Похідні фінансові інструменти: сутність, види, перспективи розвитку в Україні

Ринок похідних фінансових інструментів , здатний до самоорганізації та стійкого розвитку, дозволяє його учасникам ефективно хеджувати ризики, отримувати потрібну інформацію, сприяє ефективному розміщенню ресурсів, зменшує невизначеність майбутньої кон’юнктури, позитивно впливає на реальний сектор економіки та протистоїть зовнішнім шокам. Вірним є і зворотне твердження – ринок ПФІ у стані кризи може стати джерелом нестабільності спочатку усього фінансового сектора, а потім і реального.

Певні підходи до оцінки ризикованості і стійкого розвитку ринку ПФІ були сформульовані російськими дослідниками, проте безпосереднього визначення стійкості ринку ПФІ та обґрунтування цієї категорії не наводиться. Варто відзначити, що Д. А. Федосєєв пропонує систему показників для аналізу ризиків ПФІ та впливу цих інструментів на національну економіку, підкреслюючи їх ризикованість [20]. К. С. Чекмарьов також будує систему показників для дослідження стійкості ринку похідних фінансових інструментів та його ризикованості, проте як і його колега не надає дефініції цього поняття [21].

Для внесення ясності в термінологічні дискусії і визначення здатності ринку похідних фінансових інструментів до стійкого розвитку необхідно сформувати чітке уявлення про саму категорію «стійкість», що є міждисциплінарною (табл. 2.1), ключовою при дослідженні питань макроекономічної стабілізації і рівноваги.

 

Таблиця 2.1 Методологічні підходи до визначення поняття

Методологічний підхід	Вид стійкості	Представники
Механістичний	Стійкість руху	П.-С. Лаплас, Ж. Л. Лагранж, А. Пуанкаре, А. Ляпунов
Філософський	Стійкість форми	Г. Гегель, А. Богданов, Ф. Шелінг, Е.Янч
Системний	Стійкість системи	Р. Акофф, Л. фон Берталанфі, Ю. Урманцев, Е. Ласло

 

 

 

Продовження таблиці 2.1

Кібернетичний	Стійкість системи	Н. Вінер, У. Ешбі, В. Глушков
Екологічний	Стійкість екосистем	Л. Г. Мельник, Б. В. Буркинський, І. Пригожин

 

 

З метою поглиблення розуміння стійкого розвитку ринку похідних фінансових інструментів необхідно провести чітке розмежування стану ринку у період стійкого розвитку та кризового стану, що також потребує композиційного підходу до фінансової та системної теорії. З позицій системного підходу кожній відкритій системі притаманний трансформаційний еволюційний механізм, який може відбуватись адаптаційно (пристосування системи до впливу шоків без порушення її ключових параметрів) та біфуркаційно (під впливом певних факторів система змінюється, набуваючи нової якості). Під час біфуркацій у розвитку системи відбувається наростання невизначеності та частоти флуктуацій системи, стрибкоподібно зростає варіація її параметрів і відбувається виведення її з рівноважного стану, таким чином система переживає кризу. Перехід системи від стійкого до кризового стану характеризується точкою біфуркації [14, с. 123-137].

Розглядаючи ринок похідних фінансових інструментів як складну, відкриту динамічну систему з позиції системного та синергетичного підходів, слід підкреслити його нездатність до саморегуляції та підтримання стійкого розвитку, що продемонстровано за допомогою експрес-оцінки його стану на основі контрольних карт Шухарта та методу Ірвіна. Їх апробація показала, що лише біржовий ринок ПФІ показав ознаки самоорганізації та саморегуляції.

В умовах недостатнього висвітлення окресленої проблематики, для термінологічної ясності необхідна розробка визначення стійкого розвитку ринку ПФІ, яке є поєднанням системної і фінансової теорії. Під стійким розвитком ринку ПФІ пропонується розуміти процес постійного підтримання ринком стану динамічної рівноваги, який при цьому знаходиться під впливом ендогенних і екзогенних факторів, що дозволяє забезпечити виконання його функцій на основі позитивного зворотного зв’язку між фінансовим та реальним сектором.

Граничним періодом у розвитку ринку похідних фінансових інструментів  є 2007 р. як рік надування іпотечної бульбашки та накопичення критичної маси передумов (обсягу прийнятих ризиків, у т.ч. системного, надлишкової ліквідності учасниками ринку) до виникнення криз у 2008-2009 рр.

Розуміння кризи як результату негативного впливу на розвиток ринку багатьох факторів дозволяє констатувати, що загроза її виникнення існує завжди з урахуванням механізму функціонування світової економіки, проте умовою їх попередження є своєчасна діагностика.

Розглядаючи ринок ПФІ як складну, відкриту динамічну систему з позиції системного та синергетичного підходів, слід підкреслити його нездатність до саморегуляції та підтримання стійкого розвитку, що продемонстровано за допомогою експрес-оцінки його стану на основі контрольних карт Шухарта та методу Ірвіна. Їх апробація показала, що лише біржовий похідних фінансових інструментів показав ознаки самоорганізації та саморегуляції.

В умовах недостатнього висвітлення окресленої проблематики, для термінологічної ясності необхідна розробка визначення стійкого розвитку ринку похідних фінансових інструментів, яке є поєднанням системної і фінансової теорії. Під стійким розвитком ринку ПФІ пропонується розуміти процес постійного підтримання ринком стану динамічної рівноваги, який при цьому знаходиться під впливом ендогенних і екзогенних факторів, що дозволяє забезпечити виконання його функцій на основі позитивного зворотного зв’язку між фінансовим та реальним сектором.

 

 

 

2.2 Формалізація впливу факторів на стійкий розвиток ринку

похідних фінансових інструментів.

 

 

Розвиток ринку похідних фінансових інструментів є комплексним поняттям, що визначається у результаті взаємодії керованих (з погляду системи ринку) та некерованих факторів та їх впливу на певні параметри цієї системи. У результаті проведеного емпіричного аналізу, встановлено, що на стан і розвиток ринку похідних фінансових інструментів мають вплив як внутрішні (ендогенні, керовані), притаманні безпосередньо ринку фактори, так і зовнішні (екзогенні, некеровані) фактори опосередкованого впливу. У дослідженні факторів, що впливають на стійкий розвиток ринку похідних фінансових інструментів акцентуємо увагу на тому, що цей вплив є взаємним, тобто носить двосторонній характер: у своїй синергетичній взаємодії фактори визначають стан ринку ПФІ, водночас, перебуваючи у стійкому (кризовому) стані ринок сам впливає на ключові параметри окремих факторів, утворюючи їх нові комбінації та неочікувані ефекти взаємодії. Так, стратегії хеджерів і спекулянтів значно різняться на ринку, що переживає корекцію і на стійкому ринку; розмір ВВП, рівень системного ризику зростає у період нестійкості, і т.д.

Фактор інформаційної ефективності ринку похідних фінансових інструментів має під собою підґрунтя у вигляді гіпотези ефективності ринку,передбачає, що ринок, на якому ціни відображають усю існуючу інформацію є ефективним. Прикладом фактору асиметрії інформації, яку Ф. Мишкін визначає як нерівність в інформації, яку має кожна із сторін [12, с. 214], на ринку похідних фінансових інструментів можна вважати той факт, що споживачі ПФІ – ризик-менеджери компаній, трейдери, інвестори досить часто більш необізнані стосовно методик визначення вартості надскладних ПФІ порівняно з їх конструкторами – квантами і фінансовими інженерами, що працюють на боці емітентів похідних фінансових інструментів.

У дослідженні факторів, що впливають на стійкий розвиток ринку ПФІ акцентуємо увагу на тому, що цей вплив є взаємним, тобто носить двосторонній характер: у своїй синергетичній взаємодії фактори визначають стан ринку ПФІ, водночас, перебуваючи у стійкому (кризовому) стані ринок сам впливає на ключові параметри окремих факторів, утворюючи їх нові комбінації та неочікувані ефекти взаємодії. Так, стратегії хеджерів і спекулянтів значно різняться на ринку, що переживає корекцію і на стійкому ринку; розмір ВВП, рівень системного ризику зростає у період нестійкості, і т.д.

Зростання впливу на стійкий розвиток ринку такого ендогенного фактору як волатильності курсів похідних фінансових інструментів, що супроводжується нарощуванням обсягів спекуляцій, є індикатором виникнення криз на ринку [15]. Короткострокові спекулятивні угоди з ПФІ (short sale) учасників ринку, переважно на залучені кошти призводять до ажіотажного наростання спекулятивних операцій у період надування бульбашки і змінюються такою ж ажіотажною панікою після їх руйнування та масового закриття позицій і списання збитків під час криз. Слід додати, що розмір збитків з урахуванням високого рівня левериджу за операціями учасників ринку як окремого ендогенного фактору, що впливає негативно на стійкий розвиток ринку похідних фінансових інструментів, може багатократно мультиплікуватись

Превалювання спекулятивних мотивів у ринкових стратегіях учасників ринку, використання інструментарію фінансового інжинірингу для отримання надприбутків, як окремих факторів, що впливають на розвиток ринку ПФІ, обумовлює появу фінансових «бульбашок» на цих ринках. Фінансові «бульбашки» виникають внаслідок віртуального використання ПФІ в їх самовідтворенні, не підкріпленого операціями у реальному секторі економіки, є прямим свідченням відриву фінансового сектора від реального і призводять до виникнення криз. У такому випадку за словами Дж. М. Кейнса, «... розширення продуктивного капіталу стає побічним продуктом діяльності грального будинку» [8, с. 224].

різке зростання дохідності такого роду позик після їх кризового падіння у 2008, що свідчить про значне пожвавлення на цьому ринку і створення передумов до наступних криз, які супроводжуватимуться ефектом делевериджу.

Самопідсилюючий ефект левериджу (делевериджу у зворотному боці) у наростанні збитків учасників ринку можна проілюструвати за допомогою проциклічної спіралі цін та маржевих внесків, заснованої на тісних взаємозв’язках між учасниками ринку (рис. 2.1) [26].

 

Рисунок 2.1 Дія фактору левериджу на ринку ПФІ у вигляді спіралі

Внаслідок фактору асиметрії інформації і викликаного ним механізму зворотної селекції на ринку ПФІ переважають за своїми видом і обсягами інструменти з невідповідною оцінкою вартості, що негативно позначається на його стійкому розвитку. Зазначений вплив призводить до формування диспропорцій в оцінці фінансових інструментів, надуванні «бульбашок» переоцінених  або , ризики яких недостатньо враховані.

Як окрему групу якісно обумовлених екзогенних факторів варто розглянути регулювання ринку похідних фінансових інструментів, основна тенденція якого у вигляді фінансової лібералізації та глобалізації фінансових ринків і ринків похідних фінансових інструментів призвела до його кризового стану протягом певних періодів. Державна політика у сфері фінансового ринку і ринку похідних фінансових інструментів кожної країни, що розвиває даний сегмент ринку, мала б забезпечувати регулятивну концептуальну основу для його стійкого розвитку, а чітко розроблені вимоги щодо ліцензування, оформлення, урегулювання, розрахунків, оподаткування на даному ринку – створити рамкові умови його ефективного функціонування.

Вона розраховується як прийнята вартість базисів відповідних фінансових інструментіві слугує вимірником масштабу розвитку ринку, його обсягу, ліквідності та приблизною оцінкою ризику що транслюється через ринок. Прийняті Банком міжнародних розрахунків показники валової ринкової вартості ПФІ та валової схильності до ризику в силу їх специфіки такої ілюстративної здатності не мають. Як залежну змінну обрано номінальну вартість похідних фінансових інструментів біржових, так і позабіржових, які у сукупності дають світовий обсяг ринку та ілюструють розвиток ринку в динаміці.

 

Висновок до розділу

 

Визначаючи стійкий розвиток ринку похідних фінансових інструментів як ключовий напрям його функціонування, на основі композиції фінансової та системної теорії запропоновано поняття «стійкий розвиток ринку похідних фінансових інструментів», під яким слід розуміти процес постійного підтримання ринком стану динамічної рівноваги, який при цьому знаходиться під впливом ендогенних і екзогенних факторів, що дозволяє забезпечити виконання його функцій на основі позитивного зворотного зв’язку між фінансовим та реальним сектором. Межу стійкого розвитку ринку ПФІ варто розглядати як такий критичний стан ринку за якого ризики учасників ринку, що хеджуються за допомогою похідних фінансових інструментів не збалансовані з ризиками, що виникають у процесі спекуляції з ними, і спостерігається переважання не пов’язаних з потребами реального сектора обсягів надлишкової ліквідності, що врешті-решт призводить до наростання системного ризику і реалізації криз.

З урахуванням комплексності поняття «стійкий розвиток ринку похідних фінансових інструментів» здійснено формалізацію впливу основних ендогенних та екзогенних факторів (кількісних і якісних), за допомогою побудови діаграми К. Ішикави та ряду регресійних моделей, що характеризують тісноту і напрям впливу факторів на розвиток світового (біржового та позабіржового) і національного ринків похідних фінансових інструментів. У результаті перевірки моделей на адекватність, встановлено, що в межах світових ринків такі фактори як достатність капіталу, рівень левериджу банків і хедж-фондів, щорічний ріст ВВП, глибина фінансового сектора пов’язані із номінальною вартістю похідних фінансових інструментів як ключового індикатора розвитку ринку, зворотнім чином, а зростання рівня інфляції, активів та коефіцієнту скорочення хедж-фондів, обсягу прямих інвестицій, рівня капіталізації компаній – прямим. Щодо національного ринку побудовані моделі не є адекватними через перебування останнього на етапі становлення.

 

 

Розділ 3 Проблеми та перспективи розвитку ринку похідних фінансових інструментів.

 

 

3.1 Реформування регулювання ринку похідних фінансових інструментів України

 

 

Необхідність регулювання ринку похідних фінансових інструментів зумовлена передусім самим механізмом його функціонування – кризові явища на цьому ринку у 2007-2009 рр. у світі стали відправною фазою нового витка розвитку ринку і фінансової системи у межах класичної теорії циклічності, де пікові значення обсягів ринку в фазу пожвавлення та росту значно перевищуватимуть аналогічні показники фаз попереднього циклу. Це засвідчує можливість повторення кризових явищ на ринку ПФІ в майбутньому, проте у більших масштабах.

Напрями посилення регулювання ринків похідних фінансових інструментів світу і України у цьому контексті є односпрямованими. Проте, щодо України така необхідність визначається потребами у формуванні єдиного концептуального підґрунтя до розбудови ефективного і безпечного ринку похідних фінансових інструментів та недопущення виникнення криз на цьому сегменті фінансового ринку, який знаходиться на етапі свого становлення і потребує визначення рамкових меж його розвитку. Період корекції після різкого падіння цього ринку України за наслідками світової фінансової кризи є найбільш сприятливим для внесення змін у його інфраструктуру та удосконалення механізму функціонування загалом. Це зумовлене необхідністю вирішення накопичених і непомітних протягом піднесення ринку проблем. У контексті нашого дослідження ці зміни стосуються передусім формування виваженого підходу щодо розбудови його строкового сегменту, зокрема ринку похідних фінансових інструментів.