Організація позакласної роботи з країнознавчої тематики на уроках англійської мови на середньому етапі навчання іноземних мов загальн

10

Автор підручника “Внеклассная работа по иностранным языкам в средней школе” Савіна С.Н. [19] пропонує дотримуватись нижчезазначених принципів у позакласній роботі:         ^:

1. Принцип зв'язку з життям.

Будь-яка найкраще організована і  теоретично обґрунтована система проведення позакласної роботи є нерезультативною, якщо в її конкретному втіленні не будуть враховані постійно змінювані умови життя рідної країни  та країни, мова якої вивчається, ставлення учнів до них, умови життя колективу й окремих його членів.

Основні умови реалізації цього принципу такі:

1) систематичне ознайомлення  школярів з актуальними подіями  на планеті; читання газет,  обговорення політичних та інших  новин;

2) широке використання країнознавчого матеріалу;

3) зустрічі з людьми, які використовують іноземну мову в своїй професійній діяльності, знайомство з матеріалами, що потребують знання іноземної мови;

4) включення матеріалів іноземною  мовою в загальношкільні заходи;

5) створення ситуацій, адекватних реальним ситуаціям спілкування, що дозволяють учням висловлювати свою думку і т. ін. ;

6) залучення матеріалів листування  зі школярами з-за кордону;

7) підготовка драматизацій та  рольових ігор.

2. Принцип комунікативної активності.

Особливістю позакласної  роботи є те, що вона проводиться  з використанням вже сформованих мовленнєвих вмінь і навичок, сприяє їх подальшому розвитку. Систематизація лексики, введення граматичного матеріалу, як правило, мають ситуативний характер. Цей принцип забезпечується  підбором мовного і мовленнєвого матеріалу, який є значущим для учнів, створенням умов, які наближують умови їх спілкування до природних, широким

використанням наочності  і технічних засобів навчання, наданням можливостей

11

інтелектуального та емоційного самоствердження.

Ці умови визначають диференційований підхід до організації різних видів мовленнєвої діяльності учнів. Робота повинна сприяти розвиткові індивідуальних переваг кожного учня. Потрібно не пристосовуватись до особливостей особистості, спрощуючи позакласну роботу, а бачити перспективу їх розвитку, створювати умови для реалізації й удосконалення індивідуальних особливостей.

Також необхідно враховувати  той вид діяльності, який є провідним  у певному віці (гра, навчання, праця, пізнання). Обов'язковими є стосунки партнерства, ділового співробітництва між учителем і учнем, створення умов для проявлення самостійності й ініціативи, заохочення творчого підходу.

3. Принцип врахування  мовної підготовленості учнів  і узгодженості її з уроками  іноземної мови.

Бажано уникати мовного  перенавантаження, адже постійне звертання до словника, складні мовленнєві структури в інсценуваннях знижують зацікавленість учнів у роботі, її виховну і освітню цінність, стомлюють дітей. Треба планувати і проводити позакласні заходи на основі програмних тем, вдосконалювати і закріплювати отримані на уроках знання, вміння та навички. Але узгодженість урочної та позаурочної роботи не значить дублювання тем, форм і методів роботи. В рамках кожної з вивчених тем за програмою можна виділити підтеми, які є найбільш цікавими для учнів.

4. Принцип врахування  вікових та індивідуальних особливостей  учнів. Ефективність позакласної роботи визначається її відповідністю психофізіологічним особливостям учнів. Так, на кожному етапі навчання повинні бути присутні певні види роботи учнів.

5. Принцип поєднання колективних, групових і індивідуальних форм роботи. Потрібно пам'ятати про велике значення колективних ігор змагального

характеру. Об'єднані спільними  інтересами і діяльністю спілкування, учні чутливо реагують на вимоги, висунені колективом і ситуацією спілкування, долають

12

психологічну скутість, виявляють  свої задатки й здібності. Особливу увагу слід приділяти індивідуальним особливостям учнів. Необхідними є  виважена система підготовки дітей  до роботи, контроль за якістю її проведення, правильна організація самоконтролю учнів. Найбільш оптимальним є включення на одному з етапів індивідуальної та групової діяльності в колективну.

     6. Принцип міжпредметних зв'язків.

Його значення обумовлене, по-перше, єдністю кінцевої мети всього навчально-виховного процесу школи - формування всебічно розвиненої, гармонійної особистості та, по-друге, єдністю духовної сутності людини, яку неможливо навчати і виховувати по частинах.

Матеріали іноземною  мовою про видатних вчених та їх наукові відкриття, діячів літератури і мистецтва, про промисловість та сільське господарство, географічне положення і клімат країни, мова якої вивчається, її історію, являють собою особливу цінність, якщо вони доповнюють і поглиблюють ті знання, які учні вже отримали в процесі вивчення інших шкільних дисциплін.

На думку В.І. Шепелєвої [22], основними організаційними принципами позакласної роботи з іноземної мови є принципи добровільності та масовості, принцип урахування і розвитку індивідуальних особливостей та інтересів учнів, принцип зв'язку позакласної роботи з уроками.

Принцип добровільності полягає в тому, що учні включаються в позакласну роботу за власним бажанням. Цей принцип має свою особливість: учень, який сам визначив свою участь у тому чи іншому виді позакласної діяльності, бере на себе добровільне зобов'язання продовжувати вивчення іноземної мови, що вимагатиме від нього додаткових зусиль.

Принцип масовості передбачає активну участь в позакласних заходах якнайбільшої кількості учнів з різним рівнем володіння іноземною мовою.

Принцип урахування і  розвитку індивідуальних особливостей та інтересів учнів передбачає врахування в контексті діяльності учнів їх власного досвіду,

13

інтересів, бажань, нахилів, світогляду, емоційно-почуттєвої сфери  та статусу особистості в колективі.

Принцип зв'язку позакласної  роботи з уроками насамперед полягає в тому, щоб забезпечити єдність практичних, розвиваючих та виховних цілей позакласних занять та уроків. Він також передбачає зв'язок навчальних матеріалів, які використовуються в позакласній роботі, з матеріалом чинних навчально-методичних комплексів з іноземної мови.

Позакласна робота базується  на володінні учнями навичками та вміннями, набутими на уроках іноземної мови, тому дуже важливим є те, щоб учні якнайповніше використовували ці навички та вміння під час позакласного заходу. Водночас позакласна робота має позитивно впливати на навчальну діяльність учнів з іноземної мови.

Г.І. Мокроусова та Н.Є. Савіна [12, с.18] розглядають принципи організації позакласної роботи з іноземної мови в дещо іншому аспекті. Автори виділяють:

1. Принципи науковості та зв'язку теорії з практикою. Організатор позакласної роботи повинен вчити школярів вірно розуміти сучасний етап і перспективи суспільного розвитку, орієнтуватись з допомогою отриманих знань в реальних обставинах.

2. Принцип добровільності  та масовості, в якому головною умовою є зацікавленість учнів. Якщо кожна дитина знайде собі заняття до душі, тоді вчителю не потрібно буде закликати його до активності та свідомості. Також треба мати на увазі різну мовну підготовку учнів.

3. Принцип захоплюваності, при дотриманні якого особливо важливо уникати шаблонності й брати до уваги вік учнів, рівень розвитку їх пізнавальних інтересів.

4. Принцип зв'язку з  життям вимагає суспільно-корисної та практичної спрямованості всіх позакласних заходів.

5. Принцип комплексності виховання обумовлюється єдністю морального, трудового, етичного, естетичного та патріотичного виховання.

14

6. Принцип єдності  навчання, виховання і розвитку враховує органічний зв'язок між навчальною діяльністю та позакласною роботою, яку можна розглядати як один із засобів диференціації навчання й виховання.  Позакласне  спілкування  учнів  іноземною  мовою наближається до його природного використання.

7. Принцип активності - чим більша кількість учнів бере участь в цікавих для них позакласних заходах, тим ефективнішими вони будуть.

8. Принцип  розвитку ініціативи  й самодіяльності  вимагає повної самостійності в організації та проведенні заходів. Але треба лише спрямовувати дітей в потрібному напрямку, непомітно контролюючи їх.

9. Принцип новизни складається з таких факторів: новизна змісту, матеріалу, форм, видів та прийомів роботи, технічних засобів навчання  та  наочності,  мовленнєвих  партнерів [12, с. 25].

 Слід брати до уваги те, що всі принципи мають різне значення, тому ні одному з них не можна надавати перевагу. Доповнюючи один одного, вони складають неподільну єдність.

1.3. Врахування  вікових та індивідуальних особливостей  учнів середнього ступеню навчання  при організації позакласної роботи

Успішне вивчення іноземної  мови на уроках та ефективне проведення групових позакласних заходів залежить від урахування психологічних особливостей навчання іноземної мови на середньому етапі навчання та вікових характеристик  учнів-підлітків, які зумовлюють використання прийомів, форм та засобів навчання.

Підлітковий вік - це етап онтогенезу, що знаходиться між дитинством та ранньою юністю. Він охоплює  період розвитку від 10-11 років до 13-14 років [15, с. 283]. Початок даного періоду характеризується виявленням ряду специфічних особливостей, найважливішими з яких є прагнення до спілкування з однолітками та поява в поведінці ознак, що говорять про намагання підтвердити свою самостійність, незалежність, особистісну автономію.

15

В цей період підлітки виявляють більшу соціальну активність, спрямовану на засвоєння певних зразків поведінки та цінностей, прагнуть до сприйняття нового, цікавого, їх пам'ять розвивається у напрямі інтелектуалізації, запам'ятовування набуває цілеспрямованого характеру, мовлення стає більш керованим і розвиненим. Підлітки потребують щирого і серйозного ставлення до своїх інтересів, не люблять обмеження своєї самостійності з боку дорослих [11,с. 280].

Підлітковий вік розглядається  як період відчуження від дорослих. Яскраво вираженими є як намагання протиставити себе дорослим, так і чекання від них допомоги, підтримки, довіри до них, важливість їх оцінок та схвалень.

Важливим фактором психічного розвитку в підлітковому віці є спілкування  з однолітками, яке виділяють як ведучу діяльність цього періоду. Період 11-15 років - час бурхливого розвитку пізнавальних процесів, коли сприйняття є цілеспрямованим, вибірковим; становленням стійкої вільної уваги та логічної пам'яті; цей вік є сенситивним періодом розвитку творчого мислення. В моральному розвиткові з'являється можливість порівнювати різні цінності, робити вибір між різними моральними нормами. Центральним новоутворенням підліткового віку є становлення нового рівня самоусвідомлення, Я-концепція, що виражається в намаганні зрозуміти себе, свої можливості та особливості, подібність та розбіжність з іншими людьми.

Підлітки - це особлива соціально-психологічна і демографічна група, що має свої власні норми, установки, специфічні форми  поведінки, які становлять особливу підліткову субкультуру.

Для правильного вибору форм роботи з підлітком необхідно  знати, що даний вік відноситься  до критичних періодів життя людини.      

Причини появи, характер та значення підліткової кризи психологи  розуміють по-різному. Багато авторів підкреслює можливість безкризового протікання цього періоду. Криза в такому разі розглядається як результат

16

неправильного ставлення  дорослих та суспільства в цілому до підлітків (Ремшмідт X., Ельконін Д., Раттер М.) Інша точка зору - характер протікання, змісту та форм підліткової кризи грають помітну роль в загальному процесі вікового розвитку. Протиставлення себе дорослим є закономірним та продуктивним для формування особистості підлітка. А спроби уникнути кризи шляхом створення умов для реалізації нових потреб є марними (Виготський Л.).

Важливо також враховувати, що в підлітковому віці навіть ті учні, які не викликають хвилювання у дорослих, можуть потребувати особливої уваги  та підтримки. Провідною діяльністю підлітка є спілкування. Об'єктом  пильної уваги підлітка стає власна активність в різноманітних формах соціальної взаємодії та спілкування. Психологи відмічають, що на стриманість підлітка позитивно впливає підвищена розумова активність. Підлітка привертає атмосфера подолання труднощів, наполегливості та самостійності. Для них цікавим є зовсім не те, що дістається легко.

Отже, можна зробити  висновки, що найбільш адекватними  формами роботи будуть різні конкурси, вікторини, турніри, тобто інтелектуальні ігри-змагання.

Учні 7-9 класів вже доволі критично ставляться до вимушеної примітивності і штучності власного англійського мовлення. Їх не задовольняє спілкування в фальшивій психологічній ситуації, яка характеризується тематичною обмеженістю, регламентованістю, розбіжністю звичного діапазону мовлення рідною та іноземною мовами, низькою інформативністю. Для підлітків 7-9 класів характерне прагнення до самостійності, так звана "дорослість". Відбувається інтенсивне формування понять, переконань, ідеалів, розвиток самосвідомості. Підлітки надто чутливі до формалізму й шаблонності в роботі. Необхідна тактовність при оцінці досягнутих результатів діяльності підлітка, створення умов для задоволення потреби в інтелектуальному та моральному вдосконаленні. Потрібно говорити з підлітком на рівних, враховуючи його загострене почуття власної гідності, виявляти цікавість і повагу до його