Психологічні бар’єри міжособистісного спілкування у підлітковому віці
Курсовая работа, 22 Апреля 2012, автор: пользователь скрыл имя
Краткое описание
Мета роботи – проаналізувати психологічні бар’єри міжособистісного спілкування у підлітковому віці.
Завдання роботи:
розкрити зміст поняття спілкування та бар’єри спілкування;
описати типи бар’єрів спілкування та психологічні прийоми подолання бар’єрів спілкування;
ознайомити з міжособистісним спілкування підлітків;
провести психодіагностичне дослідження труднощів у встановленні контактів за методикою В.В. Бойка;
зробити висновки за даною темою.
Содержание
ВСТУП
РОЗДІЛ 1
1.1. Спілкування як процес взаємодії між людьми
2.1. Природа бар’єрів спілкування і їх зв’язок з видами спілкування
2.2. Типи бар’єрів спілкування
2.3. Психологічні способи подолання бар’єрів спілкування
3.1.Підліток як суб’єкт спілкування:
а) Спілкування та поведінка підлітка
б) Спілкування з однолітками
в) Емоційні відносини підлітка з однолітками
г) Дружба та кохання
д) Відносини з дорослими.
РОЗДІЛ 2
ПСИХОДІАГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТРУДНОЩІВ У ВСТАНОВЛЕННІ КОНТАКТІВ ЗА МЕТОДИКОЮ В.В. БОЙКА.
4.1 Організація та умови дослідження
4.2 Аналіз отриманих даних
4.3. Висновок проведеного дослідження
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вложенные файлы: 1 файл
курсовая.docx
— 75.33 Кб (Скачать файл)- У діловому спілкуванні я прагну приховати свої симпатії до партнерів.
- Усі мої неприємні переживання зазвичай написані на моєму обличчі.
- Якщо я захоплююся розмовою, то міміка обличчя стає надто виразною, експресивною.
- Мабуть, я дещо емоційно скутий, затиснутий.
- Я часто знаходжуся в стані нервової напруги.
- Зазвичай я відчуваю дискомфорт, коли треба потиснути руку партнеру по спілкуванню.
- Іноді близькі люди звертають мою увагу на моє обличчя (напруженість м’язів, скривлення посмішки тощо).
- Розмовляючи, я надмірно жестикулюю.
- За нової ситуації мені важко бути природнім, спонтанним.
- Моє обличчя часто виражає сум або стурбованість, хоча на душі спокійно.
- Мені важко дивитися в очі малознайомій людині.
- Якщо я хочу, то завжди приховую свою неприязнь до поганої людини.
- Мені часто буває весело без жодної причини.
- мені легко за бажанням виражати різні емоції на обличчі: сум, радість, хвилювання, відчай тощо.
- Мені говорили, що мій погляд важко витримати.
- Мені щось заважає виражати теплоту, симпатію людині, навіть коли я справді відчуваю це до неї.
Обробка результатів. Підбиваються підсумки самооцінювання підлітків («перешкоди» у встановленні контактів) за «ключем»
- невміння керувати емоціями, дозувати їх +1, -6, +11, +16, -21;
- неадекватний прояв емоцій -2, +7, +12, +17, +22;
- негнучкість, нерозвинутість, невиразність емоцій +3, +8, +13, +18, -23;
- домінування негативних емоцій +4, +9, +14, +19, +24;
- небажання зближуватися з людьми на емоційній основі +5, +10, +15, +20, +25.
Підраховується сума балів за типом перешкод. Вона може бути в межах від 0 до 25. Чим більше балів, тим більша емоційна проблема окремої особистості в повсякденному спілкуванні.
Оцінка результатів: 0 – 2 бали – нещирість та небажання подивитися на себе збоку; 3 – 5 балів – емоції не заважають спілкуватися з партнерами; 6 – 8 балів – незначні емоційні проблеми в повсякденному спілкуванні; 9 – 12 балів – повсякденні емоції деякою мірою ускладнюють взаємодію з партнерами; 13 та більше балів – емоції заважають встановлювати контакт з людьми (слід звернути увагу на конкретний тип перешкод у спілкуванні – це шкали, де набрано більше трьох балів).
Аналіз отриманих даних дає змогу не лише сформувати корекційні групи, але й здійснити відповідний підбір вправ, використання яких допоможе знизити в учнів рівень конкретних перешкод у спілкуванні з оточуючими, пізнати себе та інших, засвоїти нові комунікативні навички.
Дане дослідження проводилося в двох групах. Група № 1 – це учні, які вступили до училища після закінчення 11 класу, а група № 2 – після 9 класу. В опитуванні взяли участь 22 учні шістнадцятирічного віку (14 дівчат та 8 хлопців) і 21 учень вісімнадцятирічного віку (16 дівчат та 5 хлопців).
4.2. Аналіз отриманих даних
Аналіз результатів
Серед учнів шістнадцятирічного віку в двох хлопців (9,1 % від загальної кількості опитаних підлітків даного віку та 25 % від кількості хлопців) результати показали, що їм емоції не заважають спілкуватися з оточуючими. В трьох учнів (13,6 %) аналіз результатів виявив незначні емоційні проблеми у повсякденному спілкуванні: дві дівчини (14,3 % від кількості дівчат шістнадцятирічного віку) та один хлопець (12,5% від кількості хлопців шістнадцятирічного віку). В одинадцяти учнів (50 %) результати показали, що їм повсякденні емоції деякою мірою ускладнюють взаємодію з оточуючими: вісім дівчат (57,2 %) та три хлопці (37,5 %). А шістьом учням (27,3 %) емоції заважають встановлювати контакти з людьми: чотири дівчини (28,5 %) та два хлопці (25 %).
Серед учнів вісімнадцятирічного віку в двох (9,5 % від загальної кількості опитаних даного віку) результати показали, що їм емоції не заважають спілкуватися з оточуючими: одна дівчина (6,3 % від кількості дівчат даного віку) та 1 хлопець (20 % від кількості хлопців даного віку). В чотирьох учнів (19,1 %) аналіз результатів виявив незначні емоційні проблеми у повсякденному спілкуванні: дві дівчини (12,5 %) та два хлопці (40 %). У одинадцяти учнів (52,3 %) результати показали, що їм повсякденні емоції деякою мірою ускладнюють взаємодію з оточуючими: дев’ять дівчат (56,2 %) та два хлопці (40 %). Чотирьом учням (всі дівчата – 19,1 % від загальної кількості та 25 % від кількості дівчат даного віку) емоції заважають встановлювати контакти з людьми (діаграма 1).
4.3. Висновок проведеного дослідження
Отже, як бачимо, загальні результати в учнів різного віку майже не відрізняються. Але більшій кількості підлітків шістнадцятирічного віку (27,3 % у порівнянні з 19,1 %) емоції заважають встановлювати контакти з людьми, тобто можна припустити, що у них виникає більше труднощів у повсякденному спілкуванні. Якщо говорити про різницю між статями, то, згідно з результатами, у дівчат виникає більше проблем у спілкуванні в порівнянні з хлопцями.
Якщо аналізувати конкретний тип перешкод, то невміння керувати емоціями, дозувати їх стає бар’єром для двох учнів шістнадцятирічного віку (9 % одна дівчина і один хлопець) та п’яти вісімнадцятирічних учнів (23,8 % усі дівчата); неадекватний прояв емоцій – для чотирьох шістнадцятирічних учнів (18,2 % три хлопці і одна дівчина) та однієї вісімнадцятирічної учениці (4,8 %); негнучкість, нерозвинутість, невиразність емоцій – для двох учнів-дівчат шістнадцятирічного віку (9%) та чотирьох вісімнадцятирічних учнів-дівчат (19 %); домінування негативних емоцій – для двох учнів шістнадцятирічного віку (9 % одна дівчина і один хлопець) та двох вісімнадцятирічних учнів-дівчат (9,5%); небажання зближатися з людьми на емоційній основі – для п’яти шістнадцятирічних учнів (22,7 % три дівчини та два хлопці). За даною шкалою жоден із вісімнадцятирічних учнів не набрав більше трьох балів.
ВИСНОВКИ