Теоретичне обґрунтування системи сучасних інтенсивних технологій та технології вирощування пшениці озимої в ТОВ "Коменсе"

Кабінет міністрів України

НУБіП України

 

 

 

Реферат на тему:

Теоретичне  обґрунтування системи сучасних інтенсивних технологій та технології вирощування пшениці озимої в  ТОВ "Коменсе"

 

 

 

 

                                         Виконала студентка

                                                                       Агробіологічного факультету

Напрям підготовки "Агрономія"

                                                         Магістр 1 шого року

                                                                Заочної форми навчання 

                                                  Стахнюк Наталія

Зміст

1. Поняття та види технологій
2. Місце розташування та виробничо-господарська характеристика господарства
1. Місце розташування, напрямок спеціалізації господарства
2. Земельні ресурси господарства та їх використання
3. Матеріально-технічні ресурси господарства
4. Трудові ресурси та їх використання
5. Інформаційні та правові ресурси
3. Сучасна технологія вирощування провідної культури господарства та технологічна карта вирощування

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

       У сучасному аграрному виробництві основним фактором підвищення врожайності сільськогосподарських культур є освоєння та впровадження сучасних інтенсивних технологій вирощування, які запровадженні в передових країнах світу та господарствах України.

     Важливим моментом для системи сучасних інтенсивних технологій, є вирішення економічних показників вирощування сільськогосподарської продукції, тобто можливість зниження собівартості виробленої продукції, виробничих затрат, матеріаломісткості технологій.

      Інтенсивна технологія характеризується найвищим рівнем внесення мінеральних добрив і пестицидів. Вони забезпечують найбільший рівень урожайності.

     Останніми роками в світі та Україні набувають поширення раціональні методи вирощування, такі як пряма сівба сільськогосподарських на стерні без будь-якого механічного обробітку грунту, за винятком формування мілких борозен для висівання н6асіння. Цей спосіб має ще назву нульового обробітку грунту.  Нульова технологія зводиться до трьох операцій: внесення гербіциду, висівання, збирання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Поняття та види технологій

      Технологія вирощування - це система агротехнічних прийомів і матеріально-технічних засобів, що спрямовані на виробництво рослинницької продукції, одержання прибутку та відновлення родючості ґрунту. Вона історично змінювалася разом із розвитком цивілізації, продуктивних сил, знань та науково-технічного прогресу.

         Вони історично змінювались разом із розвитком цивілізації, продуктивних сил, знань та науково-технічного процесу.

        Розробка технологічної схеми, вирощування культур передбачає визначення технологічних операцій вирощування, складу агрегату, строків проведення робіт.

        Характер технології визначається: характером соціально-економічних відносин у суспільстві; рівнем розвитку продуктивних сил; рівнем знань.

        Враховуючи багатоукладність економіки аграрного сектору, різний економічний, соціальний стан суб’єктів виробництва, демографічну ситуацію, виробництво рослинницької продукції проводиться за різними технологіями. Спільним для всіх технологій, є виробництво сукупної продукції, з метою вирішення соціальних і економічних потреб населення. Таким чином, технологія як засіб виробництва має забезпечити відповідні об’єми виробництва та одержання прибутку.

          Основою будь-якої технології є сорт, його агробіологічна характеристика, яка включає вимоги до умов вирощування, а також відомості про вплив культури на грунт в зв’язку з особливостями біології і агротехніки.

         За рівнем ресурсного забезпечення, використання засобів, шляхів виробництва, застосування ручної праці умовно можна розділити на примітивні або екстенсивні, індустріальні, інтенсивні та проміжні, або інтегровані, крім того значне поширення мають ресурсоощадні, біологічні й нульові технології.

          Інтенсивні технології – їх суть полягає у розміщенні посівів після кращих попередників у системі сівозмін; вирощуванні високоврожайних сортів інтенсивного типу з гарною якістю зерна; високому високому забезпеченні рослин елементами мінерального живлення, з урахуванням їх вмісту в грунті; доброму застосуванні азотних добрив у період вегетації; інтегрованій системі захисту рослин від шкідників, хвороб і бур'янів; накопиченню вологи; створенні сприятливих фізичних умов розвитку сільськогосподарських культур.

          Індустріальні технології передбачають: концентрацію енергетичних, матеріальних і фінансових вкладень на одиниці площі; застосування ефективних засобів виробництва – нові сорти, гібри, агрохімікати, машини і механізми; використання більш ефективних технологічних процесів та застосування передових методів організації праці.

       Екстеси технології пере                                                                                                                                                                          дбачають: максимальне обмеження енергетичних, матеріальних і ресурсних вкладень; відмову від застосування агрохімікатів; максимальне обмеження застосування механізмів; використання ручної праці, кінної тяги, екстенсивних сортів низьких репродукцій, а часто й знеособленого насіння, частково органічних добрив.

     Проміжні технології передбачають: обмеження енергетичних і ресурсних вкладень, порівняно з інтенсивними на 20-30%, максимальне використання адаптивного потенціалу агроекосистеми; поєднання застосування як новітніх, так біологічних методів, придатних для екстенсивних технологій, включаючи ручну працю.

    Ресурсоощадні технології передбачають зменшення на половину обсягів застосування агрохімікатів.

    Нанотехнології – сукупність методів та прийомів, які забезпечують можливість проводити контроль над створенням модифікованих об’єктів, що включають компоненти з розмірами менше ніж 100 нм.

 

 

 

 

2. Місце розташування та виробничо-господарська характеристика господарства

Мирогощанський аграрний коледж територіально знаходиться в Дубенському районі Рівненської області, розташований в Луцько-Рівненському грунтовому районі Лісостепової зони України.

До складу коледжу входять такі населені пункти: Мирогоща, Липа, Костянець, Мокре, Молодаво 1, Молодаво 2 та Молодаво 3.

Центральна садиба господарства знаходиться в с. Мирогоща. Відстань до районного центру м.Дубно становить 8км, а до обласного центру м. Рівне – 40км.

Територія коледжу знаходиться в зоні помірного клімату. Зима тут не дуже холодна з частими відлигами, літо – жарке і не дуже вологе, температура в основному 22-27°С.

Грунти Мирогощанського аграрного коледжу різні за своїм похолженям, мають не однакову родючість. Найбільшу територію займають такі типи грунтів: крупно підзолистий, сіро-підзолистий, сірі різних типів. Материнською породою цих ґрунтів є – лес. Це найбільш цінна ґрунтоутворююча порода в сільськогосподарському відношенні. Вона містить у своєму складі до 15-20% карбонатів кальцію, що обумовлює закріплення гумусу в ґрунті. Капілярність цих порід забезпечує підняття вологи до кореневої системи.

      Напрямок господарства зерново – буряківничий з розвинутим тваринництвом.

 

 

 

 

 

 

 

2. Земельні ресурси господарства та їх використання

        Структура посівних площ, співвідношення земельних угідь та система сівозміни служать підставою для визначення назв системи землеробства та оцінки існуючої в господарстві чергування культур в сівозміні.

        Основою будь-якої сівозміни є раціональна структура посівних площ, при встановленні якої виходять з конкретних економічних, господарсько – організаційних і природних умов господарства.

Експлікація земель навчально-дослідного господарства Мирогощанського аграрного коледжу

Види угідь	2009		2010		2011
	га	%	Га	%	Га	%
Всього землі	3608	100	3608	100	3608	100
В т. ч. с/г угіддя	3447	95.5	3447	95.5	3447	95.5
З них: рілля	3167	87.8	3167	87.8	3167	87.8
пасовища	230	6.4	230	6.4	230	6.4
сіножаті	16	0.4	16	0.4	16	0.4
Ліси	71.8	2.0	71.8	2.0	71.8	2.0
Багаторічні насадження	53.8	0.9	53.8	0.9	53.8	0.9
Ставки	89.7	2.5	89.7	2.5	89.7	2.5

 

Аналізуючи дані таблиці можна зробити висновок, що кількість землі Мирогощанського аграрного коледжу за останні три роки не змінювалась. Найбільша площа відведена під сільськогосподарські угіддя – 3447га, з них зокрема рілля -   3167га, пасовища – 230га,  ставки – 89.7га, ліси – 71.8га, багаторічні насадження – 53.8га і найменшу  площу займають сіножаті – 16га.

 

 

Структура посівних площ

Культура	2009		2010		2011
	Га	%	га	%	Га	%
Зернові, всього	1759	55.6	1573	49.8	1660	52.4
В т. ч. озимі	1030	32.5	820	25.9	775	29.5
З них:пшениця озима	730	29.1	680	21.6	660	20.2
жито озиме	300	9.4	147	7.4	115	3.3
Ярі зернові	729	23.0	753	23.8	885	27.9
В т. ч. ячмінь	490	15.5	504	16.0	550	17.4
овес	64	2.0	125	3.9	135	4.3

Кукурудза на зерно		175		5.5	124	39	200	6.3
Технічні культури		500		15.7	740	23.4	710	22.4
Цукровий буряк		500		15.7	540	17.1	525	16.6
Озимий ріпак		-		-	200	6.3	185	5.8
Кормові культури			908	28.7	847	26.8	797	25.1
Кукурудза на силос		320		10.1	347	11.0	290	9.1
Однорічні трави		60		1.9	30	0.9	50	0.9
Багаторічні трави		528		16.7	470	14.8	477	15.1
На сіно		250		7.9	160	5.0	255	4.9
На зелену масу		278		8.8	310	9.8	322	10.2
Всього посівів		3167		100	3167	100	3167	100