Поняття робочого часу і його види. Поняття і сторони трудового договору

Роботодавець  зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати необхідні умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін.

Предметом трудового  договору є процес праці; працівник  зобов'язаний виконувати роботу (трудову  функцію), визначену угодою сторін; йдеться про роботу за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.

Сторонами трудового  договору як двосторонньої угоди  є: працівник (робітник або службовець); власник підприємства, установи, організації  або вповноважений ним орган  чи фізична особа. Специфіка працівника як сторони полягає в тому, що трудовий договір може укладати не кожний громадянин України, а лише той, який здатний до праці, що залежить від його фізичного та психічного розвитку. Керуючись принципами охорони праці молоді, трудове законодавство України визначає вік, з досягненням якого громадянин набуває трудової праводієздатності в повному обсязі. Таким віком згідно зі ст. 188 КЗпП України є досягнення громадянином України 16 років. І лише як виняток за згодою одного з батьків або особи, яка його замінює, можуть прийматися на роботу особи, які досягли 15 років.

Другою стороною трудового договору є власник  підприємства, установи, організації  або уповноважений ним орган  чи фізична особа. Власник має  право укладати трудовий договір  із працівником як самостійно, так і доручити свої повноваження іншим спеціальним особам, наприклад заступникові керівника з кадрів тощо. У філіях підприємства або в інших відокремлених структурних підрозділах юридичних осіб трудовий договір можуть укладати їх керівники, якщо головним підприємством їм передані такі повноваження.

 

3. Практична частина

Задача 1.

Лупійчук відмовився від пропозиції директора підприємства укласти контракт на займану посаду, через що був звільнений з роботи. Виник спір.

1. Що таке контрактна форма трудового договору?
2. Які сфери застосування контракту?
3. Чи може бути відмова працівника укласти контракт підставою для припинення договору?
4. Як і де має бути вирішений спір?

1. Згідно статті 21 КЗпП особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дій, права, обов’язки, відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі довгострокового, можуть встановлюватись згодою сторін.

Слід зазначити, що трудовий контракт, як і трудовий договір – це вольовий двосторонній акт, угода, двох суб’єктів спрямована на виникнення трудових відносин.

2. Сфера застосування контракту визначається законами України, роботодавець може вимагати від працівника який влаштовується на роботу, або працює за безстроковим трудовим договором, укладання контракту тільки в тому разі, якщо він належить до категорії працівників, які згідно із законами працюють за контрактом. Якщо іншим законодавством укладання контракту у відповідному випадку не передбачено, роботодавець і працівник укладати контракт не мають права, хоч би він укладався за повною згодою сторін.
3. Відмова працівника укласти контракт може бути підставою для припинення договору за п.6 ст. 36 КЗпП, у тому разі, коли відповідно до закону така форма трудового договору для такого працівника була обов’язковою.
4. Спори вирішуються судами, безпосередньо або після їх попереднього розгляду комісією по трудових спорах. Спори по звільнення з роботи розглядаються у районних (місцевих) народних судах.

Задача 2.

Біляк працював пекарем у малому підприємстві «Духмяна скоринка». Пробувши рік, він вимагав надання відпустки, однак адміністрація підприємства йому в цьому відмовила, пославшись на те, що у них приватне підприємство, а відпустки надаються тільки на державних підприємствах.

1. Чи правомірна відповідь адміністрації?
2. Хто має право на відпустки?

1. Відповідь адміністрації є неправомірною. Згідно статті 74 КЗпП, громадяни які перебувають у трудових відносинах з підприємством, установами, організаціями, незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюючі за трудовим договором у фізичної особи надаються щорічні відпустки із збереженням місця роботи і заробітної плати. Біляк має право на відпустку адже згідно 74-74 статті КЗпП щорічні відпустки надаються працівникам який відпрацювали робочий рік з дня укладання трудового договору.  Однак нажаль не завжди на багатьох приватних підприємствах, які використовують працю найманих працівників, останні можуть скористатись правом на відпустку. Власники таких підприємств не надають її під загрозою звільнення а в тих випадках, коли відпустка надається, то всупереч частини 3 ст.2 Закону «Про відпустки» - надається відпустка без збереження заробітної плати.

2. Згідно Закону України «Про відпустки» право на відпустку мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності,  а також працюють за трудовими договорами у фізичних осіб.

Також право  на відпустки мають іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють в Україні мають право на відпустку на рівні з громадянами України.

 

Задача 3.

У зв’язку з  необхідністю завершення укладання  асфальту при ремонті швидкісної траси, начальник дільниці шляховиків віддав розпорядження залишитись всім робітникам на роботі до повного укладання привезеного асфальту. Через це встановлення тривалість робочого часу перевищив 3 години. Працівники поцікавились у начальника як буде компенсована така переробка, начальник дільниці відповів, що оскільки асфальт було привезено з порушенням встановленого часу його підвезення, а робітники даний час протягом робочого дня не працювали, тому ніяка компенсація за додаткові години роботи працівникам не може бути виплачена.

Робітники звернулись до КТС із заявою про оплату надурочної роботи.

1. Яким повинно бути рішення КТС?
2. Яка робота є надурочною?

1. Згідно КЗпП надурочний час оплачується в подвійному розмірі за годин новою ставкою. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується  доплата  у  розмірі  100  відсотків тарифної ставки працівника   відповідної   кваліфікації,   оплата   праці    якого  
   здійснюється  за  погодинною  системою,  -  за  всі  відпрацьовані  
   надурочні години.

     У  разі  підсумованого  обліку  робочого  часу  оплачуються як  
надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час  
в обліковому періоді,  у порядку, передбаченому частинами першою і  
другою цієї статті. Тому обтодавець зобов’язнаий виплатит компенсацію робітника за надурочний час який вони відпрацювали.

2. Надурочними вважаються роботи, перевищуючі тривалість встановленого робочого дня. Тривалість робочого часу робітників підприємств, установ та організацій обумовлюється Правилами внутрішнього трудового розкладу, які приймаються на загальних зборах трудового колективу.

Згідно Статті 62 Кодексу Законів України про працю, власник підприємства або уповноважений ним орган можуть застосовувати надурочні роботи в наступних випадках:

• при проведенні робіт, необхідних для захисту країни, а також для запобігання громадського або стихійного лиха, виробничої аварії та негайного усунення їх наслідків;
• при проведенні громадсько-необхідних робіт з водо- та газопостачанням, опаленням, освітленням, каналізації, транспорту, зв’язку – для усунення випадкових та неочікуваних обставин, перешкоджаючих їх правильне функціювання;
• при необхідності закінчити почату роботу, яка, внаслідок непередбачуваних обставин або випадкової затримки з технічних умов виробництва, не могла бути закінчена у звичайний робочий час, коли її припинення може спричинити зіпсування або загибель державного або громадського майна, а також у випадку необхідності невідкладного ремонту машин, станків або іншого обладнання, якщо їх несправність викликає припинення робіт для значної кількості працюючих;
• при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу або скупчення вантажів в пунктах відправки та призначення;
• для продовження роботи при неявці змінного робітника, якщо робота не припускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов’язані негайно вжити заходів для заміни змінника іншим робітником.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Закон України «Про працю»
2. Кодекс законів про працю в Україні
3. Бойко М. Д. Трудове право України. Навч. посіб. — К.: Олан, 2002.
4. Венедиктов В. С. Конспект лекций по трудовому праву Украины: Учеб. пособ. для высш. учеб. заведений. — Харьков: Консум, 1998.
5. Гирич О. Г. Трудове право: Курс лекцій: Для студ. юрид. вузів та факультетів. — К.: Вілбор, 1999.
6. Житецъкий В. П., Джигирей В. С, Мельников О. В. Основи охорони праці. — 5-те вид., доп. — Підручник. — Львів: Афіша, 2001.
7. Людина і праця: Довідник з правових питань / Уклад. І. П. Козинцев, Л. А. Савченко. — К.: Юрінком Інтер, 1997.
8. Прокопенко В. I. Практикум з трудового права України: Навч. посіб. — Харків: Консум, 1999.