Ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з творами живопису, картинами

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Сентября 2013 в 13:02, курсовая работа

Краткое описание

Мета дослідження: виявити особливості сприйняття і розуміння творів живопису дітьми шостого роки життя.
Гіпотеза: використання творів живопису у педагогічному процесі сприяє розвитку глядацької культури дитини, його словниковому запасу.
Завдання дослідження:
1. Розкрити особливості сприйняття живопису дітьми дошкільного віку.
2. Визначити завдання й вимоги ознайомлення з живописом дітей шостого роки життя.
3.Охарактеризувати методи ознайомлення дітей з живописом.

Содержание

ВСТУП………………………………………………………………………….. 3
Розділ 1. Теоретичні основи сприйняття дітьми дошкільного віку творів живопису……………………………………………………………………….. 6
Сприйняття дошкільниками картини як психолого-педагогічна проблема……………………………………………………………………. 6
Завдання і зміст ознайомлення дітей старшого дошкільного віку із живописом………………………………………………………………….. 10
Методи ознайомлення старших дошкільників з живописом…………… 14
Розділ 2. Вивчення рівня сприйняття творів живопису дітьми шостого року життя…………………………………………………………………….. 19
2.1 Методика дослідження рівня сприймання творів живопису…………… 19
2.2 Рівні сприймання живопису дітьми шостого року життя………………. 24
Висновки………………………………………………………………………. 33
Список використовуваної літератури……………………………………... 34

Вложенные файлы: 1 файл

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ.doc

— 334.50 Кб (Скачать файл)

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Жовтоводське педагогічне училище  державного вищого навчального закладу

«Криворізький національний університет»

 

 

 

Ознайомлення  дітей старшого дошкільного віку з творами живопису, картинами

 

                                                                                                                                  Курсова робота

Студентки IIIкурсу

                                                                                                                            32-ЗД групи

                                                                                                                               Спеціальність 

                                                                                                                         5.01010101

   «Дошкільна освіта»

Котляр Яни

                                                                                                                                       Керівник роботи:

Тиндик К.П.

 

 

 

Жовті Води

2014

 

 

 

 

Зміст

ВСТУП………………………………………………………………………….. 3

Розділ 1. Теоретичні основи сприйняття дітьми дошкільного віку творів живопису……………………………………………………………………….. 6

    1. Сприйняття дошкільниками картини як психолого-педагогічна проблема……………………………………………………………………. 6
    2. Завдання і зміст ознайомлення дітей старшого дошкільного віку із живописом………………………………………………………………….. 10
    3. Методи ознайомлення старших дошкільників з живописом…………… 14

Розділ 2. Вивчення рівня сприйняття творів живопису дітьми шостого року життя…………………………………………………………………….. 19

2.1 Методика  дослідження рівня сприймання  творів живопису…………… 19

2.2 Рівні сприймання живопису дітьми шостого року життя………………. 24

Висновки………………………………………………………………………. 33

Список  використовуваної літератури……………………………………... 34

Додатки………………………………………………………………………… 37

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність  проблеми. На сучасному етапі розвитку дошкільної освіти важливим завданням є формування та розвиток у дитини його творчих здібностей. Без виховання естетично грамотних людей, вміння розуміти й оцінювати мистецтво, без пробудження в дітей творчості неможливе становлення цільної, гармонійно розвиненої і творчої активності особистості. У Коментарі до Базового компонента дошкільної освіти в Україні зокрема підкреслюється: «Основна позначка естетичного виховання – виховання культури почуттів - як естетичних і моральних, так і специфічних для мистецької діяльності (почуття лінії, форми, кольору, ритму ,композиції, інтонації тощо)». Е.Кононко, Э.Бєлкіна вважають, що особливу роль в становленні образотворчої діяльності дошкільників грає розвиток художнього сприйняття при ознайомленні з творами скульптури, графіки, живопису.

Проблема сприйняття творів живопису є актуальною у світі. Дослідження з цієї проблеми здійснювали як психологи ( Л.З.Виготський,      Д. А.Леонтьєв, Б.М.Теплов, З.Л.Рубінштейн) так і педагоги (Р.Арнхейм, В.Ф.Асмус, А. А.Бакушинский, У. А.Гуружапов, М. З. Каган, А. А. Мелік-Пашаєв, П. М.Якобсон) та інші.

Різноманітним аспектом художнього сприйняття дітьми творів образотворчого мистецтва, зокрема творів живопису, присвячені дослідження Л. В.Благонадежиной, Н.Л.Кульчинской, М. М.Семеновой, О.И.Никифоровойдр.[6]

У працях В.А.Гуружапова, А.А.Мелик-Пашаева, Ю.О.Полуянова розкрита специфіка естетичного сприйняття творів живопису у дитячому віці. На матеріалах сприйняття живопису в роботах перелічених вище дослідників розкрито рівні естетичного розвитку дошкільнят. На першому рівні дитина 3-4 років емоційно радіє зображенню знайомих предметів, про які вона дізналася на картинці, але ще образу. Мотив оцінки носить предметний чи життєвий характер. На другому рівні, дитина  п'яти років починає як бачити, так і усвідомлювати елементарні естетичні якості у творі, що роблять йому картину привабливою. У дітей може бути елементарна, естетична насолода, оцінюють у картині гарне, кольорові поєднання зображених предметів і явищ, рідше - форму і композиційні прийоми. На третьому рівні, діти 6-7 років піднімаються до здібності сприймати більше ніж закладено в зовнішніх ознаках зображуваного явища. Дитина вловлює внутрішню характеристику художнього образу.[19]

Модернізація  змісту дошкільної освіти сприяла створенню нових методичних посібників з ознайомлення дошкільників з живописом, програм художньо-естетичного розвитку. Данній проблемі присвячені роботи таких авторів як: Т.Фокина ,Р.Чумичева, Л.Шульги та інших. Однією з нових напрямів є музейна педагогіка, завданням якої є формування глядацької культури дошкільників (С.Маслова)[15]. Проте, поруч із високою значимістю перелічених вище досліджень, гостро відчувається потреба у практичних розробках, присвячених методам формування сприйняття творів образотворчого мистецтва, спрямованих як у розвиток мистецтвознавчого і образного словника дітей, і на вдосконалення їх глядацької культури. Отже, тема нашої курсової роботи «Ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з творами живопису,картинами » є актуальною.

Об'єкт  дослідження: процес сприйняття дітьми шостого року життя творів живопису.

Предмет дослідження: методи розвитку сприйняття творів живопису дітьми шостого роки життя.

Мета  дослідження: виявити особливості сприйняття і розуміння творів живопису дітьми шостого роки життя.

Гіпотеза: використання творів живопису у педагогічному процесі сприяє розвитку глядацької культури дитини, його словниковому запасу.

Завдання дослідження:

1. Розкрити особливості  сприйняття живопису дітьми дошкільного  віку.

2. Визначити  завдання й вимоги ознайомлення з живописом дітей шостого роки життя.

3.Охарактеризувати методи ознайомлення дітей з живописом.

4. Розробити  критерії оцінювання рівнів сприйняття творів живопису дітьми старшого дошкільного віку.

5. Провести дослідження  рівнів сприйняття творів живопису  дітьми старшого дошкільного  віку.

Методи  дослідження:  використовувалися такі методи, як:

· теоретичні (аналіз психолого-педагогічної й методичною літератури);

· практичні (визначення рівня сприйняття творів живопису );

· кількісний і якісний аналіз даних.

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Теоретичні основи сприйняття дітьми дошкільного  віку творів живопису

    1. Сприйняття дошкільниками картини як психолого-педагогічна проблема

Сприйняття - певна  щабель почуттєвого пізнавального  процесу – відбиток людиною і  тваринами предметів за її безпосередній  вплив на органи почуттів, як цілісних чуттєвих образів. Генезис сприйняття тісно пов'язаний із розвитком наглядно-образного мислення, удосконаленням системи уявлень, і здібності оперувати нею досить вільно [19].

Ожегов у  своєму тлумачному словнику визначає поняття «сприйняття» як форму почуттєвого відображення неминучого у свідомості, здатність виявляти, приймати, розрізняти й засвоювати явища зовнішнього світу і формувати їх образ [17].

Сприйняття  здійснюється за допомогою дії, пов'язана з обстеженням об'єкта, з побудовою його образу. У понятті сприйняття фіксується безпосередній вплив на органи почуттів, формування цілісних образів, їх міцна почуттєва основа і перебіг процесу у теперішньому часі, якому передує фаза минулого й яку супроводжує фаза майбутнього[9].

Правильне, адекватне  сприйняття живопису є частиною естетичного  сприйняття дитини. Ознайомлення з красою у житті й мистецтві не тільки виховує розум і відчуття дитини, а й сприяє розвитку уяви і фантазії. Важливо, щоб робота вихователя будувалася на суворо науковій основі і проводилася за певною програмою, яка враховує сучасний рівень розвитку різних видів живопису, із дотриманням принципу поступовості, послідовного ускладнення вимог, диференційованого підходу до знань та умінь дітей різного віку[16].

У дослідженнях Н.А.Курочкіної, Н.Б.Халезової, Г.М. Вишньової показано, що художнє сприйняття картини формується найповніше в старшому дошкільному віці, коли діти можуть самостійно передавати мальовничий образ, давати оцінку, висловлювати естетичні судження. Сприйняття картини це процес безпосереднього контакту з довкіллям, процес переживання вражень про предмети у межах соціо-емоційного розвитку спостерігача. Це складний психологічний процесс, який складається з наступних етапів:

-Афферентний  синтез (аналіз властивостей об'єкту і предметного середовища, зона відображення);

-Міжсенсорна взаємодія (при сприйнятті об'єкту і предметного середовища зона відображення відбувається в порівнянні зорового, слухового, нюхового та інших сигналів, взаємодії аналізаторів, тренування асоціативних процесів і півкуль мозку).

Як свідчать психолого-педагогічні дослідження ( П.П. Блонського,      А.В.Запорожця, Н.А.Ветлугіної, С.Л. Рубінштейна, Е.А.Фльоріна, П.М.Якобсона та інших.) естетичне, художнє сприймання слід починати розвивати якомога швидше, ще в дошкільному дитинстві.

Психологи (Б.М.Теплов, С.Л. Рубінштейн, А.В. Запорожець та інших.) і педагоги (В.А.Гуружапова, А.А.Мелик-Пашаева, Ю.О.Полуянова, П.М.Якобсон та ін.) розглядають естетичне сприймання мальовничих картин дітьми дошкільного віку як емоційне пізнання світу, розпочате з почуття, яке надалі спирається на мислительну діяльність дитини. У дошкільному віці вона має специфічний характер, обумовлений віковими особливостями і вирізняється емоційною безпосередністю, підвищеним інтересом до світу, живим відгуком під час зустрічі з прекрасним і дивовижним, які проявляються в усмішках, жестах, вигуках, міміці.

А.А. Люблінська вважає, що сприйняттю картини, дитину треба вчити поступово, підбиваючи його розуміти, що на ній зображено. Це впізнавати окремі предмети (люди, тварини); виділяти пози й визначати місце становища кожної фігури у спільний план картини; встановлювати перетини між основними персонажами; виділяти деталі: освітлення, фон, вираз обличчя людей.

С.Л.Рубінштейн, Г.Т.Овсепян, вивчали питання сприйняття картини, і вважають, що характер відповідей дітей з її змісту залежить від низки чинників. Насамперед - від змісту картини, близькості і доступності її сюжету, від досвіду дітей, від свого вміння розглядати малюнок.

Художні картини  бувають таких типів:

  1. Предметні картини – зображені кілька предметів без будь-якого сюжетного взаємозв’язку (меблі, одяг, посуд, тварини і т.п. )
  2. Сюжетні картини, де предмети і персонажі перебувають у сюжетній взаємодії один з одним (А. А.Рилов «Чайки», М. З.Самокиш «Материнство»)
  3. Пейзажні картини: (А.Саврасов «Граки прилетіли»; І. Левітан «Золота осінь», «Весна»; А. Куїнджі «Березовий гай»; Шишкін «Ранок в сосновому бору»; тощо.)
  4. Натюрморд (К.Петров-Водкин «Черемуха у склянці»; Машков «Рябінка»; Кончаловський «Маки», «Бузок у вікна» тощо.) [5]

Зіставляючи життєві і природні явища зі своїм відтворенням у картині, дошкільник спирається, передусім, на власний досвід. Він сприймає картину як споглядач, надаючи перевагу одним явищам і об'єктам над іншими. Сприйняття його художнього уявлення в картинах сприяє уточненню багатьох специфічних понять для образотворчого мистецтва. Їх значення робить процес сприйняття більш осмисленим, цікавим, оскільки дитина розрізняє виражальні засоби кожного виду та жанру образотворчого мистецтва.

У дослідженні  М.М.Зубарьової по естетичному вихованню дітей засобами образотворчого мистецтва, поставлені питання: які можливості картин, зокрема, таких жанрів, як натюрморт і пейзажу. За даними дослідників, при сприйнятті живопису різних жанрів діти більше воліють картину побутового жанру, й менше натюрморт і пейзаж. Сюжетна картина приваблює дітей цікавим, захоплюючим змістом. Зазвичай діти не звертають уваги на естетичну сторону картини. Натюрморти і особливо пейзажна живопис викликають інтерес в дитини зображенням предметів, явищ природи, барвами, колоритом. У картинах побутового жанру дітей приваблюють теми: спорт, образи тварин. Інтерес по тематиці є неоднаковим в дівчаток і хлопчиків. Хлопчики виявляють найбільше зацікавлення до спортивних і героїчних тем, а дівчатка – до світу тварин. В окремих дітей відзначається стійкий інтерес лише до певної теми. Сприймаючи натюрморт, діти емоційно реагують на колір, помічають, які кольори художник використовує у картині. Діти 5-6 років, обираючи «найкрасивішу» картину, здатні керуватися естетичними почуттями, які були викликані гармонією кольору, яскравістю фарб, їх поєднанням [12].

Пейзажний живопис близький дітям, він надає емоційний, і естетичний вплив. Діти знаходять свої поетичні образи для характеристики сприйманого явища, використовуючи метафори, порівняння й інші засоби виразності. Поетичний текст надає позитивний вплив для сприйняття картини, поглиблюючи її сприйняття. Пейзажний живопис допомагає дітям усвідомлено сприймати виражальні засоби, використані художником. Для розвитку естетичного сприйняття дітьми його художнього уявлення в пейзажному живописі важливо використовувати поезію О.С. Пушкіна, І.А. Буніна,Ф.И. Тютчева, З. Єсеніна та інших. При сприйнятті жанрової картини, дітьми старшого дошкільного віку, розуміння соціальної значимості змісту картин розвивається поступово, від неусвідомленого, розчлененного, заснованого на виділенні окремих деталей без взаємозв'язку із засобами виразності до адекватного розуміння змісту, мотивованому логічними зв'язками змісту картини. Необхідною умовою розуміння соціальної значимості змісту жанрового живопису є особистісне ставлення до вираженого у живописі соціального явища. Воно виступає показником емоційного сприйняття жанрового живопису, і навіть важливим чинником у процесі формування соціалізації особистості дошкільника.

Информация о работе Ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з творами живопису, картинами