Особливості розвитку туристичного комплексу країн Північної Америки

Нинішня тенденція в організації конференцій, симпозіумів, конгресів, семінарів тощо уже не орієнтується на глобальні відкриття чи навіть отримання нової інформації. Ділові люди, що працюють у різних сферах, зокрема і в науці, чекають від ділових поїздок не тільки укладення нових вигідних контрактів, а й підвищення творчої активності в результаті зміни обстановки і набуття нових незабутніх вражень про країну перебування, які можуть бути забезпечені лише національною специфікою. Чим більш вона диверсифікована, тим краще.[42]

Діловий туризм в Україні має розвиватися на ґрунті особливої української національної специфіки, на усвідомленому рівні відтворення національного середовища, певному колориті й атмосфері. За таких умов нудна і виснажлива поїздка перетвориться на свято, здатне реально підвищити працездатність і творчу активність. Головне тут для країни, що приймає, є приязне ставлення ділових людей до України і бажання відвідати її ще раз. На жаль, нинішні умови ділового туризму в Україні такого бажання в багатьох випадках не викликають.[42]

Великий дефіцит у нашій країні і відповідних кадрів організації ділового туризму. Необхідна підготовка висококваліфікованих працівників відділів конференц-сервісу готелів, які були б здатні на відповідному рівні обслуговувати не лише форуми, конференції, семінари, конгреси, презентації тощо, а й організовувати корпоративні заходи культурно-розважального напряму, тобто "дні компанії", свята, вечірки, поїздки містом тощо.[4,32]

Крім забезпечення гостей ділових форумів сучасною оргтехнікою, виходом в Інтернет, оперативною поліграфією, мобільною фуршетною групою, слід організувати можливість здійснення фінансових розрахунків, бізнесу. 3 цією метою в номері такого клієнта має бути створений своєрідний міні-офіс.[5,45]

В Україні діловий туризм перебуває в зародковому стані. Однак входження нашої держави до дедалі більшої кількості міжнародних організацій, проведення тут європейських і світових форумів, спортивних змагань і чемпіонатів швидко змінять ситуацію на краще.[4,52]

Висновки до розділу 1

Діловий туризм – це передовий напрямок сучасної туристичної індустрії, що стрімко розвивається. Завдяки йому можна не тільки знайти нових партнерів по бізнесу та підвищити кваліфікацію персоналу, але й закріпити нові знайомства та ділові відносини під час культурно-відпочинкової програми по завершенню ділового заходу.

Діловий туризм — один з найперспективніших напрямів сучасного туризму. Високі темпи його розвитку визначають, в першу чергу, глобалізація світової економіки і “стирання кордонів”. Бізнесмени все частіше шукають і знаходять ділових партнерів за кордоном. Але, рушаючи в подібну подорож, вони хочуть не просто побувати на виставці, семінарі, конференції — вони їдуть за новими можливостями для свого бізнесу. У всіх розвинених країнах існують асоціації ділового туризму, спеціалізовані видання, навчальні центри, проводяться виставки цієї сфери бізнесу.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2 Аналіз проблем розвитку та сучасний стан ділового туризму в Україні

2.1 Конкурентоспроможність  туристичної індустрії України

На думку спеціалістів, основні елементи іміджу України, на жаль, ніяк не пов'язані зі спеціальними програмами і спеціалізованою активністю у цій сфері. Серед поширених і стійких елементів сучасного іміджу України: аварія на АЕС у Чорнобилі, Помаранчева революція 2004 p., корупція, проблеми з Росією; імена та прізвища — Шевченко (але не видатного Кобзаря), Кличко, Ющенко, Тимошенко, Руслана, Вєрка Сердючка. Визначним позитивним елементом стало рішення стосовно ЄВРО-2012, яке вимагає адекватної ґрунтовної і систематичної діяльності, в т. ч. в іміджевій сфері, задля ефективної конкурентної боротьби на світовому ринку.

Спеціалістами Bohush Communications, виявлено сильні та слабкі сторони, які не є вичерпними, але об'єктивізують напрями подальших аналітичних досліджень і розробок щодо стратегій і програм поліпшення іміджу України.

Основою аналізу туристичного іміджу країни є серйозні рейтинги міжнародних організацій. Вони, зокрема, дають змогу визначити позитивні моменти в оцінках за міжнародними стандартами, які можуть стати визначними у процесі формування і переорієнтування міжнародного і, зокрема, туристичного образу держави (табл. 2.1). За оцінкою Світового економічного форуму, сучасна конкурентоспроможність України на ринку подорожей і туризму становить 3,89 балів (за семибальною шкалою), що ставить нашу країну на 78-ме місце серед 124 країн світу (табл. 2.2).

Основним індикатором розвитку туристичної індустрії, за оцінками експертів, є її низька частка у ВВП (1,467 млн дол. США на 2006 р.), яка становить лише 1,6 %, хоча спостерігається певний потенціал динаміки цього показника на рівні 6,3 % щорічного зростання за прогнозом на 2007—2008 pp. Водночас доходи від подорожей і туризму в цілому сягають 8,3 % ВВП (7,888 млн дол. США), але рівень динаміки цієї ознаки на період 2007—2008 pp. прогнозують лише на рівні 4,5 %.

 

Таблиця 2.1. Сильні і слабкі сторони іміджу України

Сильні сторони	Слабкі сторони
— Вигідне географічне положення; — високий транспортний потенціал; — давня історія та культура; — високий рівень освіти населення; — космічні технології; — 30 % світових чорноземів; — етнічно та культурно однорідне населення	Нестабільність та непрогнозованість у політиці й економіці; — відсутність чіткої стратегії розвитку країни; — проблема забезпеченості енергоресурсами; — низький рівень розвитку економіки; — соціальна структура населення; — юридична незахищеність населення; — корупція в усіх органах влади; — значний рівень амортизованості інфраструктури; — незахищеність інвесторів
Можливості	Загрози
— Великі аграрні можливості; — регіональне лідерство; — культурна столиця; — виробництво та продаж військової техніки; — курорти Криму; — участь у світових проектах щодо освоєння космосу; — рівноправний член європейського співтовариства; — ЄВРО-2012; — "інвестиційна оаза"	— Немає гарантій територіальної цілісності — не проведена делімітація та демаркація кордонів із Росією, Білоруссю, Молдовою; — провокування сепаратизму в Криму; — військова база російського морського флоту у Севастополі; — висока смертність населення; — демографічна катастрофа; — епідемія туберкульозу, швидке розповсюдження BIJI; — поганий стан військових складів — техногенні катастрофи; — енергетична залежність від Росії (газ, нафта); — слабка захищеність транспортних магістралей, трубопроводів від терористичних атак; — немає власного циклу збагачення урану для АЕС, залежність від Росії; — зношеність інфраструктури та комунікацій — техногенні катастрофи

 

 

Таблиця 2.2. Оцінка складників туристичної конкурентоспроможності країни

Індекс	Місце	Бальна оцінка	Напрями вдосконалення іміджевої політики
Регуляторна база подорожей і туризму	76	3,9
У тому числі: Регуляторна політика	88	4,0
Законодавство у сфері охорони навколишнього середовища	109	3,0	Актуальність розробки концепції і стратегії сталого розвитку туризму
Безпека й охорона правопорядку	73	4,2	Пошук шляхів удосконалення співпраці правоохоронних органів з туристичною індустрією
Охорона здоров'я і санітарно-гігієнічні вимоги	39	5,5	Можна скористатися визнаною рисою українських міст і містечок як "надзвичайно чистих, акуратних, затишних"
Пріоритетність стратегій туризму	90	3,3	Нагальна потреба зміни ставлення держави до туризму і туристичної політики
Бізнес-середовище та інфраструктура туризму	73	3,2
У тому числі: Інфраструктура авіатранспорту	87	2,6
Інфраструктура наземного транспорту	67	3,4
Туристична інфраструктура	75	2,7
Інформаційно-комунікативна інфраструктура на ринку подорожей і туризму	64	2,6
Конкурентоспроможність цін у туризмі	37	4,9	Орієнтація на цільові ринки, зокрема на якісний відпочинок масового характеру за адекватними цінами
Суспільні, культурні та природні ресурси туризму	89	4,4
У тому числі: Людські ресурси: — освіта та підготовка кадрів;	73 68	5,0 4,6
— наявність кваліфікованих кадрів; — достатність трудових ресурсів	53 85	4,5 5,9
Національне туристичне сприйняття	46	5,2
Природні і культурні ресурси	118	3,1

 

Значно гірша ситуація із зайнятістю (на 1000 робочих місць) у туристичній індустрії — 1,2 % із дуже низькими темпами зростання: у найближчій перспективі на рівні 1,5 %. Хоча пряма зайнятість у сфері подорожей і туризму сьогодні становить 6,8 % від загального показника на 1000 робочих місць, найближчими роками очікується регресія на рівні — 0,2 %.

Кількість прибуттів іноземців у країні, починаючи з 1999 p., стабільно зростає, однак динаміка доходів від іноземного туризму значно повільніша.

Узагальнення SWOT-аналізу середовища туристичної діяльності в країні дає змогу визначити конкурентні переваги і недоліки України (табл. 2.3).

 

Таблиця 2.3. Результати аналізу середовища туристичної діяльності

Конкурентні переваги

Конкурентні недоліки

— сприятливий візовий режим; — високий рівень безпеки (зокрема, у сфері боротьби з тероризмом); — забезпеченість питною водою та санітарною інфраструктурою; — поступове зростання витрат держави на розвиток туризму; — динаміка розвитку авіатранспортної інфраструктури (кількість діючих авіаліній, густота мережі аеропортів); — широкі можливості використання карток Visa; — високий рівень телефонізації; — сприятливі тенденції щодо паритету купівельної спроможності; — відносно низький рівень цін на пальне (є тенденція до втрати цієї переваги); — умови трудових відносин; — високий рівень середньої освіти; — якість освітньої системи; — туристична відкритість; — низький рівень ризику небезпечних хвороб (малярія, лихоманка), хоча занепокоєння викликають загрозливі показники поширення СНІДу

— обмеження щодо права власності іноземців; — несприятливість регуляторної політики щодо іноземних інвестицій; — нерозвиненість бази регулювання права власності; — конкурентна несприятливість двосторонніх угод щодо авіаобслуговування; — незначні зусилля держави щодо сталого розвитку туризму; — недосконалість, нечіткість і нестабільність природоохоронного законодавства; — недосконалість діяльності сил охорони правопорядку; — зростання злочинності і жорстокості; — низький рівень боротьби з пандеміями; — недостатній рівень уваги держави до туристичної сфери; — низька ефективність маркетингу і брендингу; — низький рівень участі в ярмарковій і виставковій туристичній діяльності; — недосконалість мережі міжнародного авіатранспорту; — якість авіаційної інфраструктури; — низький рівень авіавідправлень на 1000 осіб населення; — недосконала інфраструктура автошляхів; — нерозвинена мережа місцевого транспортного сполучення; — застаріла станційна інфраструктура наземного транспорту; — недостатній рівень розвитку готельної мережі; — низька присутність на ринку провідних компаній з оренди автомобілів; — низький рівень доступності і бізнес-користування інтернет; — несприятливий податковий режим; — високі транспортні тарифи; — високий рівень вільної робочої сили; — недосконалість мережі підготовки і перепідготовки (трейнінгів) кадрів, особливо на місцевому рівні; — скорочення тривалості життя; — туберкульоз, який має значну динаміку поширення; — комунікаційна обмеженість населення у туристичних контактах; — переоцінка можливостей розвитку ділового туризму; — надзвичайно високі рівні забруднення С02; — ресурсоспоживче ставлення до середовища (обмежена участь бізнесу в охороні екосистем); — низька частка природоохоронних територій та територій спеціального режиму природокористування; — незначна частка об'єктів у Списку світової спадщини

 

 

2.2 Світовий досвід організації ділових подорожей

Організація подорожей за кордон – послуга дуже специфічна та практично ексклюзивна, оскільки тут немає і не може бути шаблонів, стандартних заготівок, універсальної програми. Для кожного клієнта розробляється індивідуальна програма з планом відвідування тих чи інших місць, з урахуванням специфіки бізнесу, потреб, вимог та можливостей сторони, що приймає. У цьому полягає професіоналізм в організації ділового туризму та подорожей за кордон [19].

На сьогодні багато туристичних компаній успішно працюють в області організації і обслуговування конференцій, конгресів і корпоративних заходів. Вони швидко і ефективно організовують поїздки різної тематики і мети (від організації конференцій до відвідин виставки чи конкретного підприємства) як для великих груп (100 і більше осіб), так і для індивідуальних клієнтів.

Організація бізнес-турів має свою специфіку. Як правило, бізнесмени планують свої поїздки за декілька місяців, що особливо актуально для «високого сезону» у виставковому бізнесі, який припадає на лютий-травень і вересень-листопад. При організації ділових поїздок як правило необхідно знайти найкоротшу стиковку авіарейсів, найближчий до виставки готель, найзручніший трансфер та ін.

Основа ділової поїздки – програма зустрічей і заходів, спланованих і насичених. Туристичним компаніям без копіткої роботи з клієнтом, розуміння специфіки його професійної діяльності і чіткого бачення саме ділової мети його поїздки не обійтися [24]. При організації закордонних подорожей не можна обійтись без культурної програми, в яку обов’язково включають офіційні прийоми, обіди та вечері з партнерами, ділові фуршети та відвідування визначних пам’яток міста чи країни [19]. У стандартну програму входить мешкання, сніданки, трансфери, оформлення візи. Додатково надаються такі послуги як: акредитація на виставку або вхідні квитки, послуги гідів, перекладачів, додаткові переїзди або оренда автомобіля і багато іншого, що може бути необхідним на тому чи іншому заході. Клієнтам пропонуються спеціальні тарифи на перельоти в бізнес класі, організація VIP-обслуговування в аеропортах тощо [24].

Культура організації ділових подорожей на Заході, яка розвивалась десятиліттями, дійсно вражає. Достатньо перелічити, що мають готелі, які регулярно приймають бізнесменів. Головне для яких завжди тримати руку на пульсі свого бізнесу. А це означає, що у номері такий постоялець повинен мати свого роду міні-офіс: просторий стіл з достатнім освітленням, розетки для підключення комп’ютера та виходу в Інтернет, багатофункціональний телефон прямого зв’язку. За бажанням гостя у номері можуть встановити факс з індивідуальним номером.