Фінансова стабілізація в Україні: сутність, засоби досягнення, проблеми

У цей час падіння ВВП у 2009 р. склало 15% і перевищило аналогічні показники Білорусі і Росії. Відтік коштів з банківської системи склав більше 110 млрд. грн. і був частково компенсований за рахунок операцій рефінансування, що проведені НБУ. Крім того, банки з іноземним капіталом своєю політикою у галузі споживчого кредитування на основі залучення іноземних запозичень значно ускладнили процес економічної кризи України (рис.2.5).

Як видно із рис.2.3. кредитний портфель банків з іноземним капіталом за 2008 р. становив більше 400 млрд. грн., або 57% загальної кредитної заборгованості. Значна частина цих кредитів (понад 65%) була надана фізичним особам, переважно на споживчі цілі.

Для підтримки ліквідності і платоспроможності банків НБУ були надані кредити рефінансування (переважно великим банкам) на суму понад  
120 млрд. грн. З метою відновлення діяльності банків Урядом України були виділені кошти на рекапіталізацію банків Укргазпром, банк «Київ», «Родовід банк», на суму 17 млрд. грн.

Рис. 2.3. Кредити банків за походженням їх капіталу за період  
2004-2009 р.р.

 Однак зазначені інвестування  коштів не призвело до відновлення  діяльності банків, а стосовно  банків «Родовід банк» і «Надра», то у них до цього часу  діє тимчасова адміністрація. Таким  чином, процес рефінансування і  рекапіталізація банків був непрозорим, проводився за відсутності чітких методик оцінки стану банків та критеріїв відбору, що в свою чергу поглиблювало недовіру суспільства до державних органів влади.

Слід зазначити, що у кризовий період для банківської системи, НБУ було прийнято постанову №273 від 09.06.2010, якою внесені зміни до Інструкції про регулювання діяльності банків України, Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій та інших нормативно-правових актів НБУ. Зазначеними змінами були встановлені нові вимоги до банків, а саме: мінімальний розмір регулятивного капіталу збільшено до 120 млн. грн.; встановлені підвищені вимоги до розміру регулятивного капіталу для здійснення окремих операцій (120-180-240 млн. грн.). [19]

Таким чином, можна констатувати, що розгортання фінансової кризи в Україні було значно посилено неконтрольованим зростанням частки іноземного капіталу у банківській системі та швидким зростанням обсягів валютних кредитів; банки використовували частину рефінансування НБУ на придбання валютних коштів для погашення зовнішніх зобов’язань, що поглибило кризові явища; малі та середні національні банки долали кризові явища переважно без державної підтримки, зокрема рефінансування НБУ.

Якщо розглядати сучасний тренд розвитку банківської системи України, можна зазначити, що досягнута певна, але нестабільна рівновага. До початку світової фінансової кризи 2008 р. спостерігалося стрімке зростання української фінансової системи. Банківський сектор був основою швидкого розвитку економіки та характеризувався високими прибутками, зростанням активів банків, в тому числі наданих кредитів.

Для наочності зобразимо динаміку наданих кредитів у вигляді натупної таблиці:

 

Таблиця 2.1

Динамікакредитів, наданих банками України на кінець кожного року на періоді з 2007-го по 2011-й роки

Роки	Кредитимлн грн	Абсолютний приріст, млн. грн.		Темп зростання, %		Темп приросту, %
		Ланцюго-вий	Базис-ний	Ланцюго-вий	Базис-ний	Ланцюго-вий	Базис-ний
2007	426 876	-	-	-	100	-	-
2008	734 022	307 155	307 155	172,0	172,0	72,0	72,0
2009	723 295	-10 727	296 428	98,5	169,4	-1,5	69,4
2010	732 823	9 528	305 956	101,3	171,7	1,3	71,7
2011	801 809	374 942	374 942	109,4	187,8	9,4	87,8

 

 

Розглянувши отримані данні, варто звернути увагу на темпи росту, які вказують на те, що в 2008-му році цей показник сягнув позначки аж в 172% і вказує на значні покращення в порівнянні з минулим роком. Проце кінець саме цього року відзначився світовою кризою і ми бачимо, що в 2009-му році кількість виданих кредитів знизилась на 1,5% в порівнянні з минулим роком, що негативно впливає на розвиток кредитного портфелю банків. Та вже в наступних роках бачимо деякі покращення та збільшення темпів приросту на 1,3%  та 9,4% в 2010-му та 2011-му роках відповідно.

За період з 01.01.2007 р. по 01.01.2012 р. обсяг активів збільшився втричі або на 210 %, обсяг кредитів також збільшився майже втричі або на 206 %, проте у другій половині 2008 р. економіка України завершила період стійкого приросту й увійшла в глибоку рецесію, найглибшу з часів початку 1990-х [15].

Зобразимо динаміку кредитів, наданих банками України графічно.

Рис. 2.6 Динаміка кредитів, наданих банками України на кінець кожного року на періоді з 2007-го по 2011-й роки

Так, впродовж 2009 року обсяг активів скоротився майже на 6 %, та обсяг кредитування – на 6 %.Прослідкуємо динаміку активів банків України в 2009-му році (табл. 2.3 у додатку В).

Так як цей рік почався з кризового положення, то ми спостерігаємо, за допомогою ланцюгового темпу росту, як в першій половині року активи весь час зменшують свої показники, а починаючи з червня бачимо деякі покращення.Якщо брати значення по базовому показнику темпу росту, то мінімальним його значенням є показник 93,1% (в червні), що свідчить про те, що в цьому місяці було найменше число активів в порівнянні з початком року, але, як було відмічено раніше, саме з цього місяця й почався позитивний ріст активів.

Проте наступного періоду спостерігається позитивна динаміка – за рік приріст обсягу активів становив 7 %, а приріст обсягу кредитування – 1 %, таким чином, протягом трьох років, з 01.01.2010 по 01.01.2012 рр., обсяг активів збільшився майже на 20 %, а обсяг активів – майже на 10 % (табл. 2.2).

 

Таблиця 2.2

Структура та динаміка активів банків України за період 2007-2012 років

№ з/п Назва показника 2007 2008 2009 2010 2011 2012 1 2 3 4 5 6 7 8 1. Активи Банків млн. грн. 340 179 599 396 926 086 880 302 942 088 1 054 280 2. Темп росту, % (ланцюговий) 176,20 154,50 95,06 107,02 111,91 176,20 3. Темп приросту, % (ланцюговий) 76,20 54,50 -4,94 7,02 11,91 76,20 4. Абсолютний приріст, млн. грн. (ланцюговий) 259 217 326 690 -45 784 61 786 112 192 72 912 5. Питома вага 1%-ка  приросту 3401,80 5994,31 9268,02 8801,42 9419,98 95,69

 

За отриманими показниками чітко бачимо, як темп росту в 2009-му році сягнув найменшого значення, оскільки цей рік став найбільшою жертвою світової економічної кризи. Саме в цьому році значення абсолютного приросту сягнуло найменшого показника, і менше того, мало від’ємне значення.

Банківська система вийшла на етап посткризового відновлення. Повертається довіра до банків та до національної грошової одиниці як засобу заощадження. Розмір регулятивного капіталу банків зріс за рік на 18.5%. З метою сприяння закріпленню позитивних тенденцій на грошово-кредитному ринку та в економіці у цілому Національний банк України у 2012 році тричі знижував облікову ставку, яка є базовою щодо інших процентних ставок Національного банку України і нині становить 6.5 %  річних.

Спеціалісти визнають, що вже протягом 2010 року було досягнуто рівня довіри населенням на докризовий рівень [19] – темп росту коштів фізичних осіб склав 128,92 %, проте наступного року цей показник був дещо нижчим (табл. 4), а частка коштів фізичних осіб у зобов’язаннях – вищою.

У серпні 2012 року було прийнято постанову про збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами населення в разі ліквідації банку з 150 до 200 тис. гривень. Підвищення суми гарантування вкладів є поширеною практикою і саме вона свого часу запобігла стрімкому відтоку коштів з банків Європи під час фінансової кризи. Збільшення розміру гарантій за вкладами в Україні дасть також довгостроковий макроекономічний ефект, оскільки кошти фізичних осіб є основною ресурсною базою для кредитування економіки.

Також аналіз стану банківської системи України дає можливість виявити одну проблему, якою є низький рівень капіталізації комерційних банків, вирішення якої сприятиме підвищенню конкурентоспроможності українських банків і створенню в країні банківської системи світового рівня. За цим показником вітчизняні банки настільки відстають від іноземних, що навіть за сприятливих умов їм буде важко конкурувати не тільки на світовому ринку, а й всередині країни, якщо останні вирішать серйозно закріпитися на нашому ринку.

Але треба не забувати дбати про розвиток країни і будувати дорогу в майбутнє. Необхідною умовою стабільного, збалансованого розвитку економіки України та її інтеграції у світове господарство є потужна банківська система. Перш за все, це зумовлено тим, що за умов слабкого розвитку фондового ринку та небанківських фінансових установ банківська система України є найбільшим офіційним фінансовим посередником, що задовольняє потреби реального сектору економіки та населення країни у фінансових ресурсах.

Одним з найбільш перспективним розвитком має бути розвиток і інтеграція інформаційних технологій, без яких банківська система просто не могла б функціонувати в наш час.

Розвиток інформаційних технологій у банківській сфері з 2010-го року передбачає розв’язання українськими банками таких завдань, як заміна платіжних карток з магнітною смугою на чипові платіжні картки, переобладнання власної інфраструктури для приймання платіжних карток із чипами, запровадження бонусних, соціальних, транспортних, митних, страхових, медичних та інших проектів на базі чипових платіжних карток.

Аналіз сучасного стану банківської системи показав, що одним із найскладніших періодів у діяльності вітчизняних банків був 2009 р. – збитки сягли 28 млрд.грн.. (доходи – 143,1 млрд.грн.., витрати – 171, 1 млрд.грн.), тоді як прибутки 2008 р. дорівнювали приблизно 7,3 млрд. грн. Стабільно прибутковими протягом 2009 р. були Ощадбанк, Приватбанк та Укрсоцбанк. Незважаючи на помітні позитивні зміни після 2009 року, що відбувалися в банківській системі (підвищення фінансової стабільності, нарощування капітальної бази, залучення коштів клієнтів), банківська діяльність в Україні залишається збитковою.[8]. Саме завдяки активному впливу на БС України вдається слідкувати за фінансовою стабілізацією країни в цілому. 

РОЗДІЛ 3. ФІНАНСОВА СТАБІЛІЗАЦІЯ І ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ РОЗВИТКУ

3.1. Проблеми  фінансової стабілізації та шляхи  їх вирішення в Україні

Розвиток суспільно-економічних відносин в Україні підтверджує необхідність нагального вирішення проблеми фінансової стабілізації - основи стабільності в державі та виходу з економічної кризи. Стабілізація у суспільстві і поступове економічне зростання вимагають проведення активної фінансової політики та забезпечення функціонування стабільної фінансової системи.

Фінанси - це об'єктивна економічна категорія, а необхідність їх функціонування має відповідно об'єктивний характер. Держава використовує фінанси як інструмент управління суспільно-економічними процесами. Об'єктивність, необхідність та ефективність є основними принципами організації фінансових відносин, які потрібно враховувати при формуванні власної національної фінансової політики.

При вирішенні зазначених проблем, насамперед щодо отримання доходів бюджету і забезпечення фінансування загальнодержавних видатків, необхідно боротися не з наслідками, а з причинами виникнення та розростання негативних явищ у суспільстві. Для цього треба здійснити реформування фінансових відносин у країні та сформувати нову національну фінансову систему, що зумовлено передусім новим змістом, роллю та значенням фінансів в умовах формування ринкових відносин, розширенням їх функціональних можливостей у часі та просторі. Фінанси як об'єктивна економічна категорія в умовах ринку мають виконувати регулюючу та стимулюючу функції, а не лише фіскальну, як досі практикується.