Похідні фінансові інструменти: сутність, види, перспективи розвитку в Україні

У свої цілісності та взаємодії керуючої та керованої підсистем ринку похідних фінансових інструментів через підсистему забезпечення та в межах інформаційно-аналітичного середовища здійснюється регулятивний вплив на учасників ринку похідних фінансових інструментів, механізм якого втілений нами в концептуальні засади стійкого розвитку ринку похідних фінансових інструментів в Україні. Детально розглянемо кожну з підсистем.

Розгляд питання взаємодії регулятивних органів є ключовим для розбудови ринку похідних фінансових інструментів, тому що створення концептуальних засад для цього має бути здійснено певною керуючою підсистемою. У цьому контексті з врахуванням посткризових тенденцій у регулюванні ринків похідних фінансових інструментів у провідних державах світу дане питання перетинається з питанням щодо доцільності перегляду моделі регулювання фінансового ринку України загалом і визначення повноважень регулятивних органів стосовно до ринку похідних фінансових інструментів  зокрема.

Для забезпечення чіткої взаємодії між органами, що у той чи інший спосіб займаються регулюванням ринку похідних фінансових інструментів і фінансового ринку України, варто об’єднати їх зусилля в межах керуючої підсистеми ринку похідних фінансових інструментів України за участю основних суб’єктів – регуляторів цього ринку НБУ, ДКЦПФР, ДКРРФП, Міністерства економічного розвитку і торгівлі та ряду дорадчих органів: Методологічної ради з питань бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів, Державної податкової служби України, Державної служби фінансового моніторингу, Антимонопольного комітету України. Вказана підсистема функціонуватиме за інституційним принципом – за основними учасниками ринку, що підзвітні окремим її органам допоки ринок не набуде чітких організаційних та функціональних обрисів, й ідея впровадження чи не впровадження мегарегулятора не буде випробувана часом і практикою та підкріплена вагомим економічним обґрунтуванням.

Правовою основою функціонування такої підсистеми може виступати меморандум про співпрацю та комунікації державних органів з питань стійкого розвитку ринку похідних інструментів в Україні, який визначатиме її склад, особливості діяльності, повноваження, тощо. Меморандум про співпрацю та комунікації є одним з найбільш поширених у світовій практиці способом досягнення необхідного рівня обміну інформацією поряд з взаємним представництвом керівництва регуляторів у колективних органах, створенням робочих груп та неформальних контактів [13].

Організаційна структура підсистеми визначатиметься за функціональним принципом – ключові члени ради – НБУ, ДКЦПФР, ДКРРФП, Міністерство економічного розвитку та торгівлі, органи з дорадчими правами (решта органів) (рис. 3.1).

Рисунок 3.1 – Керуюча підсистема ринку похідних фінансових інструментів України

Варто наголосити, що безпосередні регулятивні і наглядові повноваження в межах ринків товарних та фінансових похідних інструментів здійснюватимуться за інституційним принципом кожним із регуляторів – банківських установ – НБУ, емітентів цінних паперів, у т.ч. компаній реального сектора, організаторів торгів, інфраструктурних інститутів – ДКЦПФР, небанківських фінансових посередників – ДКРРФП, учасників товарно-сировинних ринків, аграрних бірж – Міністерство економічного розвитку та торгівлі. Крім загальносвітових тенденцій, що визначають необхідність посилення регулювання та прийняття відповідного нормативного та методологічного забезпечення, в Україні існують власні передумови до цього. Так, з переведенням НБУ офіційного валютного курсу України у гнучкий (плаваючий) режим у 2008 р. значно посилилась волатильність на валютному ринку та ризиковість запозичень в іноземній валюті. Після девальвації національної валюти знову актуалізувалась необхідність економічних агентів в дієвих інструментах хеджування валютних ризиків, що зросли при цьому. Щодо елементів інфраструктурного забезпечення, варто відзначити, що питання розбудови інфраструктури ринку похідних фінансових інструментів України як один з напрямів вирішення проблем його розвитку, лежать у площині удосконалення інфраструктури усього фінансового ринку. За загальними оцінками одного із провідних рейтингових агентств світу що спеціалізується на рейтингуванні суб’єктів інфраструктури фінансового ринку, а саме Thomas Murray, серед 300 зберігачів, 100 інших суб’єктів інфраструктури ринку капіталів та близько 150 центральних депозитаріїв по всьому світу українській депозитарній системі за рейтинговою шкалою агентства присвоєно рейтинг «ВВВ», що відображає низький рівень розвитку інфраструктури ринку [22].

Таким чином, реформування регулювання ринку похідних фінансових інструментів має здійснюватись у руслі загальносвітових тенденцій з актуалізацією національних потреб у стійкому розвитку ринку, недопущення виникнення криз на ньому та подоланні проблем нормативного, методологічного та інфраструктурного характеру. Вирішення зазначених проблем пропонується здійснювати шляхом застосування концептуальних засад стійкого розвитку ринку похідних фінансових інструментів, які конкретизуються в функціонуванні керуючої підсистеми, підсистеми забезпечення, керованої ринку похідних фінансових інструментів, інформаційно-аналітичного середовища оцінювання його стану. Заходи з реформування регулювання ринку похідних фінансових інструментів покликані усунути недоліки діючої системи регулювання, сприяти зростанню прозорості, підзвітності, конкурентності ринку похідних фінансових інструментів з метою отримання його учасниками як на мікро-, так і на макрорівні вигід і переваг.

Із застосування елементів інфраструктурного, методологічного та нормативного забезпечення, що опосередковують вплив керуючої підсистеми на керовану підсистему ринку похідних фінансових інструментів, керуючій підсистемі з метою недопущення наростання критичного рівня системного ризику, високої спекулятивної активності на ринку та збалансування інтересів хеджерів і спекулянтів, слід розробити доповнення до існуючих проектів та законодавчих актів, що стосуються: запровадження уніфікованої документації за угодами з похідних фінансових інструментів та їх юридичного супроводу; створення механізму ліквідаційного неттингу та урегулювання угод при банкрутстві контрагента; встановлення вимог щодо капіталу, ліквідності, рівня левериджу учасників ринку; централізації розрахункової, клірингової та депозитарної систем; диференціації підходів щодо оподаткування хеджувальних та спекулятивних операцій з похідних фінансових інструментів.

3.2Обґрунтування концептуальних засад стійкого розвитку ринку похідних фінансових інструментів України

Першочерговою функцією регуляторів на сучасному етапі розвитку національного фінансового ринку та ринку похідних фінансових інструментів в межах концептуальних засад стійкого розвитку ринку є посилення пруденційного нагляду за діяльністю учасників ринку. На додаток, наявність системи мікро- і макропруденційного нагляду та аналізу, в межах яких застосовуються передові інструменти дослідження і прогнозування розвитку ринку. Враховуючи необхідність попередження криз побудова інформаційно-аналітичного середовища його оцінювання і регулювання є запорукою безпечного та ефективного його становлення Україні. Зазначене інформаційно-аналітичне середовище втілене у систему оцінювання стану ринку похідних фінансових інструментів. Система виступає ядром концептуальних засад і передбачає проведення моніторингу, аналізу, стрес тестування індикаторів стану, консолідації та оприлюднення інформації щодо них. Варто відзначити, що пропонована система повною мірою базується на нормативному, методологічному та інфраструктурному забезпеченні ринку похідних фінансових інструментів, поєднує підходи щодо посилення регулювання діяльності його учасників на мікро- та макрорівні, керуючу та керовану підсистеми ринку похідних фінансових інструментів і організаційно підпорядковується та функціонує за підтримки державних органів (рис. 3.2).

Метою функціонування системи оцінювання стану ринку похідних фінансових інструментів України є розробка заходів щодо попередження криз на ринку похідних фінансових інструментів України на основі своєчасної, повної і достовірної оцінки його стану.

Рисунок 3.2 Система оцінювання стану ринку ПФІ України

(інформаційно-аналітичне  середовище оцінювання та регулювання ринку).

Детально розглянувши методику складання, подання та оприлюднення огляду розвитку ринку похідних фінансових інструментів, зупинимось на базових для функціонування ринку питаннях забезпечення розкриття інформації і прозорості на ньому, які стосуються як керованої (в більшій мірі), так і керуючої підсистем.

Слід також відзначити, що прозорість та розкриття інформації на  ринку похідних фінансових інструментів зокрема є важливою запорукою підтримання його стійкого розвитку. Ці характеристики покладені в основу не тільки ринкової практики, але й прийняті у вигляді принципів на рівні наднаціональних регулятивних органів та мають стати визначальними у функціонуванні ринку в Україні.

З огляду на вимоги регуляторів, слід відзначити той факт, що однією з первинних функцій похідних фінансових інструментів є функція забезпечення інформаційної прозорості, адже ці інструменти сприяють формуванню інформаційних очікувань та більш прогнозованої кон’юнктури ринку. Виконання цієї важливої функції повною мірою залежить від належного розкриття інформації на ринку щодо ризиків ПФІ, транспарентності здійснення операцій з ними за відсутності маніпулювань цінами, використання ПФІ з метою ухиляння від сплати податків, інших шахрайських цілях.

На ринку похідних фінансових інструментів як і загалом на фінансових ринках ринкова прозорість (transparency) нерозривно пов’язана із ступенем розкриття інформації. У теорії ринкової інфраструктури виділяють дві форми прозорості перед-торгова (pre-trade transparency) – розкриття інформації про наміри та проспект торгівлі та після торгову (post-trade transparency) – розкриття інформації щодо обсягів і цін здійснених операцій [25]. Проте, незалежно від наведених форм вважається, що позабіржові ринки є менш прозорими порівняно з біржовими, що зумовлене конфіденційними умовами угод на цьому ринку, значному їх різноманіттю, гнучкістю, зумовленою інтересами учасників, досить частим маніпулюванням ціновими характеристиками похідних фінансових інструментів

У контексті дослідження розкриття інформації та прозорості на ринку ПФІ слід зауважити і протилежну думку, що зростання ступеню прозорості ринку може призвести до погіршення його резистентності виникненню криз: обов’язкове розкриття інформації і підтримка транспарентного середовища укладання угод призводить до зростання транзакційних витрат і зменшення ліквідності для учасників ринку, що здорожчує операції на ринку ПФІ і робить його нестійким.

Проте, розглядаючи ринок ПФІ з позиції безпечного та ефективного його функціонування в межах всієї фінансової системи, переваги підвищення ринкової прозорості для побудови такого ринку ПФІ в Україні є більш вагомими.

Виходячи з цього, на нашу думку, буде доцільним у контексті реалізації концептуальних засад стійкого розвитку ринку ПФІ встановлення єдиних вимог щодо розкриття інформації учасниками ринку ПФІ та дотримання рівня прозорості операцій шляхом імплементації відповідних міжнародних вимог і стандартів в Україні та їх впровадження в інформаційно-аналітичні системи цих учасників.

Система передбачає надання оцінки індикаторам розвитку ринку ПФІ України в два етапи, що охоплюють аналіз і моніторинг цих показників та їх стрес-тестування. Вхідним інформаційним потоком системи є звітна інформація учасників ринку ПФІ, створена в межах систем їх ризик-менеджменту (як загальна, так і спеціальна), вихідним – розкриття інформації на ринку ПФІ, засноване на імплементації МСФЗ, принципів Базельського комітету з банківського нагляду та Міжнародної організації комісій ринків цінних паперів, а також публікація огляду його розвитку. На особливу увагу межах системи оцінювання стану ринку ПФІ заслуговує створення дієвих систем ризик-менеджменту інфраструктурних учасників ринку ПФІ. Впровадження зазначеної системи в процесі розбудови ринку ПФІ України дозволить створити інформаційну базу аналізу і прогнозування криз на ньому, що слугує основою розробки заходів щодо забезпечення стійкого розвитку ринку ПФІ.

Висновок до розділу

Ринок похідних фінансових інструментів України віднесено до ринків з високою ймовірністю виникнення криз, що може стати дестабілізуючим джерелом для усього фінансового сектора у випадку відсутності його регулювання, оцінювання та забезпечення стійкого розвитку.

На основі проаналізованих підходів до побудови систем регулювання ринку похідних фінансових інструментів розвинених країн запропоновано концептуальні засади стійкого розвитку ринку похідних фінансових інструментів України. Вони передбачають реформування регулювання ринку похідних фінансових інструментів України з урахуванням посткризових світових тенденцій на основі виокремлення та спрямування впливу керуючої, керованої підсистем ринку, інформаційно-аналітичного середовища його оцінювання та регулювання, підсистеми нормативного, методологічного та інфраструктурного забезпечення.

 Відзначаючи передчасність  впровадження мегарегулятора фінансового ринку України і ринку похідних фінансових інструментів зокрема, пропонується для забезпечення комплексного регулювання і нагляду за учасниками ринкупохідних фінансових інструментів до складу керуючої підсистеми ринку похідних фінансових інструментів рекомендується ввести усі державні органи, що мають регулятивні повноваження щодо ринку похідних фінансових інструментів Ключовим завданням зазначеної підсистеми має стати розробка і впровадження концептуальних засад стійкого розвитку ринку похідних в Україні та вжиття заходів щодо попередження криз на ньому.