Інноваційні процеси розвитку санаторно – курортного господарства Львівської області

• захворювання жовчних шляхів і жовчного міхура
• захворювання печінки, нирок
• хронічні гепатити
• хронічні панкріатити
• хронічні холецистити, холангіти
• хронічні піелонефрити
• хронічні цистити
• цукровий діабет

Східницькі мінеральні води не мають аналогів у Європі, поєднують у собі лікувальні якості води таких відомих курортів як Трускавець, Кисловордськ (Росія) та Боржомі (Грузія).

У Великому Любіні знаходиться один з старіших в Європі бальнеологічних і кардіологічних санаторіїв.

Основний природний ресурс – сірководнева вода – має унікальні лікувальні та оздоровчі властивості. Медичні покази : захворювання серцево-судинної системи (ішемічна хвороба серця. Гіпертонічна хвороба. Ревматичні захворювання. Захворювання вен та артерій), захворювання нервової системи (дитячий церебральний параліч, залишкові явища ч. м. травм, інсультів, судинні захворювання мозку, радикуліти, неврити, астено – невротичні розлади, і т. д.), захворювання кістково-суглобної системи (остеоартрози, артрити, спондільоз, остеохондро, постравматичні контрактури і т.п.), гінекологічні захворювання (запальні та незапальні захворювання жіночої статевої сфери, різні форми безпліддя, злукова хвороба), дерматологічні захворювання (псоріас, парапсоріас, екзема, кропивянка. Червоний плоский лишай, кератодерміт, вогнищева склеродермія, себорея)

Курорт Немирів - бальнеологічний курорт лісостепової зони, розташований на північ від Південного Бугу. На базі цілющих сірководневих мінеральних вод та лікувальної торф’яної грязі працює будинок відпочинку, що розташований у палаці 1894-1917 pp.

У Немирові лікують захворювання органів кругообігу, опорно-рухового апарату, нервової системи, шкіри.

Шкло - бальнеологічний і грязьовий курорт в Яворівському Львівської області. Сірководневу сульфатно-кальцієву воду використовують для купелів, гідрокарбонатнонатрієво-кальцієву — для пиття.

В санаторії “Шкло” лікуються:

• сечокам’яна хвороба при малих конкрементах
• запальні хвороби сечовивідних шляхів – пієлонефрит, цистит
• сечокам’яні діатези всіх видів
• хронічні простатити, уретрити
• жовчнокам’яна хвороба, неврастенії, остеохондроз хребта
• запальні хронічні захворювання печінки і сечовивідних шляхів
• функціональні розлади жовчовивідних шляхів (дискенезії)
• хвороби жіночих статевих органів, запалення маточних труб, матки, яєчників
• псоріаз різних форм, свербець, кропивниця
• нейродерміт в хронічній стадії, вогневе і тотальне облисіння
• екзема істинна і себорейна в хронічній стадії
• подагра, хронічні поліартрити різних етологій
• хвороби периферійних нервів, радикуліт, плексити, неврити
• захворювання шлунково-кишкового тракту

Кліматичні умови Карпат є комфортними для організації зимових видів рекреації, зокрема для активного відпочику на гірськолижних курортах Львівщини – с. Славське, с. Тисовець, с. Орявчик, с. Волосянка. Туристична інфраструктура гірськолижних курортів налічує безліч різноманітних послуг для туристів та гостей Львівщини.

Славське - найбільший гірськолижний курорт Українських Карпат розташований між хребтами Бескидів та Горган. Курорт має досить розвинену інфраструктуру зимового відпочинку, свої послуги пропонують численні готелі, пансіонати, приватні садиби, а також витяги з трасами різних рівнів складності, прокати лижного спорядження, різноманітні заклади харчування.

Тисовець - гірськолижний комплекс на висоті 1017,1 м. над рівнем моря, у верхів’ї річки Тисовець, який оточений крутими схилами і густими лісами.

Тисовець – центр зимових видів спорту міжнародного значення, тут розташована база підготовки українських спортсменів.

Сучасний гірськолижний комплекс “Плай” діє з 2007 року. Зараз тут функціонує 6 різних лижних трас – від пологих до екстремальних. Можна взяти на прокат будь-яке гірськолижне та сноубордичне спорядження, скористатися послугами досвідчених інструкторів. Сніг взимку – обов’язковий атрибут пейзажу.

На Львівщині санаторно-курортна справа є одним з найдавніших видів рекреації, яка в ринкових умовах сьогодення зазнає якісних структурних змін – з’являються оздоровниці найвищого європейського зразка.

 

2.2. Аналіз санаторно- курортного господарства Львівської області

На Львівщині санаторно-курортна справа є одним з найдавніших видів рекреації. Перші заклади в Україні, які почали функціонувати, використовуючи мінеральну воду для лікування, виникли у Шклі (1576), Трускавці (1827), Моршині (1877). Родовища сульфідних мінеральних вод заходу України широко використовуються курортами Немирів, Шкло, Любень Великий.

Головне управління з питань туризму, євроінтеграції, зовнішніх зв’язків та інвестицій Львівської облдержадміністрації провело підсумки моніторингу діяльності санаторно-курортних закладів Львівщини у 2011 році.

На Львівщині діє 109 санаторіїв та закладів відпочинку на 19,9 тис. місць. Із загальної кількості санаторно-курортних закладів: 47 санаторіїв,9 пансіонатів з лікування,8 санаторії – профілакторіїв, 6 пансіонатів відпочинку та 32 бази відпочинку, згідно даних головного управління статистики у Львівській області [2]. У галузі відпочинку та оздоровлення перевага належить санаторно-курортному обслуговуванню - 56 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням ( ДОДАТОК В) .

Впродовж 2010 року у санаторно-курортних закладах Львівщини було оздоровлено близько 224 тис. осіб, що на 26 тис. менше ніж у 2009 році[ 2]

( ДОДАТОК Г).

Досягненнями санаторно-курортної галузі в 2010 році є:

• збільшення на 3 тис. кількості іноземних громадян, які оздоровлювалися у санаторно-курортних закладах області;
• збільшення на 2,2% кількості проданих путівок, які були реалізовані санаторно-курортними закладами на договірній основі;
• зростання на 23,8% видатків на оновлення та закупівлю нового медичного обладнання, що, відповідно, позитивним чином вплинуло на покращення якості та розширення спектру санаторно-курортних послуг.

Найчастішим попитом курорти Львівщини користуються у туристів з Росії – 15 399 особа, Білорусії – 5 007 осіб, Молдови – 4 038 осіб  , Німеччини – 1 186 осіб, Польщі – 867 осіб [ 2] ( ДОДАТОК Д).

Зазначені тенденції свідчать про позитивні зрушення у регіональній політиці в сфері санаторно-курортного лікування, які проявляються у залученні інвестицій та зростанні зацікавленості іноземців у відпочинку на Львівщині завдяки популяризації рекреаційних та санаторно-курортних можливостей області за кордоном, підвищенню якості та розширення сфери послуг.

Визначена п’ятірка найбільш активних платників податків до бюджетів усіх рівнів: СКК «Моршинкурорт», ЗАТ «Трускавецькурорт», санаторіїв «Карпати» (м. Трускавець),  «Кришталевий палац» (м. Трускавець) та «Шахтар» (м. Трускавець).

За обсягом наданих санаторно-курортних послуг лідирують заклади ЗАТ «Трускавецькурорт», СКК «Моршинкурорт», СГК «Дніпро-Бескид» (м. Трускавець), санаторії «Шахтар» (м. Трускавець) та «Моршинський» (м. Моршин).

Окрім того, станом на кінець року у санаторно-курортних закладах області було створено 125 нових робочих місць, тоді як у 2010 році – лише 34.

Розвиток санаторно-курортної справи на Львівщині потребує підтримки, узгодженого розвитку в межах всієї індустрії туризму країни. Курортно-лікувальний туризм є одним з пріоритетних напрямків розвитку внутрішнього та іноземного туризму в країні, одним з найбільш сталих видових туристичних ринків. Наявні та потенційні запаси лікувальних ресурсів, з огляду на їх якісні та кількісні характеристики, можуть бути основою створення інноваційного туристського продукту. Але існуюча матеріально-технічна база потребує значних капіталовкладень у розвиток та реконструкцію діючих курортів, у розвідку та облаштування нових курортів, чому повинні сприяти інвестиційні проекти, розраховані не тільки на зарубіжного, а й на вітчизняного інвестора. Потребують пильної уваги питання забудови курортів, розробка генеральних планів їх розвитку, економічне та фінансове забезпечення функціонування, процеси приватизації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ САНАТОРНО – КУРОРТНОГО ГОСПОДАРСТВА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3.1. Інноваційна діяльність санаторно - курортних закладів  Львівської області

В Україні санаторно-курортна справа є одним із найдавніших видів рекреації. Система санаторно-курортних закладів розвивалась у межах державної системи охорони здоров’я, а її послуги були соціально орієнтованими і доволі дешевими для громадян (за рахунок фонду соціального страхування та інших джерел фінансування). Але недостатньо розвинена матеріально-технічна база галузі, її низька пропускна спроможність і застаріле обладнання робили санаторно-курортні заклади важкодоступними для більшості населення. Тому в період розвитку масового туризму в країні курорти заповнювалися неорганізованими відпочивальниками, що користувались, як правило, приватним житлом.

Сьогодні у зв’язку з ринковими відносинами санаторно-курортна справа в Україні зазнає структурних змін. Насамперед це стосується організаційно-управлінських засад: зростаюча комерціалізація діяльності, вихід на ринок санаторно-курортного пропонування, подальша сегментація даного ринку відповідно до змін попиту обумовили зміну форм власності та управлінської структури.

Однак організація рекреаційно-оздоровчого господарства є неконкурентоспроможною на світовому ринку: ще недостатньо розвинена матеріально-технічна база, яка потребує реконструкції або нового будівництва привабливих для відпочивальників об’єктів, низький рівень сервісу, відсутність необхідної індустрії розваг, занедбаність пам’яток історії та культури, екологічні проблеми тощо.

Подолання цих негативних тенденцій є можливим шляхом впровадження нововведень. Актуальною є розробка методологічних та інноваційних підходів до управління санаторно-курортним комплексом в Україні й на Львівщині зокрема, які забезпечать доступність для населення та ефективну оздоровчу діяльність у ринкових умовах господарювання.

Важливим аспектом управління інноваційною діяльністю є розвиток інноваційної інфраструктури. Інноваційна інфраструктура – галузь економіки, науково-технічних знань, обслуговування, які безпосередньо забезпечують розвиток інноваційних процесів. Вона включає в себе комплекс інноваційних, інформаційних, консультаційних, обчислювальних, навчальних та інших центрів, інвестиційних, науково-технічних бірж, організаційних та інших послуг щодо супроводу всіх етапів інноваційної діяльності [4].

Львівщина, маючи значний туристичний потенціал, є невід’ємною складовою частиною світового туристичного процесу. Тому Львівська область повинна стати високорозвиненим куротно-рекреаційним, торгово-фінансовим регіоном міжнародного значення, забезпеченим сучасною інфраструктурою санаторно-курортного господарства.

В сучасних умовах ринкових відносин основна увага зосереджується на якість оздоровчого процесу, що передбачає впровадження нових методів профілактичного лікування й оздоровлення, реабілітації, використання сучасних технологій діагностики, вивчення та застосування нетрадиційних методів медицини.

Санаторно-курортна послуга є комплексною, оскільки включає основні і додаткові послуги. Основними послугами цих закладів є:

• оздоровчі (медичні), проживання, харчування;
• додаткові - екскурсійні, розважальні, побутові та ін.

Активізація інноваційних процесів у санаторно-оздоровчих та курортних закладах передбачає реалізацію нововведень не тільки у вузькому напрямку (наприклад, удосконалення методики надання медичних процедур), а охоплює всі напрями діяльності, що впливають на ефективність показників діяльності, зокрема, система управління (в т.ч. менеджмент персоналу), маркетинг, фінанси, постачання та ін.

  При розробці інноваційних підходів розвитку треба враховувати, що споживач приймає рішення про придбання путівки не тільки керуючись лікувальною спеціалізацією закладу та ціною, а й комфортабельністю перебування, сервісним обслуговуванням, кваліфікацією персоналу, іміджем закладу, пропозиціями культурно-розважального відпочинку.

  Не менш важливе значення має персонал, оскільки інноваційні підходи не можна реалізувати без залучення персоналу, тому робота в даному напрямку передбачає: ефективну програму мотивації працівників, підвищення їх кваліфікації, виявлення творчих здібностей, створення відповідних економічних, соціальних, морально-психологічних передумов розвитку.

 Отже, враховуючи специфіку  роботи санаторно-оздоровчих та  курортних закладів, можна виділити  такі завдання інноваційної діяльності:

• впровадження інноваційного управління на маркетинговій основі;

• вдосконалення методології та розробка нових методик лікування;

• забезпечення сучасним медичним обладнанням;

• оновлення та модернізація матеріально-технічної бази;

• постійне удосконалення надаваних послуг та розробка нових пропозицій послуг;

• впровадження наукомістких та ресурсозберігаючих технологій;

• введення кваліфікаційних новацій для персоналу.

  Таким чином, курортно-рекреаційна сфера має чітко виражений інноваційний характер, оскільки передбачає постійне оздоровлення різних ринкових сегментів споживачів, а дану мету можна досягнути лише за рахунок інноваційного підходу щодо надання комплексу послуг. Саме інноваційний розвиток підприємств цієї сфери дозволить сформувати конкурентні преваги та досягти високого рівня конкурентоспроможності шляхом мобілізації інноваційного потенціалу.