Фінансова система в ринковій економіці

Національний  університет біоресурсів і природовикористання  України

                                        

                                                                                   Кафедра економічної теорії

 

 

                                    

Курсова робота

з економічної теорії-політекономіїна  тему:

’’Фінансова система в ринковій економіці’’

                                                                       

 

 

                                                                                                                        Виконала

                                                                           студентка І курсу 6 групи

Факультету аграрного  менеджменту

напряму «Менеджмент»

                                                                   Прядко Ірина Валентинівна

                                                                     Науковий  керівник

 Кандидат економічних наук, доцент

                                         Орехівський Григорій Анастасійович

 

                                 

                                        Київ- 2010

Зміст

Вступ…………………………………………………..…………………….…………3-5

Розділ 1. Сутність і особливості фінансів

1.1 Історія розвитку фінансових  відносин……………………………….....……6-7

1.2 Сутність та функції  фінансів……………………………………………...…7-11

Розділ 2. Фінансова система України

2.1 Поняття фінансової  системи України………………………......................11-12

2.2 Структура фінансової системи , характеристика  її  складових…………13-14

Розділ 3. Фінансова система та її місце в соціально-економічному розвитку України

         3.1 Роль фінансових органів у підвищенні ефективності

підприємництва…………………………………………………………………14-18

        3.2 Роль фінансової системи у господарській структурі країни…………….19-22

3.3  Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку……………………..22-24

Висновки………………………………………………………………..…………...25-28

Список використаних джерел………………………..…………………………29-30

ВСТУП

Слово фінанси походить від середньовічного латинського терміну finatio, financia, який застосовувався в ХІІІ-ХІV ст. для позначення обов'язкової сплати грошей та строку сплати. У Германії в ХVІ-ХVІІ ст. слово фінанси мало недобрий, лихий зміст: здирства, вимагання, хабарництва, лихварства. В той же час у Франції (ХVІ ст.) слово фінанси використовувалося у тому значенні, яке закріпилося за ним до початку ХХ ст. у всіх європейських країнах, а саме як сукупності матеріальних засобів, необхідних для задоволення потреб держави та різноманітних суспільних груп.

З проголошенням політичної і економічної незалежності України  постало питання про створення  національної фінансово-кредитної  системи. Справа в тому, що фінансова  і кредитна системи, які функціонували  в Україні на той час, виражали економічні відносини колишньої  радянської політичної і господарської  системи, а їх центральні установи знаходилися  за межами української держави.

Питання про сутність і функції сучасної фінансової системи України є  дуже важливим і актуальним для українського народу, адже не можна було б здійснювати ні політичні, ні економічні перетворення, забезпечувати національний політичний і господарський суверенітет без формування і розвитку національної фінансової, грошової і кредитної системи.

Економіка, складовими частинами  якої є трудовий, науковий, техніко-виробничий і природно-ресурсний потенціал, формується як єдиний господарський  механізм здебільшого фінансовою системою.

Без постійного фінансового  живлення складових частин економічної  системи наступає їх недієздатність з відповідними негативними наслідками. Тому фінансова система виступає акумулятором грошових ресурсів для  здійснення повторного циклу виробництва  на цьому ж або вищому рівні.

Для здійснення своїх функцій  інтегрування економічної системи  фінансова система повинна задовольняти інтереси всіх суб'єктів виробництва, підтримуючи на належному рівні  дієздатності всі свої структурні і  динамічні параметри.

Головною ланкою фінансової системи  є бюджетна система, яка організаційно  залежить від форми державного устрою і, як правило, складається з державного та місцевих бюджетів. Відношення між  державним і місцевими бюджетами  будуються на основі єдності бюджетної  системи і фінансової політики держави.

Необхідність національної фінансової системи обумовлює державна самостійність України і переклад економіки на ринкові відносини. Українська національна фінансова  система повинна створити таку сукупність економічних відносин, за допомогою  яких можна здійснювати планомірний  розподіл сукупного суспільного  продукту і національного прибутку для утворення і використання грошових фондів на інвестування розширеного  і високоефективного виробництва, сфери послуг і задоволення соціальних потреб народу.

Отже, мета даної роботи полягає  у дослідженні економічної сутності поняття фінансової системи України з точки зору її становлення, аналізу головних складових та існуючих проблем, а також перспектив розвитку на майбутнє.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Сутність і особливості фінансів

1.1 Історія розвитку  фінансових відносин

Держава виникла на певному  історичному етапі розвитку людства  для спільного задоволення потреб індивідів, з часом поступово  визначилися найважливіші державні функції і завдання. Закономірно, що для їхнього виконання необхідні  були відповідні матеріальні засоби, а з появою грошей - грошові. Держава  завжди мала у власності певне  майно: землю, угіддя, кораблі, дороги, порти, споруди тощо; одержувала від цього доходи, які називалися доменами. Ще одним джерелом доходів державної скарбниці були регалії - казенні промисли, в яких держава має перевагу перед своїми підданими. Наприклад, поштова, телеграфна, монетна справа, залізні дороги, виробництво зброї, тютюну, алкогольних напоїв тощо.

На початкових етапах становлення  держави домени і регалії давали достатньо доходів для задоволення  державних потреб. Але з часом  їх стало мало і з'являється особлива форма мобілізації матеріальних та грошових засобів на користь держави, необхідних для виконання покладених на неї завдань і пов'язаних з  цим витрат. Це податки.

Податки стали найпершою, найбiльш яскравою формою фінансових відносин. Згадки про податки є  у багатьох історичних пам'ятках. Історія  податків тривала і надзвичайно  цікава. Починаючи з другої половини ХVІІІ ст. податки набувають важливого  значення у фінансовому господарстві держави, об'єднуючись у цілісні системи оподаткування, стають головним джерелом державних доходів. Найвищого розквіту податки набули в умовах капіталізму.

Таким чином, як історична  категорія, фінанси виникли одночасно  з державою. Саме для утримання  державного апарату і використовувались  податки як важіль вилучення частини  виробленої вартості або доходу. Кошти, отримані від податків спрямовувалися на задоволення державних потреб, таких як управління, оборона, втручання  в економіку, підтримка соціально  незахищених верств населення, міжнародне співробітництво тощо.

3 розвитком держави фінансові  відносини вдосконалювались і  ускладнювались, збагачувалися новими  формами прояву і вже не  уособлювалися лише у податках. Формувалися державні скарбниці,  з'явилися окремі рахунки коштів, фонди грошових коштів цільового  призначення, бюджети, державні  цінні папери, державний кредит  та ін.

1.2 Сутність та функції  фінансів

Фінанси — сукупність економічних  відносин, пов'язаних з системою утворення  та використання фондів грошових ресурсів для задоволення потреб розширеного  відтворення. Фінанси включають  лише ті відносини, які стосуються процесу  утворення, розподілу та використання фондів грошових коштів на

підприємствах, у регіонах і народному господарстві країни загалом.

Фінанси є основою формування і дії економічного і соціального  механізму, тобто механізму функціонування виробництва і соціального розвитку.

За допомогою фінансів відбувається процес «з'єднання» робочої  сили, коштів праці і предметів  праці в єдиний виробничий механізм, в якому реалізовуються економічні стимули і інтереси людини, колективу  і держави, створюються матеріальні  передумови задоволення соціальних потреб суспільства.

За формами організації  фінанси мають три рівні:

• фінанси загальнодержавні;

• фінанси підприємств  і їх галузей;

• фінанси населення.

Суб'єктами фінансових відносин виступають підприємства, громадські організації, державні органи управління, держава в цілому й населення країни. Вони виконують важливу роль у забезпеченні руху відповідної грошової маси від низових ланок виробництва до центру й навпаки. Взаємодія суб'єктів фінансів здійснюється у процесі формування й використання амортизаційного фонду, фонду нагромадження, фондів для вирішення різноманітних соціальних проблем.

Фінанси обслуговують кругооборот  та оборот виробничих фондів у грошовій, виробничій і товарній формах, а  також охоплюють широкий спектр податкових платежів населення, позики, лотереї, вклади в ощадбанки тимчасово  вільних грошей. Через фінансові  важелі держава, у свою чергу, надає  населенню кредити, регулює індивідуальну трудову діяльність, здійснює управління соціально-економічними. процесами, визначає темпи та пропорції суспільного відтворення.

Фінансові відносини складаються  також між підприємствами й банками, організаціями матеріально-технічного постачання. Вони будуються за певними принципами, головними серед яких є повна економічна самостійність підприємств, право на ведення незалежної від держави власної фінансової політики.

Фінансові відносини виникають  також у внутрігосподарських зв'язках, особливо за умов розвинутого внутрігосподарського розрахунку, бригадних форм організації праці, оренди структурних підрозділів. Акціонування значної частини суспільного виробництва також породжує нові форми фінансових відносин, які сприяють залученню додаткових коштів трудящих у виробництво й заохоченню високоефективної праці.

Суть фінансів концентровано  виражена у виконанні ними таких функцій: акумулюванні грошових коштів у конкретних видах цільових фондів, здійсненні грошового контролю за використанням матеріальних ресурсів, стимулюванні прогресу. На думку більшості вітчизняних вчених, фiнанси виконують 3 функцiї:

1) розподiльчу;     2) контрольну;    3) стимулюючу.

Розподільча функція є головною для фiнансiв i проявляється у процесi розподiлу валового нацiонального продукту у виглядi утворення фондiв грошових коштiв та використання їх за цiльовим призначенням.

В процесі дії розподільчої функції найважливішими об'єктами розподілу  виступають: валовий національний продукт  та національне багатство.

Суб'єктами розподiлу при  здійсненні розподільчої функції фінансів виступають: держава, юридичнi та фiзичнi особи.

Об'єктами дії розподільчої функції фінансів виступає грошова форма вартості валового суспільного продукту і частини національного багатства. На основі даної функції:

а) здійснюється заміщення  вартості спожитих засобів виробництва і утворення первинних доходів у вигляді прибутку, нарахувань на соціальне страхування, утворення резервних і страхових фондів;

б) забезпечуються загальнодержавні потреби, формуються ресурси на утримання  і розвиток невиробничої сфери, здійснюється внутрігалузевий, міжгалузевий і міжрегіональний розподіл національного доходу.

Контрольна функція фінансів органічно випливає з розподільчої. Вона передбачає здійснення перевірки дотримання підприємствами та організаціями порядку акумулювання й використання цільових централізованих і децентралізованих фондів грошових ресурсів суспільного призначення та виконання фінансових зобов'язань перед державою. Через фінансове законодавство держава регламентує й регулює процес нарахування, отримання, зміну й відміну платежів у бюджет.

Стимулююча функція фінансів покликана підвищувати ефективність використання факторів виробництва, так регулювати вартісні пропорції, щоб вони створили достатні умови для проведення режиму економії, піднесення продуктивності праці і якості продукції. Будь-яке порушення цієї функції негайно підриває економічну і соціальну стабільність суспільства, провокує економічно невиправдане зростання цін і зниження продуктивності праці.

Розділ 2. Фінансова система України

2.1 Поняття фінансової  системи України

Фiнансовi вiдносини, що виникають при  розподiлі i перерозподiлі валового нацiонального  продукту, надзвичайно рiзноманiтнi, але їх можна подiлити за певними  ознаками. Цей поділ знаходить  відображення у побудові фінансової системи. Фiнансова система — це сукупнiсть окремих сфер фiнансових вiдносин, які пов'язані між собою, їм притаманні централізовані або децентралізовані фонди грошових коштів, є відповідний апарат управління та правове забезпечення.