Зґвалтування

Висновки

У демократичному суспільстві  взаємини між людьми повинні ґрунтуватися на невід'ємних правах людини. За сучасних умов головним їх регулятором і гарантом виступає держава. Проте вона не може виконувати свої функції, не застосовуючи тією або іншою мірою насильства. Отже, держава повинна вдаватись до насильства, щоб підтримувати лад у суспільстві. Державне (політичне) насильство ґрунтується на законодавстві. Воно необхідне для нормального функціонування усіх державних інститутів, додержання законності. Варто нагадати, що згідно з однією з теорій держава виникла внаслідок насильства – підкорення одного народу іншим. Оскільки держава не тільки надає особі права, а й покладає на неї певні обов'язки, в разі їх невиконання вона вправі обмежити права особи.

Саме на державні органи і посадових осіб, які здійснюють кримінальне судочинство, покладається обов'язок попередження злочинів і  саме вони наділяються для цього  відповідною процесуальною компетенцією.

Попередження злочинів значною мірою залежить від встановлення перешкод антигромадським впливам  на формування особистості. Тому в попереджувальній діяльності важливе значення мають  норми адміністративного та інших  галузей права, які повинні забезпечити в подальшому правомірну поведінку особистості. Попереджувальна роль норм адміністративного права полягає в тому, що вони виконують ці функції в боротьбі зі злочинністю на спеціально-кримінологічному рівні – для попередження конкретних видів злочинів – і на індивідуально-кримінологічному рівні, для профілактичних дій щодо конкретних осіб, які за певних умов можуть скоїти злочини.

Не лише закони регулюють  попереджувальну діяльність. Питання  конкретної її організації і компетенція  осіб, що безпосередньо цим займаються, визначається відомчими наказами, що мають обов'язковий характер тільки для співробітників даної установи.

Правова профілактика є  тим напрямком попереджувальної соціальної діяльності, яка покликана  не допустити порушення соціального  механізму правової регуляції, усунути чинники, які породжують правопорушення. Попередження правопорушень і є основною метою правової політики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Всеволодов  В. Проблема профілактики злочинності в законодавстві України // Нова політика. -  1998. -  № 2 . – с.58
2. Конституція України // ВВР. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
3. Коржанський М. Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України.- К.: Атіка, Академія, Ельга-Н.-2001. – 380 с.
4. Коржанський М. Й. Словник кримінально-правових термінів.- К., 2000.
5. Коржанський М.Й. Кримінальне право і законодавство України. Частина особлива. - К.: Атіка. - 2001. – 430 с.
6. Косенко С. Захист новим кримінальним законом неповнолітніх від статевих злочинів // Право України . -  2002 . - №5. – с.41
7. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник. Ю. В. Александров, О. О. Дудоров, В. А. Клименко та ін / За ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка - К.: Юридична думка, 2004.- 656 с.
8. Кримінальне право України: Особлива частина : підручник / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін та ін. ; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х. : Право, 2010. – 608 с.
9. Кримінальний кодекс України ( із змінами та доповненнями станом на 20 листопада 2011 року). – Х.: Одіссей, 2011. – 232с.
10. Луняк М. Насильство як правова та філософська проблема // Право України. – 2002. – №7 – с. 99
11. Навроцький В.О. Кримінальне право України. Особлива частина: курс лекцій / В.О. Навроцький. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. – 771 с. (Вища освіта XXI століття).
12. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. № 4 “Про судову практику у справах про зґвалтування та інші статеві злочини” // Постанови Пленуму Верховного Суду України. — К.: А.С.К., 2000. — Т. ІІ. — С. 129–135.
13. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. № 5 “Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи” // Юрид. вісн. України. — 2008. —№ 32. — С. 42– 48.
14. Практика судів України у кримінальних справах. – К.. 1993
15. Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи: Постанова Пленуму Верховного Суду України№5 від 30 травня 2008 року // Вісник ВерховногоСудуУкраїни. – 2008. – №7.
16. П. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах прозґвалтування та інші статеві злочини, від 27 березня 1992 р. № 4 (зі змінами від 4 червня 1993 р. № 3, та від 3 грудня 1997 р. № 12)
17. Ривман Д.В. Криминальная виктимология. – СПб: Питер, 2002. – 304 с.
18. Свиридов Б. Кримінальна відповідальність за злочини проти статевої недоторканості особи / Б. Свиридов // Право України. – 1999. – № 5.
19. Узагальнення судової практики у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи за 2005 рік. [Електронний ресурс]. Режим доступу: // http://www.court.gov.ua
20. Хавронюк М.І. Відповідальність за зґвалтування: в Україні і за кордоном / М.І. Хавронюк // Право і суспільство. – 2009. – № 3.
21. Ходимчук О. Наявність психічних аномалій у осіб та їх вплив на вчинення насильницьких злочинів / О. Ходимчук // Право України. – 2003. – № 7