Безработица

Найбільш важливе під час  пошуку роботи, за словами самих  безробітних: стабільність роботи (50,1%), висока заробітна плата (43%), сприятливі умови та режим роботи (39,8%), відповідність  роботи професії (спеціальності) (37,4%), можливість професійного зростання (16,3%), збереження або підвищення соціального статусу (11,9%).

На запитання „Яким чином  Ви сприймаєте ситуацію безробіття?” 60,5% респондентів відповіли – „як некомфортну невизначеність”, 27,1% опитаних – „як можливість щось змінити на краще в своєму житті”, 10,7% опитаних – „як ситуацію пошуку чогось нового, етап творчого саморозвитку”, 10,3% осіб – „як можливість кардинальним чином змінити власне життя та відкрити новий шлях до професійного успіху”.

Основні джерела доходів осіб, які  перебувають на обліку – допомога родичів (46%), присадибне господарство (29,6%), соціальні виплати (22,8%), випадкові заробітки (21%), особисті заощадження (16%), тощо.

За кожною цифрою, кожним відсотком  стоїть жива людина зі своїми проблемами та почуттями. Сьогодні вже немає  сумніву, що головним чинником покращення ситуації на місцевому ринку праці  є ефективне використання різних направлень активної політики зайнятості. Задача державної служби зайнятості – допомогти кожному знайти гідну роботу і своє місце у суспільстві.

Портрет безробітного очима соціологів - http://www.dcz.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=46E6D1087458C0AD1AC8E38024A290B8?art_id=183127&cat_id=4713800

Ретельний аналіз стану ринку праці  та соціологічне опитування безробітних, які перебувають на обліку в центрах зайнятості області більше трьох місяців, провели співробітники Миколаївського обласного центру зайнятості. Виявилося, що основними причинами тривалого безробіття є спад темпів розвитку виробництва, неможливість працевлаштування громадян, зменшення постійних робочих місць та інше. Але, окрім цього, причиною довготривалого безробіття є також небажання працевлаштування з боку самих безробітних. З втратою роботи людина часто втрачає не лише професійну кваліфікацію, а й мотивацію до праці, задовольняючись матеріальною допомогою, яку надає держава. Саме тому довготривале безробіття має сталу тенденцію.

- Розв'язати актуальну проблему  довготривалого безробіття не  можливо без розгляду поведінки  безробітних на ринку праці з точки зору їхньої психологічної готовності щодо працевлаштування, - зазначає директор Миколаївського обласного центру зайнятості Микола Ворона. - До істотних змін швидше адаптуються найбільш активні громадяни, які мають високу мотивацію на працевлаштування, але статус безробітного їх зовсім не влаштовує.

У соціологічному дослідженні взяли участь 769 осіб. Ключова його мета - вивчити портрет безробітного для пошуку нових та ефективних шляхів надання соціальних послуг клієнтам та скорочення терміну перебування на обліку в службі зайнятості.

На підставі отриманих даних  можна розглянути сучасний портрет  безробітного. Серед безробітних  більшість - жінки (57,2%). Сьогодні на обліку в службі зайнятості перебувають переважно особи, які мають стаж роботи не менше п'яти років (більш ніж 67%). Найбільш поширена вікова група серед респондентів - від 20 до 30 років.

27,4%. Друге місце посідають безробітні від 40 до 50 років, третє - від 30 до 40 років. Спеціалісти центру зайнятості зазначають, що два роки тому більшість безробітних була у віці 36-45 років. Тож очевидно, що безробіття омолодилося.

Безробітним було запропоновано визначити  негативні та позитивні сторони  тривалого безробіття. За словами  опитаних, негативні моменти - погіршення матеріального стану, невпевненість  у майбутньому, пригніченість, безпорадність, відчуття непотрібності, погіршення стану  здоров'я, погіршення родинних стосунків  тощо.

- За кожною цифрою стоїть  жива людина зі своїми проблемами  та почуттями, - зазначає директор  Микола Ворона. - Завдання державної  служби зайнятості - допомогти всім, хто звертається, знайти гідну роботу і своє місце у суспільстві. Результати роботи за січень 2010 року свідчать, що рівень безробіття поступово знижується. Особливо порівняно з аналогічним періодом минулого року. Станом на 1 лютого 2010 року на обліку в службі зайнятості перебувало 18339 незайнятих громадян. На відміну від 1 лютого 2009 року, кількість осіб, що отримували допомогу з безробіття, зменшилась на 6282 особи.

Безробіття в Україні має  ексклюзивні причини- http://www.dcz.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=184314&cat_id=4713800

Економічна рецесія призвела до зростання рівня безробіття в усіх країнах світу. Наша країна в цьому сенсі від світової спільноти не відстає. Виникають такі питання:

Запитання 1 Рівень безробіття в Європі росте, тільки в січні 2010 року 23 мільйони громадян Євросоюзу стали безробітними. Найбільші показники зафіксовані в Латвії та Іспанії, найменші - у Нідерландах і Австрії. У зв'язку з глобальною рецесією економіки підприємства скорочують співробітників, скорочують зарплати і пенсії. Як ця ситуація може вплинути на глобальну економіку?

Запитання 2 Скорочення співробітників впливає на якість і кількість виробленої продукції?

Запитання3 Як зміниться ситуація на ринку праці у зв'язку з підняттям економіки?

Відповідь 3 Безумовно, коли відбувається спад виробництва в усьому світі, в тому числі і в Європі, то це ніяк не може дати іншого результату, як скорочення працюючих. Оскільки не продаються обсяги продукції, тобто підприємства продають значно менше, вони не можуть містити стільки співробітників. Ви назвали 23 млн безробітних, я можу сказати, що 10% від цієї кількості по всіх країнах Єврозони, 10 відсотків, тобто 2 млн з гаком безробітних в Україні. Це не тільки ті, які зареєстровані в центрах зайнятості. У розвинених європейських країнах безробітних дуже легко вирахувати, бо всі там живуть і працюють за страховими полісами. У нас такої практики ще немає, тому порахувати безробітних дуже важко.

Відповідь 2 Безумовно, впливає, але з іншого боку, в такий кризовий період виробники знаходять інший метод, як можна не знизити продуктивність праці, тобто продукції на виході. При тому, що зменшується кількість працюючих. Тобто криза - це завжди шанс для розумних підняти на ще більш якісний рівень своє виробництво. Але справа в тому, що в Україні безробіття - це не тільки наслідок спаду виробництва, це ще наслідок дуже глобальної імпортизаціі нашої економіки. Те, що у нас відбувається імпортозаміщення всіх товарів, навіть тих, які виробляє український ринок. Це дуже погана тенденція. У попереднього уряду, як тільки виникала якась проблема на будь-якому ринку, першою дією було завести на цей ринок імпорт, дешевий і неякісний. Завозити імпорт - це означає, що аналогічний український виробник продає менше, а це позначається і на зменшенні зарплат, і на збільшенні безробіття. Новому уряду потрібно змінювати підхід. А не мислити короткочасними термінами, ось давайте ми завеземо імпорт, щоб згасити ціни, а що станеться з українськими виробниками та працівниками, про це вже ніхто не думає.

Відповідь 1 Українська економіка в такому слабкому стані, що у нас всі негативні економічні тенденції виявляються глибоко, а всі позитивні проявляються дуже незначною мірою. Ось наша біда. Мене турбує один факт, що у нас зареєстровано 530 тис. безробітних, при цьому звертається до служби зайнятості за роботою 90 тисяч, тобто менше 20%, десь 17-18%, а решта сидять і чекають на допомогу з безробіття. Тобто люди отримують ці невеликі гроші і не шукають виходу зі своєї ситуації.

I.3. Социально-экономические последствия  безработицы

Рынок труда является составной  частью экономической системы страны. А значит, он зеркально отражает большинство политических и социально-экономических процессов, происходящие в государстве и фокусирует в себе острые проблемы: высокий уровень безработицы, усиление структурных диспропорций занятости, неконтролируемый отток рабочей силы за границу, изменения в качестве рабочей силы и мотивации труда , падение уровня доходов населения и т.п. Решение широкого спектра проблем в социально-трудовой сфере может быть обеспечено путем повышения эффективности функционирования рынка труда, что предполагает, с одной стороны, повышение гибкости рынка труда, с другой стороны, обеспечение соблюдения социальных прав и гарантий [1 , 152]. 
Целью работы является аналитическое исследование рынка труда в Украине и обработки прикладных аспектов государственного регулирования этого рынка, разработка предложений по расширению занятости и снижение безработицы в Украине. 
Вопросы последствий безработицы и проблем государственного регулирования рынка труда исследовали такие ученые, как А. Сен, Л. Вальнева, С. Елкин, Н. Запухляк, В. Лоскутов, В. Близнюк, Д. Богиня, А. Гришнова, Э. Либановой, Н. Нижник, В. Князева, И. Розпутенко, В. Бакуменко, Т. Степура, А. Чухно [3, 114]. 
Большинство украинских сегодня работают на предприятиях негосударственной сферы собственности. Продолжается развитие сферы услуг, что приводит к сокращению занятости в отраслях товарного производства. Особенно высокие темпы роста занятости наблюдаются в сфере торговли, ремонта автомобилей, бытовых изделий и предметов личного потребления. Сегодня в Украине наблюдается ситуация, когда количество вновь созданных рабочих мест превышает количество ликвидированных. 
Однако есть основания зафиксировать высокую общую текучесть рабочей силы в стране. В последние годы удельный вес уволенных по собственному желанию превышала удельный вес высвобожденных по экономическим причинам. Такая ситуация вполне понятна, учитывая неудовлетворительные условия труда и большое количество нарушений трудового законодательства, наблюдаемая сегодня на украинских предприятиях. Но эту ситуацию можно прокомментировать с другой стороны. Очевидно, рынок труда испытывает потребность в квалифицированных специалистах, что дает возможность последним улучшать условия своего труда. 
Сегодня в мире наблюдается падение интереса к институту неполной занятости. В Украине также сокращается, вынуждена неполная занятость, которая еще недавно была одним из самых популярных у нас инструментов регулирования рынка труда [1, 153]. 
Наибольший риск быть трудоустроенным на неполный рабочий день, как и прежде, имеют занятые в промышленности, сельском хозяйстве и транспортной отрасли. 
Хочется подчеркнуть, что значительный отсутствие работы, разочарование найти работу приводят к тому, что некоторые люди, по сути, теряют квалификацию и даже желание регулярно работать. Некоторая часть представителей застойного безработицы пополняет криминальные слои населения, а также ряда так называемых люмпенов и лиц без определенного места жительства. То есть речь идет о наихудших экономические и социальные последствия безработицы. Поэтому настоятельно необходимо внедрение мер со стороны государства, направленных на преодоление проявления застойного безработицы [4, 4]. 
Высокая доля безработных с высшим образованием в Украине существенно влияет на возможность найти соответствии работу для безработных, а, следовательно, и на оценку эффективности работы государственной службы занятости. Вместе с тем, поскольку в стране существует большое количество безработных с высшим образованием возникает вопрос о рациональности государственной политики о финансировании обучения такого большого количества студентов и правильности распределения количества мест для различных специальностей в системе высшего образования. 
Вопросы трудовой миграции является одной из актуальнейших проблем современности. Но трудовая миграция из Украины не должна рассматриваться исключительно как проблемное социальное явление, ведь трудовые миграционные поездках граждан Украины несут в себе и положительный фактор. С одной стороны, у трудящихся мигрантов - граждан Украины есть возможность использовать свою рабочую силу и знания и иметь за это приличное вознаграждение. С другой стороны, государство, которое пока не в состоянии предложить своим гражданам надлежащие рабочие места, получает мощное внешнее финансовое источник формирования национального богатства и формирования мигрантами будущего развития предпринимательской деятельности [1, 155]. 
Любое общество стремится оптимально использовать ресурсы, находящиеся в его распоряжении, в целях реализации производственного потенциала. Наличие безработицы в обществе свидетельствует о недоиспользование трудовых ресурсов. В целом влияние безработицы на экономическую и социальную жизнь общества противоречивый.

В то же время безработица порождает  тяжелейшие отрицательные социально-экономические  последствия: 
1. Незанятая рабочая сила свидетельствует о недоиспользование экономического потенциала общества, прямые экономические потери, являющиеся следствием естественного и фактического безработицы (и соответственно занятости). 
2. Безработица сковывает требования профсоюзов о повышении заработной платы, тем самым срабатывает в пользу требований союзов предпринимателей. 
3. При длительном безработице работник теряет квалификацию, а получение новой квалификации и адаптация к новым условиям часто протекают для него болезненно. 
4. Безработица ведет к прямому падению ранее достигнутого уровня жизни. Пособие по безработице всегда меньше заработной платы, имеет временный характер. Рост безработицы снижает покупательский и инвестиционный попить, сокращает объемы сбережений у населения. 
5. Безработица наносит человеку тяжелейшее психологическую травму [3, 116]. 
На микроуровне безработицы является одной из главных причин снижения производительности труда и производства в целом, т.е. ухудшения качества выпускаемой продукции, снижение ее конкурентоспособности Это связано с тем, что отдельные и достаточно значимые группы населения вынуждены соглашаться на неинтересную для них работу. Отсюда низкоэффективную, некачественная работа, высокая текучесть кадров. Кроме того, при таких обстоятельствах невозможно сформировать стабильные производственные коллективы 
Так, на индивидуальном уровне экономические последствия безработицы заключаются в потере дохода или части дохода в возможном снижении уровня дохода в будущем в связи с потерей квалификации (что особенно плохо для людей новейших профессий) и поэтому в уменьшении шансов найти высокооплачиваемую, престижную работу. 
Особенно безработицы опасное среди молодежи, заканчивает средние учебные заведения. Отсутствие профессиональной подготовки делает для них достаточно сложной проблему трудоустройства. В этих условиях часть молодых людей может пополнить криминогенное сред [2, 170]. 
Политика государства на рынке труда должна быть направлена на развитие активной политики, предусматривающую ее направленность на сокращение уровня безработицы, то есть обеспечение возможности реализации своей трудовой активности всем гражданам, а соответственно, работоспособности занятости всего населения. Таким образом, активная политика состоит из мероприятий направленных на: 
- Увеличение спроса на рабочую силу со стороны, как государства, так и частного сектора экономики; 
- Повышение конкурентоспособности рабочей силы и обеспечения соответствия рабочей силы и рабочих мест; 
- Совершенствование процесса трудоустройства. 
Наряду с этим пассивная политика на рынке труда направлена на поддержание доходов населения в случае потери работы и финансируется из специальных фондов. 
Активные и пассивные меры содействия занятости населения в Украине реализуются государственной службой занятости [4, 5]. 
Рынок труда является составной частью экономической системы страны. Выбор конкретных путей достижения сбалансированности рынков труда должна определяться рыночной конъюнктуры, причинами и формами несогласованности спроса и предложения рабочей силы. 
Социально-экономические последствия безработицы можно сформулировать следующим образом: происходит обесценивание, недоиспользование человеческого потенциала общества, ухудшается качество жизни безработных и их членов семьи, усиливается давление на размер заработной платы занятых на рынке труда, увеличиваются затраты общества и индивида на восстановление или изменение профессионального статуса и уровня производительного труда, формируются категории лиц с девиантным поведением, склонных к поступкам, которые противоречат принятым социальным нормам и ценностям.

Государственная политика по борьбе с безработицей

Більше робочих місць  – Державна служба зайнятості- http://www.dcz.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=30108724&cat_id=366755

Треба визнати, що останнім часом уряд активніше шукає засоби обмеження масового структурного безробіття. У вересні 2004 р. Рада міністрів прийняла "Національний план дій щодо зайнятості на 2005 р.", У програмі йдеться про те, що найважливішим елементом є... зниження собівартості праці... шляхом зниження так званого податкового тиску, розвитку підприємництва, збільшення гнучкості зайнятості на ринку праці, радикального підвищення ефективності служб зайнятості тощо. Така політика реалізується із січня 2002 р. Чому за останні три роки середня зайнятість в національній економіці знизилась на 450 тис. осіб?

З іншого документа випливає, що урядові експерти не повністю вірять в ефективність своїх програм, якщо передбачають, що у 2013 р., тобто через дев'ять років, рівень безробіття становитиме 12%. Варто пригадати, що у 2003 р. лише у трьох країнах, серед 40 досліджуваних, рівень безробіття перевищував 10% (Польща - 19,3%, Словаччина —17,1 та Іспанія —11,3%).

Зайнятість є інтегральним елементом соціально-економічної  системи, а урядові програми оминають вплив макроекономічної та регіональної політики (інвестиційної політики, відсоткової ставки валютного курсу, житлового будівництва, імпорту  безробіття тощо) на зростання (падіння) зайнятості.

Набув чинності закон, який під час світової фінансової кризи  мінімізує ризики у сфері зайнятості населення -http://www.dcz.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=D2C8C3DFCC65FB9A4A4683A03E2A3099?art_id=121052&cat_id=364661

Сьогодні набув чинності Закон України від 25.12.2008 р. №799-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення».

Закон розроблено з метою  забезпечення збереження кадрового  потенціалу підприємств, недопущення  зростання рівня безробіття та забезпечення соціальних гарантій громадянам. Ним  передбачено створення ефективного  механізму підтримки працівників, які опинилися під загрозою вивільнення, та визначення джерел для покриття дефіциту бюджету Фонду у 2009-2010 роках.

Законом України передбачається внесення змін до Основ законодавства  України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, законів  України „Про зайнятість населення”, „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок  безробіття”, „Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування”, „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та “Про державну податкову службу в Україні”.