Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Октября 2012 в 16:01, реферат
Лікувальна фізична культура - метод лікування, що використовує засоби фізичної культури з лікувально-профілактичною метою для відновлення здоров'я та працездатності хворого, попередження ускладнень і наслідків патологічного процесу. Об'єкт впливу ЛФК - хворий з усіма особливостями функціонального стану його організму. Цим і визначається відмінність застосовуваних засобів, форм і методів в практиці ЛФК.
ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. РАНКОВА ГІГІЄНІЧНА ГІМНАСТИКА…………………………..4
РОЗДІЛ 2. ЛІКУВАЛЬНА ГІМНАСТИКА……………………………………...7
РОЗДІЛ 3. ЛІКУВАЛЬНА ДОЗОВАНА ХОДЬБА…………………………….12
РОЗДІЛ 4. ФІЗИЧНІ ВПРАВИ У ВОДІ………………………………………..14
РОЗДІЛ 5. ТРЕНАЖЕРИ………………………………………………………..19
РОЗДІЛ 6. ТРАКЦІЙНА ТЕРАПІЯ…………………………………………….21
ВИСНОВОК……………………………………………………………………...24
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...26
Севастопольський інститут банківської справи
Української академії банківської справи
Національного банку України
Кафедра правознавства
РЕФЕРАТ
з дисципліни «Фізичне виховання»
на тему:
«Форми застосування лікувальної фізичної культури»
Виконала студентка 2 курсу групи ФК-11 ________ Ю.М. Федоркова
Перевірив викладач-стажист
кафедри правознавства
Структура та оформлення відповідає
вимогам ДСТУ 3008-95
Севастополь-2012
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1. РАНКОВА ГІГІЄНІЧНА ГІМНАСТИКА…………………………..4
РОЗДІЛ 2. ЛІКУВАЛЬНА ГІМНАСТИКА……………………………………...7
РОЗДІЛ 3. ЛІКУВАЛЬНА ДОЗОВАНА ХОДЬБА…………………………….12
РОЗДІЛ 4. ФІЗИЧНІ ВПРАВИ У ВОДІ………………………………………..14
РОЗДІЛ 5. ТРЕНАЖЕРИ………………………………………………………
РОЗДІЛ 6. ТРАКЦІЙНА ТЕРАПІЯ…………………………………
ВИСНОВОК…………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...26
ВСТУП
Лікувальна фізична культура
- метод лікування, що використовує
засоби фізичної культури з лікувально-профілактичною
метою для відновлення здоров'
До основних форм проведення ЛФК відносяться:
а) ранкова гігієнічна гімнастика (УГТ);
б) процедура (заняття) ЛГ;
в) дозовані сходження (юрренкур);
г) прогулянки, екскурсії і ближній туризм.
Актуальність даного реферату
полягає в обгрунтуванні
Метою даної роботи є розкриття характеристики, методик і показань до використання різних форм лікувальної фізичної культури в процесі реабілітації і відновлення здоров'я та працездатності в різних груп населення.
Для виконання поставленої мети виділимо такі завдання:
1. Визначити основні форми застосування ЛФК;
2. Дати характеристику даними формам ЛФК;
3. Визначити методику їх виконання;
4. Виявити показання до використання даних форм ЛФК.
РОЗДІЛ 1. РАНКОВА ГІГІЄНІЧНА ГІМНАСТИКА
Гігієнічна гімнастика в домашніх умовах проводиться в ранкові години і є хорошим засобом переходу від сну до пильнування, до активної роботи організму.
Рисунок 1.1 – Форми лікувальної фізичної культури.
Застосовувані в гігієнічної гімнастики фізичні вправи повинні бути неважкими. Тут неприйнятні статичні вправи, що викликають сильну напругу і затримку дихання. Підбираються вправи, що впливають на різні групи м'язів і внутрішні органи. При цьому треба враховувати стан здоров'я, фізичний розвиток і ступінь трудового навантаження.
Тривалість виконання гімнастичних вправ повинна бути не більше 10-30 хв, в комплекс включають 9-16 вправ. Це можуть бути Загальнорозвиваючі вправи для окремих м'язових груп, дихальні вправи, вправи для тулуба, на розслаблення, для м'язів черевного преса.
Всі гімнастичні вправи повинні виконуватися вільно, в спокійному темпі, з поступово зростаючою амплітудою, із залученням в роботу спочатку дрібних м'язів, а потім більш великих м'язових груп.
Слід починати з простих
вправ (розминка), а потім переходити
до більш складних. Кожна вправа
несе певну функціональне
РОЗДІЛ 2. ЛІКУВАЛЬНА ГІМНАСТИКА
Процедура (заняття) ЛГ є основною формою проведення ЛФК. Кожна процедура складається з трьох розділів: вступного, основного і заключного.
Вступний розділ процедури дозволяє поступово підготувати організм хворого до зростаючої фізичному навантаженні. Використовують дихальні вправи і вправи для дрібних і середніх м'язових груп і суглобів. Протягом основного розділу здійснюється тренуючу (загальне і спеціальне) вплив на організм хворого. У заключному періоді шляхом проведення дихальних вправ і рухів, що охоплюють дрібні і середні м'язові групи та суглоби, знижується загальне фізичне напруження.
Методика проведення процедури ЛГ. При проведенні процедури необхідно дотримуватися таких правил:
Правильне застосування фізичних вправ передбачає розподіл фізичного навантаження з урахуванням її оптимальної фізіологічної «кривий». Під останньою зазвичай розуміють динаміку реакцій організму на фізичні вправи протягом всієї процедури. Розподіл фізичного навантаження в процедурах Л Г здійснюється за принципом многовершінний кривої.
Вихідні положення. У ЛГ розрізняють три основних результатних положення: лежачи (на спині, на животі, на боці), сидячи (в ліжку, на стільці, на кушетці та ін) і стоячи (на четвереньках, з опорою на милиці, «манеж» , паралельні бруси, спинку стільця і ін). Наприклад, при захворюваннях органів дихання можна виконувати вправи у вихідному положенні лежачи, напівлежачи з піднятим головним кінцем ліжка, сидячи і стоячи. При пошкодженні трубчастих кісток нижніх кінцівок (накладено скелетне витягування) вправи виконуються у вихідному положенні лежачи на спині.
Рисунок 2.1 – Крива фізіологічного навантаження процедури ЛГ: а) перша половина лікувального курсу; б) друга половина лікувального курсу.
Основи методики ЛГ. Методика ЛГ заснована на:
а) дидактичних принципах (наочність, доступність, систематичність тнятій, поступовість і послідовність виконання вправ, індивідуальний підхід);
б) правильному підборі і визначенні тривалості виконання фізичних вправ;
в) оптимальному числі повторень кожної вправи;
г) фізіологічному темпі виконання рухів;
д) адекватності силового напруги можливостям хворого;
е) ступеня складності і ритму руху.
Інтенсивність фізичних вправ може бути малої, помірної, великої і максимальної.
До вправ малої інтенсивності відносяться вправи з охопленням малих і середніх м'язових груп, виконувані в повільному і середньому темпі, дихальні вправи (статичного характеру) і упраж ¬ нання, спрямовані на розслаблення м'язів.
Вправи помірної інтенсивності залучають в рух середні (виконувані в середньому і швидкому темпі) і великі (виконувані в повільному і середньому темпі) групи м'язів і суглоби. Використовують дихальні вправи (динамічного характеру), вправи з гімнастичними предметами, малорухомі ігри. Тривалість відновного періоду становить 5-7 хв.
Вправи великої інтенсивності характеризуються залученням більшої кількості м'язових груп і суглобів, виконуються в середньому і швидкому темпі (вправи на гімнастичних снарядах, з обтяженням й опором, швидка ходьба, біг, стрибки, ігри та ін.) Тривалість відновного періоду більше 7-10 хв.
Вправи максимальної інтенсивності (біг на швидкість) в ЛГ застосовують досить рідко.
Дозування фізичного навантаження в заняттях ЛГ залежить від завдань періоду лікування, особливостей перебігу захворювання, функ ¬ нальних можливостей організму, віку хворого і його тренованості.
Загальне навантаження складається
з енергетичних витрат організму
на виконання м'язової роботи (різні
фізичні вправи). Про відповідність
її функціональним можливостям хворого
можна судити за зовнішніми ознаками
стомлення і реакції серцево-
Місцева навантаження надає в основному локальне вплив. Така дія фізичних вправ для нормалізації тонусу м'язів при парезах кінцівок.
Варіювати фізичне навантаження можна різними методами (рисунок 2.2).
Рисунок 2.2 – Дозування фізичного навантаження.
Методи проведення процедури ЛГ. При проведенні процедури Л Г використовують два методи - індивідуальний і груповий. Індивідуальний метод застосовується у хворих з обмеженням рухової активності внаслідок важкого стану, обумовленого основним захворюванням або хірургічним втручанням. Варіантом індивідуального методу є самостійний, який призначається хворому в тих випадках, коли йому складно (внаслідок різних причин) регулярно відвідувати лікувальну установу або коли він закінчив стаціонарне лікування та виписаний для доліковування в Амбу ¬ латорних або домашніх умовах. Груповий метод найбільш поширений в медичних установах (поліклініка, стаціонар, санаторно-курортне лікування). Підбір хворих в групи слід проводити з орієнтуванням на основне захворювання і їх функціональний стан.
РОЗДІЛ 3. ЛІКУВАЛЬНА ДОЗОВАНА ХОДЬБА
Ходьба є найбільш доступним
видом циклічних вправ. Вона може
бути рекомендована особам різного
віку, що мають різні фізичну
Під час ходьби скорочення м'язів чергується з їх розслабленням, що дозволяє витримувати тривалу фізичне навантаження; в роботу залучаються основні м'язові групи, помірно збільшується діяльність серцево-судинної і дихальної систем, підвищується витрата енергії. При ходьбі по рівній місцевості зі швидкістю 4-6 км / год споживання кисню збільшується в 3-4 рази в порівнянні зі станом спокою.
Ходьбу необхідно поєднувати з правильним, розміреним подихом. Фізичне навантаження під час ходьби в основному дозується величиною дистанції і швидкістю руху. Тривалість прогулянок збільшують залежно від самопочуття. Сприятливими ознаками слід вважати рівне, незатрудненного подих, легку піт, відчуття задоволення, невелику фізичну втому, підвищення пульсу після прогулянки на 10-20 в хвилину у порівнянні з вихідними величинами і нормалізацію його через 5-10 хв відпочинку. Ходьба буває звичайною, прискореною і дозованої.
Звичайна ходьба покращує обмін речовин, нормалізує роботу серця, підсилює кровообіг, вентиляцію легенів і є одним з найдоступніших засобів зміцнення здоров'я.
Информация о работе Форми застосування лікувальної фізичної культури