Інноваційні процеси розвитку санаторно – курортного господарства Львівської області

 

3.2  Проблеми  та передумови розвитку санаторно – курортного господарства Львівської області

Львівщина належить до тих областей, в яких санаторно-курортна сфера є однією із галузей спеціалізації; тут виявлені майже усі типи мінеральних вод. За показником балансу прогнозних ресурсів, розв’язаних і затверджених запасів мінеральних вод реґіон посідає перше місце серед усіх областей України.

Львівщина є лідером серед усіх областей західноукраїнського реґіону за показниками розвитку сфери лікувально-оздоровчого туризму. Так, тут діє 109 санаторно-курортні заклади (4,07% загальної кількості в Україні), що у 3–4 рази більше, ніж у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській чи Чернівецькій області.

Основну частину санаторно-курортних закладів Львівської області складають санаторії (37,9% від загальної кількості) і бази відпочинку; надають послуги пансіонати з лікуванням, самостійні заклади 1–2 денного перебування, пансіонати відпочинку, санаторії-профілакторії, бальнеогрязелікарні і курортні поліклініки.

Негативною тенденцією у розвитку сфери лікувально-оздоровчого туризму в Львівській області є значне і постійне скорочення чисельності осіб, які лікуються і відпочивають в санаторно-курортних закладах. Поряд зі скороченням чисельності обслугованих відбувається процес подорожчання вартості послуг.

Як показує аналіз статистичних даних, обсяги рекреантів за останній період в Львівській області скоротилися: так, у 2010 р. – на 26 тис. осіб проти 2009 р[ 2].

Скорочення кількості рекреантів обумовлено значною мірою тим, що у регіоні знизилась інфраструктурна забезпеченість туристично-рекреаційної сфери. Крім того, стан матеріально-технічної бази санаторно-курортних та оздоровчих закладів ще не відповідає міжнародним вимогам, рівень послуг низький при високих цінах, ще не достатньо забезпечується контроль за виконанням санаторно-курортними закладами умов, правил прийому та обслуговування туристів, у тому числі й іноземних.

Скорочення обсягів потоків рекреантів значною мірою обумовлено і неконкурентоспроможністю підприємств рекреаційної сфери на міжнародному та вітчизняному ринку рекреаційних послуг (відсутністю інфраструктури, яка би враховувала матеріальні можливості різних категорій громадян та види туризму, повільним впровадженням сучасних прогресивних технологій та форм обслуговування, невідповідним рівнем комфортності). Саме впровадження ефективного управління, впровадження інноваційних принципів і методів в управлінській діяльності санаторно-курортним комплексом зможе галузь вивести в одну з найпріоритетніших і економічно ефективних.

Подальший розвиток санаторно-курортного комплексу гальмується:

• відсутністю цілісної системи державного управління санаторно-курортним комплексом в області;
• недосконалістю нормативно-правової бази;
• недостатністю методичної, організаційної, інформаційної та матеріальної підтримки суб’єктів підприємництва рекреаційно-оздоровчої галузі з боку держави;
• повільними темпами зростання обсягів інвестицій у розвиток матеріальної бази санаторно-курортного господарювання області;
• відсутністю відповідних об’єктів для розвитку рекреаційно-оздоровчої діяльності в сільській місцевості;
• невідповідністю переважної більшості рекреаційно-оздоровчих закладів міжнародним стандартам;
• незадовільним станом рекреаційної, сервісної та інформаційної інфраструктури курортних зон області;
• незбалансованістю соціальної та економічної ефективності використання рекреаційних ресурсів та необхідністю їх збереження;
• недосконалістю санаторно-курортної інфраструктури;
• відсутністю інноваційних проектів та наукових досліджень з питань розвитку санаторно-курортної справи;
• недостатньою забезпеченістю галузі висококваліфікованими спеціалістами;
• недосконалістю бази даних стосовно об’єктів сфери.

Соціальна та економічна ситуація в країні вимагає розв’язання проблем адміністративно-управлінського, нормативно-регуляторного характеру, матеріально-технічної бази рекреаційно-оздоровчої сфери, інформаційного забезпечення галузі, фінансово-економічного характеру [6]. Тому, до інноваційних процесів у санаторно-курортному господарстві можна віднести:

• розробку і прийняття комплексу законодавчих актів, які забезпечать сприятливе правове середовище для розвитку інноваційної діяльності в санаторно-курортній сфері;
• формування в Львівській області системи інноваційних структур (інноваційні центри, технопарки, технополіси, бізнес-інкубатори, центри оцінки технологій, агенції з трансферу технологій, регіональні центри інноваційного розвитку, біржі розробок і технологій, бізнес-центри, бюро патентного і юридичного захисту, бюро незалежної експертної оцінки проектів, відділи маркетингу і реклами, центри міжнародних зв’язків і телекомунікацій, лізингові і транспортні кампанії, логістичні центри, центри підвищення кваліфікації працівників, які працюють у сфері санаторно-курортного комплексу тощо;
• формування на Львівщині системи взаємопов’язаних за інноваційним циклом фінансових інститутів (програм, бюджетних і позабюджетних фондів, представництв зарубіжних фондів тощо), діяльність яких спрямована на фінансування інфраструктури інноваційної діяльності та інноваційних проектів;

Курорти Моршин, Трускавець і Східниця є частиною Прикарпатського рекреаційного району, що простягається смугою із північного заходу на південний схід і частково охоплює Старосамбірський, Самбірський, Дрогобицький, Сколівський та Стрийський райони. Основним видом рекреаційної діяльності Прикарпатського рекреаційного району є санаторно-курортне лікування.

У Трускавці, Моршині і Східниці вже реалізується значна кількість інноваціних проектів у санаторно-курортному господарстві. Зокрема, у Східниці будівництво санаторію матері і дитини „Прометей” і дитячого санаторного комплексу „Смерековий”, триває реконструкція спальних корпусів, будівництва та реконструкції рекреаційної інфраструктури із переорієнтуванням на заклад з лікувальною специфікою з пансіонату „Гуцулка”.

Перспективи розвитку курорту Моршин, на нашу думку, полягають в поєднанні послуг санаторно-курортного лікування з послугами туризму і відпочинку, підвищенні рівня комфортності існуючої санаторно-курортної бази.

Подальший розвиток курорту буде йти шляхом будівництва нових корпусів на територіях діючих санаторіїв та нових санаторіїв у південно-західній частину курорту, на місці старих будівель і споруд, що підлягають знесенню.

Отже, з огляду на існуючі об’єктивні і суб’єктивні передумови розвитку та наявний ресурсний потенціал, санаторно-курортне господарство Львівської області є однією із пріоритетних сфер перспективного розвитку області з чітко визначеною політикою по відношенню до неї і програмою дій.

При виборі стратегічних орієнтирів розвитку санаторно-курортного господарства в цілому і курортів Трускавець, Моршин і Східниця слід оптимально поєднати соціальні потреби держави на оздоровлення і відпочинок населення із економічними вигодами на рівні територій (окремих фірм, організацій), зорієнтованих виключно на прибутковість цієї галузі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

У сфері рекреаційно-оздоровчої діяльності та санаторно-куротного господарювання важливим є створення організаційних формувань інноваційного типу, зокрема, курортополісів, рекрополісів, рекропарків та інноваційних структур інших типів з правами спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку, відповідно до чинного законодавства, що об’єктивно обумовлюється значною національною потребою у створенні більш ефективних умов для оздоровлення людей за рахунок наявності унікальних природно-ресурсних можливостей. Такі новоутворення інноваційного типу передбачають перехід на сучасні методи управління та нові технології рекреації і лікування, відкриття нових можливостей для залучення вітчизняних та зарубіжних інвестицій, входження у світову мережу курортно-оздоровчих закладів і, відповідно, здобуття статусу оздоровниць міжнародного рівня. Це обумовлює зміну існуючої форми управління на більш просту, гнучку і здатну до адаптації за будь-яких коливань у зовнішньому ринковому середовищі.

Таким чином, впровадження інноваційних методів у розвиток рекреаційно-оздоровчого комплексу та санаторно-курортного господарства має ефективно і надійно функціонувати й забезпечувати свій постійний розвиток, бути конкурентоспроможними серед аналогічних рекреаційних формувань країни та зарубіжжя. Стратегія і тактика формування рекреаційно-оздоровчого комплексу мають починатися з визначення місця й ролі рекреаційних та оздоровчих об’єктів в економічній структурі національного господарства. Фінансово-економічне регулювання розвитку галузі має здійснюватися саме через впровадження інноваційних механізмів управління, активну інвестиційну політику та кредитування, удосконалення механізму платежів за використання природних рекреаційних ресурсів, ефективну податкову та цінову політику.

Організаційно-економічний механізм управління інноваційною діяльністю в санаторно-курортній сфері має охоплювати такі напрями:

• проведення міжнародних та регіональних науково-практичних конференцій, симпозіумів з питань удосконалення і розширення можливостей реабілітації та лікування в санаторно-курортних умовах;
• формування на Львівщині системи взаємопов’язаних за інноваційним циклом фінансових інститутів (програм, бюджетних і позабюджетних фондів, представництв зарубіжних фондів тощо), діяльність яких спрямована на фінансування інфраструктури інноваційної діяльності та інноваційних проектів;
• впровадження нових методик лікування  ( на базі медичного центру «КОНСИЛІУМ» спільно з медичним центром «ВІТА САНА»  пропонується лікування деяких найпоширеніших захворювань щитоподібної залози інноваційним методом – лазеріндукованою  інтерстиціальною термотерапією (ЛІТТ), застосування нових способів курортного лікування сечокам`яної хвороби, з використанням сучасного обладнання, для дроблення конкрементів нирок (літотріпсія), у поєднанні з вживанням слабомінералізованої води “Нафтуся”, за рахунок чого прискорюється виведення подроблених конкрементів і запобігає ускладненням та рецидивам захворювання. Запровадження цієї інновації дасть можливість значно підвищити ефективність санаторно–курортного лікування сечокам`яної хвороби.);
• застосування сучасних технологій надання медичних послуг, встановлення  енергозберігаючих технологій ( автоматичні системи опалювання, вентиляції та подачі води); використання екологічних матеріалів ( із антибактеріальними і бактерицидними властивостями), та удосконалення технологій в електронних  системах ведення медичної документації, що дозволить в режимі on-line керувати процесами ведення діагностичних карток пацієнтів  та уточнення діагностичних заходів і лікувальних приписів;
• впровадження інноваційних проектів: “Застосування сірководневих вод для лікування паталогій шкіри, опорно–рухового апарату, серцево–судинної системи”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. В.В. Худо - Туристичний бізнес. Теорія та практика.Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 424
2. Головне управління статистики у Львівській області [Електронний ресурс].Доступ до ресурсу:  http://www.lv.ukrstat.gov.ua/ukr/si/inf_2009.php?vid=1&code=24&show=1&show1=1
3. Демиденко О. В. Нормативно-правове регулювання діяльності в санаторно-курортній галузі України // Держава та регіони, Серія: Державне управління. – 2011. - №1. - С. 224-228 [Електронний ресурс]. – Доступ до ресурсу : http://firearticles.com/derjavne-upravlinnya/340-rehulyuvannya-diyalnosti-vsanatorno- kurortniy-haluzi.html
4. Закон України «Про інноваційну діяльність» // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №36. – С.266. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
5. Закон України “Про курорти”// Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 50, ст.435. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2026-14
6. Зінько Ю.В., Мальська М.П., Мандюк Н. Л., Львів 2009: Львівський національний університет ім. Івана Франка, „Модель перспективного територіального розвитку санаторно-курортної та рекреаційно-туристичної галузей Львівщини до 2031 року”
7. Клейменов А. М. Инновационные процессы в развитии туризма [Електрон. ресурс] / А. М. Клейменов, Б. И. Сергеев // Культура народов Причерноморья. – 2004. – №52, Т.2. – С. 62-66. Режим доступу: http: // www tourlib.net/statti_tourism/klejmenov.htm
8. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторовий аспект). - К.: "Альтерпрес", 2002.
9. Медынский, В.Г. Инновационный менеджмент: учебник / В.Г. Медынский. – М.: ИНФРА-М, 2007. – 295 с.
10. Нагаєць О.О. Правовий статус санаторно-курортних закладів МВС України [Електронний ресурс]. – Доступ до ресурсу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Kyuv/2009_3/51.pdf
11. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. N 389 «Про затвердження Програми розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні» [Електронний ресурс]. – Доступ до ресурсу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=389-2011-%EF
12. Поважная Е.Л. Новые аспекты нормативно-правового регулирования санаторно-курортной помощи [Електронний ресурс]. – Доступ до ресурсу: http://medizdat.com/upload/iblock/1d0/1%20Pages%20from%20arywtxyiwqqrajsvwo%20pbnzbxpijyz_alarjwlhvt,%20dlkvmtnhp,%20bwrpwtmlc,%20vkbvvcn-2011-03-fyym.pdf
13. Програма діяльності Кабінету Міністрів України від 20.12.2008 N 1107 «Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток» [Електронний ресурс]. – Доступ до ресурсу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=n0005120-08
14. Савоста О.П. Правове регулювання діяльності у сфері курортів / О.П. Савоста // Теорія і практика державного управління. - 2009. - № 1 (24) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: kbuapa.kharkov.ua
15. Савоста О.П. Удосконалення механізмів державного регулювання розвитку курортів України/О.П. Савоста // Теорія і практика державного управління. - 2010. - № 1 (28). [Електронний ресурс] - Режим доступу: kbuapa.kharkov.ua
16. Шуміло І.А. Проблеми нормативно-правового забезпечення регіональної інноваційної політики / І.А. Шуміло [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/ FP/2008-3/08siarip.pdf