Державна система управління в ДІС

3. Вплив на організацію праці. Дуже важливе значення. Суттєвий вплив на організацію праці мають прогресивні бібліотечні технології. Корінні перетворення технології пов'язані із впровадженням засобів автоматизацій механізації, принципово змінюють організацію бібліотечної праці. Перехід від ручних до механізованих і автоматизованих процесів є основним засобом полегшення а інколи повного усунення важкої праці . Підвищуються вимоги до культурно - технічного й професійного рівня бібліотечних працівників. Одночасно створються сприятливі умови для інтелектуації бібліотечної праці та поєднання професії.

На організацію праці також впливають тип бібліотеки, обсяг фонду основного збереження та нових надходжень інтенсивність читацьких запитів, склад довідкового апарату, планування приміщення та інші виробничі фактори. Будь-який захід по впровадженню НОП у бібліотечну практику необхідно попередньо оцінювати з позицій його впливу на організм людини, в якій мірі він сприяє збереження її здоров'я, підвищення життєдіяльності та працездатності.

Виробнича естетика е основною для науково-обґрунтованого оформлення інтер'єру бібліотеки, вибору кращого кольорового забарвлення та озеленення, що створює в процесі трудової діяльності позитивні емоції і не тільки у бібліотекарів але і в читачів.

 

Нормування праці. Види норм.

План

1. Нормування праці. Значення і завдання.
2. Цілі використання " Норм в бібліотеці"
3. Види норм.
4. Особливості використання норм в бібліотеці.

1. Одним з важелів, який сприяє збільшенню, в любій галузі являється нормування праці. Застосовується майже в любій галузі. Одним з завдань НОПу являється впровадження нормування праці.

Нормування праці - це визначення міри затрати праці на виготовлення одиниці продукції в одиницю часу, виконання заданого обсягу робіт відповідно до організацій, Без нормування праці технічних умов роботи не обходиться жодне виробництво, жодна установа. Без нормування, без використання норм неможлива правильна раціональна організація праці, неможливе підвищення результатів і ефективної праці, неможливо оцінити роботу. Головні методичні центри створили "Норми на основі процеси бібліотечної роботи." Такі норми створені для великих бібліотек (державних) і для масових бібліотек.

 

2. Використовуються "Норми" для:

• Планування роботи;
• Для встановлення строків виконання окремої роботи, окремої операції;
• Для встановлення необхідної кількості працівників;
• Для розподілу роботи між структурними підрозділами і працівниками;

• Для контролю за діяльністю всієї бібліотеки і кожним працівником зокрема;

• Для організації змагання між працівниками, між структурними підрозділами бібліотеки;
• Для виявлення кращих і їх заохочення;
• Сприяє підвищенню кваліфікації і для зміцнення трудової і виробничої дисципліни.

 

3. Існує два види норм:

- Норма часу і норма виробітку.

Норма часу - Це час (година, хвилина, секунда) який потрібний для виконання одного процесу, однієї операції. Норма виробітку - це кількість одиниць продукції або одиниць операції, які необхідно виконати за одиницю часу (година, хвилина).

 

4. Бібліотека тільки використовує продукцію, а не виробляє. Більшість процесів носить творчий педагогічний характер. їх важко нормувати. Є неоднорідність операцій. Умови бібліотеки такі, що не вкладаються в норми. В невеликих бібліотеках де невелика кількість працівників часто доводиться переключатись з однієї роботи на іншу. Бібліотекам дозволяється використовувати орієнтовні норми. Якщо з'являються процеси чи операції, що не нормовані, то бібліотека сама може виконати норму по аналогії чи по хронометражу.

 

Постанова № 510 КАБМІНу України Від ЗО травня 1997р.

Мінімальні соціальні нормативи Забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні.

На території України можуть створювати і діяти бібліотеки, що розрізняються за цільовим призначенням, формами власності Контингентом користувачів, віковими групами, тематичним і видовим складом фондів.

1. У населених пунктах з кількістю жителів від 500 чоловіків до З тис. чоловік повинна діяти як мінімум одна загальнодоступна бібліотека на території сільської ( селищної) ради; у населених пунктах з числом жителів понад З тис. Чоловік – одна бібліотека на 3 – 5 чоловік.

2. Кількість міських бібліотек визначається щільністю населення та поверховістю забудови: У житлових районах з багатоповерховою забудовою ( 8 і – більше поверхів) – одна бібліотека на ЗО і більше тис. Чоловік, із середньо поверховою забудовою( 4-5 поверхів) – одна бібліотека на 15-20 тис. Чоловік. У житлових районах з малоповерховою забудовою( 1-3 поверхи) – одна бібліотека на 5 – 8 тис. чоловік.

3. Для обслуговування дітей та юнацтва у містах з населенням до 75 тис. Жителів – повинна бути як мінімум одна бібліотека для дітей, з населенням 75 тис. Жителів і більше – одна бібліотека для дітей на 8 – 12 шкіл, у містах з районним поділом по одній бібліотеці для дітей у кожному адміністративному районі.

У кожному обласному центрі функціонує обласна бібліотека для дітей як науково – дослідний, інформаційний, консультативний центр з питань культурного розвитку дітей, у містах Києві та Севастополі – центральні міські бібліотеки для дітей з такими ж функціями.

4. Для обслуговування юнацтва у містах з населенням від 500тис. Жителів створюються юнацькі бібліотеки. В містах що є обласними центрами - обласні бібліотеки для юнацтва як

науково-дослідні, інформаційні, культурно - просвітницькі центри.

5. У кожному обласному центрі функціонує обласна універсальна наукова бібліотека, яка є головним закладом у сфері бібліотечно-інформаційного обслуговування населення, науково-дослідним, методичним, координаційним центром для бібліотек усіх систем і відомств області, центральним обласним книгосховищем, обласним депозитарієм краєзнавчої літератури, центром книгообміну та міжбібліотечного абоненту, у містах Києві та Севастополі – центральні міські бібліотеки.

6.У столиці Автономної Республіки Крим функціонують республіканські: універсальна наукова бібліотека, кримськотатарська бібліотека, бібліотека для дітей та юнацтва.

 

Планування діяльності бібліотеки

План

1. Значення планування роботи бібліотеки.
2. Принципи планування. Вимоги до планів.
3. Види планування. Види планів.
4. Річний план роботи. Методика складання.
5. Інші види планів. Методика складання.
6. Організація виконання планів роботи.

 

1. План - це документ, що визначає зміст, обсяг, строки виконання робіт та виконавців, програма дій на певний строк. План мобілізує колектив на виконання поставлених завдань, заставляє раціонально використовувати трудові ресурси, фінанси, час. Без плану робота ведеться хаотично, стихійно з низькою результативністю. План роботи складає кожна бібліотека і протягом обумовленого часу ( рік, квартал, місяць) виконує його.

2. При складанні планів роботи необхідно спиратись на слідуючи принципи:

• Науковість ( врахувати досягнення бібліотек і інших наук)
• Реальність плану ( можливість виконання плану даним колективом в даних умовах).
• Збалансованість ( передбачається всі напрямки роботи бібліотеки і затрати часу).
• Комплексність планування.

3. В бібліотеках застосовується два види планів:

Перспективний - це планування діяльності на декілька років. Напр. ТТПК.

Поточний ( оперативний) - планування діяльності в межах одного року.

За часом дії бувають поточні:

A) Річний

Б) Квартальний;

B) Місячний;

Г) Епізодичний;

Д) Щоденний (на один день).

Перспективні:

А) Довгострокові (від 10 років).

Б) Середньострокові (3- 5 років).

4. Річний план роботи - головний і обов'язковий документ, який визначає завдання, зміст, основні планові показники роботи на рік по всіх основних напрямках роботи бібліотеки. Річний план узгоджується і затверджується вишестоящими органами. Сільська бібліотека з районною бібліотекою - сільською радою.

Районна бібліотека з обласною бібліотекою, районними відділами культури, або з представниками Президента. Якщо в бібліотеці є структурні підрозділи, то кожний з них складає свій план, а потім керівникзводить їх в єдиний . Якщо бібліотека обслуговує дорослих і дітей, то робота з дітьми планується окремо.( розділ плану, або окремий план). План на наступний рік складається в жовтні - листопаді, а в грудні обговорюється, уточнюється, редагується затверджується. Роботу в новому році бібліотека починає на основі річного плану.

Підготовча робота:

• Аналіз діяльності бібліотеки за поточний рік;
• Ознайомлення з планами соціального розвитку регіону;
• Вивчення документів місцевих органів управління;

• Вивчення документів методичних центрів, органів культури;

• Вивчення матеріалів, нарад, семінарів, методичних матеріалів, практикумів, особливо тих, які роз'яснюють планування роботи.

Визначення основних показників роботи:

• Кількість читачів;
• Відділень;
• Видачі;
• Б-ф;
• Опрацювання календарів з належних і пам'ятних дат для вибору дат для відзначення.

Складання плану:

Складається по тих розділах з дотриманням вимог, які дають методичні центри.

Форма: план - звіт. В кінці року його можна використати як звіт, зробивши помітки про виконання.

Схема плану звіту:

 

№

Назва заходу

місце виконання

Дата виконання

Виконавець

Відмітки про виконання

 

Дозволяється:

• Не вказувати точну дату;
• Не вказувати точного виконання;

 

Примірні розділи різного плану:

• Основні завдання бібліотеки філіалу на рік;
• Основні показники;
• Організація бібліотечного обслуговування читачів;
• Культурно - просвітницька діяльність;
• Інформаційна діяльність;
• Формування, організація та збереження БФ;
• Внутрісистемний обмін, МБА;
• Господарська діяльність;

 

5. Квартальний план складається по схемі річного. Більш конкретний, враховує поточні події року:

• Місячний план складається по календарю. Планується робота на кожний день, виноситься на перше місце дата, найбільш конкретний - епізодичний план ( на епізод, подію).
• Політична подія;
• Під час весняних канікул;

• Місячник....книги (популяризація). Щоденний план ( спеціально не скаладається).

6. Керівник бібліотеки забезпечує наявність плану в кожному підрозділі. Наявність планів на відповідні періоди. В кінці кожного періоду перевіряється виконання плану. Взаємоперевірки планів під час змагань, Перевіряється робота кожного окремого працівника. Працівник веде "Щоденник обліку виконавчої ним роботи", або облікові листи. Кожний керівник структурного підрозділу складає плани на певний строк і перевіряє, як планує роботу кожен працівник зокрема. В кінці кожного періоду складається інформація про роботу. За кожну позицію плану несе відповідальність або відділ., або працівник, за яким закріплена позиція.