Бюджетний дефіцит

ЗМІСТ 
 

ВСТУП……………………………………………………………………….….3-4

РОЗДІЛ 1 БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ: СУТНІСТЬ, ПРИЧИНИ     ВИНЕКНЕННЯ, ВИДИ, ВПЛИВ НА ЕКОНОМІКУ………………………..5-13

      1.1. Сутність бюджетного дефіциту і причини його виникнення …..…..5-9

      1.2. Види бюджетного дефіциту…………………….........………..……..9-11

      1.3. Вплив і соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту.....11-13

РОЗДІЛ 2 СПОСОБИ ФІНАНСУВАННЯ ДЕФІЦИТУ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ………………………………………………………….……..…14-23

      2.1. Монетизація дефіциту: емісія грошових ресурсів…………….......14-16

      2.2. Боргове фінансування: внутрішні і зовнішні позики……..……....16-22

      2.3. Збільшення оподаткування…………………..……………………..22-23

РОЗДІЛ 3 АНАЛІЗ ДЕФІЦИТУ БЮДЖЕТА УКРАЇНИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕТОДІВ ЙОГО РЕГУЛЮВАННЯ……………………………………..…24-33

ВИСНОВКИ…………………………………………………..……………....34-35

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………..…...…36-37 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

           Виникнення бюджету, бюджетних відносин, і як наслідок брак коштів держави - пов’язане з виникненням держави. Щоб здійснювати свої функції, державі необхідні  фінансові  ресурси, при чому перелік функцій держави в процесі історичного розвитку збільшився. Якщо при зародженні та становленні держави їй були притаманні суто політичні функції (утримання армії, державного апарату управління і влади), то на сучасному етапі переважна частина державних видатків, і видатків бюджету зокрема, пов’язана із здійсненням державою економічних і соціальних функцій - це видатки на  державні інвестиції, на зовнішньоекономічну діяльність, на соціальні виплати населенню, на фінансування невиробничої сфери.

           Попередній досвід проведення ринкових реформ в Україні свідчить, що перебороти кризові явища тільки політичними методами неможливо. Потрібні чіткі економічні важелі стабілізації економіки, до яких відносяться податки, кредит, ціни, тобто необхідна нова економічна політика. Головне місце в її розбудові належить фінансовій системі, яка проходить шлях становлення і розвитку в період економічної кризи та інфляції, що тяжким тягарем лягли  на фінанси держави і зумовили появи бюджетних дефіцитів.

           Бюджетний дефіцит характеризується перевищенням видатків державного бюджету над його доходами. Реальністю сьогодення є те, що більшість як розвинутих країн, так і країн з перехідною економікою не можуть збалансувати бюджети за доходами і видатками, а тому зводять його з дефіцитом. Зазначений факт зумовлює актуальність дослідження цих процесів в економіці та виявлення граничного розміру дефіциту, його впливу на економіку в короткостроковому і довгостроковому періоді та джерел його фінансування.

           Основною метою дослідження є комплексне теоретичне і практичне вивчення економічної природи і суті дефіциту бюджету та його впливу на стабілізацію і розвиток економіки України у сучасних умовах. Відповідно до мети в роботі ставляться наступні завдання:

• визначити сутність бюджетного дефіциту, причини його виникнення та види;
• охарактеризувати можливі джерела фінансування бюджетного дефіциту;
• дослідити вплив дефіциту бюджету та проаналізувати ефективність методів його оптимізації в Україні.

        Об’єктом дослідження курсової роботи є проблема вивчення фінансових основ економіки України з точки зору відносин на рівні бюджету держави.

         Предметом дослідження курсової роботи є бюджетний дефіцит і методи його оптимізації.

            Науковим дослідженням питань бюджету присвячені праці О.Д. Василика, А.С. Гальчинського, В.М. Гейця, А.І. Даниленка, А.О. Єпіфанова, О.Д. Заруби, В.І. Кравченка, І.І. Лукінова, А.М. Мороза, В.П. Москаленка, Г.О. П’ятаченка, М.І. Савлука, І.В. Сало, В.М. Суторміної, Ю.В. Тимошенко та інших.

           Проблеми бюджету, фінансового планування обгрунтовуються також в працях російських вчених А.М. Александрова, Е.О. Вознесенського, В.П. Дяченка, Є.В. Коломіна, С.І. Лушіна, Л.П. Павлової, В.М. Радіонової, М.Г. Сичова та ряду інших. Основні ідеї, викладені цими авторами, стали основою для написання курсової роботи.

           Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел.

           У першому розділі розглядаються теоретичні основи сутності поняття дефіциту бюджету як показника незбалансованості доходів і видатків, аналізуються причини та фактори бюджетного дефіциту, види та їх вплив на виконання бюджетів усіх рівнів.

           Другий розділ відображає можливі способи фінансування бюджетного дефіциту: емісія грошей, залучення внутрішніх і зовнішніх позик, збільшення оподаткування.

           Третій розділ присвячений практичним аспектам, а саме аналізу дефіциту бюджету України та ефективність методів його регулювання.

РОЗДІЛ 1

БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ: СУТЬ, ПРИЧИНИ ВИНЕКНЕННЯ, ВИДИ, ВПЛИВ НА ЕКОНОМІКУ  

1. Сутність  бюджетного дефіциту і причини його виникнення

 

           Економічна структура будь-якого суспільства не може функціонувати без нормально організованого потоку грошових коштів між державою та виробничими структурами, державою і різними верствами населення, між регіонами і окремими державами. Реалізуються фінансові зв'язки через фінансову систему, яка включає в себе бюджети різних рівнів, фонди страхування, валютні резерви держави, грошові фонди підприємств та фірм, та інші грошові фонди.

          Центральне місце у фінансовій системі будь-якої держави займає державний бюджет - який має силу закону фінансовий план держави (розпис доходів і витрат) на поточний (фінансовий) рік. У сучасних умовах типовим явищем для державного бюджету більшості країн став бюджетний дефіцит. [3, с.210]   

           Бюджетний дефіцит - перевищення видатків бюджету над його доходами; як правило, дефіцит державного бюджету відображає нестійке становище в господарської, фінансової діяльності, покривається за рахунок вишукування внутрішніх джерел фінансування, державних позик, іноді - за рахунок емісії паперових грошей, не підкріплених товарною масою. Як правило, бюджетний дефіцит пов'язаний з інфляцією. Зовнішнім джерелом фінансування бюджетного дефіциту служать кредити міжнародних фінансових організацій, головним чином МВФ [5, с. 145 ]

           Бюджетний дефіцит - це фінансове явище, не обов'язково відноситься до розряду надзвичайних, виняткових подій. У сучасному світі немає держави, яка в ті чи інші періоди своєї історії не стикалася б з бюджетним дефіцитом. Слід зазначити, що державні бюджети західних країн з розвиненою ринковою економікою так само хронічно дефіцитні і мають бюджетний дефіцит від 10 до 30%.

           Економісти схильні вважати, що небезпеку для економіки представляє не дефіцит як такий, а джерела фінансування та природа дефіциту. Рівень бюджетного дефіциту визначається як відношення обсягу дефіциту до валового внутрішнього продукту, виражене у відсотках.[2, с. 228] Існують різні оцінки граничного розміру рівня бюджетного дефіциту. Наприклад, Маастрихтський договір серед інших умов потенціальним учасникам валютного союзу ставить і таку, як межа дефіциту держбюджету (3% від ВВП). Згідно з даними міжнародної статистики, «нормальна» величина бюджетного дефіциту в індустріально розвинутих країнах коливається в межах 3-4% від розміру ВВП за середньосвітової його величині 4,5%. Існує тенденція до стабілізації бюджетного дефіциту у середньосвітовому вимірі   4-5% ВВП. [4, с.151]

           Згідно міжнародних стандартів, бюджетний дефіцит до 3% ВВП виконує активну функцію в економіці. Фінансові ресурси використовуються не на поточне споживання, а в якості додаткового джерела фінансування державних інвестиційних програм. Провідні країни Заходу, в тому числі країни ЄС, здійснюють емісію національної валюти в основному через механізми обслуговування бюджетного дефіциту, використовуючи відповідні ресурси на цілі економічного розвитку. Через відзначені канали формуються механізми «довгих» фінансових ресурсів. [2, с. 229]

           Слід зазначити, що активний дефіцит бюджету стимулює розвиток крани. Наприклад, на кінець 80-х років у США бюджетний дефіцит складав 50% від ВВП, це максимальна величина, яка була не пов’язана з економічним спадом. У США тільки у 1997 р. вперше після війни доходна частина перевищила витратну на 10 млн. дол.

           В Україні у 1992-1997 рр. існував надвисокий дефіцитний державний бюджет (13,7 - 6,6%), який був один з визначальних факторів гіперінфляції і накопичення боргової піраміди. У 1999 – 2003 рр. у середньостатистичному вимірі мав місце бездефіцитний бюджет, що стало одним з визначальних факторів послаблення боргової залежності держави і стабілізації гривні. [2, с. 229]

           Цікаво, що в умовах щодо сталого економічного становища бюджетні дефіцити не розглядаються як катастрофічно негативні економічні показники. Відомий англійський економіст Дж.М.Кейнс з метою ''підбадьорення'' економічного зростання і забезпечення повної зайнятості рекомендував проводити політику дефіцитного фінансування. І в цьому, безумовно, є раціональна ланка.

           Кожен уряд у своїй діяльності прагне до того, щоб дохідна частина бюджету дорівнювала видаткової. Відповідність їх називається «балансом доходу».

           У реальній дійсності видаткова частина, як правило, перевищує дохідну. Виникнення бюджетного дефіциту обумовлюється багатьма причинами, серед яких можна виділити наступні:

- кризові  явища в економіці, що супроводжуються  спадом виробництва, зниженням  ефективності функціонування окремих  галузей, інфляційними процесами;

- надмірні  витрати на забезпечення державного  управління;

- мілітаризація  економіки в мирний час;

- надзвичайні  обставини (війни, епідемії, масштабні  стихійні лиха);

- надмірні  зростання соціальних видатків  порівняно із темпами зростання валового внутрішнього продукту.

           В Україні бюджетний дефіцит був зумовлений такими негативними явищами:

- різким  зниженням ефективності виробництва,  що супроводжувалось скороченням  обсягів валового внутрішнього  продукту;

- значним  зростанням та нераціональною  структурою бюджетних видатків;

- наявністю  значного тіньового сектору в  економіці і низькою податковою дисципліною;

- недосконалістю  і частими змінами законодавства.

           Ці та ряд інших причин сприяли дестабілізації економіки, зниженню доходів бюджету, нарощуванню інфляційних процесів, зростанню цін на товари та послуги, що, в свою чергу, призвело до зниженню матеріального добробуту населення. [4, с. 150 ]

           Дефіцит може відображати кризові явища в економіці, її розвал, неефективність фінансово-кредитних зв'язків, нездатність уряду тримати під контролем фінансову ситуацію в країні. У цьому випадку це явище надзвичайно тривожне, що потребує прийняття не тільки термінових і дієвих економічних заходів (по стабілізації економіки, фінансовому оздоровленню господарства і т.п.), але і відповідних політичних рішень. Звідси зрозуміло, що в умовах динамічно розвивається, зі стійкими, а головне ефективними міжнародними зв'язками, бюджетний дефіцит (звичайно, у кількісно допустимих межах) не страшний. Його не варто надмірно драматизувати, бо в борг жили і продовжують жити багато економічно розвинених країн. Правда, при цьому кількість не повинна переходити в негативну якість, тобто сума, отриманих державою в борг фінансових ресурсів, не повинна лягати тяжким тягарем на економіку країни, на плечі платників податків, супроводжуватись скороченням соціальних програм.

           Сам по собі дефіцит бюджету не може бути чимось надзвичайно негативним для розвитку економіки і динаміки життєвого рівня населення. Все залежить від причин його виникнення і напрямків витрат державних коштів. Якщо фінансові кошти, які складають перевищення витрат над доходами, спрямовуються на розвиток економіки, використовуються для розвитку пріоритетних галузей, тобто використовуються ефективно, то в майбутньому зростання виробництва і прибутку в них з лишком відшкодують вироблені витрати і суспільство в цілому від такого дефіциту тільки виграє. Якщо ж уряд не має чіткої програми економічного розвитку, а перевищення витрат над доходами допускає з метою латання «фінансових дір», субсидування нерентабельного виробництва, то бюджетний дефіцит неминуче призведе до зростання негативних моментів у розвитку економіки, головним з яких є посилення інфляційних процесів.