Теоретичні аспекти економічної діяльності домогосподарств

• вироблення дієвих економічних та механізмів стимулювання та підтримки розвитку аграрного виробництва у ціновій, кредитній, податковій політиці та відповідного інституційного забезпечення;
• розвитку механізмів залучення в сільське господарство капіталу промислових підприємств, фінансових та сервісних структур шляхом організації крупнотоварного агропромислового виробництва; впровадження ринкових механізмів регулювання цін на аграрних ринках, скорочення числа посередницьких ланок між сільгоспвиробником та кінцевим споживачем його продукції;
• посилення антимонопольного контролю за цінами на матеріально-технічні ресурси, енергоносії і послуги, що надаються сільськогосподарським товаровиробникам, з метою оптимізації їхніх витрат;
• заохочення, в тому числі – з використанням змішаного інвестування, розвитку інфраструктурних елементів аграрного ринку: постачально-збутових систем, транспорту сільгосппродукції, засобів нагромадження та зберігання сільгоспсировини;
• заохочення розвитку малого бізнесу у сферах виробництва та переробки сільськогосподарської продукції;
• сприяння розвитку територіальних підприємницьких мереж (регіональних кластерів) в сільських регіонах, орієнтованих на матеріально-технічне постачання сільгоспвиробництва та переробку, зберігання і збут сільгосппродукції.

Поряд з цим, результати проведеного  аналізу дозволяють виокремити пріоритетні напрями державної політики, спрямованої безпосередньо на забезпечення стійкого підвищення рівня та якості життя домогосподарств в цілому, завдяки покращенню рівня та якості життя сільського населення. Серед них:

1. Інвентаризація, впорядкування  та ефективне впровадження існуючих  цільових програм державного  стимулювання розвитку сільських  територій України з метою  гарантування забезпечення їх  належного фінансування.

2. Створення системи моніторингу  демографічної ситуації в сільських  територіях та інформаційного  забезпечення досліджень у цій  сфері, встановлення конкретних  пріоритетів та адресних заходів  демографічної політики по кожному  з сільських регіонів з урахуванням  особливостей демографічних показників  у регіональному розрізі.

3. З метою зниження  рівня демографічного навантаження - поліпшення стану соціального  забезпечення пенсіонерів за  віком, розвиток системи сервісних  служб та спеціалізованих закладів  для літніх людей, створення  умов для ефективного використання  трудового потенціалу людей пенсійного  віку в сільській місцевості.

4. Здійснення заходів  щодо підвищення ефективності  управління соціальною сферою  та якості соціальних послуг, зокрема – шляхом реорганізації  та впровадження страхових схем  в охороні здоров’я, диверсифікації  постачальників соціальних послуг  тощо.

5. Активізація державної  політики на ринку праці в  сільській місцевості, що, в першу  чергу, вимагає:

• створення загальнодержавного банку даних про ринок праці в сільській місцевості;
• забезпечення ефективного використання трудових ресурсів сільських територій шляхом впровадження дійової програми підвищення рівня зайнятості сільського населення, створення додаткових робочих місць в галузях сільського господарства, агросервісного обслуговування, переробних підприємствах, соціальній сфері тощо;
• відновлення системи державного цільового замовлення на підготовку фахівців відповідно до потреб аграрного сектора, створення гарантій працевлаштування за фахом після одержання освіти (шляхом укладання договорів між випускниками та господарствами);
• стимулювання диверсифікації сільської економіки, що сприятиме зростанню зайнятості населення, включаючи розвиток індивідуальної підприємницької діяльності, малого й середнього бізнесу в несільськогосподарській діяльності;
• впровадження в сільськогосподарське виробництво нових технологій, що вимагають використання кваліфікованої робочої сили, з одночасною адаптацією (програмами перепідготовки) некваліфікованої робочої сили до нових вимог;
• впровадження в сільській місцевості мережі освітніх програм, спрямованих на професійне навчання, підвищення кваліфікації, перекваліфікацію тощо.

6. Розробка засобів заохочення  інвесторів сільськогосподарських  підприємств в інвестуванні у  розвиток комунальної та транспортної  інфраструктури, соціальної сфери  сільських населених пунктів, зокрема – у вигляді укладання інвестиційних угод з органами місцевої влади та отримання податкових канікул щодо сплати місцевих податків і зборів.

7. Здійснення заходів  щодо відновлення та подальшого  розвитку соціальної інфраструктури  сільських територій, для чого, в першу чергу, необхідно:

- нарощувати обсяги будівництва  житла та гуртожитків для сільської  інтелігенції та молоді, що сприятиме  притоку кваліфікованих молодих  кадрів на село;

- сприяти розвитку індивідуального  житлового будівництва шляхом  збільшення обсягів та розширення  можливостей житлового кредитування, передусім пільгового для молодіжного  житлового будівництва;

- розширити мережу лікувальних  закладів, у тому числі сільських  амбулаторій; провести переоснащення  сільських закладів охорони здоров’я  з можливим залученням не лише  державних, регіональних та місцевих  бюджетів, але й приватних, благодійних  та страхових фондів.

8. Розробка нормативно-правової  бази здійснення місцевими органами  влади емісії позичкових цінних  паперів з метою спрямування  отриманих коштів на розвиток  об’єктів місцевої інфраструктури.

Всі ці заходи, якщо вони здійснюються в інтересах домогосподарств, становлять собою соціальний захист. Іншими словами, соціальний захист включає в себе комплекс соціально-економічних заходів  держави, підприємств, організацій, місцевих органів влади, спрямованих на захист домогосподарств від безробіття, зростання цін, знецінення трудових заощаджень та інших негативних наслідків  ринкової трансформації економіки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Таким чином можна зробити висновок, що домогосподарство - самостійна економічна одиниця, яка складається з однієї чи кількох осіб, пов’язаних певними зв’язками, які мають спільні доходи, являються власниками і постачальниками економічних ресурсів та споживачами товарів і послуг. Йому належить надзвичайно важлива роль у системі економічних відносин, оскільки

- задоволення потреб домогосподарства у матеріальних та нематеріальних благах виступає природною метою виробництва;

- домогосподарства  як власники виробничих факторів  передають їх діловим одиницям (підприємствам), які мають здійснювати  їхнє ефективне поєднання;

- частина доходу, що не використовується домогосподарством впродовж поточного періоду, перетворюється на заощадження і може за певних обставин стати потужним джерелом економічного зростання країни.

Тобто, загалом значення домогосподарства прослідковується у  його функціях. Можна констатувати, що домогосподарство виконує в економіці  три основні функції:

• споживання;
• постачання факторів виробництва;
• заощадження.

За рахунок ресурсів, факторів виробництва, які домогосподарства поставляють суспільному виробництву, трансфертних платежів вони отримують  відповідні доходи, структура яких залежить від структури суспільних відносин країни, рівня розвитку продуктивних сил. Розподіл доходів дає змогу  отримати уявлення про рівень життя  населення, вирішення соціальних проблем, спосіб існування пануючої соціально-економічної  системи.

На території  України найбільшу частку у дохідній статті домогосподарств становить заробітня плата (на 2007р. - 2/5 усіх доходів, тоді як у 2005р.- 53%). Проте поступово вона втрачає своє значення як основне джерело засобів для забезпечення життєдіяльності. Також спостерігається тенденція нерівномірного розподілу доходів населення, яка зумовлена не лише індивідуальними здібностями кожної людини, здобутою освітою, видами діяльності, але й низьким рівнем життя більшої частини населення, труднощами економічного характеру, які постають сьогодні перед нашою державою.Найбільшу питому вагу у структурі витрат домогосподарств мають витрати на продукти харчування, поступово збільшуються заощадження, хоча їх величина все ще залишається мізерною.У процесі переходу України від адміністративно-командної до ринкової економіки відбувся ряд негативних процесів, які значною мірою вплинули на добробут населення (розкрадання нагромадженого суспільного багатства, знецінення вкладів населення, масове безробіття). І хоча на даному етапі все ще залишається низьким рівень життя більшості українських сімей, досить високими є величина податків, рівень безробіття та інфляції, ситуація дещо стабілізувалася і мають місце також певні позитивні тенденції.

Таким чином, можна  стверджувати, що стан домашнього господарства, в основі якого є сім’я, визначає рівень розвитку усього суспільства. Тому держава повинна за будь-яких обставин вживати заходи, спрямовані на покращення добробуту населення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури

1. Мочерний С. Політична економія: Навч. посіб./ Степан Мочерний,. -К.: Знання-Прес, 2008. -687 с.

2 Ватаманюк М.М Споживча поведінка домогосподарств в умовах перехідної економіки // Фінанси України. - 2007. - № 12. - С.69-76

3. Гнатишин Й.П. Економічна поведінка домогосподарств на продовольчому ринку // Економіка АПК. - 2006. - № 3. - С.146-151

4. Горбачик А. Сприйняття економічних змін і стратегії виживання домогосподарств // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2008. - № 4 . - C. 23-45

5. Захарченко Є.  Вплив соціально-економічних умов  життя на сім'ю як соціальний  інститут // Економіка України. – 2009. - №9. – с. 26-34

7. Пасхавер Б.  Сучасний стан продовольчої без  пеки // Економіка України. – 2006. - № 4.- с. 43-50

8. Смовженко Т. Основні мотиви та чинники формування заощаджень домогосподарствами // Вісн. НБУ. - 2002. - № 5

9. Сайкевич М.  Вплив інституційних факторів  на споживчі витрати домогосподарства/ // Фінанси України. - 2009. - № 4. - C. 3-8

10. Ватаманюк М.М. Споживча поведінка домогосподарств в умовах перехідної економіки // Фінанси України. - 2006. - № 12. - С. 75-76

11. Горбачик А. П. Стратегії виживання домогосподарств в сучасній Україні // Розвиток демократії в Україні. - К., 2007. - С.145–153.

12. Гордієнко Л. А. Проблеми формування фінансів домогосподарств // Теорія і практика сучасної економіки. - Черкаси, 2006. - С.51–53.

13. Гордієнко Л. А. Фінансова політика регулювання доходів домогосподарств // Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю. - Черкаси, 2005. - С.17–19. - А622736

14. Заглинський А. Політична економія: Навчальний посібник/ Анатолій Заглинський, Микола Матусевич. -Рівне: ППФ "Волинські обереги", 2008. -408 с.

15. Канівець О. П. Загрози соціально-економічної безпеки домогосподарств на сучасному етапі в Україні // Социально-экономические аспекты промышленной политики. - Донецк, 2006. - Т.2. - С.103–108.

16. Кундицький О. Фінансова база видатків домогосподарств у перехідній економіці України // Наукові записки. - Тернопіль, 2004. - Вип.12, ч.2. - С.31–33.

17. Литвак М. Л. Домогосподарство у сфері розподільчих відносин суспільства // Теоретичні та прикладні питання економіки. - К., 2005. - Вип.2. - С.339–346.

18. Литвак М. Л. Теорія економіки домогосподарства та її роль в аналізі мікро та макроповедінки господарюючих суб'єктів (на прикладі робіт Г. Бекера) // Теоретичні та прикладні питання економіки. - К., 2010. - Вип.5. - С.213–218.

19.Мочерний С. Домогосподарства як економічна категорія // Тернопільський держ. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. Наукові записки. Сер.: Економіка. - Тернопіль, 2005. - Вип.9. - С.5–8.

20. Політична економія : Навчальний посібник/ Костянтин Кривенко, Володимир Савчук, Олександр Бєляєв та ін.; За ред. Костянтина Кривенка,; М-во освіти і науки України, КНЕУ. -К.: КНЕУ, 2007. -508 с.

21. http://www.ukrstat.gov.ua