Шпаргалка по "Социальная педагогика"

У роботі з волонтерами активно застосовуються педагогічні методи:

• формування свідомості;
• організації соціально-педагогічної діяльності;
• стимулювання доцільної активності волонтерів;
• заохочення та засудження діяльності;
• самовиховання та корекції.

57. Поясніть поняття „обдарованість” і розкрийте основні підходи до класифікації обдарованих дітей. Особливості соціально-педагогічного захисту дітей з ознаками обдарованості.

    Обдарованість – це вияв природних можливостей організму людини, що значно перевищує середній рівень. Матеріальною основою цих можливостей або задатків є особливості будови та функціональні властивості головного мозку й окремих його аналізаторів. Це зумовлено тим, що найбільших успіхів людина досягне тоді, коли її здібності і схильності вчасно виявлені й розвинуті. Тому професійна спрямованість, професійний відбір і професійна освіта мають відповідати здібностям і схильностям.

Здібності не з’являються на порожньому місці. В основі розвитку здібностей лежать певні природжені особливості  людини, її задатки. Людина народжується з певними генетичними, анатомо-фізіологічними особливостями, на ґрунті яких за певних соціальних умов у процесі діяльності та спілкування формуються здібності особистості. При цьому анатомо-фізіологічні особливості, як і здібності, змінюються, проходячи певний віковий розвиток. Тому задатки можна розглядати і як вихідний анатомо-фізіологічний момент розвитку здібностей, і як анатомо-фізіологічний фактор становлення та прояву здібностей особистості на всіх етапах її життєвого шляху.

Різнопланове вивчення обдарованості передбачає поєднання кількісного аналізу з якісним. Їх застосування вказує на необхідність виокремлення двох різнорідних груп здібностей – загальних і спеціальних.

Загальні здібності – властивості індивідуальності, що зумовлюють діапазон можливостей людини: її здатність до освоєння культури, навчання, різних видів діяльності. Саме загальні здібності демонструє школяр у процесі вивчення таких далеких один від одного предметів, як мова, математика, історія. В цьому разі мова йдеться про „здібність до навчання”, складниками якої можуть бути увага, сприймання, пам’ять, мислення, уява.

Спеціальні здібності – властивості індивідуальності, які забезпечують успішність виконання певної діяльності. Вони ґрунтуються на відповідних задатках, потребують систематичних і наполегливих вправ, що зумовлюють їх розвиток, передбачають ставлення індивіда до них як до засобу розв’язування життєво важливого завдання.

Коли рівень розвитку загальних  і спеціальних здібностей високий, говорять про загальну або ж спеціальну обдарованість – передумову творчих досягнень. При цьому, як правило, мають на увазі інтелектуальну обдарованість. Часто її виявляють обдаровані діти – діти, в яких рано виявляються здібності і які набагато випереджають свої однолітків. Обдаровані діти з прискореним розумовим розвитком, або вундеркінди (нім. Wunderkind – чудо-дитина), нерідко з двох-трьох років виявляють величезну пізнавальну потребу і вражаючу розумову активність. У три-чотири роки вони вміють читати і лічити, на кілька років випереджаючи однолітків, що чітко простежується вже під час їх вступу до школи. Подекуди такі діти „перескакують” через класи, закінчують школу екстерном і вже в підлітковому віці стають студентами вузів.

Завданнями соціального педагога, який працює з обдарованими дітьми є:

• виявлення, навчання й розвиток обдарованих дітей;
• психолого-педагогічний супровід і підтримка авторських й інноваційних навчальних програм освітніх технологій, що застосовуються в роботі з обдарованими дітьми;
• участь у проектуванні й реалізації освітнього середовища, яке сприяє розкриттю творчих здібностей учнів;
• вивчення вікових та індивідуальних особливостей обдарованої дитини;
• робота з сім’єю, з проблеми навчання й розвитку обдарованої дитини;
• використання позашкільного освітнього середовища для навчання й розвитку обдарованих дітей;
• проведення діагностики (розкриття причин появи тих або інших соціальних або психологічних „перепон” розвитку обдарованої особистості);
• прогнозування (передбачення можливих наслідків розвитку);
• розробка педагогічних рекомендацій, які сприяють оптимальному навчанню й розвитку обдарованої дитини.

Соціально-педагогічний захист обдарованих  дітей – це, насамперед, пом’якшення  для них негативних наслідків  процесів, які відбуваються в суспільстві, а також створення умов для  реалізації їхніх інтересів і життєво необхідних потреб. У наш час у США розрізняють 9 категорій виняткових дітей: діти з емоційними порушеннями, діти з труднощами у навчанні, діти з порушенням слуху, зору, фізичними порушеннями, обдаровані діти, соціально незахищені діти. Вирішення питання соціального захисту обдарованих дітей передбачає: забезпечення доступності безкоштовного навчання дітей всіх категорій з відхиленням у розвитку; захист прав аномальних дітей, їх батьків або опікунів; надання допомоги всім школам, які навчають дітей з тими чи іншими дефектами, їх фінансова та організаційна підтримка; забезпечення ефективності навчання з метою задоволення  всіх потреб цієї категорії.

65.Проаналізуйте причини, особливості і наслідки дитячого алкоголізму та розкрийте зміст  соціально-педагогічної діяльності з дітьми, схильними до алкоголізму.

Алкоголізм як залежність є руйнівним для особистості  та її здатності керувати собою і  своїм життям і гнітюче впливає  на всі процеси розвитку й адаптації  людини, перешкоджаючи дорослішанню.

Причини дитячого алкоголізму:

• найчастіше до вживання алкоголю призвичаюються в мікросередовищі сім’ї;
• читання творів або перегляд кінофільмів, де смакуються моменти, в яких учень сам ще не в змозі правильно розібратися;
• не вміння організувати своє дозвілля, зайнятися корисними для розвитку справами;
• збільшення виробництва спиртних напоїв, їх розповсюдження за рахунок реклами;
• не правильне виховання підростаючого <span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439__Char" style=" font-