Методичні рекомендації вчителям та батькам щодо виховання обдарованої особистості

ВИСНОВКИ

Розкривши поняття «обдарованості», з’ясувавши чинники та основні етапи її розвитку, ми можемо зробити висновок, що рівень, якісна своєрідність і характер розвитку обдарованості – це завжди результат взаємодії спадковості соціального середовища, опосередкованого діяльністю людини. Тобто, обдарованість виступає як комплекс задатків і здібностей, які за сприятливих умов дозволяють потенційно досягти значних успіхів в одній або кількох сферах діяльності (інтелектуальній, художній, творчій, соціальній, спортивній тощо). На відміну від «дорослої» обдарованості, дитяча обдарованість має свою специфіку (особливості), яка виражається як в предметній спрямованості, індивідуальному розвитку та перебігу навчального процесу, так і в наявності особистісних проблем, які негативно впливають на її соціалізацію в житті. Тому ці діти потребують особливої уваги з боку вчителів та батьків.

Ключовою фігурою в  створенні освітнього й виховного  середовища, що сприяє розвитку природньої обдарованості дитини є педагог, який в свою чергу повинен мати гарну професійну й особистісну підготовку. Так як розвиток дитини з проявами обдарованості багато в чому залежить від особистості вчителя, який працює з нею. Тому він повинен вчасно помітити неординарні вчинки дитини, її талановиті вислови, оригінальні вирішення завдань й дати змогу їй самовиразитись через той напрямок, який вона сама вибере для себе.

Основні форми і методи роботи, які передбачають учителі  у своїй роботі з обдарованими дітьми:

• участь в олімпіадах, конкурсах, змаганнях;
• індивідуальні завдання;
• участь у позакласній роботі, гуртках;
• опрацювання джерел різного характеру;
• аналіз здобутих знань;
• аналітичне опрацювання матеріалу;
• написання повідомлень, рефератів, виступ перед аудиторією;
• ділові, рольові, інтелектуальні ігри;
• тестування;
• анкетування;

Виховуючи обдаровану особистість, вчителям та батькам слід пам'ятати, що кожна дитина унікальна по своєму й володіє лише їй властивими особливостями, але разом з тим слід розвивати в неї і найбільш загальні можливості. Тому педагоги та батьки повинні тісно співпрацювати для створення сприятливого клімату, в якому розвивається, виховується та навчається обдарована дитина.

Так як обдаровані діти –  це той «пласт» нашого суспільства, який зможе підняти нашу державу на більш високий рівень соціально-економічного розвитку, змінити й покращити структуру суспільства та сфери його життєдіяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Василькова Ю.В. Методика и опыт работы социального педагога : учеб. пособ. для студ. высш.учеб. заведений. / Ю.В. Василькова. – 2-е изд.,   искр. – М. : Академия, 2004. – 160 с.
2. Гильбух Ю. З. Внимание: одаренные дети / Ю. З. Гильбух. – М. : 1991. – 318 с.
3. Гільбух Ю. З Темперамент і пізнавальні здібності школяра / Ю. З. Гільбух. – К. : 1992. – 216 с.
4. Голковська Г. Формула геніальності// Дзеркало тижня. − 2002. −  №30(405). С.3.  
5. Гончарук Ю. А. Організація роботи з обдарованими дітьми /                         Ю. А. Гончарук // Директор школи. – 2006. – № 25. – С. 27–28.
6. Зазимко О. В. Основні теоретичні підходи до визначення обдарованості / О. В. Зазимко // Обдарована дитина. – 1998. – № 8. – С. 5–14.
7. Зуйкова Е. М. Одаренній ребенок в семье / Е. М. Зуйкова. – М. : Издательско-книготорговый центр «Маркетинг», 2001. – 248 с.
8. Капська А. Й. Соціальна педагогіка / А. Й. Капська.  – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 256 с.
9. Коваль А. Г., Звєрєва І. Д. Хлєбік, С. Р. Соціальна педагогіка / Соціальна робота: Навчальний посібник. / А. Г. Коваль, І. Д. Звєрєва, С. Р. Хлєбик – К. : Видавництво „Мрія”, 1997 – 520 с.
10. Костюк Г. С. Здібності та їх розвиток у дітей / Г.С. Костюк. – К. : „Знання”, 1963. С. 52–60.
11. Кульчицька О. І. Діагностика рівня розвитку творчих здібностей / 
    О. І. Кульчицька // Обдарована дитина. – 2007. – № 1. – С. 42– 43.
12. Кульчицька О. І. Специфіка дитячої обдарованості / О. І. Кульчицька // Обдарована дитина. – 2001. – № 1 – С. 3 – 10.
13. Кульчицька О. І. Соціальне середовище у розвитку обдарованості/  
    О. І.  Кульчицька // Обдарована дитина. – 2004. – № 8. – С. 2–9.
14.     Лавриненко С. Л. Батькам та класоводам обдарованої дитини: психологічні поради щодо виховання та навчання / С. Л. Лавриненко // Обдарована дитина. – 2009 № 6. – С. 25–27.
15. Лейтес Н. С. Возрастная одаренность и индивидуальные различия: избранные труды / Лейтес Н. С. – Москва; Воронеж, 1997. – 280 с.
16. Липова Л. Г. Діагностика дитячої обдарованості та психолого-педагогічні особливості обдарованих дітей / Л. Г. Липова // Директор школи. – 2007. – № 21. – С. 10 – 11.
17. Матюшкин А. М. Загадки одаренности: Проблемы практ. диагностики  /         А. М. Матюшкин. – М. : Школа – Пресс, 1993 – 560 с.
18. Овчаренко К.І. Організація роботи з обдарованими дітьми. /                             К.І. Овчаренко // Психолог. – 2004. – № 37 – С. 12–17.
19. Пономарьова – Семенова Р. О. Психологічні принципи розвитку креативності обдарованості / Р. О. Пономарьова – Семенова  // Обдарована дитина. –  2008. – № 10. – С. 3–9.
20.   Савенков А. Н.  Детская  одаренность:   развитие   средствами искусства / А. Н. Савенков. – М.: Педагогическое общество России, 1999. – 220 с.
21. Савенков А. И. Совершенные концепции одаренности / А. И.  Савенков // Обдарована дитина. – 2001. – № 6. – С. 2–10.
22.   Сербіновська Н. В.  Психологічні труднощі обдарованих учнів /                Н. В. Сербіновська // Обдарована дитина. –  2008. – № 10. – С. 47 – 49.
23. Сігітов О. К. Навчання і виховання обдарованих дітей / О. К. Сігітов // Початкова школа. – 1993. – №10. – С. 2–10.
24. Слободенюк Л. І. Тренінг креативності / Л.І. Слободенюк // Обдарована дитина. – 2010. – № 2. – С. 47–59.
25. Слюсаренко Н. В. Розвиток творчих здібностей учнів 5-9 класів на уроках обслуговуючої праці засобами ігрової дія<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439__Char" style=" font-size: 14pt; tex