Автомобільний транспорт та охорона навколішнього середовища

Що стосується спрацьовування деталей двигуна і трансмісії, то зменшувати його можна своєчасним змащуванням якісними мастилами і використанням рекомендованих для даного транспортного засобу олив з   дотримуванням періодичності заміни оливи в змащувальних системах.

Традиційним матеріалом для виробництва гальмівних колодок завжди був азбест. Це волокнистий мінерал, що має унікальні властивості такі як термостійкість, міцність, еластичність, яких не мають інші природні матеріали. Проте азбестовий пил, що утворюється під час експлуатації визнано дуже шкідливим для здоров'я людини. Він потрапляє в органи дихання і не виводиться з організму, накопичується і спричиняє захворювання. В багатьох розвинутих країнах світу застосування азбесту в будь-яких галузях заборонено законодавче,

Як замінних азбесту запропоновано композиційні матеріали, в яких роль азбесту виконують сталеві волокна.

За результатами проведених випробувань встановлено, що вони мають задовільний рівень ефективності гальмування, хорошу стабільність його ефективності в процесі нагрівання і хороший рівень зносостійкості. Разом з тим замінники азбесту мають підвищену теплопровідність, здатні створювати підвищений шум, а також можуть відшаровуватися від опори. Встановлено, що ресурс таких фрикційних накладок в 1,2…1,5 разів перевищує ресурс серійних накладок на основі азбесту.

Безазбестові накладки для різних типів автомобілів знаходяться на різних стадіях виробництва, але більшість вже пройшли цикл стендових випробувань, налагоджене їх серійне виробництво і отримано сертифікат якості.

Це не єдиний приклад заміни азбесту в автомобілебудуванні і роботи в цьому напрямку ведуться різними фірмами.

Значну частину забруднення довкілля продуктами зношування автомобіля складають продукти зношування шин.

Розрахунки, виконані ДержавтотрансНДІпроектом Мінтранса України, показали що кожний легковий автомобіль до повного зношення рисунка протектора комплекту шин викидає в навколишнє середовище в середньому 14,2 кг гумового пилу, а вантажний автомобіль чи автобус (з колісною формулою 4Ч2); 92,2 кг. Разом з тим, інтенсивність викидання гумового пилу у автомобілів з шинами, які відновлені методом накладання нового протектору, в 2 рази більша, ніж у серійних. За орієнтовними розрахунками, вантажні автомобілі АТП середньої потужності протягом року викидають у атмосферу близько 30 тон гумового пилу. До його складу входять   шкідливі речовини, які поширюються в ґрунті і атмосфері. Основних компонентів чотири: каучук, сажа, смоли і мастила. Встановлено, що приблизно 10% цього пилу (природній каучук) розпадається і переробляється бактеріями, які є в ґрунті і включаються в кругообіг вуглецю. Синтетичний каучук становить 38% маси шини, стійкий до атмосферних умов і мікроорганізмів тому не відбувається його надходження у природній кругообіг. Вважається, що під впливом кисню і ультрафіолетового випромінювання його молекули розпадаються і відбувається це значно швидше ніж у компактному гумовому виробі. Сажа, яка за масою становить 25..,30% продуктів зношування, забруднює атмосферу, затримуючись у повітрі впродовж 8 діб, погіршуючи тим самим видимість на дорогах та впливаючи на органи дихання людей, як будь-який пил. За своїм хімічним складом сажа має розкладатися, але конкретних даних про ці процеси поки нема. Через наявність цього пилу після дощу дороги стають дуже слизькими і небезпечними.

Одним з найбільш ефективних шляхів зниження утворення продуктів зношування шин є виконання вимог правильної експлуатації, тобто систематичний контроль тиску в шинах, перевірка установки кутів розвалу і збіжності керованих коліс, своєчасне переставляння коліс і т.д.

ВИСНОВКИ

Отже, автотранспорт є джерелом забруднення атмосфери, кількість автомашин безперервно зростає, особливо в великих містах; а разом з цим росте валовий викид шкідливих продуктів в атмосферу.

Токсичними викидами ДВЗ є відпрацьовані і картерні гази, пари пального з карбюратора і паливного бака. Основна частка токсичних домішок поступає в атмосферу з відпрацьованими газами ДВЗ. З картерними газами і парами пального в атмосферу поступає ~ 45% СmHn від їх загального викиду.

Вплив транспорту на екосистеми полягає у:

забрудненні атмосфери, водних об'єктів І земель, зміні хімічного складу ґрунтів і мікрофлори, утворенні виробничих відходів, шламів, замазучування ґрунтів, котельних шлаків, золи і сміття. Забруднюючі речовини, окрім шкідливого впливу на живу природу, негативно впливають на створені людиною системи – особливо на будівельні матеріали, історичні архітектурні і скульптурні пам'ятники і інші витвори мистецтва, викликають корозію металів, псування шкіряних і текстильних виробів;

споживанні природних ресурсів – атмосферного повітря, яке необхідне для перебігу робочих процесів в ДВЗ транспортних засобів, нафтопродуктів і природного газу, які є паливом для ДВС, води для систем охолодження ДВЗ і мийки транспортних засобів, виробничих і побутових потреб підприємств транспорту, земельних ресурсів, відчужених під будівництво автомобільних доріг і залізниць, аеродромів, трубопроводів, річкових і морських портів і інших об'єктів інфраструктури транспорту;

виділенні теплоти в довкілля під час роботи ДВЗ і установок, в яких спалюють паливо в транспортних виробництвах;

створенні високих рівнів шуму і вібрації;

можливості активації несприятливих природних процесів таких як водна ерозія, заболочення місцевості, утворення сольових потоків, зсувів і обвалів;

травмуванні та загибелі людей, тварин, нанесення великих матеріальних збитків внаслідок аварій і катастроф;

порушенні ґрунтово-рослинного покрову і зменшенні врожайності сільськогосподарських культур.

Викиди автотранспортних засобів складають біля 40% всіх шкідливих речовин, що потрапляють в атмосферу. Для ряду міст України (Київ, Львів, Чернівці, Полтава та інші) ця   величина перевищує 70%.

Під час роботи автомобільних двигунів внутрішнього згоряння джерелами викидів шкідливих речовин є:

а) відпрацьовані гази;

б) картерні гази;

в) випаровування з системи живлення.

Перспективним напрямом в боротьбі за зменшення токсичності відпрацьованих газів ДВЗ та збереження ресурсів є перехід до альтернативних палив, які, в основному, не є продуктами переробки нафти.

В наш час існує велика кількість замінників нафтових палив для автомобілів. В загальній класифікації альтернативні палива розподіляють на такі групи:

1. Видобувні і супутні газоподібні  палива.

2. Синтезовані і гідролізні альтернативні  палива.

3. Палива, отримані з відновлювальних  ресурсів.

4. Традиційні нафтові палива  з добавками.

Кількість шкідливих викидів автомобілів в значній мірі залежить від технічного стану та регулювань його агрегатів, механізмів і систем. В першу чергу це стосується двигуна автомобіля.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Гутаревич Ю.Ф. Запобігання забрудненню повітря двигунами. К.: Урожай, 1982

2. Защита окружающей среды от вредных выбросов автомобильного транспорта: Уч. пособие / Ю.Ф. Гутаревич, А.Г. Говорун, А.И. Ковалев.; К:. УМК ВО Минвуза УССР, 1989

3. Луканин В.Н. и др. Оценка влияния транспорта на загрязнение атмосферного воздуха, в крупных городах. – РАН. Транспорт: наука, техника, управление, 1997; №6,