Шпаргалка по "Психологии"

 

За характером дій дослідника розрізняють:

а) Констатуючий      б) Формуючий

Констатуючий експеримент передбачає виявлення психологічних особливостей чи рівнів  розвитку відповідних якостей, а також констатацію відносин, причин і наслідків що вже існують.  

Формуючий експеримент припускає активний, цілеспрямований вплив дослідника на досліджуваного, для того, щоб сприяти формуванню певних властивостей чи якостей.

Складовими формуючого експерименту є констатуючий експеримент, психолого-педагогічний вплив, а також психодіагностична процедура, яка проводиться з метою виміру властивостей, що формується в різний час у досліджуваних.

В залежності від ступеня  розробленості  проблеми розрізняють:

1. Пошукові експерименти спрямовані на отримання принципово нових результатів у малодослідженій сфері психічної реальності.
2. Експерименти, що уточнюють ( передбачають визначення меж у яких діє закономірність через варіювання умов, методик, об’єктів дослідження.
3. Критичні експерименти, які забезпечують можливість переходу до конкуруючих пояснень, виявлених у дослідженні фактів і відповідно до відхилення основної експериментальної гіпотези.
4. Експерименти, що відтворюють  передбачають відтворення попередніх експериментів з метою визначення достовірності, надійності й об’єктивності отриманих результатів.
5. Демонстраційні експерименти, вони є демонстраційними дослідами оскільки проводяться з метою демонстрування певних закономірностей психічної реальності, що є принципово відтворюваними в аналогічних умовах.

Експеримент поділяють за кількістю  досліджуваних на:

1. Індивідуальні
2. Групові

13. Опитування як метод психології.

Допоміжні методи – методи опитування до яких належить інтерв’ювання, різновидом якого є бесіда й анкетування. Залежно від умов проведення дана процедура може бути одиничною чи багаторазовою, індивідуальною чи груповою.

Інтерв’ю*

За формою спілкування  інтерв’ю поділяють на вільні стандартизовані і напівстандартизовані . вільне інтерв’ю являє собою бесіду в якій дослідник має можливість самостійно змінювати спрямованість порядок і структуру питань, домагаючись необхідної ефективності процедури.

Стандартизоване інтерв’ю передбачає проведення опитування за чітко розробленою схемою, однаковою для всіх кореспондентів.

Напівстандартизоване  інтерв’ю засноване на використанні двох видів запитань (основні питання, заплановані заздалегідь і спонтанні).

Види запитань: 

1. Процедурні (функціональні)  спрямовані на оптимізацію ходу опитування.
2. Тематичні (інформаційні) за відповідями на які далі отримують  ті чи інші психологічні висновки.

Анкетування** передбачає проведення письмово опитування за допомогою анкети.  Анкета являє собою певну сукупність запитань, які рекомендується розташовувати і такому порядку:

1. Спочатку мають бути запитання нейтральні, націлені на одержання якоїсь фактичної інформації про певні події в житті респондента.
2. Потім складніші, спрямовані на з’ясування настановлень, думок, оцінок індивіда, після цього ідуть запитання метою яких є поглиблення та уточнення інформації, що отримана в попередніх відповідях.
3. Заключну частину становлять запитання, що  стосуються об’єктивного положення і статусу особистості опитуваного.

     Форми питань:

1. Прямі ( лобові) питання
2. Непрямі
3. Відкриті
4. Закриті

Запитання називається Відкритим, якщо відповідь на нього дається самим респондентом. Якщо ж у формулюванні варіантів можливих відповідей і опитуваний повинен зупинити свій вибір на якійсь одній чи декількох з них, то запитання називається Закритим. 

Тестування*** як метод психології передбачає визначення наявностей, особливостей і рівня розвитку певних психічних властивостей досліджуваного на основі виконання ним певних завдань. Тестування проводиться за допомогою тестів, опитувальників і проективних методик. Стандартизованість означає по-перше подання у певних чітко визначених формах інструкцій, процедури проведення, способів реєстрації матеріалів, по-друге співставлення первинних даних, що були отримані за певною методикою зі спеціально розробленою шкалою оцінок, яка є або результатом обробки даних дослідження великої і репрезентативної вибірки (статистичні норми), або описом вимог суспільства до рівня розвитку даної властивості (соціально-психологічні норми). 

        Тести за змістом:

1. Тести інтелекту
2. Тести здібностей
3. Тести досягнень

       Тести за часом виконання:

1. Тести швидкості (темп розв’язання завдань)
2. Тести результативності

     Розрізняють  тести індивідуальні і групові, усні і письмові, бланкові, предметні, апаратурні і                                                  комп’ютерні.

Опитувальники**** являюсь собою стандартизовані самозвіти і визначення рис розвитку особистості, мотивів, інтересів, ціннісних орієнтацій тощо.

Форми опитувальників:

5. Спрямованістю на вивчення особистісних якостей, а не думок і фактів біографії, при чому в основу запитань покладено певну теоретичну концепцію автора.
6. Наявністю певних норм стандартизації процедури застосування і інтерпретації.
7. Контролем за достовірністю відповідей за шкалами правдивості.
8. Перевіркою достовірності змісту. 

14. Інтерв'ю як метод психології.

в питанні №13

15. Тестування як метод психології.

в питанні №13

16. Аналіз продуктів діяльності  як метод психології.

Метод вивчення продуктів діяльності ****** має на меті, вивчення психологічних особливостей людей, які з певних причин не можуть підлягати спостереженню чи експериментуванню. Цей метод психологічного дослідження, в якому дослідник аналізує щоденникові записи, архівні матеріали, виробничі документи, продукти трудової або навчальної діяльності тощо Актуальне поведінка випробуваного при цьому не спостерігається і не вимірюється.

17. Контент аналіз як метод  психології.

Метод контент аналізу ******* передбачає формалізацію процесів осмислення матеріалу і міститься у повідомленнях, де виділяється система опорних понять, відшукання їх індикаторів – слів, словосполучень, суджень, статистичну обробку даних. До числа переваг відносять можливість точної інформації, реєстрації зовні нерозрізнених показників в об’ємних масивах  емпіричних даних, здатність до виявлення прикованих тенденцій і закономірностей, допустимість здійснення відстроченого за часом аналізу подій і ситуацій,відносну об’єктивність процедур і надійність результатів, відсутність проявів ефекту впливу дослідника на поведінку досліджуваних.

 Різновиди методу контент аналізу :

1. Як основний метод дослідження
2. Як складова частина, використовуваного комплексу дослідницьких методів.
3. У вигляді допоміжної процедури обробки даних, отриманих іншими емпіричними способами.

18. Психіка як об'єкт загальної психології.

Психіка - форма активного відображення суб'єктом об'єктивної реальності, що виникає в процесі взаємодії високоорганізованих живих істот із зовнішнім світом і здійснює в їх поведінці (діяльності) регулятивну функцію. Психіка - суб'єктивне відображення об'єктивної реальності.

Теорія функціональних систем організму* психічні явища вплетені у згадані механізми. Сприймання, пам'ять - є компонентами аферентного синтезу. Мислення, воля - стосуються прийняття рішення. Увага – акцептора результатів дій.

 

       Теорія Павлова** - вчення про вищу нервову діяльність. Теорія функціональних систем відносить ці зв’язки до цілісної організації поведінки. Вона також уточнює вчення про домінанту О. О. Томського***, за якою нервова система діє за принципом домінанти. Збудження певних нервових структур, що виникають під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників і визначають спрямованість поведінки у певний момент часу. Загалом теорія є внеском у розуміння психіки підґрунтя якого закладене вчення М. Сєченова.

 Теорія Сєченова**** характерна реальним взаємовідношеннями і пояснюється фізіологічне і               психічне живої істоти, що є планками однієї і тієї самої рефлекторної діяльності живої істоти, яка здійснюється фізіологічними механізми і регулюється психікою.

19. Розвиток психіки у філогенезі.

Жива матерія має біологічну форму відображення (подразливість), тобто здатність змінювати фізіологічний  стан під впливом біологічно значущих впливів, пов’язаних із життєдіяльністю  організмів.

Відображення на психічному рівні за гіпотезою О. Ленотєва характеризується появою у живих організмах чутливості – властивості реагувати на впливи, що самі по собі безпосередньо не впливають на життєдіяльність організму, а тільки сигналізують про наявність біологічно значущих впливів, тим самим забезпечують найкращу адаптацію живого організму до навколишнього світу. 

Чутливість можна вважати об’єктивною ознакою виникнення психіки під якою розуміють властивість живої істоти відображати об’єктивну реальність і на основі суб’єктивного психічного образу, що при цьому утворюється, регулювати поведінку і діяльність.

Стадії розвитку психіки:

1. Стадія елементарної чутливості. Живий організм реагує тільки на окремі властивості предметів зовнішнього світу.
2. На стадії предметного сприйняття. Активність живої істоти визначається впливом не окремих властивостей, а предметом в цілому, тобто зовнішній світ відбивається у вигляді цілісних образів.
3. Стадія інтелекту. Її особливістю є відображення не тільки предметів та явищ дійсності, а й їх суттєвих властивостей та зв’язків між ними.

20. Функції психіки.

Основними функціями  психіки є відображення і регулювання. Ці функції взаємозалежні і взаємообумовлені: відображення регулюється, а регулювання засноване на інформації, отриманої в процесі відображення. 
Ломов Б. Ф.: "Єдність психіки як системи виражається в загальній її функції: будучи суб'єктивним відображенням об'єктивної дійсності, вона виконує функцію регуляції поведінки".

 Тісний  взаємозв'язок зазначених функцій  забезпечує цілісність психіки  в нормі, єдність усіх психічних  проявів, інтеграцію всієї внутрішньої  психічної життя. Ці ж функції  забезпечують і безперервна взаємодія,  взаємозв'язок, інтеграцію людини  з навколишнім середовищем. Людина - активна система, і в навколишньому  його світі також багато активних  об'єктів. Тому слід розрізняти  активне і реактивне відображення, активне і реактивне регулювання.

21. Умови розвитку психіки.

Виділяють уроджені і набуті, у процесі життя, форми поведінки тварин. Уроджені форми поведінки – це інстинкти засновані на безумовних рефлексах, слабко залежать від короткострокових змін у середовищі проживання тварин. Включення інстинкту викликає розгортання серії послідовних дій за генетично-заданою програмою. Набутими у процесі життя є навички, інтелектуальна поведінка тварин, засновані на умовних рефлексах.

Навички виробляються внаслідок удосконалення психічної реальності (діяльності) відповідно до конкретних умов проживання у результаті прав.

Інтелектуальна поведінка  тварин. Заснована на відображенні складник зв’язків між окремим предметами. Її особливістю є здатність вирішувати задачі, попередні підготовчі дії. При цьому часто зовнішні предмети використовуються як знаряддя для того щоб вирішити задачу.

Біологічні передумови розвитку тварин. Розвиток психіки тварин обумовлюється суто біологічними законами, це створює психіку тварин відмінної від людської свідомості.

Новий етап розвитку психіки  є виникнення людської свідомості, що характеризується виділенням об’єктивних стійких властивостей предметів і явищ  дійсності і здійснення на цій основі – перетворення в реальність.

22. Порівняльний аналіз психіки  тварин і свідомості людини.

Відмінності між психікою тварин і  людини:

1. Свідома діяльність людини виходить за межі біологічних, інстинктивних ставлень до природи, найчастіше порушуючи їх.
2. Свідома діяльність людини визначається не тільки безпосередніми наочними враженнями про навколишню дійсність.
3. Більшість знань, умінь, прийомів поводження людини не стільки є результатом індивідуального досвіду, скільки формується через засвоєння загальнолюдського досвіду навчання, за допомого вищої форми спілкування – мови.

Основна умова виникнення  свідомості людини – трудова діяльність.

23. Виникнення  і розвиток свідомості.

Основні характеристики свідомості особистості:

• Відображення навколишнього світу за допомогою пізнавальних процесів.
• Розрізнення суб’єкта і об’єкта, яке відбувається у процесі формування самосвідомості людини
• Забезпечення ціле утворюючої діяльності людини. (Завдяки випереджальному відображенню  людина розкриває причинно-наслідкові зв’язки, передбачає майбутнє ставить перед собою мету, враховує мотиви і приймає вольові рішення, вносить необхідні корективи, переборює труднощі. Провадячи ту чи іншу діяльність вона активно впливає на навколишній світ)
• Наявність емоційно-ціннісних ставлень до всього, що відбувається навколо, до інших людей, та до самої себе. Ця характеристика свідомості проявляється в таких моральних почуттях: почуття обов’язку, патріотизм, інтернаціоналізм.