Технологія вирощування ячменю ярого в у мовах південного степу України

Серед хлібів першої групи ячмінь є найбільш посухостійким. Його транспіраційний коефіцієнт становить близько 403 з коливанням від 300 до 450, що також має велике значення для поширення його на півдні [11].

 

 

6. Вимоги до грунтів

 

Найбільш придатні для ячменю суглинкові родючі ґрунти добре забезпечені вологою, аеровані. Оптимальне рН ґрунту для ячменю - 6,0-7,3. Кислі, перезволожені, а також легкі піщані і солонцюваті ґрунти без відповідного покращення для ячменю непридатні. При надмірно кислій реакції ґрунтового розчину (рН 3,5) сходи не з’являються. Порівняно з ярою пшеницею і вівсом характеризується кращою солевитривалістю і посухостійкістю. Порівняно з іншими зерновими культурами ячмінь менше виносить з ґрунту азоту і калію. На утворення 1 ц зерна з ґрунту виноситься 2,5 кг азоту, 1,1 кг фосфору, 1,8 калію [11].

 

7. Рекомендовані сорти ярого ячменю для Південного Степу України

 

1. ІЛОТ

Має високу позитивну реакцію на покращання агрофону.

Занесений до Державного реєстру сортів рослин України з 2009 р. Для степової зони України Різновид нутанс. Форма куща – напіврозлога. Стебло середньої висоти (81-90 см), міцне, товщиною 0,3 см. Листки світло-зелені, слабоопушені, лінійні. Колос 2-рядний, остистий, середньої довжини (8-10 см), середній за щільністю (на 4 см колосового стрижня припадає 10-12 члеників зерна), жовтий. Форма колоса пірамідальна. Остюки довгі (11 см), зазублені, жовтого кольору. Зернівка видовжено-еліптичне, жовтого кольору. Соломина слабковиповнена. Маса 1000 зерен 43-46 г. Вирівняність зерна 85%. Сорт середньоранній. Вегетаційний період 90-94 днів. Посухостійкий, особливо в період наливу зерна. Стійкий до вилягання та осипання. Гельмінтоспоріозом і борошнистою росою уражається слабо. За 9 бальною шкалою має 9 балів по стійкості до твердої та летючої сажки. Круп’яні властивості добрі [10].

У р о ж а й н і с т ь 4,5 т/га (в державному сортовипробуванні) [10].

 

2. СОВІРА

Добрі круп’яні властивості. Посухостікий, особливо в період наливу зерна. В Державному реєстрі сортів рослин України з 2010 р. Зони вирощування – Степ. Напрям використання універсальний Рослина висотою 95-100 см. Кущ напіврозлогий. Колос дворядний, остистий, середньої довжини (8-10 см), середній за щільністю (на 4 см колосового стрижня 10-12 члеників зерна). Форма колоса – пірамідальна. Ості довгі зазублені, жовтого кольору. Зерно видовжено-еліптичне, жовте, рівне. Маса 1000 зернин 45–48 г. Вирівняність зерна 82%. Сорт середньоранній. Вегетаційний період 92-95 днів. Стійкість до посухи 8 балів, до полягання 7-8 балів, до осипання 7-8 балів, до проростання зерна в колосі 7-8 балів, до хвороб 7-8 балів.                 Урожайність 3,63-3,90 т/га (за роки сортовипробування) [10].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ОЦІНКА ГРУНТОВО-КЛІМАТИЧНИХ УМОВ ВИРОЩУВАННЯ

 

2.1. Кліматичні умови

 

 Зона Південного Степу України відноситься до першого агро кліматичного району який характеризується теплим та помірним але посушливим кліматом [1].

таблиця 2.1

Основні кліматичні показники приведені по багаторічним даним метеостанції Запоріжжя:

Тривалість періоду (дні)					Сума позитивних температур вище 00	Середня температура повітря за липень	Абсолютний річний максимум температури повітря
Без морозний період	З температурами повітря вище
	00	50	100	150
1	2	3	4	5	6	7	8
170	250	210	170	125	3030	27	39

 

Продовження таблиці 2.1

Основні кліматичні показники приведені по багаторічним даним метеостанції Запоріжжя

Середня із абсолютних річних мінімумів температура повітря	Абсолютний мінімум температури повітря	Сума опадів (мм)		Середня із максимальних декадних висот снігового покрива за зиму(см)
		За рік з поправкою до показання опадоміра	За період з температурою повітря вище 100 (Без поправок)
9	10	11	12	13
-22	-32	502	250	15

 

Величина гідротермічного коефіцієнту для Південного Степу України являється 0.8. Такий ГТК говорить про те, що дана зона знаходиться на території з кліматом теплим і посушливим. По багаторічним спостереженням на території Південного Степу України спостерігались наступні середньомісячні та річні температури [1].

 

 

 Таблиця 2.2  

Середньомісячна та річна температура повітря ( С 0)

Місяці	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Середньомісячна температура
Темпера тура (0С)	-4,9	-4,2	1,0	9,0	16,4	20,1	29,8	28,7	17,0	9,3	2,8	-2,3	+ 10,2

 

Таблиця 2.3

Середня кількість опадів (мм) по даним  метеостанції Запоріжжя:

Місяці	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	За рік
Опади (мм)	41	37	35	41	42	59	43	45	33	34	44	48	502

 

Найбільша кількість опадів випадає в літні місяці, при цьому опади носять ливневий характер. Загальна кількість опадів була б достатньою для задоволення потреб рослин в період їх росту, якби вони випадали рівномірно протягом року [1].

Бувають роки, коли при невеликій кількості річних опадів засуха не наступала тому, що опади випадали вчасно. Але частіше всього буває зворотне явище. Найбільша кількість опадів випадає в жаркі літні місяці, коли велике випаровування. Мінімум опадів припадає на квітень і вересень. В травні, в період кущення, коли ярий ячмінь особливо потребують опадів, їх випадає мало. Ці обставини відображаються дуже негативно на розвитку ярого ячменю тому, що літні опади які випадають потім вже не в змозі виправити неприємні наслідки сухої весни [1].

В якості основних показників початку і кінця того чи іншого періоду року прийняті дати переходу середньої добової температури повітря через визначені проміжки часу [1].

Характерною особливістю весняного періоду являється інтенсивне наростання тепла. Під впливом цього весняні явища розвиваються швидко і весна буває короткою [1].

Початок весни зв’язаний з датою стійкого переходу середньодобової температури повітря через 00С. Це спостерігається в господарстві приблизно з березня, а в перших числах квітня вже середньодобова температура переходить через 50С. Це співпадає з середніми строками посіву ранніх ярових зернових культур, а також з початком вегетації озимих культур  [1].

В третій декаді квітня середньодобова температура повітря по всій області переходить через 100С. Після чого спостерігається звичайно інтенсивний ріст більшості с/г культур, а також швидко, протягом 16-20 днів спостерігається перехід до літнього періоду [1].

Літо жарке, посушливе. В літні місяці випадають опади проливного характеру. Максимум їх припадає на червень та липень. В травні і липні бувають 6-10 днів з опадами, а в серпні і в вересні 4-8 днів. Часто бувають довготривалі бездощові періоди [1].

 

Таблиця 2.4

Дати переходу середньодобової температури повітря через 50, 100, 150, 200, і тривалість періоду з температурою нижче і вище вказаних меж.

Перехід середньодобової температури	Вище межи					Нижче межи
	0	5	10	15	20	0	-5
Дата	13.ІІІ	1.IV	21.IV	7.V	21.VI	23.XI	9.I
Тривалість періоду (в днях)	255	216	173	134	63	110	37

 

Для осені є характерним збільшення хмарності і числа дощових днів, а також початок заморозків. Початок осені прийнято вважати, коли середньодобова температура повітря переходить через 100С (друга декада жовтня). Після чого починаються заморозки і відбувається різке пониження середньодобової температури до 50С і нижче, що супроводжується закінченням вегетаційного періоду [1].

В першій декаді грудня спостерігається перехід температури через 00С. З цим періодом зв’язано закінчення осіннього періоду і початок зимового.

Зима коротка, м’яка з частими сильними відлигами (100-120). В зв’язку з цим сніговий покрив протягом зими сходить декілька разів. Дуже холодна зима в середині січня (-300-330). Дата сходу снігового покриву – друга декада березня. Середня глибина промерзання грунту становить 36см. Частіше всього середньодобова температура повітря взимку буває  50 С [1].

На території землекористування господарства спостерігається вітрова ерозія. Інтенсивна вітрова ерозія проявляється , як правило, в березні та квітні, але може бути з лютого по травень [1].

Суттєвий вплив на кліматичні умови чинять вітри. Взимку переважають південні вітри, південно-східні та східні, які зумовлюють ясну, суху та морозну погоду. Влітку переважають північно-західні, північно-східні та північні вітри.

Сила вітру часто досягає 20 м/с. Тоді посіви на сотнях гектарах можуть погибнути від видування, заносів і механічних пошкоджень (засікань). Середня швидкість зимових вітрів 5-7 м /с, середня швидкість літніх 3-4м/с, а максимальна швидкість вітру досягає 40 м/с [1].

Суховії, зустрічаються дуже часто на території Південного Степу України, вони виникають в цьому районі кожного року.

Суховійними прийнято вважати дні з виявленим зв’язком двох елементів – дефіцита  вологи і швидкості вітру в 13 – ти годинний строк спостереження. В зв’язку з цим спостерігаються слабкі, середні, інтенсивні і дуже інтенсивні суховії [1].

Вплив суховіїв на посіви ярого ячменю в зоні Південного Степу України [1]:

1. Слабкі суховії викликають зниження тургору листків, тобто створюють порушення водного балансу у рослин, яке приводить до зупинки процесів асиміляції та росту рослин при запасах продуктивної вологи в орному шарі меншу 20 мм.
2. Середні суховії викликають значне зниження тургору листя, їх підсихання.
3. Інтенсивний суховій викликає сильне в’янення, швидке всихання рослин, якщо запаси продуктивної вологи в орному шарі приблизно 10мм, а в метровому шарі 30мм.
4. Дуже інтенсивні суховії при тих самих запасах вологи в грунті викликають дуже швидке відмирання вегетаційної маси і запал зерна протягом 1-2 днів.

В господарстві спостерігаються періодичні пилові бурі. Основною причиною їх утворення є турбулентна структура вітру, яка здійснює підйом з земної поверхні частинок піску та пилу. Більше всього пилові бурі спостерігаються з лютого по травень. При пилових бурях швидкість вітру 20-25 м/с, а при поривах до 35 м/с. Таким чином волога в грунті знижується до 15-20 % , що призводе до утворення м’ягкопластичного стану  грунту і свідчить про стиглість грунту для початку весняних польових робіт: боронування, зяби, посіву [1].