Аналіз передумов і тенденції розвитку кризових явищ в економіці України

 

 

3. Наслідки економічних криз в Україні та їх вплив на економіку сьогодення.

 

 

Економічна ситуація в Україні  сьогодні багато чому завдячує  не стабільності цієї сфери в минулому. Не до кінця  вирішені проблеми минулих криз з  кожним роком наростають та сніговою лавиною  рушаться на економіку України вже сьогодні. 

   Так, наприклад, коли у 2008 році Україну накрила криза, економічна ситуація була набагато кращою, ніж на сьогоднішній день. Проте нині наростання проблем зумовлене не зовнішніми, а внутрішніми причинами - штучним стримуванням кредитування, поганим бізнес-кліматом та відсутністю реальних реформ. Так, 5 років тому валютний курс коливався біля позначки 5,5 грн за долар, золотовалютні резерви росли, доходи населення також підвищувались, ВВП сягнув максимуму за весь період незалежності - 72% від рівня 1990 року. Проте падіння попиту на сталь у світі та крах декількох банків показали, якою слабкою є вітчизняна економіка. На відміну від 2008 року, 2013 країна почала зі стабільним валютним курсом на рівні 8 грн за долар, проте провалом за усіма іншими показниками. На підтримку нацвалюти НБУ у минулому році витратив 7,2 млрд дол. Це призвело до того, що золотовалютні резерви скоротились до критично низького рівня - 24,5 млрд дол. (у 2011 вони сягали 31,8 млрд, а у 2010 - 34,6 млрд дол.). Крім того, останні декілька місяців промвиробництво падає. За офіційними підсумками Держстату, ріст ВВП у 2012 році взагалі склав жалюгідні 0,2% (при запланованих показниках 3,9%). Проте, на думку фахівців, економічний спад наприкінці 2012-го - початку 2013 року може і не призвести до тривалої рецесії у тому випадку, якщо уряд зможе знизити ціну на російський газ або отримати кредит МВФ у розмірі 15 млрд дол.

На сьогоднішній день наша держава знаходиться в умовах, близьких до економічного колапсу. Про це свідчать результати досліджень багатьох вітчизняних та міжнародних організацій.

За підсумками 2013 року зростання  реального ВВП становить 1,2%. Це на 1,7% менше, ніж у минулому році.  
Такі висновки зробили експерти Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, науково-дослідних інститутів, а також провідних економічних інститутів НАНУ.  
Погіршення прогнозів експертів та науковців щодо зростання ВВП говорить про те, що непрофесійні дії нинішньої влади впевнено штовхають Україну до економічної прірви.  
В минулому році замість очікуваних владою 3,8% зростання ВВП українська економіка продемонструвала лише 0,5% зростання.  
На 2013 рік уряд знову заклав у бюджет втричі завищений прогноз ВВП на рівні 3,4%, в той час як експерти знизили свої прогнози до 1,2%, а міжнародні установи, такі як Світовий банк та ЄБРР, взагалі до 1%.  
Результатом такого необґрунтованого бюджетного оптимізму буде недовиконання його дохідної частини на десятки мільярдів гривень, яких в кінці року не вистачатиме державі на виплату зарплат бюджетникам та виконання інших соціальних зобов’язань.  
          Наприкінці минулого року країна вже знаходилася за крок від економічного колапсу, коли на єдиному казначейському рахунку у грудні залишалося лише 0,5 мільярдів гривень – це мінімум із серпня 2003 року.

Отже, підсумовуючи все вищесказане, можна сказати, що зараз економічна ситуація в Україні нажаль вимагає кращого.  Україна розплачується за помилки минулого. Але, як кажуть: «Що зроблено, то зроблено».  І наше єдине завдання на даний момент – це розробити гідну антикризову політику, та вжити всіх необхідних заходів, які б дійсно могли вивести нашу країну на гідний економічний рівень. 

 

4. Основні заходи  антикризової політики.

 

 

Щоб зупинити падіння економіки, влада має припинити свій наступ на економічні права і свободи  громадян та, замість проведення недолугих  реформ, перейти нарешті до вирішення  реальних проблем, які шкодять економіці. Це корупція в судах та контролюючих органах, податковий та адміністративний тиск, невиконання законів та порушення прав власності.  
Крім того, має бути переглянутий Державний бюджет на 2013 рік з урахуванням реальної економічної ситуації. Перш за все потрібно скоротити корупційні статті видатків, пролобійовані представниками правлячої партії для задоволення своїх бізнес інтересів .

Вищеперечислені проблеми –  це тільки вершина айзбергу. Щоб розробити дійсно ефективну стратегію антикризової політики треба докласти чимало зусиль та врахувати всі недоліки, включаючи найменші проблеми економіки.

Прояв кризових явищ в Україні  спонукав уряд до реалізації відповідних антикризових заходів. Наприклад, урядова антикризова програма «Подолання

впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток» орієнтована на вирішення двох завдань: по-перше, мінімізувати негативні ефекти від світової кризи, по-друге, забезпечити вихід на траєкторію стабільного соціально-економічного розвитку у посткризовий період.

При цьому, економіка має  стати більш адаптованою до зовнішніх  збурень 

і нових викликів.

Урядом розроблено Стратегію  національної модернізації до 2020 року. Основні напрями Стратегії побудовано так, щоб дати відповідь на кожний виклик, що стоїть перед нами шляхом забезпечення сприятливих рамкових умов для підвищення адаптивності економіки до зовнішніх шоків; формування усіх умов для розвитку людини і сталого розвитку в цілому; технологічного прориву та структурної модернізації індустрії; повне зняття інфраструктурних обмежень; переходу до високоефективного аграрного та аграрно-переробного виробництва і створення сучасної інноваційної системи; вирішення інтеграційних задач .

В цілому уряд розробив та направив до Верховної радипонад 160 законопроектів, що мають антикризовий характер. Вони були спрямовані на:

−фінансову стабілізацію (регулювання фінансового сектора, підтримка банківського сектора, валютне  регулювання, покращення структури  платіжного балансу);

−макроекономічне регулювання (вплив на реальний сектор економіки, захист та стимулювання національного  виробника, підтримка внутрішнього попиту);

−соціальну політику (соціальний захист населення, стримування безробіття).

Заходи щодо соціальної політики були спрямовані на збереження кадрового потенціалу підприємств, недопущення зростання рівня безробіття понад прогнозовані обсяги та забезпечення громадянам соціальних гарантій від безробіття.

Проте, слід зазначити, що практична  реалізація засобів антикризової політики відбувалася вкрай непослідовно, також чимало зухвалених заходів антикризової політики досі залишаються лише стратегічними намірами, реалізація яких має відбуватися шляхом прийняття подальших нормативних актів. Значна кількість антикризових заходів потребує фінансування з державного бюджету. Зволікання із запровадженням необхідної антикризової політики припускало наростання кризових явищ до рівня, на якому вони вже не могли бути подолані лише передбаченими антикризовими заходами.         Спеціалісти Світового Банку вважають, що антикризовий план заходів

для України повинен містити  чотири ключові елементи:

• по-перше, необхідне адекватне та послідовне впровадження макроекономічної політики відповідно до програми, яку підтримує МВФ.
• по-друге, бюджетні видатки мають бути переорієнтовані у бік збільшення обсягу інвестицій у державну інфраструктуру, які сприяють зростанню і дадуть змогу підтримати реальний сектор і зайнятість, у поєднанні із зусиллями, спрямованими на мобілізацію ресурсів для захисту бідних і уразливих верств населення.
• по-третє, має бути розроблена чітка стратегія захисту вкладників банків і реабілітації банківського сектору. також необхідні реформи, які сприятимуть полегшенню входження на ринок та залученню приватних інвестицій.

Вони зазначають, що всі  ці елементи дуже пов'язані між собою  і підсилюють один одного. Для ефективного  їх впровадження необхідна тісна  співпраця уряду, президента та Національного  банку України, а також підтримка  у Верховній раді.Також, слід відмітити, що перші рішучі кроки у зазначених сферах допоможуть стабілізувати очікування ринку, забезпечать отримання подальшої допомоги від міжнародних фінансових установ і мобілізують додаткову підтримку від двосторонніх кредиторів. Ще слід додати, що ефективність антикризових заходів багато в чому залежатиме від координації фіскальних урядових заходів та монетарної політики Нацбанку.

 Особисто я вважаю, що антикризові дії мають водночас формувати необхідні структурні зрушення, які створюватимуть адаптаційне середовище та дозволять вже найближчим часом генерувати підвалини економічного зростання на основі національних конкурентних переваг. Для покращання соціально-економічного стану необхідно: розробити систему стимулювання банків, які будуть кредитувати реальний сектор економіки, підприємств, які будуть впроваджувати інвестиції в основний капітал; розвивати внутрішній ринок та купівельну спроможність громадян України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Підсумовуючи загалом всю роботу можна сказати, що наша країна знаходиться  на межі банкрутства.  Вона має величезний внутрішній борг, який становить з трудових вкладів населення, облігацій і т. п., спекулюючи на ідеї ринкової економіки, засобами грошової реформи і підвищенням цін під гаслом "шокової терапії без всякої анестезії" пограбувало свій народ, здійснює конфіскаційні міри по вилученню трудових доходів населення. Світ в котрий раз настороженно стежить за тим, як знищують народні маси України, до яких пір вистачить у нас терпіння і віри в "гарних керівників", що приходять та йдуть зі своїх високих постів без всякого побоювання понести відповідальність за свою антинародну і антикризову діяльність.  Я цілком точно та впевнено можу звинуватити у економічному становищі нашої країни сьогодні саме наших посадовців. Адже їхня бездіяльність та ігнорування очевидних проблем котять нашу країну до економічного краху.

Вихід України з кризи вимагає  посилення державного втручання  в елімінації таких негативних сторін економіки, як односторонність розвит-ку; високі темпи спаду виробництва; хронічна фінансова заборгованість і дефіцит державного бюджету; переважний вивіз сировини, енергоресурсів; низький  рівень технології і забезпеченості населення то-варом народного  споживання; високий рівень дитячої  смертності і зни-ження тривалості життя; низький рівень життя і  попиту; відсутність значного національного часного капіталу і висока питома вага державного сектора економіки; висока питома вага ручної, важкої праці в усіх галузях народного господарства.

Економіка України в результаті спекулятивного підвищення цін, гіперінфляції, ізоляційного курсу поступово вступає в кризу надвиробництва, для якого характерні надлишкове неефективне виробництво неякісних товарів та послуг і ускладнення їхнього збуту, матеріальні проблемі і моральні страждання більшості членів суспільства. Вимагаються кардинальна структурна перебудова, реформування економіки України, перерозподіл капіталу з старих галузей в нові. І криза перетвориться в засіб структурної політики забезпечення рівноваги в народному господарстві.

Негативні соціальні наслідки економічних кризи неминучо, але вони не повинні бути безглуздими і тривалими. Якщо криза має місце, треба використати її в якості засобу реформування структури народного госпо-дарства, забезпечення рівноваги між сукупною пропозицією і попитом. В іншому випадку нас очікує подальше загострення протиріч всіх сфер суспільного життя, в тому числі й економічної сфери.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел:

 

1. Економічна криза в Україні: виміри, ризики, перспективи. - ЖалілоЯ.А., Бабанін О. С., Белінська Я. В. та ін. /за заг. ред. Я.А.Жаліла. - К.: НІСД, 2009.- 142 с. ISBN 966–554–150–1.
2. 1. Баранецький, І. Світова фінансова криза: перші результати та уроки для України / І. Баранецький // Зовнішні справи. – 2008. – № 12 (груд.). – с. 27-30.
3. Демедюк, Я.Ю. Фінансова криза в Україні: наслідки і шляхи подолання / Я. Ю. Демедюк // матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. молодих учених та студентів, 5-6 бер. 2009 р. / МОНУ, МФУ, БДФА, Молдовськаекон. академія, Лозька політехніка. – Чернівці, 2009. – с. 54-57.
4. Орлова, О.В. Основні причини виникнення світової фінансової кризи: її вплив на економіку України та шляхи її подолання / О.В. Орлова, Л.Д Будей // Науковий вісник БДФА / Міністерство фінансів України, БДФА: Технодрук, 2009. – Вип. 1. – с. 104-113.
5. Прядко, В.В. Наслідки світової економічної кризи для економіки України / В.В. Прядко // Науковий вісник БДФА: Технодрук, 2009. – Вип.2. – с. 8-11
6. Савченко, Л. Фінансова криза – уроки для України / Л. Савченко // Цінні папери України. – 2009. - №15. – с. 11.
7. Офіційний веб-сайт «Державний комітет статистики України». http://www.ukrstat.gov.ua/
8. Антикризисное управление: Учебник / Под ред. Э.М. Короткова. - М.: ИНФРА-М, 2003.
9. Экономическая теория: Учебник / С.В. Мочерный, В.К. Симоненко, В.В. Секретарюк, А.А. Устенко. Под ред. С.В. Мочерного – 2-е изд., испр. и доп. - К.: О-во «Знання», КОО, 2003.
10. Статистичний щорічник України за 2009 рік / Держкомстат України; За ред. О.Г.Осауленка; Відп. за вип. В.А.Головко. К.: Техніка, 2009.
11. Петрик О. Фінансова криза в Україні та заходи щодо її подолання // Вісник НБУ.-2009.-№8.
12. Экономический кризис в Украине и финансовая помощь Запада. // Мировая экономика и международные отношения.–1995.–№3.–С.65-74
13.   Экономика мира. // Зеркало недели.–2012.–№57.–С.12
14.   Основные причины социально-экономического кризиса в Украине и пути егопреодоления. //Экономика Украины.–1995.–№2.–С.48-51
15.   Національна доктрина економічних трансформацій в Україні.// Профспілки України.– 2002.–№2.– С.3
16.   Экономика: Второй год подъема после десяти лет падения. //Зеркало недели.–2012–№15.–С.15.