Отчет по практике на примере Заводского суда

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Февраля 2013 в 23:42, отчет по практике

Краткое описание

Метою проходження виробничої практики є формування навичок практичної роботи необхідної для самостійного здійснення юридичної діяльності, прийняття професійно виважених рішень.

Завдання виробничої практики:
-вивчення особливостей професійної діяльності юристів в організаціях різного типу- установах, підприємствах, судах, органах нотаріату,відділах кадрів, юридичних консультацій, відділах внутрішніх спав тощо;
-закріплення практичних навичок, необхідних для самостійного здійснення юридичної діяльності, формування та вдосконалення навичок ведення юрідичної документації;
-застосування на практиці знань, здобутих під час теоретічного навчання;

Содержание

ВСТУП
1.Заводський районний суд м.Миколаєва
1.1.Структура суду та посадові обов'язки працівників
1.2.Нормативно-правова база
2.Характеристика нормативної бази
3.Види діяльності працівників суду
4.Архів суду
5.Діловодство в органах суду
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Вложенные файлы: 1 файл

ЗВІТ ПРО ПРОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ.docx

— 96.20 Кб (Скачать файл)

2.11.Веде контрольні та зведені виконавчі переведення;

2.12.Здійснює контроль за своєчасною здачею судових справ до канцелярії суду, проводить аналітичну роботу щодо строків здачі справ до канцелярії суду, готує відповідні пропозиції з удосконалення цієї роботи, систематично доповідає керівнику апарату суду про випадки порушення термінів здачі справ до канцелярії суду;

2.13.Проводить перевірку відповідності документів у судових справах опису справи;

2.14.Забезпечує виготовлення та своєчасну видачу копій судових рішень, інших документів із судових справ, а також судових справ для ознайомлення відповідно до поданих заяв після отримання відповідного погодження у встановленому порядку;

2.15.За дорученням керівника апарату суду готує проекти відповідей на запити, заяви, які надходять до суду від громадян або юридичних осіб;

2.16.Проводить підготовку та передачу до архіву суду судові справи за минулі роки, провадження у яких закінчено, а також іншої документації канцелярії суду за минулі роки.

 

Архіваріус є службовцем апарату районного суду. Архіваріус безпосередньо підпорядкований старшому секретарю та керівникові апарату.

Завдання та обов'язки:

1.Забезпечує зберігання документів, які надійшли до архіву суду.

2.Приймає на зберігання від відповідних працівників апарату суду документи, що закінчені діловодством.

3.Бере участь у розробленні номенклатури справ, перевіряє правильність формування та оформлення справ під час їх передавання до архіву.

4.Згідно з чинними правилами шифрує справи.

5.Систематизує і розміщує справи, веде їх облік.

6.Готує зведені описи справ постійного і тимчасового термінів зберігання, акти для передавання справ на державне зберігання, на списання та знищення, а також бере участь у роботі з експертизи цінності архівних документів.

7.Веде прийом громадян, видачу копій судових рішень, інших документів, які зберігаються в архіві суду, та судових справ для ознайомлення учасникам судового розгляду відповідно до встановленого порядку.

8.Під час видачі копій судових рішень готує відповідні супровідні документи.

9.Приєднує до судових справ, які зберігаються в архіві суду, документи, що підтверджують виконання судових рішень.

10.Готує необхідні довідки на основі відомостей, які є в документах архіву, веде їх облік.

11.Готує необхідні дані для складання звітності щодо роботи архіву.

12.Контролює додержання правил протипожежної безпеки в приміщеннях архіву.

 

Судовий виконавець - посадова особа, що здійснює примусове виконання рішень, визначень і постанов судів з цивільних справ, світових угод, вироків, визначень і постанов судів за кримінальними справами в частині майнових стягнень. Вимоги судового виконавця обов'язкові для виконання. Виконання здійснює судовий виконавець того суду, в районі діяльності якого знаходиться майно боржника, або боржник постійно проживає чи працює.

Основні обов'язки судового пристава-виконавця як державного службовця:

1.Обов'язок забезпечувати  підтримку конституційного строю  і дотримання Конституції, реалізацію законів.

2.Обов'язок сумлінно виконувати  посадові обов'язки. Цей обов'язок передбачає не лише точне знання відповідних законів і інших нормативних актів, але і неухильне дотримання їм в суспільно корисних цілях.

3.Обов'язок забезпечувати  дотримання прав і законних інтересів громадян.

4.Обов'язок виконувати  накази, розпорядження і вказівки  вищестоящих в порядку підлеглості  керівників, віддані в межах їх  посадових повноважень, за винятком незаконних.

 5.В межах своїх посадових обов'язків своєчасно розглядати звернення громадян і суспільних об'єднань, а також підприємств, установ і організацій, державних органів і органів місцевої самоврядування і приймати за ними рішення в порядку, встановленому законодавством.

 

 

1.2.Нормативно-правова база

 

Правила внутрішнього розпорядку Заводського районного суду м.Миколаєва  складені у відповідності з положеннями  Конституції України, Законів україни  “Про судоустрій України”, “Про статус суддів”, “Про державну службу”,Кодексу Законів про працю України, наказу ДСА україни від 27 червня 2006 р. №68 “Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді” та регламентують основні вимоги, що ставляться до організації внутрішньої діяльності суду.

 

 

2.Характеристика  нормативної бази

 

Охарактеризувавши Закони України  „Про судоустрій України” і „Про статус суддів” можна зробити висновок, що судові органи в Україні здійснюють свої повноваження виключно на підставах, у межах та порядку, передбачених чинним законодавством, що є однією із гарантій забезпечення законного, обґрунтованого та справедливого рішення судових  справ. Зокрема, судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства, яке виконується відповідно Конституційним Судом України, судами загальної юрисдикції та спеціальними судами.

Юрисдикція судів поширюється  на всі правовідносини, що виникають  у державі.

За ними визнається самостійність  і незалежність.

Судді мають право керуватись Конституцією України, законами та нормативно правовими актами України. Судді нікому не підзвітні. Привласнення функцій цих органів іншими державними органами чи посадовими особами не допускається.

Повноваження і статус суддів закріпленні і захищаються  законами України, зокрема Законом  України „Про статус суддів”. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України, яка в свою чергу забезпечує належне фінансування судів.

Закріплені повноваження судових органів засвідчують, що судова влада покликана виконувати не менш важливу функцію, ніж дві  інші гілки державної влади.

Опрацювавши Закони України  „Про судоустрій України” і „Про статус суддів”, а також ознайомившись  з Указом Президента України "Про  концепцію вдосконалення судівництва  для утвердження справедливого  суду в Україні відповідно до європейських стандартів”, Заявою Ради суддів „Про концептуальні підходи Ради суддів України до подальшого здійснення судово-правової реформи в Україні”, Листом Верховного Суду „Щодо оцінки діяльності судової  системи України” я можу сказати, що якщо законодавча і виконавча  гілки влади будуть забезпечувати  і сприяти належному виконанню  діяльності судової, коли усі три  гілки влади будуть працювати  спільно заради єдиної мети тоді наша судова система стане ще краще, наблизиться  до європейських стандартів і життя  у країні стане гуманніше і  безпечніше.

 

 

3.Види діяльності  працівників суду

 

Розподіл праці  у колективі державного органу, установи вимагає відокремлення різних видів  діяльності, при якому кожний з  працівників виконує певну окрему, суворо визначену частину праці  обсягу загальної роботи.

Під функціональним розподілом праці у суді розуміється чітке визначення і розмежування завдань та функцій між його структурними підрозділами та функціональних обов’язків працівників суду. В свою чергу функціональні обов’язки – це повноваження, передбачені законом, трудовим договором, які обумовлені посадою або виконуваною роботою.

Під функціональними  обов’язками судді розуміють  можливість вчиняти різні процесуальні дії та здійснювати організаційні  заходи, спрямовані на забезпечення розгляду справи. Вид та міра функціональних повноважень судді визначається функцією судової влади та встановлюються законодавством.

Необхідність функціонального  розподілу праці знаходить своє відображення у організаційній структурі  управління.

Визначити коло обов’язків кожного працівника необхідно для  того, щоб він їх знав, виконував  та відповідав за їх виконання.

Що стосується суддів, то враховуючи їх специфічний статус як носіїв судової влади, їх повноваження згідно з законодавством поділяються  на : 1) професійні; 2) функціональні та 3) процесуальні.

Професійні обов’язки суддів обумовлені їх статусом. До них належать : обов’язок дотримувати Конституції та законів України при здійсненні правосуддя; забезпечувати повний, всебічний та об’єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків та інші обов’язки, закріплені у статтях 5 і 6 Закону України “Про статус суддів”.

Функціональні обов’язки суддів містяться у Законі України “Про судоустрій”. Вони в свою чергу поділяються на:

1)судові; 2) організаційно-розпорядчі; 3) аналітичні; 4) методичні та 5) контрольні.

Так, суддя місцевого  суду відповідно до ст. 23 Закону України  “Про судоустрій” здійснює :

1)    правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;

2)    процесуальні та організаційні заходи з метою забезпечення розгляду справи;

3)    контроль відповідно до закону за своєчасним зверненням до виконання судових рішень, постановлених під його головуванням;

4)    інші передбачені законом повноваження.

Голова суду не тільки визначає обсяг обов’язків свого заступника (заступників), але й розподіляє судові справи між суддями місцевого  суду.

При вивченні організації  та умов праці у місцевих загальних  судах ними були зібрані дані про  розподіл справ між суддями одного суду на підставі принципу спеціалізації . На підставі такого аналізу ми дійшли висновку, що майже спеціалізація суддів по розгляду кримінальних, цивільних, а також та справ про адміністративні правопорушення, як засіб функціонального розподілу службових обов’язків у судах, зустрічається далеко не у всіх місцевих судах.

Пояснюється це тим, що, по-перше, це реально можна вирішити при  наявності не менш 6 суддів у місцевому  судді, тому що під час відпустки, хвороби, відрядження, або очікування суддею обрання безстроково парламентом, яке інколи затягується до 3-6 місяців, справи певної категорії просто не будуть розглядатися у суді.

По-друге, при сьогоднішній чинності законодавства, постійному внесенню змін та доповнень до нього, один суддя  не може якісно розглянути кримінальну  справу, адміністративну, трудовий і  цивільно-правовий спір, не кажучи про  скарги на дії посадових осіб і  т.п.

По-третє, порядок розгляду справ суддями місцевих загальних  судів як по галузях права так  і процесуально практично не змінився і лишається на тому ж рівні  який був в посткомуністичній  державі, тобто в тоталітарному  суспільстві.

Таким чином, на жаль поки що судова реформа залишає невирішеним  основне питання, яке може суттєво  вплинути на процес оптимізації діяльності місцевих судів – запровадження  конституційного принципу спеціалізації  суддів.

 Рівень усієї судової діяльності залежить від якості та своєчасності виконання своїх функціональних обов’язків кожним працівником місцевого суду, в тому числі – працівниками апарату суду.

На апарат місцевого суду покладається здійснення організаційного забезпечення роботи місцевого суду. Його очолює керівник апарату – завідуючий секретаріатом, який підпорядковується голові суду і координує свою діяльність з відповідними територіальними управліннями державної судової адміністрації. Правовий статус службовців, які працюють в апараті суду, визначається законом про державну службу (ст. 130 Закону України “Про судоустрій”).

Функціональний розподіл обов’язків між працівниками секретаріату суду, секретарями судових засідань, секретарями суду та іншими працівниками апарату місцевого суду – важлива проблема правильної організації роботи, якої необхідно приділяти значну увагу у кожному місцевому суді.

Відповідальність за організацію  роботи суду в цілому, в тому числі - роботи секретаріату суду, у відповідності  до закону покладається на голову суду. Забезпечення дотримання вимог Інструкції покладається на завідувача секретаріатом  суду. Вказана Інструкція додається  до дисертаційного дослідження.

У Положенні про функціональні обов’язки працівників апарату місцевого суду та судових розпорядників пропонується закріпити наступні функціональні обов’язки цих працівників: 

1.Завідуючий секретаріатом:

1) розподіляє роботу між працівниками секретаріату суду і здійснює контроль за виконанням ними своїх обов’язків;

2)   здійснює контроль за веденням документів первинного обліку;

3)   організовує роботу з обліку і зберіганню судових справ, речових доказів та канцелярського приладдя;

4)   здійснює контроль за відкликанням виконавчих документів у разі припинення виконання;

5)   здійснює контроль за веденням контрольних та зведених виконавчих проваджень по кримінальних справах, якими заподіяно збитки;

6)   здійснює реєстрацію, облік і зберігання кримінальних справ, веде алфавітний покажчик по кримінальних справах, здійснює підготовку кримінальних справ до здачі в архів суду;

Информация о работе Отчет по практике на примере Заводского суда