Міністерство освіти і науки
України
Харківський національний автомобільно-дорожний
університет
Кафедра Організації та безпеки
дорожнього руху
РЕФЕРАТ
з дисципліни «Загальний курс
транспорту»
На тему : "Автомобільний
транспорт та охорона навколішнього середовища"
Виконав : студент групи ТС – 12
Санін М.А.
Перевірила :
Запорожцева О. В.
Харків 2014
ЗМІСТ
1.Вступ……………………………………………………………………………..3
2. РОЗДІЛ І
Негативні впливи автотранспорту
на навколишнє середовище……………….5
3. РОЗДІЛ
ІІ
Міри
по захисту від забруднень автотранспорту……………………………….8
2.1. Зниження викидів від автотранспорту…………………….....................10
2.2. Захист від шуму…………………………………………………………..12
2.3. Вібрація автомобіля і шляхи
її зменшення……………………………..13
2.4. Електромагнітне випромінювання
автомобілів……………………...…15
2.5. Забруднення продуктами
зношування автомобілів………………...….18
4.ВИСНОВКИ……………………………………………………………………21
5.СПИСОК
ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………24
ВСТУП
Вплив автомобільного транспорту
в забрудненні навколишнього середовища
і негативному впливі на населення (очевидно)
ще більш істотний, ніж прийнято вважати.
Справа в тім , що, по-перше, основна кількість
автомобільного транспорту зосереджена
в місцях з високою щільністю населення
- містах, промислових центрах. По-друге,
шкідливі викиди від автомобілів виробляються
в самих нижніх, приземних шарах атмосфери,
там, де протікає основна життєдіяльність
людини і де умови для їхнього розсіювання
є найгіршими. По-третє, відпрацьовані
гази двигунів автомобілів містять висококонцентровані
токсичні компоненти, що є основними забруднювачами
атмосфери. Час, протягом якого шкідливі
речовини природним образом зберігаються
в атмосфері, оцінюється від десяти діб
до півроку.
Автотранспорт дає 70% усіх токсичних
викидів у атмосферу та 90% шумового забруднення.
Велике транспортне навантаження несуть
міста України. В Україні зареєстровано
більше 1 млн. вантажних автомобілів та
2,5 млн. легкових (за даними 1993 року). Доля
автотранспортного забруднення атмосфери
в загальній їх кількості складає в Ужгороді
91%, Ялті, Полтаві – 88%, Сімферополі – 83%,
Львові – 79%, Києві – 78%, Чернівцях – 75%.
Прогресуючому забрудненню
навколишнього середовища в містах сприяє
велика питома вага власних автомобілів.
Наприклад, в Японії з 1950 до 1990 року їхнє
число зросло у 4 рази. Для зниження екологічних
збитків від автотранспорту робиться
чимало. Запобігання смогу досягається
зниженням шкідливих викидів у вихлопних
газах автомобілів. Для цього їх забезпечують
спеціальними конверторами. Японія вже
перейшла до випуску легкових автомобілів,
обладнаних такими конверторами. На 50%
менше шкідливих викидів дають автомобілі,
що працюють на природному газі. Впливає
на загазованість повітря і стан доріг:
чим він кращий, тим менше шкідливих викидів
додають автомобілі.
Отже, охорона навколишнього
середовища від забруднень, яке чинить
автотранспорт є дуже актуальною в наш
час, як в Україні так і в усьому світі.
РОЗДІЛ І
Негативні впливи
автотранспорту на навколишнє середовище
Розглядати автомобільний транспорт
слід як індустрію, пов'язану з виробництвом,
обслуговуванням і ремонтом автомобілів,
їх експлуатацією, виробництвом пально-мастильних
матеріалів, з розвитком і експлуатацією
дорожньо-транспортної мережі й ін.
З цієї позиції можна сформулювати наступні
негативні впливи автомобілів на навколишнє
середовище.
Перша група пов'язана з виробництвом
автомобілів:
- висока ресурсно-сировинна й
енергетична ємність автомобільної
промисловості;
- власне негативний вплив на
навколишнє середовище автомобільної
промисловості (ливарне виробництво,
інструментально-механічне виробництво,
виробництво шин і т.д.).
Друга група зумовлена експлуатацією:
- витрата палива і повітря, виділення
шкідливих вихлопних газів;
- викиди продуктів випробувань
шин і гальм;
- шумове забруднення навколишнього
середовища;
- матеріальні, людські втрати і
втрати тваринного світу в
результаті транспортних аварій.
Третя група пов'язана з відчуженням
земель під транспортні магістралі, гаражі
і стоянки:
- розвиток інфраструктури сервісного
обслуговування автомобілів (автозаправні
станції, станції сервісного обслуговування,
мийки і т.д.);
- підтримка транспортних магістралей
у робочому стані (використання
солі для танення снігів).
Четверта група поєднує проблеми регенерації
й утилізації шин, олії і інших технологічних
рідин, самих відпрацьованих авто.
Відпрацьовані гази двигунів внутрішнього
згоряння (ВГДВЗ), я к було розглянуто,
містять складну суміш, що нараховує більше
200 сполук. В основному це газоподібні
речовини і невелика кількість твердих
часток, що знаходяться в зваженому стані.
Реальні кількісні оцінки шкідливих
викидів від автомобільного транспорту
вкрай важкі. Це зв'язано з тим, що автомобіль
є мобільним джерелом з несталим процесом
виділення шкідливих речовин, а в області
відсутнє яке-небудь обладнання, що дозволяє
проводити екологічні дослідження подібних
об'єктів. Інформація з даного аспекту
українських виробників автомобілів,
що складають більшість парку автотранспортних
засобів у країні, дуже суперечлива і не
завжди має об'єктивний характер. Використання
яких-небудь кількісних показників, прийнятих
у розвинених країнах світу , не може бути
коректним через значну технологічну
відсталість автомобілів радянського
і пострадянського виробництва . Головними
причинами підвищеного забруднення атмосферного
повітря автомобільним транспортом є
:
незадовільна якість автомоторного
палива;
низькі техніко-експлуатаційні
показники парку автотранспортних засобів.
Обидва ці фактори впливають
на забруднення атмосфери як безпосередньо
(наприклад, через неефективне спалювання
палива), так і побічно (наприклад, через
невиправдано високу витрату палива).
Основними проблемами, зв'язаними
з якістю автомоторних палив, є :
низьке октанове число в більшій
частині реалізованих бензинів;
малі обсяги виробництва зимових
сортів дизельного палива.
Такий стан речей не дає гарантій
ефективного використання нафтопродуктів,
призводить до необхідності підвищеного
споживання автомоторних палив і знижує
ресурс двигунів автомобілів. До того
ж в Україні реалізується значна частина
так званих етилованих, тобто утримуючих
свинець, бензинів. Формулювання " значна
частина" викликано тим, що після приватизаційних
процесів, що пройшли в нафторосподільному
секторі , був загублений контроль за кількістю
і якістю нафтопродуктів, що поставляються
на ринок.
Таким чином, автотранспорт
- джерело емісії в атмосферу складної
суміші хімічних сполук, склад яких залежить
не тільки від виду палива, типу двигуна
й умов його експлуатації, але і від ефективності
контролю викидів. Потрапляючи в атмосферу,
компоненти ВГ ДВЗ, з одного боку, змішуються
з наявними в повітрі забруднювачами,
з іншого боку - проходять ряд складних
перетворень, що призводять до утворення
нових сполук. Одночасно йдуть процеси
розведення і видалення забруднювачів
з атмосферного повітря шляхом мокрого
і сухого висаджування на землю.
РОЗДІЛ ІІ
Міри по захисту від забруднень автотранспорту
В економічній ситуації, що
склалася в Україні до кінця 90-х років,
реальні шляхи по скороченню негативного
впливу автомобільного транспорту на
природне середовище бачаться в наступному
.
Насамперед, потрібен розвиток
і удосконалювання законодавчої бази
в області екології транспорту. Така діяльність
охоплює дуже великий спектр питань –
від удосконалювання базових законів,
що регламентують діяльність транспорту
як компонента економіки (Закон про транспорт,
Закон про автомобільний транспорт і т.п.)
до розробки конкретних нормативних актів
спеціального призначення (стандарти,
правила і т.д.). Для забезпечення входження
України у світову транспортну систему
варто передбачати гармонізацію нормативно-правового
забезпечення в транспортному комплексі
з регіональним і міжнародним законодавством.
Для ефективної дії всього комплексу
заходів в області охорони навколишнього
середовища необхідно організовувати
правову сторону питання таким чином,
щоб будь-якому суб'єкту автотранспортного
ринку було невигідно, насамперед з економічної
точки зору, займатися перевізною чи сервісною
діяльністю, що не задовольняє прийнятим
в Україні екологічним нормам. Базові
закони повинні враховувати існуючі економічні
відносини в суспільстві , передбачати,
принаймні, найближчу їхню еволюцію і
поширюватися на:
імпортерів і вітчизняних виробників
автотранспортної техніки;
перевізників усіх форм власності
й організації праці;
суб'єктів усіх форм власності
й організації праці, що здійснюють будь-які
види автосервісних послуг;
суб'єктів усіх форм власності
й організації праці, що здійснюють нафтопереробку
і поширення нафтопродуктів;
органи державного і відомчого
контролю.
Базові закони варто підкріплювати
пакетом стандартів, нормативних і технічних
документів, серед яких велику частину
прийдеться розробляти в Україні вперше
(стандарти, що визначають поняття екологічних
і економічних якостей автомобілів, екологічні
нормативи, технічні вимоги по гаражному,
вимірювальному і контрольно-діагностичному
устаткуванню і т.д.).
Для підвищення якості автомоторних
палив потрібна розробка не тільки стандартів,
що регламентують їхні фізико-хімічні
властивості, але й інших механізмів економічного
стимулювання, за допомогою яких з ринку
України витіснялися б етиловані сорти
бензину і дизельне паливо зі змістом
сірки більш 0,2%. На найближчу перспективу
варто також запланувати введення обмежень
на зміст ароматичних вуглеводнів у високооктанових
сортах бензину.
Другим безумовним напрямком
природоохоронної діяльності в Україні
повинно стати удосконалювання технічної
експлуатації автотранспортних засобів.
Під цим мається на увазі створення розгалуженої
мережі підприємств по технічному обслуговуванню
і ремонту автомобілів, заправних станцій
і т.д., діяльність яких ліцензована чи
виробництво яких сертифіковане на основі
удосконаленої нормативно-правової бази.
Для забезпечення необхідних умов якості
варто розвивати приладовий контроль
екологічних параметрів автомобілів і
всього автотранспортного виробництва
. Оскільки, наприклад, заводи-виготовлювачі
автомобілів у країнах СНД не можуть давати
гарантій якості на свою продукцію, необхідно
розробляти і впроваджувати спеціальні
методи контролю.
Незважаючи на потребу в значних
інвестиціях, для забезпечення в майбутньому
необхідних екологічних показників роботи
автомобільного транспорту, треба якомога
швидше приступити до модернізації нафтопереробного
виробництва й удосконалювання системи
розподілу нафтопродуктів.
Як першочергові дії в цьому
напрямку можна назвати установлення
твердих процедур поширення автомоторних
палив по регіонах, що виключають яку-небудь
фальсифікацію паливно-мастильних матеріалів
і невідповідність їх діючим нормам якості.
2.1. Зниження
викидів від автотранспорту
З огляду на виняткову актуальність охорони
атмосферного повітря від відпрацьованих
автомобілями газів, їхнього впливу на
людей першочерговою проблемою є створення
екологічно "чистих" видів транспорту.
В даний час ведеться пошук більш "чистого"
палива, ніж бензин. У якості його замінників
розглядається екологічно чисте газове
паливо, метиловий спирт (метанол), малотоксичний
аміак і ідеальне паливо - водень.