Экономико-математические модели и методы проектного менеджмента

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Октября 2012 в 19:52, методичка

Краткое описание

Методическое пособие разработанное кафедрой „Управление проектами” Методичний посібник розроблений кафедрою „Управління проектами” відповідно до освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки магістрів за спеціальністю 8.000003 „Управління проектами”.

Вложенные файлы: 1 файл

Лаб_практикум.doc

— 2.48 Мб (Скачать файл)

Розрахуємо частинні коефіцієнти кореляції між факторними ознаками   Х2 і Х3 , та між Х2 і Х4. Величина цих частинних коефіцієнтів кореляції дозволить визначити „чистий” зв’язок між вказаними факторами, тобто зв’язок, що вільний від впливу всіх останніх факторів.

Частинні коефіцієнт кореляції між факторними ознаками Х2 і Х3 розраховуємо за формулою:

,

де A23 – алгебраїчне доповнення елемента r23,

A22 – алгебраїчне доповнення елемента r22,

A33 – алгебраїчне доповнення елемента r33,

Алгебраїчне доповнення A23 – це визначник матриці, отриманої із матриці А викресленням 2-го рядка і 3-го стовпця, помножений на (-1)2+3. Аналогічно, A22 – це визначник матриці, отриманої із матриці А викресленням 2-го рядка і 2-го стовпця, помножений на (-1)2+2; A33 – це визначник матриці, отриманої із матриці А викресленням 3-го рядка і 3-го стовпця, помножений на (-1)3+3. Визначники обчислюємо за допомогою вбудованих функцій Excel: викликаємо Функции – Математические – МОПРЕД, у графі Массив вказуємо матрицю, визначник якої потрібно знайти. Отримаємо:

A23= =0,00028;      A22= =0,001005;

A33= =0,001442;   -0,24

 

A24= =-0,00041;     A44= =0,008578;

0,1411

Оскільки  , то в модель необхідно включати факторну ознаку Х4.

Висновок: багатофакторна лінійна регресійна модель має вигляд:

.

 

2. Знайдемо параметри багатофакторної лінійної регресійної моделі та перевіримо її статистичну значимість.

Для знаходження  користуємось вбудованою функцією Excel. Викликаємо Сервис – Анализ данных – Регрессия – ОК. У графі Входной интервал Y вкажемо відповідний стовпець даних таблиці 1.1; у графі Входной интервал Х вкажемо стовпці Х2 та Х4 таблиці 1.1; у графі Выходной интервал вкажемо ту клітину, починаючи з якої будуть надаватися вихідні дані – рівняння регресії. Отримаємо таблицю з результатами регресійного аналізу (рис. 1.2).

В таблиці (рис. 1.2) у графі Коэффициенты вказані значення параметрів моделі : - в графі Y-пересечение, - в графі Переменная X 1, - в графі Переменная X 2. Отже, =657,67; = -1,76; =927,05; багатофакторна лінійна регресійна модель має вигляд:

.

Перевіримо статистичну  значимість моделі. Значення статистики F моделі надано в таблиці (рис. 1.2) у графі F : F = 303,877. Критичне значення Fкр знайдемо за допомогою статистичної функції Excel , де

.

Отже, Fкр=4,96; F> Fкр рівняння регресії є значимим, модель є достовірною на рівні значимості 0,05.

 

 

 

 

Рис. 1.2. Результати регресійного аналізу

 

 

 

 

3. Визначимо відносний вплив факторних ознак Х2 та Х4 на результативну ознаку Y. Розрахуємо та за формулами:

   

де коефіцієнт детермінації моделі R2 надано у таблиці (рис. 1.2) в графі R-квадрат, R2=0,985;  надано в графі t-статистика, =(-0,616)2;   також надано в графі t-статистика, =18,9522.

0,001;

0,984.

Отже, найвпливовішим є  фактор Х4.

 

4.  Побудуємо порівняльну діаграму. Зобразимо емпіричну і теоретичну лінії регресії. Для зручності побудови діаграми складемо таблицю 1.4.

Таблиця 1.4

X2

X4

Y емпіричне

Y теоретичне

328

0,3

397

358,505

329

0,6

673

634,86

329

1,2

1209

1191,09

345

0,1

138

143,175

352

0,3

373

316,265

370

0,1

79

99,175

377

2,2

1883

2033,66

385

2,6

2124

2390,4

396

5,5

5096

5059,485

399

2,4

2618

2180,35

390

1,6

1265

1454,55

373

0,6

562

557,42


В таблиці 1.4 Y емпіричне – це значення результативної ознаки Y, що отримані в результаті спостережень (початкові дані в табл. 1.1); Y теоретичне - значення результативної ознаки Y, що отримані в результаті підстановки відповідних значень Х2 та Х4 в рівняння регресії . За допомогою сервісних функцій Excel отримаємо діаграму (рис. 1.3):

 

Рис.1.3. Порівняльна діаграма за результатами регресійного аналізу

5. Зробимо прогноз на перший місяць наступного року. Нехай передбачені значення факторних ознак становлять:

Х2 = 392,  Х4 = 0,72.

Тоді за побудованою моделлю отримаємо таке прогнозоване значення У:

=653,23.

 

  1. Контрольні питання

 

  1. Що таке багатофакторна лінійна регресія?
  2. Які етапи побудови багатофакторної лінійної регресійної моделі?
  3. Як обґрунтовується вибір факторів для побудови моделі?
  4. Що таке кореляційна матриця?
  5. Який алгоритм побудови кореляційної матриці?
  6. Які мета і правило обчислення частинних коефіцієнтів кореляції?
  7. Що таке кореляційні плеяди?
  8. Як оцінюється вплив факторів на результативну ознаку?
  9. Як здійснюється прогноз за багатофакторної лінійної регресійної моделлю?

 

  1. Варіанти завдання для самостійного виконання

 

Побудувати економіко-математичну модель для прогнозу об’єму продаж продукту деякого підприємства, якщо відомі такі дані (табл. 1.5):

Х1 – часовий фактор, порядковий номер кварталу;

Х2 – ціна одиниці продукту (грн.);

Х3 – ціна одиниці продукту підприємства-конкурента (грн.);

Х4 – витрати на рекламу (грн.);

Y – об’єм продаж (грн.).

Таблиця 1.5

Варіант

Х1

Х2

Х3

Х4

Y

1

1

16

17

5000

12000

2

15

18

6000

13000

3

15

17

4000

15000

4

15

16

9000

18000

5

16

18

8000

23000

6

17

19

10000

34000

2

1

17

17

5000

13000

2

16

18

6000

12000

3

16

17

4000

15000

4

16

16

9000

17000

5

17

18

8000

23000

6

18

19

10000

33000


Продовж. табл. 1.5

Варіант

Х1

Х2

Х3

Х4

Y

3

1

17

16

5000

13000

2

17

16

6000

14000

3

16

17

4000

16000

4

16

17

9000

19000

5

18

18

8000

21000

6

18

17

10000

31000

4

1

18

19

5000

12000

2

17

18

6000

13000

3

17

17

4000

15000

4

16

17

9000

18000

5

17

16

8000

23000

6

17

16

10000

34000

5

1

18

19

5000

13000

2

18

17

6000

12000

3

16

17

4000

15000

4

16

17

9000

17000

5

17

16

8000

23000

6

17

16

10000

33000

6

1

16

17

6000

14000

2

15

18

7000

17000

3

15

17

5000

12000

4

15

16

9000

23000

5

16

18

9000

25000

6

17

19

11000

29000

7

1

17

17

6000

31000

2

16

18

7000

34000

3

16

17

5000

28000

4

16

16

9000

44000

5

17

18

9000

42000

6

18

19

11000

47000


Продовж. табл. 1.5

Варіант

Х1

Х2

Х3

Х4

Y

8

1

17

16

6000

31000

2

17

16

7000

34000

3

16

17

5000

28000

4

16

17

9000

44000

5

18

18

9000

42000

6

18

17

11000

47000

9

1

18

19

6000

12000

2

17

18

7000

13000

3

17

17

5000

15000

4

16

17

9000

18000

5

17

16

9000

23000

6

17

16

11000

34000

10

1

18

19

6000

13000

2

18

17

7000

12000

3

16

17

5000

15000

4

16

17

9000

17000

5

17

16

9000

23000

6

17

16

11000

33000

11

1

16

17

9000

14000

2

15

18

7000

17000

3

15

17

7000

12000

4

15

16

8000

23000

5

16

18

8000

25000

6

17

19

9000

29000

12

1

17

17

9000

26000

2

16

18

7000

24000

3

16

17

7000

32000

4

16

16

8000

33000

5

17

18

8000

25000

6

18

19

9000

26000

Информация о работе Экономико-математические модели и методы проектного менеджмента