Слухання музики розвиває

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ВИКОНКОМУ  КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКРАДИ

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ІННОВАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР»

ВІДДІЛ ОСВІТИ ВИКОНКОМУ ДЗЕРЖИНСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ

КОМУНАЛЬНИЙ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД №79

ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО ПРОФІЛЮ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СЛУХАННЯ  МУЗИКИ РОЗВИВАЄ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. КРИВИЙ РІГ

2011

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І  НАУКИ ВИКОНКОМУ КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКРАДИ

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ІННОВАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР»

ВІДДІЛ ОСВІТИ ВИКОНКОМУ  ДЗЕРЖИНСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ

КОМУНАЛЬНИЙ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД №79

ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО  ПРОФІЛЮ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            

 

 

 

 

 

                         СЛУХАННЯ МУЗИКИ РОЗВИВАЄ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. КРИВИЙ РІГ

2011

 

Автор: Полтавець С.А., музичний керівник дошкільного закладу, спеціаліст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Посібник містить практичні поради, методичні рекомендації та взірці орієнтовного матеріалу щодо організації і проведення слухання музики , як одного з розділу музичної діяльності в ДНЗ. А також подаються зразки дидактичних ігор, поради щодо їх проведення, та ілюстрації до них; подається перелік музичного репертуару, рекомендованого програмою, згідно вікових особливостей літературних джерел.

    У посібнику надані  матеріали з досвіду роботи музичного керівника дошкільного навчального закладу №79 «Сонечко», м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області. А також музичний додаток, що містить МП3 файли «Збірка музичних творів для слухання музики в ДНЗ за віковими особливостями»

     Рекомендується для музичних керівників дошкільних навчальних закладів.

 

 

                          РОЗВИТОК МУЗИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ         

                                     …Через емоції та почуття… 

                         

    Музичне виховання дошкільників – важливий засіб формування їхньої особистості і всебічного розвитку. Музика безпосередньо впливає на емоційну сферу дитини, стимулює пізнавальну активність, пробуджує творчі здібності.

    Діти від самого народження  проявляють реакції завмирання  на музику, відчувають ритм, реагують на силу звучання тощо. Природа подарувала людині великі можливості щодо музичного розвитку. Але вони «згасають», якщо не розвиваються. Почуття любові до когось, до чогось закладається і розвивається у дитини через її переживання, через емоційне ставлення до того чи іншого явища, людини, предмета. Джерелом усіх переживань дитини є її діяльність, спілкування з навколишнім світом. Проте дитячі емоції часто залишаються ще ситуативними, бурхливими і нестійкими. Поступово переводити їх у стійкі, глибокі допомагає музичне виховання і навчання через різні свої види: слухання, виконання і творчість. Тобто музика керує розвитком емоцій дитини. Чому ми так говоримо? Тому що існують почування життєві, практичні й естетичні. Безпосередньо пов'язані з музичним мистецтвом, з вихованням музикою. І якщо ми хочемо виплекати у дітей вищі духовні почуття (любов до  рідної природи «Природа», свого  народу «Люди», національних культурних  традицій «Культура», до рідних і близьких людей і до себе самого «Я Сам»). Життєві почування складають основу того, що зветься емоційною чутливістю до музики. Музика стає для людини важливою сферою прояву її емоцій – це бачимо тоді, коли вона входить у її діяльність як одна з умов.  Музичне виховання в дитячому садку і має на меті розвивати, поглиблювати, вдосконалювати музичні та творчі задатки дітей, збагачувати їхній духовний світ. Адже музика для дитини – це світ радісних переживань. Щоб відкрити двері перед дитиною в цей світ, потрібно розвивати у неї здібності, передусім музичний слух та емоційний відгук. Інакше музика не виконає свої виховні функції.

    Як це прекрасно –  знайомити малят з музикою!

    Естетичний розвиток людини виявляється у її ставленні до навколишнього світу. Саме тому під естетичними почуттями треба розуміти, які емоції викликають у дітей предмети і явища навколишнього світу, переживання і усвідомлення їх з точки зору краси, добра, правди. Діти мають насолоджуватися не тільки природою, творами мистецтва, а й красою людських стосунків і вчинків. Розвиток емоційної сфери дошкільнят – це складний процес, оскільки діти цієї вікової категорії ще важко усвідомлюють свої переживання, вони не вміють зіставляти їх, не розрізняють тонкі психологічні стани людей за мімікою, пантомімікою, позою, жестом, інтонацією.

 

                                      Вводимо дитину у світ звуків

                Шляхи реалізації  музичного  виховання за Базовою програмою

      Складному процесу  розуміння малюками свого власного  «Я», формуванню у них естетичних  почуттів сприяє їхня активна участь під час музичної діяльності у дитячому садочку.

     Як інтегративний предмет музика в дитячому садку органічно поєднує в собі такі доступні хлопчикам і дівчаткам види музичної діяльності, як слухання мелодій, співи, рухи під музику та гру на інструментах.

     Широке повсякденне  залучення дітей до різноманітних  видів музичної діяльності є обов'язковою умовою розвитку у них  творчих здібностей. Тому головною особливістю розділу базової програми  виховання дошкільнят «Я у Світі» що називається «У світі музики» , має бути комплексний підхід до організації та проведення музичних ігор-занять. Так створюються передумови для вирішення двох взаємопов'язаних завдань: використання різних видів доступної дітям діяльності (предметної, зображувальної, мовної тощо) під час музичних ігор-занять і широке застосування навичок і знань, набутих дітьми в процесі музичного виховання не лише на заняттях, а й у побуті.

     Базова програма відрізняється від попередньої принципово новим підходом до вирішення завдань естетичного виховання засобами музики. Цей підхід передбачає можливість вибору напрямку роботи та шляхів реалізації програми, збагачення форм організації музичного виховання в умовах дошкільного закладу.

     Сучасний музичний керівник під час музичної діяльності орієнтується загалом на програмовий репертуар для дітей, але водночас активно намагається його збагатити новітніми надбаннями з різних публікацій, з живого досвіду колег, з нещодавно почутого з телепередач, радіо тощо. Здається, пошук такого репертуару підпорядковується гуманній меті – оновленню змісту музично-театралізованих розваг, свят, музичних занять. Але, на жаль, за браком часу поза увагою педагогів, а відтак і дітей залишаються чудові, педагогічно спрямовані дитячі пісні, твори, мелодії, ігри, хороводи з чинних програм, з деяких давніх, але актуальних для сьогодення видань. Вони не входять у побут малюків, не стають їхніми друзями, дитячими, так би мовити, шлягерами, не спонукають їх, як емоційний сигнал, наприклад до добрих вчинків і виконання деяких доручень, до самостійних музичних проявів тощо. Через такі реалії дітей позбавляють спілкування зі значною кількістю музичних творів, виявляється незадіяним величезний виховний потенціал мистецтва!

    Як установити сприятливий для виховання дошкільника баланс між усталеним, програмовим, перевіреним часом і новим додатковим, нерідко тимчасовим (водночас якісно хорошим) дитячим репертуаром? Чи є такий варіант рішення, який може стати оптимальним для сьогодення?

     Насамперед вважаємо, що програмовий репертуар варто збагачувати додатковим і розцінювати це загалом як позитив для музичного розвитку дітей. Усебічний досвід – педагогічний, експериментальний, науковий – підказує, що потужним резервом для встановлення бажаного балансу може стати активне запровадження програмового репертуару (переважно такого, що не обирається до свят і розваг) у повсякденну життєдіяльність дітей.

    Музичний матеріал, запропонований  програмою, відповідає віковим,  психофізичним, мовленнєвим можливостям  дітей, що забезпечує значний емоційний вплив  на них музики.

      Вибір напрямку  роботи , вибір шляхів реалізації програми залежать від логіки побудови всієї педагогічної діяльності в конкретному дитячому садку.  Кожний педагогічний колектив вирішує, яким творам надати перевагу, тобто який напрямок роботи стане основним. Але це не значить, що треба обмежуватися лише репертуаром обраного напрямку, - його можна збагачувати й іншим музичним матеріалом.

     Це мене спонукало  глибше вивчати методичну літературу, кращий педагогічний досвід музичних керівників із цього питання. І тому я обрала темою своєї роботи «Розвиток музичних здібностей дитини через домінантні заняття».            

     Широке поле для  творчого пошуку музичних керівників  відкривається при організації різних форм роботи з розділу програми «музична діяльність». Це ігри-заняття, тематичні та комплексні заняття, святкові ранки, вечори розваг, гурткова робота для більш обдарованих дітей. Особливу увагу мені хотілося б приділити домінантним заняттям.

 Домінантне заняття – заняття, в якому домінує один з видів дитячої музичної діяльності. Такі заняття можуть проводитись щотижня. Але кожний раз береться до уваги тільки один з видів музичної діяльності (слухання музики, співи, музично-ритмічні рухи, гра на музичних інструментах). У ході заняття доцільно: варіювати дитяче музичне сприймання; практикувати колективне та індивідуальне виконання пісень чи рухів з творчим виконанням; здійснювати почергове виконавство дітей та дорослих.

    Домінантні заняття слід розглядати як одну із складових усього музично-розвиваючого комплексу. Їх мета – не лише задовольнити потребу дітей у грі-розвазі, а й формувати в них певні поглиблені навички і вміння у процесі діяльності

 

                                          Слухання музики розвиває

 

 Один з основних видів  діяльності на музичних заняттях  – слухання музики. Діти не  завжди охоче сприймають музичні  твори. В них треба розвивати  це бажання, а  також й уміння вслухатися в музику, сприймати її, слухати уважно, не відволікаючись, і водночас виховувати через музику позитивні почуття, риси характеру, вміння емоційно відгукуватися на музичні твори. Отже, муз керівник має зацікавити дітей насамперед якісним власним виконанням твору. Адже сприймання «живої» музики не можна замінити жодною фонограмою.

      Саме тому поряд  з основними програмними творами  Базовою програмою рекомендовано включати в цей розділ уривки з творів Моцарта. Учені довели, що його музика позитивно впливає на психічний стан людини. Дон Кемпбелл у книзі «Ефект Моцарта» розглядає, чому музика саме цього композитора так впливає на дітей? По-перше, тому що Моцарт виконував твори у чотирирічному віці, а в шість років він уже сам був композитором. Тому, за висновками вчених,  його музика природніша для репертуару малої дитини, позитивно впливає на її мислення та діяльність усього організму в цілому. Крім загального сприймання музики, потрібно спонукати малят і до аналізу музичних творів, і емоційного відгуку на них, навчати уважно слухати твір до кінця, впізнавати його. Для цього  доцільно періодично повторювати виконання п'єс.

      Окрім творів В.А.Моцарта,  пропонуються для слухання музики  твори П.І.Чайковського зі збірок  «Дитячий альбом» та «Пори  року», Ф.Шуберта з циклу «Пори  року», Ш.К.Сен-Санса «Карнавал тварин», В Косенка «Дитячий альбом». Це також твори Е.Гріга «Карнавал тварин», збірка творів С.Прокоф*єва тощо. Але я доповнила репертуар і музикою, яка мало використовується в роботі з дітьми, проте має великий потенціал формування гуманістичних якостей («Чардаш» Ф.Ліста, твори Д.Кабалевського, С.Майкапара, музика О.Рибнікова, М.Дунаєвського, Р.Паулса, С.Крилатова, до мультфільмів та кінофільмів, джазові та рок-н-рольні обробки провідних світових виконавців, музика до відомих мюзиклів). Звісно, належне місце посіли і твори з музичного фольклору. Щоб активізувати інтерес дітей до музики, можна створити серію розповідей та показів «Казки про музику».

       Систематичне  поглиблене слухання музики сприяє  тому, що увага дітей стає стійкішою,  а вони самі – більш посидючими, поліпшується їхня пам'ять, розвивається мислення та виникає бажання слухати музичні твори. Важливо тільки, щоб на заняттях звучала високохудожня музика, доступна й зрозуміла дітям.