Франчайзинг, як сучасна форма міжнародного руху технологій

• активності галузі (конкретного виду економічної діяльності);

• інноваційності франшизної продукції;

• підвищення ефективності виробництва за рахунок зростання активності підприємства;

• фінансової забезпеченості діяльності;

• витрат на франшизну діяльність;

• інтелектуальної власності на інноваційну продукцію (роботи, послуги).

Наведена система показників є одним з елементів комплексної  методики  оцінки  діяльності і  дозволяє встановити доцільність і  рівень її здійснення на підприємстві. Установлено, що розроблений методичний підхід до оцінки франшизної активності підприємств дає можливість: діагностувати стан поточної діяльності; створювати необхідні передумови для подальшої її активізації на підприємствах; цілеспрямовано організовувати франшизні процеси і комплексно ними управляти; вести облік одержаних результатів активності для прийняття управлінських рішень про напрями подальшого розвитку підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Стрімке зростання франчайзингу, що спостерігається практично в  усьому світі, схоже, буде продовжуватися. Однак дуже мало імовірно, щоб франчайзингові системи завтрашнього дня були цілком ідентичними тим, що існують сьогодні. При стрімких змінах економіці й  у той час, коли ідея створення  єдиного світового ринку практично  стала реальністю, деякі внутрішні  аспекти природи франчайзингу як такого знаходяться на межі зміни.

Одним із ключових факторів, що стимулюють ріст франчайзингу, є  зменшення частки традиційного виробництва  і витиснення його сектором сфер.

Необхідність франчайзингу в Україні зумовлена втратою  ринків збуту багатьма вітчизняними підприємствами в умовах загострення  конкуренції на внутрішніх ринках, відсутністю достатніх фінансових можливостей для запровадження  нових технологій у виробництво, неконкурентоспроможністю порівняно  з іноземними фірмами і таке інше. Проте, вирішуючи ці проблеми, застосування франчайзингу має і ряд негативних моментів, які слід враховувати при  прийнятті управлінських та стратегічних рішень на кожному підприємстві. Так, одним із суттєвих недоліків є  недобросовісне ставлення до угоди  франчайзингу дрібних фірм (франчайзі), тобто різного роду спроби зекономити на технології виробництва. Крім того, досить важко постійно контролювати діяльність франчайзі, адже є ймовірність  того, що малі фірми можуть зіпсувати  репутацію франчайзера.

Таким чином, усе це слід брати до уваги для прийняття  управлінських рішень, а також  враховувати вплив даного економічного явища на економіку окремої країни та суб’єктів господарювання зокрема.

Іншим важливим моментом є  вибір типу франчайзингу, що залежить від конкретних умов та ситуацій, адже кожен тип характеризується своїми особливостями застосування.

Найбільш ефективним, на мою думку, для підприємств України  є діловий франчайзинг, що передбачає надання дозволу франчайзі не тільки реалізовувати, але й виробляти  продукцію материнської компанії, використовуючи при цьому її торгову марку. Хоча, через недосконалість цієї системи, у нас більш поширеним є  виробничий франчайзинг, що передбачає дозвіл франчайзі лише на виробництво  продукції франчайзера.

Яскравим прикладом використання в Україні регіонального франчайзингу є співпраця з італійською  фірмою „Benetton”, а також субфранчайзингу  – з компанією „Михаил Воронин”. На жаль, за розвитком правового  поля у нас переважають законодавчо  непідкріплені відносини з цього  приводу, так як Закон України  „Про франчайзинг” так і не було прийнято. Тобто в цій сфері  існує ще багато не доопрацювань, а  отже необхідно більш глибше та детальніше вивчати це економічне явище.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

1. Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 462.
2. Цивільний кодекс України. – К.: Школа, 2003. – 384 с.
3. Довгань В.В. Франчайзинг – путь к расширению бизнеса. – М., 1997.
4. Киреев А.П. Международная экономика: Учеб. пособие для вузов: В 2 ч. – Ч. 1: Международная экономика: движение товаров и факторов производства. – М., 1999. – 416 с.
5. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2002. – 406 с. 
6. Колєнченко Л.П. Тенденції та перспективи розвитку франчайзингу в Україні//Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу – 2008. –  № 3(3) – с. 98 – 101.
7. Легенда Е. Франчайзинг // Бізнес інформ. 2004. - № 20. - С. 28-33.
8. Лопушанський Т.В Правовий та економічний аспект розвитку франчайзингу в країнах ЄС та Україні // Зовнішня торгівля: Право та Економіка. - 2007. - №4(33). - С.56-61
9. Минков А. Международная охрана интеллектуальной собственности. – СПб., 2001.
10. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / Кол. авт.: Г.Л. Знаменський, В.В. Хахулін, B.C. Щербина та ін.; За заг. ред. В.К. Мамутова. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 688 с.
11. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. – К.: КНЕУ, 2003. – 948 с.
12. Нортон А.Т. Справочник по международным коммерческим контрактам. – М.: Мир, право, информация, 2001.
13. Суховатий О.В. Особливості реалізації франчайзингу в Україні // Проблеми науки. – 2007. - № 2. – С. 62-64.
14. Терещенко М. Франчайзинг як партнерський бізнес // Економіка. Фінанси. Право. – 2003. - № 10. – С.6.
15. Транснаціональні корпорації: навчальний посібник / В.Рокоча, О.Плотніков, В.Новицький та ін. – К.: Таксон, 2001. – 304 с.
16. Цивільне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я. М. Шевченко. – Т. 2. Особлива частина. – К.: Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре", 2003. – 408 с. 
17. Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Є.О. Харитонова, О.М. Лапітенко. – Х.: Одісей, 2003. – 856 с.
18. Цірат А.В. Франчайзинг і франчайзинговий договір: Навч.-практ. посібник. – К.: Істина, 2002. – 240 с.
19. Цірат Г. В. Франчайзинг: розвиток у світі та в Україні // Київ, ун-т ім. Шевченка. Вісн. Сер.: Міжнародні відносини. - К., 2002. - Вип. 13. - С. 65-70.
20. Частное предпринимательство: основные понятия, теория и практика: Учеб. пособие / РАН, ИНИОН; Ред.: Минервин И.Г.; И.Г. Минервин, М.А. Павлова. – М.: Бизнес, 1994. – 386 с.
21. Широбокова  Н.М.  Договір  франчайзингу // Держава  та регіони. – 2006. - № 6. – с. 448-451.
22. http://www.fransh.ru Американская статистика франчайзинга 
23. http://lib.rcsme.ru Взаимодействие малых предприятий с крупным производством на региональном уровне / Под ред. Н.Г. Главацкой
24. http://www.marketing.spb.ru Рошкован M. Франчайзинг: бизнес практика и возможности 
25. http://www.fransh.ru Франчайзинг в Европе 
26. http://www.bitrixsoft.ru Франчайзинг: мировой опыт торговли
27. http://www.franchising.org.ua/index.php?pageid=63 Сайт асоціації франчайзингу
28. http://www.franchising.org.ua/index.php?pageid=11
29. http://www.marketing.spb.ru/ Рошкован M. Франчайзинг: бизнес практика и возможности

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1. Правові і ділові відносини між суб'єктами франчайзингу.