Підготовка зовнішньоторгівельна угода з імпорту чаю

      6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ  СТОРІН

      6.1. У випадку  порушення своїх зобов’язань  за цим Договором Сторони несуть  відповідальність визначену цим  Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов’язання є його  невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням  умов, визначених змістом зобов’язання.

      6.2. Сторони  не несуть відповідальність за  порушення своїх зобов’язань  за цим Договором, якщо воно  сталося не з їх вини. Сторона  вважається не винуватою, якщо  вона доведе, що вжила всіх  залежних від неї заходів для належного виконання зобов’язання.

      6.3. Жодна  із Сторін не несе відповідальність  за невиконання чи неналежне  виконання своїх зобов'язань по  цьому Договору, якщо це невиконання  чи неналежне виконання зумовлені  дією обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Сторона, для  якої склались форс-мажорні обставини, зобов'язана не пізніше 3 календарних днів з дати настання таких обставин повідомити у письмовій формі іншу Сторону.

      6.4. Якщо  якість виробу не відповідає  умовам зазначеним в п. 2.3., Продавець  сплачує Покупцю штраф у розмірі 0,3% від вартості неякісного товару, а також безоплатно усуває недоліки в 30-денний строк з моменту отримання обгрунтованої претензії від Покупця.

      6.5. За порушення  строків передачі товару Продавець  сплачує штраф у розмірі 60 дол США  за кожен день прострочення передачі.

      7. ПРАВА  ТА ОБОВЯЗКИ СТОРІН

      7.1. Обов’язки  Продавця:

      7.1.1. Передати  Покупцеві товар, визначений цим  Договором.

7.1.2. Попередити Покупця  про всі права третіх осіб  на товар, що продається.

7.1.3. Зберігати товар, якщо  право власності переходить до  Покупця раніше від передання  товару.

      7.1.4. Замінити  товар неналежної якості, протягом 30 днів з моменту отримання  обґрунтованої претензії від  Покупця, або повернути вартість  товару неналежної якості, згідно  з цінами зазначеними в п. 4.2. Договора.

      7.2. Обов'язки  Покупця:

      7.2.1. Прийняти  товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або право відмови від договору.

      7.2.2. Оплатити  товар згідно з умовами визначеними  в п.4 Договору.

7.3. Права Продавця:

      7.3.1. Вимагати  від Покупця прийняття товару, що відповідає умовам визначеним  в п. 2 Договора.

      7.4. Права  Покупця:

      7.4.1. Вимагати  від Продавця передачі товару, що відповідає умовам визначеним  в п. 2 Договора.

      7.4.2. Вимагати  від Продавця виконання інших  зобов’язань згідно з Договором.

      8. СУПЕРЕЧЛИВІ  МОМЕНТИ

      8.1. Усі спори  і розбіжності, які можуть виникнути  з даного Договору чи у зв’язку  з ним, будуть по можливості  вирішуватися шляхом переговорів.

      8.2. У випадку  якщо Сторони не дійдуть згоди, то спір підлягає розгляду в міжнародному комерційному арбітражному суді.

      9. ІНШІ УМОВИ

      9.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання. Строк дії даного Договору до 19.03.2009.

      ЮРИДИЧНІ  АДРЕСИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН

|ПРОДАВЕЦЬ:                                                            |ПОКУПЕЦЬ:                                                             |

|                                                                      |                                                                      |

|                                                                      |                                                                      |

|                                                                      |                                                                      |

|                                                                      |                                                                      |

 

 

Підписи сторін

ПРОДАВЕЦЬ                                                ПОКУПЕЦЬ

      РОЗДІЛ ІV

      ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ  ЗДІЙСНЕННЯ ЗАПРОПОНОВАНОГО ПРОЕКТУ

 

 

      Для оцінки  ефективності запропонованого контракту  здійснюються наступні розрахунки  на основі таких показників:

      Товар –  цейлонський чорний чай крупнолистовий

      Кількість  – 10 тон

      Розфасовка  – контейнери з паперовими  мішками, кожен по 20 кг

      Ціна за кілограм - $ 2

      Заробітна  плата працівникам -  $ 1 000

      Транспортні  та інші витрати, пов’язані з імпортом - $ 2 000

      Командировочні - $ 450

      Фактурна  вартість - $ 20 000

      Ціна реалізації на внутрішньому ринку - $ 10

        1) Витрати, пов’язані з імпортом становлять в сумі $ 2 000

На основі цього можемо підрахувати митну вартість товару.

Митна вартість = Фактурна вартість + Витрати, пов’язані з імпортом (транспортні...) =

 

= $ 20 000 + $ 2 000 = $ 22 000

        2)   Витрати, пов’язані з розмитненням імпортного вантажу.

А) Сплата мита. Згідно з Законом України «Про митний тариф» №2371 товар що імпортується, відноситься до групи №9 (кава, чай, мате і прянощі) код 0902 (Чай ароматизований чи неароматизований) і може класифікуватися за повним кодом  0902 40 00 10. До таких товарів (Чай чорний (ферментований) і частково ферментований у первинних упаковках масою нетто 10 кг і більше) застосовується ставка мита 0%.

Б) Митний збір

Згідно постанови КМУ «Про ставки митних зборів» від 27.01.1997 №65 товари, ціна яких більше тисячі доларів, обкладаються митним збором 0,2%.

Митний збір = митна вартість * 0,2% = $ 22 000 * 0,002 = $ 44

В) Акцизний збір – не справляється

Г) Сплата ПДВ.

Згідно Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168-97-ВР, ставка ПДВ в Україні становить 20%.

ПДВ = (митна вартість + мито + митні збори + акциз) * 20% = ( $ 22 000 + 44) * 0,2 =

= $ 4408, 8

           3) Розрахунок виручки від реалізації  імпортного товару

Виручка = ціна реалізації на внутрішньому ринку * кількість =

= $ 10*10 000 = $ 100 000

           4) Розрахунок валового доходу.

Валовий дохід = виручка – витрати по імпорту =

= $ 100 000 – ( $ 22 000 + $ 44 + $ 4408, 8) = $ 73 547,2

           5) Розрахунки з бюджетом (відрахування  з валового доходу)

А) ПДВ = валовий дохід * 0,2 = $ 73 547,2* 0,2 = $ 14 709,44

Б) Заробітна плата = $ 3 000

В) Командировочні = $ 450

         6) Розрахунок прибутку.

Прибуток = Валовий дохід – Відрахування =

= $ 73 547, 2 - $ 14 709, 44 - $ 3 000 - $ 450 = $ 55 387,76.

        7) Сплата  податку на прибуток.

Податок на прибуток = $ 55 387, 76 * 0,25 = $ 13 846,94

Розрахунок чистого прибутку.

Чистий прибуток = Прибуток – податок на прибуток =

= $ 41 540,82

Рентабельність = (Чистий прибуток / Виручка від реалізації) * 100% =

= $  41 540,82 / $ 100 000 * 100 % = 41,5 %

Базовий коефіцієнт ефективності імпорту = Внутрішній виторг від продажу товару / (вартість імпортного товару + транспортні (їх несе експортер) і організаційні витрати)  = $ 100 000/ ( $ 20 000 + $ 14 709, 44 +  $ 44) = 2,87

Даний коефіцієнт більший за 1, отже імпорт товару є ефективним.

Однак розраховані показники є занадто високими і навіть дещо нереальними для сучасних ринкових умов. Це пояснюється тим, що розглядається суто імпорт і не враховуються інші моменти як вартість обладнання для фасування чаю, вартість упаковки, що є досить дорогою тощо. Отже, дані розрахунки показують, що імпорт чаю є вигідним, однак картина не настільки позитивна як бачимо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      ВИСНОВКИ

      За даними  моніторингу Світового банку, в 2006 році середньосвітові ціни на чай не перевищували $1,83-1,87 за кг (враховувалися торги усіма сортами чаю на найбільших аукціонах світу). Наприклад, середня вартість кенійського чаю становила $1,95/кг, індійський продавався в середньому по $1,76/кг. При цьому найдешевші сорти фасованого чаю на українському ринку продаються за ціною $0,7-1 за 100 г. Ваговий чай пропонують українцям не менш ніж за $3/100 г — приблизно у 15 разів дорожче від середньосвітових закупівельних цін.

      Зазвичай  дрібні компанії не закуповують компоненти для сумішей напряму в Індії, країнах Африки або Китаї — готові купажі купують у великих чайних компаній у Європі. За оцінками експертів, рентабельність великих європейських фасувальників чаю, які напряму купують сировину на аукціонах у Момбасі, Калькутті або Джакарті, може сягати 100-150%. Локальні фабрики отримують до 60% прибутку — позначаються мито і дорожча через відносно невеликі обсяги виробництва упаковка. Утім, навіть купуючи продукцію в посередників, дрібні імпортери вагового чаю можуть працювати з рентабельністю 200%. Щоправда, якщо продавати продукцію без посередників — безпосередньо кінцевим покупцям.

      Ще одна  можливість потрапити до мережевого  роздробу — розміщення власних  торгових лотків на території супермаркету. В цьому випадку компанія-імпортер уникає витрат на розфасовку, виплат магазину або мережі за місце на полиці або відрахувань відсотків від продажу. Щоправда, високі орендні ставки в торгових центрах, які влітку 2007-го сягали до $150-200 за метр, знижують рентабельність до 35-40%.

      Головним  двигуном торгівлі продавці вагового чаю вважають нестійкі уподобання споживачів. За їхніми даними, до 30% українців, купуючи чай, досі не цікавляться країною, в якій було вирощено чайний лист. Максимум, на що звертають увагу, — де і якою фірмою він розфасований. І при цьому майже половина покупців схильна до постійного пошуку «чогось такого».

      Однак культура  споживання чаю в Україні змінюється  з кожним роком. Сьогодні навіть  масовий споживач приділяє увагу  якості, смаковим і корисним властивостям  цього напою. Імпортери вважають, що якість, смак і користь для здоров’я поступово приведуть покупців до дорожчих сортів. Тому продавці вагового чаю, які працюють переважно з преміальною продукцією, розраховують на збільшення сегмента в найближчі 2-3 роки з нинішніх 2-2,5% чайного ринку ($4-5 млн) до 3-3,5% ($6-7 млн).

      Різкого зростання споживання чаю не передбачається, але в грошовому виразі обсяг ринку підвищиться. Можна говорити про перерозподіл цінових сегментів — збільшення частки преміум-сегмента, а також перерозподіл споживання видів чаю, а саме збільшення частки зелених, трав’яних та етнічних чаїв. Його частка на ринку вже навряд чи зростатиме. Це хороший, прибутковий бізнес. Але «погоди» на чайному ринку він не робить.

      Усе перелічене  вище говорить про те, що укладення  угоди на імпорт чаю є доцільним. Здійснення такої угоди є досить рентабельним для імпортера. Головне правильно обрати постачальника та саме ті сорти чаю, які користуються найбільшим попитом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ:

     1. Закон України  «Про державне регулювання імпорту  сільськогосподарської продукції» - К., 1997

     2. Закон України  «Про єдиний митний тариф» - К., 1992

     3. Декрет КМУ  «Про стандартизацію та сертифікацію» - К., 1993

     4. http://www.business.ua/i562/a19612/

     5. http://www.dis.ru/market/arhiv/1999/3/10.html

     6. http://www.dsnews.ua/markets/art17559.html

     7. http://www.dsnews.ua/markets/art28498.html

     8. http://www.foodmarket.spb.ru/current.p hp?article=860

     9. www.maketradefair.com/assets/english/TeaMarket.pdf

    10. www.management.org.ua/conference/docs/1108382048_SME-04-29.doc

    11. http://market-info.com.ua/news/

    12. http://www.marketing.vc/view_subsects.php?num=80

    13. http://news.liga.net/news/N0818502.html

    14. http://status.net.ua/material?id=237795

    15. http://tandc.far.ru/news/02/10-02/30-10-02tmr_n.htm

    16. http://teauction.com/industry/globalmarket.asp

    17. http://www.torgovoedelo.com/menu1.php?state=7&id2=491&id=51

    18. http://ubr.ua/lang/ua/news/id/464/index.html

 

 

 

 

 

 

Додаток А

|Exports 2001-2005                                                                                                                       |

|Product group: 074 - Tea and matй                                                                                                       |

|Reporter                          |Value 2001         |Value 2002         |Value 2003         |Value 2004         |Value 2005         |

|                                  |US$ '000           |US$ '000           |US$ '000           |US$ '000           |US$ '000           |

|Sri Lanka                         |689,303            |659,182            |683,210            |740,922            |810,267            |

|China                             |352,420            |339,852            |375,865            |451,865            |500,937            |

|Kenya                             |451,734            |141,182            |487,899            |468,422            |[pic]              |

|India                             |364,572            |342,050            |351,952            |396,477            |392,515            |

|United Kingdom of Great Britain & |196,254            |211,929            |260,481            |267,968            |244,830            |

|Northern Ireland                  |                   |                   |                   |                   |                   |

|Germany                           |90,395             |100,714            |125,872            |161,623            |171,566            |

|Indonesia                         |101,481            |107,466            |99,389             |120,455            |123,288            |