Розробка і обґрунтування заходів щодо підвищення ефективності діяльності підприємства

Зміст

 

Вступ……………………………………………

1.Управління витратами  промислового підприємства

      1.1. Сутність  поняття « витрати» підприємства……..

          1.2.Системи  та методи управління…………………..

          1.3. Система управління витратами  як  одна з підсистем загальної  системи управління підприємством………………………...

          1.4. Процес управління витратами……………………

          1.5.Приклади аналізу та вирішення  задач з оптимізації витрат  підприємств………………………………………………….

2.Розрахунково-аналітична  частина

      2.1.Характеристика  виробничого процесу в цеху………

      2.2.Розрахунок  матеріальних витрат на здійснення  виробничої програми підприємства……………………………….

  3.Розробка і обґрунтування  заходів щодо підвищення ефективності  діяльності підприємства…………………………………

       3.1. Визначення  фактичних витрат на виробництво  продукції….

       3.2. Розрахунок  планового і фактичного прибутку  від реалізації продукції …………………………………………………………………..

      3.3. Звітний  кошторис витрат на виробництво…………………….

Висновки……………………………………………………………

Список використаної літератури……………………………………….

1. Управління витратами промислового підприємства
1. Сутність поняття « витрати» підприємства

 

Будь-яка діяльність неможлива без витрат. Закономірності розвитку ринкових відносин, логіка пізнання показують, що спочатку мають місце витрати ресурсів, а потім — результати, пов’язані з цими витратами. Основним мотивом діяльності будь-якого підприємства в ринкових умовах є максимізація прибутку. Реальні можливості реалізації стратегічної мети в багатьох випадках обмежені витратами виробництва та попитом на продукцію, що виробляється. Отримання найбільшого ефекту з найменшими витратами, економія природних, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів залежать від того, як підприємство вирішує питання управління витратами, котре передбачає пошук способів їх зниження. [  ]

Витрати є основним обмежником прибутку і одночасно головним фактором, який впливає на обсяг пропозиції. «Витрати» є складною економічною категорією, що витікає з їх місця, ролі й етапу виникнення в діяльності підприємства.

 

Мал.1.1.Види та формування витрат промислових підприємств

З метою з’ясування сутності витрат розглянемо початковий етап їх формування. Виходимо з того, що поняття «витрати» певним чином пов’язане з поняттям «ресурси». Формування ресурсів підприємства відбувається на ринку капіталу (мал. 1.).

Мал.1.2.Формування ресурсів підприємства

Поки необхідні ресурси знаходяться на ринку капіталу, вони є потенційними для підприємства. Якщо підприємство купує їх для забезпечення досягнення поставленої мети розвитку, вони стають реальними ресурсами або факторами виробництва для цього підприємства. Таким чином, потенційні ресурси перетворюються в реальні ресурси (активи) підприємства тільки з моменту їх придбання, а факторами виробництва — з моменту їх цільового використання.

Одна частина сформованих ресурсів підприємства забезпечує процес виробництва протягом довгострокового періоду, не змінюючи при цьому свою натуральну форму, а інша частина перебуває у сфері виробництва і сфері обігу й повертається упродовж одного виробничого циклу. Відповідно перший вид ресурсів називають застосованими ресурсами, а другий — споживаними.

Слід зазначити, що в діяльності підприємства спочатку мають місце застосовані ресурси, а потім — споживані. Застосовані ресурси поступово споживаються в процесі виробництва, тобто стають частково споживаними. Задіяні в процесі діяльності підприємства ресурси, котрі зафіксовані в грошовій формі, формують його витрати (мал.1.2.).

Отже «витрати» — це вартісне вираження абсолютної величини застосованоспоживаних ресурсів, необхідних для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства і досягнення ним поставленої мети.

Мал.1.3.Визначення сутності терміну витрати

Принципи управління — це основні ідеї, правила і орієнтири діяльності управлінців, у межах яких досягаються цілі організації [ ].

1.2.Системи  та  методи управління

Система управління використовує також низку спеціальних принципів, найсуттєвішими з яких є забезпечення прибутковості бізнесу в поєднанні з максимальним добробутом працівників фірми, принцип самоокупності, конкурентоспроможності, зменшення витрат тощо. Управління організацією здійснюється шляхом застосування певних методів.

Методи управління — це сукупність способів і прийомів впливу на колектив працівників та окремих виконавців з метою досягнення цілей організації. Виділяють такі групи методів управління:

— економічні методи (податки, бюджет, ціни, кредит, економічні стимули); 

— адміністративні методи (організаційні, розпорядчі, дисциплінарні дії);

— соціально-психологічні методи (соціальні плани, моральні стимули).

На практиці всі методи управління тісно пов’язані між собою. Застосування різних методів управління зумовлене виконанням відповідних функцій управління.

Функція управління — це вид управлінської діяльності, зумовлений поділом праці у сфері управління.

Процес управління здійснюється шляхом реалізації певних функцій. Практика й дослідження процесу управління довели, що будь-який процес управління потребує реалізації чотирьох головних функцій: планування, організації, мотивації та контролю. Координування і регулювання розглядаються як складові головних функцій.

Успіх підприємництва залежить від двох умов: обсягу і якості виконання функцій та завдань, що вирішуються підприємством (обсягом виробництва, реалізації продукції, наданням послуг тощо); і раціонального використання ресурсів. А отже управління витратами означає вдосконалення управління всіма аспектами діяльності підприємства.

Ефективним вважається таке управління, яке забезпечує:

— належний облік і звітність;

— логічну класифікацію витрат і можливість їх повного і глибокого аналізу;

— віднесення витрат на відповідні підрозділи, служби, функції, окремих осіб, тобто встановлення міри відповідальності за їх використання;

— прогнозування і планування витрат, складання кошторису витрат на майбутній період з врахуванням інших показників і особливостей діяльності підприємства. В кожному підприємстві складається відповідна система управління.

Елементами системи виробництва є працівники, основні і оборотні засоби, інформація та методи її обробки тощо. Елемент — це відособлена частина системи, що має специфічні властивості й особливе призначення. Він виконує відповідну функцію і не розчленовується при вивченні процесу функціонування системи. Збільшення кількості елементів, що входять до складу системи, зумовлює зростання її складності і внутрішніх взаємозв’язків у ній.

Система має певні властивості, що становлять її якісні параметри, які дають можливість описувати елементи (об’єкти) системи кількісно, виражаючи їх у відповідних одиницях.

Зв’язки системи поєднують об’єкти (елементи) у системному процесі. Вони бувають речовими (канали, по яких елементи або система в цілому обмінюються між собою речовинами), енергетичними (канали обміну різними видами механічної, теплової, електричної та іншої енергії) та інформаційними (сигнали, відомості про стан об’єкта і навколишнього середовища). Зв’язки між елементами, системами і підсистемами класифікують за такими ознаками: спрямованістю (односторонні, взаємозалежні); ресурсами, що визначають зв’язок (трудові, матеріальні, фінансові тощо); тривалістю (короткострокові, довгострокові, періодичні або епізодичні); циклічністю виконання функцій (планування, організація, координація та ін.); характером формування (лінійні, функціональні).

Розрізняють зв’язки: першого порядку — функціонально необхідні; другого порядку — значною мірою поліпшують діяльність системи, і третього порядку — зайві або суперечливі.

Загальну теорію систем сформулював О. О. Богданов [1], який був прихильником використання закономірностей організації живої природи для пізнання соціальних явищ. Сучасна концепція загальної теорії систем була сформульована Л. фон Берталанфі , він розглядав систему як комплекс елементів, що знаходяться у процесі взаємодії. На його думку, основне завдання системної методології полягає в тому, щоб, спираючись на розуміння системи як комплексу взаємопов’язаних компонентів, відшукати закони, які пояснюють поведінку, функціонування і розвиток систем різних класів.

1.3.Система управління  витратами

Система управління витратами є однією із підсистем загальної системи управління підприємством. Вона тісно пов’язана з такими підсистемами управління: обсягом виробництва і реалізації продукції, запасами, виручкою (доходами), прибутком.

 

 

 

 

 

 

Мал.1.4.Система управління витратами

Кожний соціально-економічний регіон складається з керуючої та керованої системи. Керуюча система (суб’єкт управління) — це сукупність органів управління й управлінських працівників з певними обов’язками своєї діяльності, компетенцією зі специфікою виконуваних функцій, а також сукупність методів управління, з допомогою яких здійснюється управлінський вплив. Вона завжди має кілька рівнів управління у порядку підпорядкованості, а також може змінювати свій стан під впливом організуючих і дезорганізуючих факторів. Найбільш істотними змінними керуючої системи є функції, структура та інформація. Управляюча система складається з комплексу взаємозв’язаних підсистем: прогнозування, техніко-економічного планування, оперативного управління, обліку і звітності, матеріально-технічного постачання і реалізації та ін. Підсистеми — це виділені за функціональними елементами або організаційними ознаками частини системи, які в свою чергу, можна розглядати як самостійні локальні системи, якщо вони мають об’єкт, зовнішні входи і виходи, певний інформаційний запас і завдання, які необхідно розв’язати. Залежно від виконуваної ролі підсистеми управляючі системи поділяють на функціональні (планування і прогнозування, організація та оплата праці) та забезпечуючі (підсистеми економічної інформації і технічна).

Щоб забезпечити ефективне управління витратами на підприємстві, слід сформувати відповідну систему управління витратами Елементами моделі управління витратами є: мета системи; об’єкт і суб’єкт управління, що знаходяться під дією попиту і пропозиції на ринку, і які визначають суспільно необхідні витрати; група елементів, що формують прямий інформаційний зв’язок з об’єктом управління; контрольовані і неконтрольовані фактори, що впливають на основні елементи систем.

 

1.4. Процес управління  витратами

Процес управління витратами на підприємстві досить складний, оскільки потребує врахування різноспрямованих інтересів: держави, галузі, підприємства, контрагентів, споживачів.

Основне завдання створення на підприємстві системи управління витратами полягає в тому, щоб поєднати ці інтереси і створити саморегулюючий механізм їх формування й зміни.

Отже, система управління витратами підприємства — це система економічних засобів і методів спрямованого впливу на інтереси галузі, підприємства, працівника з метою оптимального їх узгодження з інтересами споживачів і всього суспільства в цілому по дотриманню відповідних суспільно необхідних пропорцій у формуванні витрат. Функції системи управління витратами визначаються завданнями, які на неї покладаються:

1) організація інформаційного  забезпечення відповідно до змісту, складу і структури витрат  та цільових орієнтирів;

2) оцінка можливостей  формування витрат в поточному  і планованому періоді діяльності  відповідно до умов функціонування  підприємства;

3) повний аналіз витрат  в динаміці і за поточний  період;

4) прогнозування розміру  і рівня витрат, застосовуючи  можливі методи при різних  обсягах виробництва і цільової  суми прибутку;

5) планування діапазону  допустимих меж рівня витрат, тобто їх максимального і мінімального  значення;

6) нормування витрат у  розрізі статей витрат;

7) забезпечення своєчасного  доведення планованого рівня  витрат до виконавчих підрозділів, центрів відповідальності, окремих  осіб;

8) контроль і оперативне  управління витратами з урахуванням  змін умов функціонування підприємства  та зміни кон’юнктури товарного  ринку;

9) вдосконалення обліку  витрат та пошук резервів подальшого  їх зниження.

Якість управління витратами на підприємстві характеризується показником їх керованості, тобто можливості оперативного і динамічного впливу на розміри витрат відповідно до змін системи економічних методів і засобів.

Слід відзначити, що на практиці іноді зустрічається застаріла точка зору, згідно з якою витрати на підприємстві повинні бути знижені будь-якою ціною до найнижчого рівня. І кожна пропозиція підвищити витрати на рекламу, збільшити чисельність оперативного персоналу, підвищити кваліфікацію працівників розглядається як марнотратство. А відмова від таких пропозицій викликає звуження можливостей для подальшого розвитку підприємства, зниження продуктивності праці, уповільнення темпів виробництва і реалізації продукції та отримання прибутку.

Проте в останній час, як свідчить зарубіжний досвід, все більшого розповсюдження набула інша точка зору щодо управління витратами, а саме їх оптимізація. Потрібно і можливо йти на додаткові витрати з метою збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції, залучення нових постачальників і покупців, підвищення якості обслуговування, створення іміджу підприємства.

Ефективне управління витратами повинно передбачати зменшення і усунення тих витрат, які не є доцільними, результативними для підприємства, тобто які не сприяють збільшенню обсягів виробництва і реалізації продукції, отриманню цільового розміру прибутку.

Щоб оптимізувати витрати на підприємстві при їх формуванні, доцільно забезпечити виконання таких умов:

— приріст загальної суми витрат не повинен перевищувати приросту виручки від реалізації (доходів);