Аналіз рентабельності на підприємстві

Назва Товариства - Публічне акціонерне товариство „Димерське автотранспортне підприємство ".Скорочено назва- ПАТ „Димерське АТП".

Місце знаходження Товариства: інд. 07330, Київська область, Вишгородський р- н, смт. Димер , вул. Шевченка , 89 .

Види діяльності за КВЕД 60.21.1. Діяльність регулярного автомобільноготранспорту, 60.23.0. Діяльність нерегулярного пасажирського транспорту.

ПАТ «Димерьське АТП» має власну територію 1 га, на якій забудований типовий автобусний парк з повним технологічним циклом, згідно законодавству України. На підприємстві є служби: перевезень, технічна, безпеки руху та охорони праці, фінансово-бухгалтерська. У ПАТ «Димерське АТП» цілодобово працюють відділ технічного контролю на дві поточні канави, диспетчерська служба та медична служба.

Підприємство володіє працівниками необхідної класифікації, обладнанням та приладами, які необхідні для виконання ТО та ТР автобусів

усіх марок.

 

2.2 Дослідження рентабельності  підприємства ПАТ «Димерське автотранспортне підприємство»

 

Для дослідження рентабельності підприємства ПАТ «Димерське автотранспортне підприємство»  я вирішила взяти такі показники, як: дохід від реалізації послуг, чистий дохід, собівартість реалізації послуг і валовий прибуток, до якого входять прибуток та інші операційні доходи. Дані взяті з фінансової звітності підприємства за 2010, 2011, 2012 роки. По даним наведених в таблицях проводимо горизонтальний і вертикальній аналіз.

Таблиця 2.1

Аналіз за доходом, чистим доходом та собівартістю

Показники	Роки
	2010		2011	2012
Дохід від реалізації послуг	11945	13058		15254
Чистий дохід	9954	10867		11631
Собівартість реалізації послуг	8614	11194		11559

 

За даними наведеними в таблиці 2.1 я провожу тільки горизонтальний аналіз, тобто порівнюю звітній період з попереднім періодом. Але , щоб порівняти 2010 рік з попереднім мені потрібні дані за 209рік.Отже, в 2009 році дохід від реалізації послуг становить – 11570тис.грн , чистий дохід – 9642тис.грн, собівартість реалізації послуг – 7431тис.грн, а валовий прибуток,  в тому числі прибуток – 2211тис.грн, інші операційні доходи – 54тис.грн. Спочатку проводимо аналіз по доходам від реалізації послуг порівнюємо 2009/2010, дохід зріс на 375тис.грн; 2010/2011 дохід зріс на 1113тис.грн; 2011/2012 дохід зріс на 2196тис.грн. Зробимо висновок, що з кожним наступним роком дохід від реалізації послуг зростав.

Рисунок.2.1. Зміна доходів від реалізації послуг.

Тепер зробимо порівняльний аналіз по чистому доходу, який отримало підприємство. Порівнюємо 2009/2010 чистий дохід зменшився на 1028тис.грн; 2010/2011 чистий дохід збільшився на 908тис.грн; 2011/2012 чистий дохід збільшився на 759тис.грн. Зробимо висновок, що чистий дохід зменшився лише у 2010 році порівняно з 2009,а в 2011 і 2012 був збільшений.

Рисунок 2.2. Зміна чистого доходу.

Проводимо горизонтальний аналіз по собівартості реалізації послуг. Порівнюємо 2009/2010 роки собівартість збільшилась на 1183тис.грн; 2010/2011 собівартість зросла на 2580тисгрн; 2011/2012 собівартість збільшилась на 365тис.грн. Зробимо висновок, що собівартість реалізації послуг протягом цих років постійно зростала.

Рисунок 2.3. Зміна собівартості реалізації послуг.

По даним в таблиці 2.2 проводимо горизонтальний и вертикальний аналіз.

Таблиця 2.2

Аналіз за валовим прибутком

Валовий прибуток	Роки
	2010	2011	2012
В.т.ч. - прибуток	1340	0		72
Інші операційні доходи	37	125		34

 

Горизонтальний аналіз проводимо порівнюючи звітний рік з попереднім роком по прибутку. Порівнюємо 2009/2010 роки прибуток зменшився на 871тис.грн; 2010/2011 прибутку не було зовсім, так як прибуток за 2011 рік становив 0тис.грн; 2011/2012 роки прибуток різко зріс на 72тис.грн. Зробимо висновок, що прибуток в 2010 порівняно з 2009 зменшився, прибуток в 2011 році взагалі становив 0тис.грн, але в 2012 році ситуація покращилась и прибуток різко збільшився.

Рисунок 2.4. Зміна прибутку.

Тепер проводимо горизонтальний аналіз по іншим операційним доходам. В порівняні 2009/2010 інші операційні доходи зменшились на 17тис.грн; 2010/2011 ці доходи збільшились на 88тис.грн; 2011/2012 інші операційні доходи зменшились на 91тис.грн. Зробимо висновок, що інші операційні доходи були низькими лише в 2011 році воно становили 125тис.грн.

Рисунок 2.5.Зміна інших операційних доходів.

Проводимо вертикальний аналіз по даним із таблиці 2.2.

 Вертикальний аналіз – це структурний аналіз абсолютних величин, який дає змогу за даними відносних величин вивчити структуру активів та зобов’язань, тобто частку (відсоток) окремих їх видів у загальній сумі розділів та в цілому активів і зобов’язань. Перевагою цього виду аналізу є можливість зіставлення вираженої у відсотках структури показників одного звітного періоду з іншими незалежно від зміни їх розмірів. Вивчаючи ту чи іншу сукупність показників у різні періоди, можна спостерігати ті зміни, які відбуваються в їх структурі.

Дані наведемо у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Вертикальний аналіз валового прибутку

Валовий прибуток	Роки
	2010		2011	2012
В.т.ч. -прибуток	1340(97,3%)	0(0%)		72(67,9%)
Інші операційні доходи	37(2,7%)	125(100%)		34(32,1%)
Загалом	1377(100%)	125(100%)		106(100%)

 

За даними таблиці 2.3 ми можемо зробити висновок, що протягом 2010 року валовий прибуток в тому числі – прибуток становив 1340тис.грн(97,3%), а інші операційні доходи лише 37тис.грн(2,7%), але в 2011 році ситуація різко змінилася і прибуток склав 0тис.грн(0%), інші операційні доходи 125тис.грн(100%); протягом 2012 року прибуток складав – 76тис.грн(67,9%), а інші операційні доходи 34тис.грн(32,1%).

Отже, можемо зробити висновок, що фінансова ситуація протягом цих років, якщо брати загалом, на підприємстві є не зовсім поганою. Кожен показник з кожним роком зростав.

Розділ ІІІ. Шляхи вдосконалення рентабельності на підприємстві ПАТ «Димерське автотранспортне підприємство»

3.1 Основні заходи щодо підвищення прибутку підприємства

 

Оскільки своєчасне і повне надходження виручки від реалізації є предметом особливої і постійної уваги підприємств, то фінансові служби у взаємодії зі збутовими та виробничими підрозділами домагаються суворого додержання договірної дисципліни поставок щодо асортименту, якості продукції, ритмічності відвантаження продукції споживачам, пильно стежать за своєчасністю розрахунків за продукцію.

Затримка надходження виручки від реалізації паралізує роботу підприємства: воно не може своєчасно розраховуватися з постачальниками, затримує виплату заробітної плати робітникам і службовцям, розрахунки з бюджетом; в кінцевому рахунку це призводить до зменшення обсягу виробництва. На жаль, у перехідний для ринкових відносин період все це у великих масштабах відбувається в Україні, оскільки не відрегульовані питання, пов'язані з формуванням фонду оборотних коштів, які мають обслуговувати сферу розрахунків, є збої у банківському механізмі організації розрахунків, підприємства не можуть пристосуватися до порядку розрахунків у вигляді попередньої оплати товарів і послуг

Виручка від реалізації надходить підприємству здебільшого за оптовими цінами, тому на поточний рахунок у банку або готівкою надходять кошти, що покривають насамперед усі операційні витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції. Це, по-перше, матеріальні витрати на виробництво продукції, по-друге, амортизаційні відрахування на повне відновлення основних засобів, нематеріальних активів, по-третє, інші витрати, які для підприємства мають такий самий характер, як і матеріальні витрати (мова йде, наприклад, про відрахування за рахунок собівартості продукції на соціальне страхування, на створення цільових бюджетних та позабюджетних фондів тощо), по-четверте, витрати ПАТ «Димерське автотранспортне підприємство», у складі собівартості продукції на оплату праці (трудові витрати), по-п'яте, адміністративні витрати й витрати на збут, які, хоч і не є елементами виробничої собівартості, прилучаються до складу операційних витрат і формують повну собівартість реалізованої продукції.

Крім покриття всіх елементів операційних витрат (повної собівартості реалізованої продукції), виручка від реалізації містить прибуток, а також податок на додану вартість, які мають у повному обсязі перераховуватися до державного бюджету, бо це накопичення, які централізуються державою.

Дохід (виручка) від реалізації продукції є основним джерелом доходів ПАТ «Димерське автотранспортне підприємство», тому фінансова служба зобов'язана забезпечити повне й рівномірне надходження її від клієнтів. Це потребує встановлення фінансового контролю за ритмічністю виробництва, дотриманням графіка відправлення автобусів.

Дослідники виділяють наступні складові економічної стійкості підприємств: виробничу, технологічну, організаційну, фінансову, ресурсну, інвестиційну, ринкову, інтерфейсну, соціальну та екологічну. З огляду на специфіку функціонування підприємств, вважається за доцільне виділити такі складові економічної стійкості, як виробнича, фінансова, ресурсна, соціальна та екологічна,кожна із складових економічної стійкості детермінується рядом внутрішніх і зовнішніх чинників. Так, виробнича стійкість підприємства відображає ступінь використання та захищеності його виробничого потенціалу. Вона визначається рівнем технічної, технологічної й організаційної стійкості підприємства і характеризується рівнем прогресивності технологій та продукції, що виробляється, ступенем адекватності організаційної й виробничої структури підприємства обраній стратегії розвитку та ринковій кон'юнктурі.

Фінансова стійкість залежить від забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами. Вона відображає збалансованість засобів і джерел їх формування, доходів та витрат, грошових і товарних потоків, оцінюється на підставі співвідношення власного й залученого капіталів підприємства, темпів нагромадження власних засобів у результаті (господарської діяльності, співвідношення довгострокових і поточних зобов'язань, забезпеченість матеріальних оборотних засобів власними джерелами. Про її послабленім свідчать зниження ліквідності, зростання кредиторської та дебіторської заборгованості.

 

3.2 Напрямки зниження  витрат підприємства

Перехід економіки на інтенсивний шлях розвитку, орієнтація господарського механізму на економію і бережливість викликають необхідність створення нових організаційних форм пошуку найбільш ефективних напрямків планомірного зниження матеріаломісткості виробництва і раціонального використання матеріальних ресурсів.

Заключним етапом аналізу собівартості є загальний підрахунок невикористаних резервів, зменшення витрат і можливості підвищення рентабельності діяльності підприємства за рахунок мобілізації цих резервів.

Особливістю резервів зниження собівартості є їх комплексний характер, оскільки в них відбиваються використання всіх ресурсів підприємства - трудових, матеріальних і грошових.

Резервами зниження собівартості є лише ті, які створюють реальну економію засобів. До них відносять:

- скорочення затрат матеріалів;

- випередження темпів  зростання продуктивності праці  над темпами зростання заробітної  плати;

- впровадження використання  передової техніки і технології;

- покращання використання  обладнання, скорочення затрат на  його утримання і експлуатацію.

- економне використання  предметів праці

- зниження внутрішньо - виробничих витрат.

Резерви зниження собівартості аналізі потрібно розглядати в двох взаємозв’язаних аспектах: за видами затрат і характером їх використання.

По фактору використання резерви, пов’язані з удосконаленням технології виробництва, оснований модернізацією обладнання, покращання організації виробництва, праці і управління.

В числі найважливіших напрямків роботи по економії матеріальних ресурсів можна виділити наступні:

• зниження матеріаломісткості продукції;
• збільшення випуску послуг
• зменшення і ліквідація витрат;

Напрямки економії матеріальних ресурсів показують за рахунок яких заходів можна реалізувати ту чи іншу економію ресурсів.

Таким чином, джерела економії – це потенційні матеріальні ресурси, обсяг котрих потрібно і можна кількісно оцінити.

По початковій класифікації джерел економії матеріальних ресурсів виділяють два диви економії: пряма і побічна.

Пряма економія матеріальних ресурсів – це скорочення затрат на одиницю продукції. Утворюється безпосередньо в виробничому процесі.