Предмет та метод історії економіки та економічної думки. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізаці

Тема 1. Предмет та метод  історії економіки та економічної  думки. Господарство первісного суспільства  та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.

План

1. Предмет та метод історії економіки та економічної думки
2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.

1. Економічна історія вивчає процес економічного розвитку в історичній перспективі. Вона прагне отримати відповіді  на такі запитання, як: Скільки було людей у тому або іншому регіоні в різні історичні періоди? Що ці люди їли? Де вони жили? Як одягалися? Як довго жили? Скільки мали дітей? Як працювали і відпочивали? Скільки заробляли? Які були ціни? Що собою являли гроші? Як змінювалися суспільні інститути? Які були технології? і т.д. і т.п.

Економічна  історія дуже повчальна. Вона є ілюстрацією, критикою і обґрунтуванням економічних теорій та концепцій і дає можливість перевірити їх істинність за допомогою історичного матеріалу.

Предметом вивчення економічної історії є  господарство в історичному розвитку, економіка країн світу в сукупності і різноманітності форм вияву на кожному конкретному історичному етапі.

2. Усі самі ранні цивілізації виникли в родючих районах на берегах великих річок.

• Індія
• Субтропічний клімат і родючі грунти долин Інда і Ганга дозволяли збирати врожай 2-3 рази на рік. Достаток і неглибоке залягання руди (мідної, залізної, срібної, золотої) створювало сприятливі умови для розвитку ремесла.
• Біля 10 тисяч років тому жителі Індії почали вирощувати пшеницю, ячмінь, а потім рис, який саме з Індії поширився в усьому світі. Індійці ж першими стали культивувати бавовну і виготовляти тканини з її волокна. Уже в Давні часи було приручено й одомашнено багато видів худоби, а згодом навіть слонів, що використовувалися в будівельних роботах і військовій справі.
• Цивілізація Індії з’явилася на основі невеличких общин, що утворилися в долі Інда близько 3000 р. до н.е.
• Поселення, як правило, були дуже великими - від декількох сотень до декількох тисяч жителів.
• Але з 1800 р. до н.е. цивілізація долини Інду занепадає. Причини цього не цілком вивчені, але можна припустити, що однієї з них були часті повені, а також те, що жителі вичерпали родючі грунти і вирубали майже всі дерева.
• Біля 1500 р. до н.е. у долину приходить група індоєвропейських племен, що називають себе аріями. Арії заснували декілька царств, і кожне з яких мало свого власного раджу — правителя. Багатство людини визначалося кількістю голів худоби, яка йому належала.
• Китай
• У давні часи Китай був ізольований у географічному розумінні, відрізаний від іншого світу морем, горами, величезними пустелями і степами Центральної Азії. Наскільки відомо, у Китаї не було прямих контактів із західними країнами аж до II ст. до н.е., коли його відвідало посольство з Риму. Тому його розвиток йшов багато в чому інакше, ніж розвиток інших культур у Стародавні часи.
• Є звістки про появу землеробських общин у долині річки Хуанхе близько V тисячоліття до н.е. Ця культура одержала назву Яншао. Хлібороби вирощували просо, фрукти, горіхи, овочі, тримали свиней і собак.
• Вироби із заліза з’явилися в Китаї у IV ст. до н.е. і відразу ж були застосовані для виробництва зброї. Китайці мали товари, що не вироблялися більше ніде, наприклад, шовк, який виготовляли з коконів шовкопрядів. У І ст. до н.е. шовк із Китаю експортували навіть у Римську імперію. Китайці експортували також напівкоштовні камені — особливо нефрит, а також порцеляну і прянощі.
• Індія
• Субтропічний клімат і родючі грунти долин Інда і Ганга дозволяли збирати врожай 2-3 рази на рік. Достаток і неглибоке залягання руди (мідної, залізної, срібної, золотої) створювало сприятливі умови для розвитку ремесла.
• Біля 10 тисяч років тому жителі Індії почали вирощувати пшеницю, ячмінь, а потім рис, який саме з Індії поширився в усьому світі. Індійці ж першими стали культивувати бавовну і виготовляти тканини з її волокна. Уже в Давні часи було приручено й одомашнено багато видів худоби, а згодом навіть слонів, що використовувалися в будівельних роботах і військовій справі.
• Цивілізація Індії з’явилася на основі невеличких общин, що утворилися в долі Інда близько 3000 р. до н.е.
• Поселення, як правило, були дуже великими - від декількох сотень до декількох тисяч жителів.
• Але з 1800 р. до н.е. цивілізація долини Інду занепадає. Причини цього не цілком вивчені, але можна припустити, що однієї з них були часті повені, а також те, що жителі вичерпали родючі грунти і вирубали майже всі дерева.
• Біля 1500 р. до н.е. у долину приходить група індоєвропейських племен, що називають себе аріями. Арії заснували декілька царств, і кожне з яких мало свого власного раджу — правителя. Багатство людини визначалося кількістю голів худоби, яка йому належала.
• Китай
• У давні часи Китай був ізольований у географічному розумінні, відрізаний від іншого світу морем, горами, величезними пустелями і степами Центральної Азії. Наскільки відомо, у Китаї не було прямих контактів із західними країнами аж до II ст. до н.е., коли його відвідало посольство з Риму. Тому його розвиток йшов багато в чому інакше, ніж розвиток інших культур у Стародавні часи.
• Є звістки про появу землеробських общин у долині річки Хуанхе близько V тисячоліття до н.е. Ця культура одержала назву Яншао. Хлібороби вирощували просо, фрукти, горіхи, овочі, тримали свиней і собак.
• Вироби із заліза з’явилися в Китаї у IV ст. до н.е. і відразу ж були застосовані для виробництва зброї. Китайці мали товари, що не вироблялися більше ніде, наприклад, шовк, який виготовляли з коконів шовкопрядів. У І ст. до н.е. шовк із Китаю експортували навіть у Римську імперію. Китайці експортували також напівкоштовні камені — особливо нефрит, а також порцеляну і прянощі.
• Індія
• Субтропічний клімат і родючі грунти долин Інда і Ганга дозволяли збирати врожай 2-3 рази на рік. Достаток і неглибоке залягання руди (мідної, залізної, срібної, золотої) створювало сприятливі умови для розвитку ремесла.
• Біля 10 тисяч років тому жителі Індії почали вирощувати пшеницю, ячмінь, а потім рис, який саме з Індії поширився в усьому світі. Індійці ж першими стали культивувати бавовну і виготовляти тканини з її волокна. Уже в Давні часи було приручено й одомашнено багато видів худоби, а згодом навіть слонів, що використовувалися в будівельних роботах і військовій справі.
• Цивілізація Індії з’явилася на основі невеличких общин, що утворилися в долі Інда близько 3000 р. до н.е.
• Поселення, як правило, були дуже великими - від декількох сотень до декількох тисяч жителів.
• Але з 1800 р. до н.е. цивілізація долини Інду занепадає. Причини цього не цілком вивчені, але можна припустити, що однієї з них були часті повені, а також те, що жителі вичерпали родючі грунти і вирубали майже всі дерева.
• Біля 1500 р. до н.е. у долину приходить група індоєвропейських племен, що називають себе аріями. Арії заснували декілька царств, і кожне з яких мало свого власного раджу — правителя. Багатство людини визначалося кількістю голів худоби, яка йому належала.
• Китай
• У давні часи Китай був ізольований у географічному розумінні, відрізаний від іншого світу морем, горами, величезними пустелями і степами Центральної Азії. Наскільки відомо, у Китаї не було прямих контактів із західними країнами аж до II ст. до н.е., коли його відвідало посольство з Риму. Тому його розвиток йшов багато в чому інакше, ніж розвиток інших культур у Стародавні часи.
• Є звістки про появу землеробських общин у долині річки Хуанхе близько V тисячоліття до н.е. Ця культура одержала назву Яншао. Хлібороби вирощували просо, фрукти, горіхи, овочі, тримали свиней і собак.
• Вироби із заліза з’явилися в Китаї у IV ст. до н.е. і відразу ж були застосовані для виробництва зброї. Китайці мали товари, що не вироблялися більше ніде, наприклад, шовк, який виготовляли з коконів шовкопрядів. У І ст. до н.е. шовк із Китаю експортували навіть у Римську імперію. Китайці експортували також напівкоштовні камені — особливо нефрит, а також порцеляну і прянощі.

•  Індія
• Субтропічний клімат і родючі грунти долин Інда і Ганга дозволяли збирати врожай 2-3 рази на рік. Достаток і неглибоке залягання руди (мідної, залізної, срібної, золотої) створювало сприятливі умови для розвитку ремесла.
• Біля 10 тисяч років тому жителі Індії почали вирощувати пшеницю, ячмінь, а потім рис, який саме з Індії поширився в усьому світі. Індійці ж першими стали культивувати бавовну і виготовляти тканини з її волокна. Уже в Давні часи було приручено й одомашнено багато видів худоби, а згодом навіть слонів, що використовувалися в будівельних роботах і військовій справі.
• Цивілізація Індії з’явилася на основі невеличких общин, що утворилися в долі Інда близько 3000 р. до н.е.
• Поселення, як правило, були дуже великими - від декількох сотень до декількох тисяч жителів.
• Але з 1800 р. до н.е. цивілізація долини Інду занепадає. Причини цього не цілком вивчені, але можна припустити, що однієї з них були часті повені, а також те, що жителі вичерпали родючі грунти і вирубали майже всі дерева.
• Біля 1500 р. до н.е. у долину приходить група індоєвропейських племен, що називають себе аріями. Арії заснували декілька царств, і кожне з яких мало свого власного раджу — правителя. Багатство людини визначалося кількістю голів худоби, яка йому належала.
• Китай
• У давні часи Китай був ізольований у географічному розумінні, відрізаний від іншого світу морем, горами, величезними пустелями і степами Центральної Азії. Наскільки відомо, у Китаї не було прямих контактів із західними країнами аж до II ст. до н.е., коли його відвідало посольство з Риму. Тому його розвиток йшов багато в чому інакше, ніж розвиток інших культур у Стародавні часи.
• Є звістки про появу землеробських общин у долині річки Хуанхе близько V тисячоліття до н.е. Ця культура одержала назву Яншао. Хлібороби вирощували просо, фрукти, горіхи, овочі, тримали свиней і собак.
• Вироби із заліза з’явилися в Китаї у IV ст. до н.е. і відразу ж були застосовані для виробництва зброї. Китайці мали товари, що не вироблялися більше ніде, наприклад, шовк, який виготовляли з коконів шовкопрядів. У І ст. до н.е. шовк із Китаю експортували навіть у Римську імперію. Китайці експортували також напівкоштовні камені — особливо нефрит, а також порцеляну і прянощі.