Виховання гуманного ставлення у старших дошкільників засобом художньої літератури

Середній рівень - уявлення про гуманні якості і способи гуманної поведінки неповні, не завжди чіткі; діти виявляють співчуття, співпереживання тільки в уявних ситуаціях; дотримуються норм гуманної поведінки у присутності дорослих із метою уникнення покарання чи отримання похвали .

Низький рівень - відсутні чіткі уявлення про гуманні якості і способи гуманної поведінки, у поведінці переважає егоїстична спрямованість, що виявляється у чванливості, зневажливому ставленні до оточуючих, нестриманості емоцій, невмінні надати допомогу оточуючим у разі потреби.

Для виявлення рівня сформованості гуманного ставлення дітей старшого дошкільного віку до оточуючих людей  здійснювалася серія спостережень під час проведення бесіди з кожною дитиною окремо. Бесіда проводилася в 2 етапи: на 1 етапі дітям пропонується відповісти на питання пошукового характеру.

Питання для бесіди:

1) Як ти розумієш слово  добрий, справедливий?

2) Назви дітей, з якими  ти дружиш і чому?

3) Чим більше за все  ви любите займатися з друзями?

4) Якою повинна бути  хороша людина?

Щоб зацікавити дітей, залучити їх до процесу роботи, в групу був принесений поштовий конверт, в якому знаходилося лист, адресований дітям дитячого садка  № 211 . У ньому говорилося , що: " Дитячий гумористичний журнал" Єралаш " проводить акцію " Милосердя ", ті діти, які швидше за всіх і правильно дадуть відповіді на запитання, виграють нові іграшки. Їх вони зможуть подарувати дитячому будинку, тим самим вони порадують дітлахів, у яких немає батьків ". Дітей ця пропозиція дуже зацікавила, і вони охоче відповідали на запропоновані питання .

Аналізуючи відповіді дітей на 1 -му етапі можна відзначити, що в цілому дитячі уявлення про різні види відносин не багаті. В основному діти користуються двома визначеннями : "добрий " і "хороший" . Говорячи про те, якою повинна бути хороша людина, в першу чергу говорили доброю і навпаки. Потім називають таку якість, як уміння дружити і грати, бути веселим, не жадібним, нікого не ображати. У 50% дітей викликало важкість відповідь на питання: "Як ти розумієш слово " справедливий " ? Відповіді: " не знаю ". Цей факт говорить про те, що у дітей відсутній поділ різних якостей і відношень. 50 % дітей називали такі якості, як ласкавий, турботливий, але при їх поясненні приходили до одного слова "хороший" Таким чином,  ми дійшли висновку що у дітей всі гуманні якості і відносини укладені в одному понятті "хороший", відсутнє розмежування основних гуманних відносин .

На 2 етапі проводилася бесіда з незакінченими відповідями "Як би ти вчинив, якби ..."

Питання:

1) Діти грали в групі, їм було дуже весело, а один  хлопчик сидів дуже сумний. Що  б ти зробив?

2) Якби ти грав (ла) в "Будівельників" з іншими дітьми, і комусь не  вистачило б кубиків на споруду, щоб ти зробив? А якби тобі  потрібні були кубики?

3) Якщо б ти гуляв  на ділянці дитячого саду разом  з іншими дітьми і раптом  хтось із хлопців впав біля  тебе і сильно забився. Що б  ти зробив? Як вчинив би?

Відповідаючи на перше запитання, діти показали велику активність, самостійність у взаємовідносинах.70 % дітей говорили про те, що, якби вони помітили , що хтось з дітей сидить сумний, вони б постаралися розвеселити його - дати іграшку, книжку, запросили б пограти разом. 30 % дітей сформулювало запропоноване словесне звернення до товариша, як вираз співчуття , дбайливості : "Чому ти сумний? Тебе хтось образив? "

Друге питання було важким для дітей, вони вирішували його формально : якщо дві дитини будували кожен свій будиночок, значить, вони і повинні були їх добудувати. І тому шукали вихід по лінії пошуків відсутнього матеріалу, забуваючи при цьому про шляхи взаємного спілкування . Тільки двоє дітей придумали , що можна поділитися кубиками, побудувати обом будиночки меншого розміру або побудувати спільно один будинок.

Відповідаючи на третє питання , 50 % дітей не замислюючись, сказали, що вони повідомили б вихователям, що їх товариш упав.

Після додаткового питання "А якщо вихователька була б на іншій ділянці або пішла б до групи у справі ? " і т.д. - Діти намагалися знайти різні шляхи допомоги з боку дорослих ( пошукати виховательку, покликати іншу, покликати медсестру і т.п.), але не здогадувалися , що насамперед треба було б підняти товариша, посадити його на лавку, сказати втішне слово . Тільки       30 % дітей сказали, що вони підняли б дитину, посадили б її, а якщо не змогли б, то покликали б дітей, які були близько. Потім вже діти планували звернутися до вихователя або медичної сестри. І лише 20 % дітей сказали, що вони запитали б у товариша, дуже йому боляче тощо, обережно підняли б його, посадили б на лавочку, а потім сказали б вихователю або медичній сестрі.

Як показало дослідження, уявлення дітей про гуманні взаємини не багаті, через це вони не можуть самі знайти вихід з проблемної ситуації і тому звертаються за допомогою до дорослих . Результати експерименту було зафіксовано у таблиці № 1 .

Таблиця 1

Визначення рівня сформованості гуманного ставлення дітей до оточуючих людей

Рівень	1 підгрупа		2 підгрупа
	Кількість дітей	%	Кількість дітей	%
Високий	4	40%	1	10%
Середній	4	40%	4	40%
Низький	2	20%	5	50%

 

В результаті проведення констатувального експерименту можна зробити такий висновок, що низький рівень гуманного ставлення у 1 підгрупі дітей мають дві дитини - це 20% від загальної кількості дітей. Середній рівень мають четверо дітей, що становить 40%. А високий рівень мають також четверо дітей - це 40% .

А результати констатувального експерименту у 2 підгрупі дітей мають такі кількісні показники. З низьким рівнем п’ятеро дітей - це 50% від загальної кількості дітей. Середній рівень мають четверо дітей - це 40%. А з високим рівнем у 2 підгрупі лише одна дитина, що означає 10% від загальної кількості.

Таким чином ми бачимо, що у другій підгрупі  показники гуманного ставлення дітей до оточуючих людей гірші ніж у першої. Тому саме ця група була обрана як експериментальна.

 

 2.3 Ефективні заходи виховання гуманного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до оточуючих людей засобами художньої літератури

 

Метою даного етапу дослідження стало підвищення рівня гуманного ставлення до оточуючих людей у дітей старшого дошкільного віку засобом художньої літератури.

З цією метою ми розробили комплекс заходів, які включають в себе:  систему занять та завдань з використанням художньої літератури для виховання гуманного ставлення до оточуючих людей.

Важливим показником гуманного ставлення дитини до оточуючих є її здатність до емотивності - чуйності та чутливості дитини до навколишнього світу, переживань інших людей. Найбільш яскраво ця здатність проявляється при сприйнятті дитиною художніх творів.

 Дорослий розсаджує  дітей навколо себе і читає  вголос казку                      О. Уайльда «Зоряний хлопчик». Дослідження проводиться з одними і тими ж дітьми 5-7 років і складається з 3 серій.

Перша серія. Експериментатор пропонує підгрупі дітей послухати казку О. Уайльда «Зоряний хлопчик» (читання перериває на тому місці , коли син проганяє рідну матір ) .

Друга серія . Робота ведеться індивідуально. Кожній дитині нагадують, в чому сенс метафори «віддати комусь своє серце». Потім пропонують віддати вирізане з червоного паперу сердечко ( Додаток А.) тому персонажу, який найбільше сподобався, здався самим хорошим. Дитина дарує своє «серце » одному з персонажів, підходячи до малюнка, на ньому зображені два морально протилежних героя: син (зоряний хлопчик) і мати-жебрачка                 ( Додаток Б). Після цього він повинен розповісти, кому і чому він віддав «серце ».

Третя серія. Робота ведеться індивідуально. Через деякий час пропонують ще раз зустрітися з тими ж персонажами, однак на цей раз самі герої казки бажають подарувати дітям щось на пам'ять. Дітям нагадують, що подарунки зазвичай приймають від тих, хто нам подобається і дорогий. Кожен повинен прийняти подарунок тільки від одного персонажа. Дитина, приймаючи подарунок від кращого, на його думку, героя.

Обробка даних. У першій серії спостерігають зовнішні емоційні прояви, про які свідчать застиглі пози, скрикування, питання, задані схвильованими голосами, міміка. За підсумками вибору у другій серії експерименту судять про змістовний бік переживань кожної дитини і про спрямованість цих переживань. Відзначають гуманні прояви, ступінь впевненості або сумніви в процесі вибору.

Ситуація, запропонована в третій серії, дає можливість перевірити глибину і стійкість почуттів, викликаних подіями казки.

Дітей ділять на групи:

1. Діти, які віддали перевагу  матері - жебрачці в обох ситуаціях  вибору;

2. Діти, які віддали «серце»  матері і потім взяли подарунок  від зоряного хлопчика;

3. Діти, які віддали «серце»  зоряному хлопчикові і побажали  взяти від нього подарунок;

4. Діти, які віддали «серце»  зоряному хлопчикові і потім  взяли подарунок від матері.

1 завдання -  показники:

1. дитина уважно слухає казку : співпереживання , що відповідає стану персонажа: копіювання дій героя (дитина зітхає так само, як персонаж );               - дитина мімічно відтворює емоційну реакцію героя ( робить страждальний вираз обличчя, коли герой плаче );

2. Неадекватне емоційне  реагування на зміст казки . Сміх  і посмішки в ситуаціях, коли  позитивний персонаж потрапляє в скрутне становище.

2 завдання.

1). Діти, які віддали «серце»  матері;

2). Діти, які віддали «серце»  зоряному хлопчикові;

3 завдання.

1). Діти, які взяли подарунок  від матері-жебрачки.

2). Діти, які  взяли подарунок  від зоряного хлопчика;

Результати експерименту представлені у таблиці № 2.

Після першого виконаного завдання ми дійшли висновку, що загалом діти експериментальної групи уважно слухали казку, співпереживали деяким станам персонажів, особливо коли зоряний хлопчик прогнав з дому рідну матір, деякі діти, навіть намагалися  відтворити мімічну реакцію казкового персонажу. Також були діти які,  проявили неадекватне емоційне реагування на зміст казки. Сміх і посмішки в ситуаціях, коли позитивний персонаж потрапляє в скрутне становище.

Після виконання завдань дітей ділять на групи описані вище:

Таблиця 2

Групи прояву гуманності дошкільнят по відношенню до оточуючих .

групи	Експериментальна група
	Кількість дітей	%
1 група  дітей	6	60%
2 група дітей	1	10%
3 група дітей	1	10%
4 група дітей	2	20 %

 

За результатами проведення методики у експериментальній групі віднесемо: до групи 1 шість дітей – що становить 60% від усієї кількості дітей; до групи 2 одна дитина – це 10%; до групи 3 також одну дитину – що становить 10% від усієї кількості дітей; і до групи 4 двох дітей - це 20%.

Наступним етапом формувального експерименту було проведення одного з занять, з розробленої нами системи конспектів занять направлених на виховання гуманного ставлення до оточуючих людей засобом художньої літератури.

Система конспектів занять для дітей старшого дошкільного віку:  «Читання оповідання В. Сухомлинського «Як Сергійко навчився жаліти», «Казка нас всьому навчить», «Мила крихітка».  Наведемо один з них.                                                                  

                                           Конспект заняття

 Тема :«Мила крихітка  » (за мотивами казки Г.Х Андерсена  «Дюймовочка» )

Програмний зміст:

- формувати гуманне ставлення, вміння проявляти доброту, дбайливість, жалість, чуйність  за допомогою  розкриття дітям сенсу казки, вчити слухати казки та оповідання, збагачувати активний і пасивний  словник дітей, вчити детально, близько  до тексту передавати зміст  казки, розвивати зв'язне мовлення, навчити будувати перекази з  питань і з опорою на картинки, іграшки і план, передаючи при  цьому своє ставлення до персонажів  і їх вчинків.

Матеріали до заняття: книга з казкою Андерсена «Дюймовочка», атрибутика ( ляльки та іграшки), барвисті ілюстрації до казки.

Хід заняття:

Вихователь зацікавлює дітей за допомогою ситуації - Діти, недавно Артем з нашої старшої групи на прогулянці допоміг піднятися найменшій і тендітній дівчинці з молодшої групи, коли вона впала і заплакала, і ще віддав назовсім свою іграшку. Дівчинка Люба довго раділа цьому, навіть мамі своїй розповіла . І мені дуже хочеться, щоб всі ви любили допомагати молодшим і старшим, ділилися іграшками, проявляли чуйність і турботу про інших і раділи, поступаючи по - доброму.

Знайомство з казкою про добро, чуйність й турботу ( «Дюймовочка» - Г.Х.Андерсен ).

Вихователь: - Сьогодні я і познайомлю вас з цією чуйністю, добротою, турботою. А розповість нам про це Г.Х. Андерсен.

Читати дітям в скороченні казку « Дюймовочка». Після прочитання дати дітям можливість розглядати картинки, ілюстрації, іграшки - персонажі і обмінюватися враженнями з один одним.

Основна частина

Розмовляти з дітьми про казку, задавати питання у відкритому діалозі.