства на умовах трудового договору без відповідного дозволу державної  служби зайнятості з нього стягується штраф за кожну таку особу у  двадцятикратному розмірі мінімальної  заробітної плати, встановленої законом. Порядок накладення штрафу визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін, призначається відповідно до частин першої та другої статті ст.23, і  її виплата починається з 91-го календарного дня.

Також Закон України «Про зайнятість населення» доповнено ст.23¹ щодо організації загальнодержавних оплачуваних робіт, які мають суспільно корисну спрямованість, відповідають потребам держави, виходячи з її соціально-економічних пріоритетів, на об’єктах, визначених Кабінетом Міністрів України, у сфері будівництва та реконструкції (модернізації) спортивної, транспортної, медичної, туристичної та телекомунікаційної інфраструктури, в тому числі об’єктах, пов’язаних з підготовкою та проведенням фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Зазначені роботи покликані створити додаткові робочі місця в умовах боротьби із наслідками світової фінансової кризи та підвищити матеріальний добробут громадян.

Також, з метою підвищення у безробітних мотивації до праці, у Законі передбачено запровадження  допомоги по безробіттю за умови готовності особи до участі в загальнодержавних  оплачуваних громадських роботах, якщо така робота є для неї підходящою.

Крім того, Законом передбачається віднесення до зайнятого населення  членів особистого селянського господарства.

Більше робочих місць  – http://www.dcz.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=30108724&cat_id=366755

 

Стратегічною метою соціально-економічної  політики має бути стимулювання процесів створення робочих місць. З огляду на значний приріст трудових ресурсів за цей період і резерв незайнятої робочої сили в сільському господарстві, це завдання є надзвичайно складним і амбітним. Необхідною є радикальна зміна соціально-економічної політики: перехід від пом'якшення наслідків безробіття до заохочення продуктивної зайнятості; від трактування зайнятості в контексті економічних процесів за "залишковим принципом" — до розробки інтегрованої стратегії економічного зростання, орієнтованої на підвищення рівня зайнятості. Якщо так, то питання зайнятості й безробіття повинні бути невід'ємним елементом усіх важливих економічних рішень, що приймаються в країні. Це означає, що приймаючи рішення в економічних відомствах, Раді міністрів чи в економічних організаціях, слід аналізувати їх вплив на створення або ліквідацію робочих місць.

Програма створення робочих  місць мусить мати комплексний характер, ініціювати дії та запроваджувати інструменти в дев'яти взаємозалежних площинах:

·      стимулювання розвитку підприємництва та економічних процесів через безінфляційне підвищення ефективного попиту;

·      заохочення інвестицій;

·      підтримка експорту та оптимізація імпорту через підвищення конкурентоспроможності польських товарів і оптимізацію валютного курсу;

·      активна реалізація програми розвитку житлового будівництва;

·      стимулювання розвитку малих підприємств і самостійної зайнятості;

·      підвищення зайнятості через зниження оподаткування заробітної плати;

·      збільшення ресурсів, що спрямовуються на дієві програми на ринку праці та поліпшення їх ефективності;

·      розвиток гнучких форм зайнятості та зміна положень кодексу праці з метою підвищення рівня зайнятості;

·      адаптація професійної освіти до потреб економіки і ринку праці через поширення дуального (за двома спеціальностями) професійного навчання, яке використовується у країнах із найвищою культурою праці та продуктивністю (Німеччина, Швейцарія, Австрія, Данія).

Чотири "стовпи" стратегії створення робочих  місць

Заохочення інвестицій

Для створення робочих  місць ключове значення матимуть інвестиції, вплив яких має три основні виміри. По-перше, інвестиції безпосередньо створюють робочі місця через процес будівництва житла, заводських цехів, шляхів, залізничних ліній, водопроводів, інфраструктури. По-друге, інвестиції стимулюють господарську діяльність в економіці завдяки мультиплікаційному ефекту: одне додаткове робоче місце в будівництві генерує три-чотири місця в національній економіці. По-третє, інвестиції забезпечують осучаснення виробничих процесів, підвищення продуктивності та якості продукції. Це збільшує конкурентоспроможність і уможливлює зростання експорту й обмеження надмірного імпорту, який замінює вітчизняне виробництво часто простих виробів:

Непокоїть процес зниження інвестицій у 2001 р, — на 9,5%, у 2002 р. —  ще на 10%, а також їх дуже низький  темп зростання в 2003-2004 рр. Рівень інвестицій за цей період знизився з 24% у 2000 р. до 19% - у 2002 р. і був нижчим, ніж в  Естонії (28,5%), Словаччині (27,4), Латвії (26,4), Чеській Республіці (26,3%).

Що треба зробити, аби  підприємці хотіли більше інвестувати, для зростання заощаджень? В урядових прогнозах немає відповіді на ці фундаментальні питання.

Необхідною є підготовка програми стимулювання інвестицій через, зокрема:

·      оптимізацію реальних відсоткових ставок за економічними кредитами, які нині у два — чотири рази вищі, ніж у країнах Європи, а також значно вищі, ніж у державах із транзитивною (перехідною) економікою;

·      податкова система має сприяти стимулюванню інвестицій в Польщі. Я пропоную розглянути концепцію селективного оподаткування дивідендів (після змін ставка сягає 19%). У разі спрямування дивідендів на інвестиції ставка податку має бути 0% у повітах із найвищим рівнем безробіття (або менш як 19% в інших повітах), а за спрямування на споживання ставка має бути 19%. Це може стимулювати підприємців віддавати перевагу інвестиціям і створенню робочих місць.

Підприємці вважають, що основним бар'єром для зростання  інвестицій є обмежений попит і надмірний імпорт, який знижує можливості зростання вітчизняного виробництва. Доходи в секторі підприємств значно зросли. Вони були розміщені у формі депозитів та інших короткотермінових інвестицій, які збільшилися у 2004 р. на 36%.

Обмеження імпорту  безробіття

Імпортний тиск збільшується багато років (частка імпорту в національному попиті зросла з 36% у 1990 р. до 80% - у 2003 р.). Уряд передбачає, що національний попит у 2005 р. підвищиться на 5% (+43 млрд. злотих), а імпорт — на 12% (+36 млрд. злотих), тобто для вітчизняних виробників попит збільшиться тільки на 7 млрд. злотих.

Сумарний дефіцит у  зовнішньоекономічних оборотах у 1992—2003 рр. становив $143,9 млрд. Зовнішній борг Польщі (державний та приватний) досягнув наприкінці 2003 р. $105,8 млрд. і збільшився від початку ринкової трансформації на $78 млрд., головним чином унаслідок дефіциту в зовнішніх оборотах. Лише 45% дефіциту (приблизно $65 млрд.) було "компенсовано" за рахунок прямих іноземних інвестицій. З Польщі було "висмоктано" капіталу на суму приблизно $80 млрд.

Для того щоб створити в  державі більше робочих місць, слід прагнути до збільшення інвестиційного імпорту в імпорті загалом. Ця частка є дуже низькою, вона становить 16 — 18% усього імпорту.

Згідно з моїми підрахунками, зниження дефіциту торговельного балансу  лише наполовину уможливить збільшення національного попиту та створення 400 — 500 тис. робочих місць.

Численні дослідження  та експертизи (зокрема, проведені Інститутом кон'юнктури і цін зовнішньої торгівлі) свідчать, що надмірний тиск імпорту та руйнування вітчизняного виробництва є, зокрема, наслідком політики надто швидкого зміцнення національної валюти, що сприяє імпорту та обмежує зростання експорту.

Пропагування зайнятості через розвиток житлового будівництва

Житлове (й інфраструктурне) будівництво може відіграти важливу роль в прямому та опосередкованому створенні робочих  місць. Наразі на 1 тис. жителів ми будуємо у три-чотири рази менше, ніж, наприклад, Іспанія, Греція, Німеччина, Ірландія або Фінляндія. Скажімо, Іспанія, подібна до Польщі за кількістю населення, здає в експлуатацію понад 400 тис. квартир (Польща менш як 100 тис). Греція, країна з населенням 10 млн., здає в експлуатацію на 10 тис. квартир більше, ніж Польща. В Іспанії зайнятість в секторі будів ництва збільшилася з 1,1 млн. у 1990 р. До 1,85 млн. - у 2002 р., тобто на 750 тис. Якщо врахувати мультиплікаційний ефект зайнятості (3-4), то це було основним чинником підвищення зайнятості на приблизно 4 млн. осіб за танні сім років. У Польщі за період 1990 до 2002 рр. кількість зайнятих у будівництві знизилася з 1,3 млн. у 1990 р. до 751 тис. осіб у 2002 р. і надалі знижується. Якби до 2010 р. Польщі вдалося довести кількість квартир, що здаються в експлуатацію щороку, до 200 тис, то зайнятість в економіці, за моїми підрахунками, підвищилася б на 500 — 750 тис. осіб.