Займенник як частина мови

Займенник (рос. местоимение) – це самостійна частина мови, яка
узагальнено вказує на предмети, ознаки або кількість, але не називає їх: ти,
кожний, ніхто. Своє конкретне лексичне значення займенник набуває лише в
контексті, коли його співвідносять з певними частинами мови. Займенники у
мові вживаються для того, щоб уникнути повторення тих самих слів. При
цьому їхню форму треба обов’язково узгоджувати з родом і числом іменників,
замість яких ці займенники вжито.