Шпаргалка по дошкольной педагогике и частным методикам

1. Игры-путешествия эффективны  в ознакомлении детей 7-го года  жизни с разными странами, континентами, океанами и т.п. Они позволяют  детям «прожить» интересный для  них материал, узнать новое, размышляя  над тем, что уже вошло в  их опыт. В игре дети учатся  выражать свое отношение к  происходящему, погружаются в организованную  взрослыми ситуацию: превращаются  в «путешественников», «индейцев», «обитателей подводного царства»  и т.д.В таких играх решаются  задачи разных образовательных  областей. Путешествуя, дети помогают  своим друзьям, выручают кого-либо  из беды, знакомятся с культурой, традициями и обычаями народов  мира («Социализация»), узнают интересные  факты из литературы, мифологии, истории, географии («Познание»), рисуют  и лепят («Художественное творчество»), поют и танцуют («Музыка»). Организация  и проведение игры напоминает  подготовку театрального спектакля, но с существенным отличием: зрители  отсутствуют, а число участников  неограниченно.

2. Детское экспериментирование  как активная преобразующая деятельность  детей существенно изменяющая  исследуемые объекты, позволяет  успешно развивать у детей  любознательность, активность, стремление  самостоятельно находить решение  проблем.Детям интересны разные  виды экспериментов. Мыслительный  эксперимент подразумевает действия  в уме. Но самыми интересными  экспериментами являются реальные  опыты с настоящими предметами  и их свойствами (вода, лед, снег, воздух и т.п.), что помогает  ребенку освоить существенные  признаки неживой природы, растительного  мира.

3. Занятия с музейными  экспонатами в детском саду. Рассматривая  данный пункт, не будем останавливаться  на теоретических аспектах, а  обратимся сразу к практике, к  опыту работы наших педагогов. Предлагаю Вам посмотреть разработки  воспитателей, представленные на  сайте под меткой «Музей в  детском саду».

4. Коллекционирование —  одна из эффективнейших форм  нетрадиционного обучения дошкольников, позволяет углублять познавательные  интересы детей. Собирать можно  все, что угодно: конфетные фантики, тематические картинки или открытки, камни, звуки, запахи и т.д. Очень  увлекает дошкольников коллекционирование  фотографий, сделанных самостоятельно  и последующее оформление тематических  альбомов.Создание совместных детско-взрослых  коллекций способствует разрешению  противоречия между доминированием  игровых и недостаточным развитием  познавательных мотивов у дошкольников. Эта цель может быть реализована  при условии, что в совместной  со взрослым деятельности будут  использоваться методы и приемы, обеспечивающие повышение осознанности  в познании: обсуждение вопросов, позволяющих детям выделить целевые  и содержательные характеристики  познания (Что хотим узнать? Зачем? Для чего? Как можно узнать? С  помощью чего? Что нужно сделать?).

31 Педагогічні умови  формування  особистості  дошкільника,  основні чинники її розвитку.

        Повноцінний особистісний розвиток дошкільника забезпечується при дотриманні таких принципів організації педагогічної діяльності:

 • гуманізму та педагогічного оптимізму (ставлення до дитини як до цінності, визнання її права на вільний розвиток та реалізацію своїх природних здібностей, вироблення оптимістичної гіпотези розвитку кожної психічно нормальної істоти, вираз довіри до її можливостей, існування резервних сил, опора на її позитивні якості й здобутки);

 • активності (розвиток у дошкільному віці самостійності, творчого ставлення до життя і різних видів діяльності, формування у дитини критичності, самокритичності, здатності робити власні вибори, приймати свої рішення й відповідати за їхні наслідки, надавати переваги комусь - чомусь, чинити опір негативним впливам, розширювати ступені своєї свободи, саморозвиватися);

 • єдності розвитку, виховання і навчання (збалансованість у педагогічній роботі розвиваючих, виховних та навчальних завдань, їх спрямованість на формування у дитини елементарного світогляду, системи ціннісних ставлень до природи, культури, людей, самої себе);

 • демократизації навчально-виховного процесу (означає посилення уваги педагога до використання різноманітних форм співробітництва всіх учасників освітнього процесу, встановлення між ними довірчих стосунків, поваги до суверенітету, запитів, інтересів, потреб кожного);

*єдності інтелекту та афекту (цей принцип близький до принципу активного діяча, який пробуджує творчі сили, почуття, бажання до самовизначення, пошуків себе;

 • історизму (опосередкованості дії загальних закономірностей розвитку особистості в ранньому онтогенезі впливом конкретних історичних умов життя суспільства, актуальними на даному етапі розвитку держави завданнями);

 • об'єктивності й науковості (розвиток дошкільника здійснюється за об'єктивними законами, пояснюється науковими поняттями, не порівнюється з особливостями розвитку дорослої людини, спирається на знання вікової специфіки);

 • системності (процес особистісного розвитку зумовлюється збалансованим поєднанням його взаємопов'язаних складників. Фрагментарність, однобокість, переоцінка значення однієї сторони за рахунок нехтування іншими, розвиток «по частинах» гальмує процес становлення дошкільника як особистості);

 • єдності свідомості і діяльності (базується на врахуванні взаємозв'язку свідомості і діяльності в особистісному розвитку дошкільника, розумінні того, що свідомість спрямовує діяльність дитини і в ній формується);

 • індивідуального та особистісного підходів (спільні, типові для всіх дітей певного віку закони особистісного розвитку виявляються в індивідуальній історії розвитку кожної конкретної дитини своєрідно, неповторно, втілюються в системі її цінностей, світогляді, життєвій позиції, волі, почуттях);

 • природності (передбачає створення педагогом сприятливих умов для природного й поступового розвитку особистості дитини, орієнтацію на здоровий глузд, диференціацію того, що корисне, сприятливе, розвиваюче, а що — шкідливе, руйнівне, гальмівне, суперечить її природі; врахування в навчально-виховному процесі багатогранної природи дошкільника, його вікових та індивідуальних особливостей);

 • культури (органічне поєднання особистісного розвитку з формуванням у дошкільника базису особистісної культури, його збалансованість з національною культурою українського народу, рідною мовою, традиціями, звичаями, забезпечення наступності й спадкоємності поколінь, інтегрованість національної культури у загальносвітову);

 • наступності й неперервності (використання попереднього досвіду дитини на всіх етапах розвитку, його збалансованість з наступним, поступове ускладнення та урізноманітнення змісту і напрямів навчально-виховного процесу; рівноцінну представленість у всіх сферах життєдіяльності дитини)

Цілісний розвиток дитини як особистості — Головна мета модернізації дошкільної освіти на сучасному етапі розвитку держави - цілісний розвиток дитини як особистості. А це, зокрема, передбачає турботу про здоров'я дошкільника — стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, психічний комфорт, позитивне самопочуття, спокій, рівновагу, задоволення, а не лише відсутність хвороб і фізичних вад.

 Турбота про фізичне здоров'я дитини дошкільного віку завжди була і лишається одним з пріоритетів педагогічної роботи. Водночас у тіні лишаються такі важливі її напрями, як «догляд за душею», створення сприятливих умов для духовного, психологічного і соціального благополуччя особистості. Тим часом усі три означені складники поряд з фізичним є рівноцінними, однаково важливими для процесу особистісного зростання.

 Часто життєдіяльність дитини в дошкільному навчальному закладі визначається високим темпом, жорсткою регламентацією, великою кількостю стресорів, орієнтацією на змагальність як обов'язковий складник сучасного життя, шумністю оточення, неможливістю дитини усамітнитися, повсякчасними оцінками її досягнень. Це зумовлює надмірну мобілізацію ресурсів, високу емоційну напругу, пов'язану з прагненням вихованця відповідати вимогам дорослих. Так виникає ризик не лише соматичних, а й психічних порушень, нервовості як хвороби особистісного зростання, прояву депресії, різних фобій, відчуття власної неповноцінності.

 Переважна більшість дошкільнят зазнає дефіциту руху, недостатньо загартована, характеризується низькою витривалістю. У надзвичайно відповідальний період для становлення організму, психіки, особистості життя дітей проходить в ускладнених умовах. Наприкінці дошкільного дитинства стійкі нервові розлади фіксуються приблизно у кожної п'ятої, а функціональні — у кожної третьої дитини.

 Робота, спрямована на підтримку, збереження та розвиток здорового способу життя дошкільника, має базуватися, з одного боку, на визнанні великих компенсаторних можливостей дитячого віку, розумінні тимчасового, скороминущого характеру багатьох розладів, з другого — на створенні умов, які запобігають дії шкідливих чинників, сприяють зміцненню захисно-пристосувальних механізмів дитини, соціально-педагогічній реабілітації та психологічній корекції поведінки малюків з розладами здоров'я.

 Оскільки фізичне здоров'я нерозривно пов'язане з психологічним, соціальним і духовним, його забезпечення можливе лише за умови поєднання медичних засобів, оптимальної системи педагогічних впливів, соціально-психологічної реабілітації та психокорекції, різних культурних заходів, чого можна досягти за чіткої координації дій медичного персоналу, вихователів, батьків, психологічної служби. Диспансеризація, профілактика і корекція у поєднанні з гуманізацією навчально-виховного процесу, створення належних розвиваючого предметно-ігрового, природного і соціального середовищ сприятимуть «врощенню» дитини у швидкоплинний світ, її адаптації до змінних умов життя. ***********************

  Перебудову освіти пов’язують із широким застосуванням ідей гуманізму, демократії, які базуються на принципах особистісно-орієнтованого підходу до дитини та педагогіці співробітництва.

 Особистісно-орієнтована модель спілкування дорослого з дитиною виявляється у розумінні внутрішнього світу кожного з учасників освітнього процесу, гармонізації їх потреб, інтересів, бажань. Формування на кінець дошкільного віку ціннісних основ особистості дитини, розширення її інструментальних можливостей за рахунок використання сучасних навчальних і виховних <span class="Normal__Char" style=" font-fam