Вплив розвиваючих ігор на розвиток пізнавальних здібностей дітей молодшого шкільного віку

Гра«РОЗВИВАЄМООКОМІР». 
Грають дві команди.Ведучий пропонує одному з членів кожної команди відзначити на дошці зростання свого товариша від підлоги, а потім і розмах рук. Після цього ведучий, провівши з допомогою помічників вимір, зазначає дійсні розміри зростання і розмаху рук школярів.При майже повному збігу результатів команді дається 5 балів. Якщо відзначається значне від-клонение в розмірах, зазначених учасником гри і щирих, очок команда не отримує. 
Цю гру можна провести 2-3 рази. 
Гра «ВИЗНАЧ ДОВЖИНУ ВІДРІЗКА». 
Грають дві команди.Кожна команда креслить для іншого на дошці 3 відрізки будь-якої довжини. Отримавши таким чином завдання, кожна команда повинна дати відповідь, відрізки якої довжини зображені на дошці. 
Ведучий визначає правильність відповідей за допомогою лінійки. За кожну правильну відповідь команда отримує 5 балів (максимальна кількість балів - 15). За невелике відхилення від істинного результату команда отримує 2 бали.

 
Гра«ЩО ЦЕ ЗА КАРТИНА?»

Для участі в грі діти поділяються на дві команди. 
Для проведення цієї гри потрібно репродукція будь-якої картини, показує її ведучий не цілком, а спочатку тільки який-небудь фрагмент. 
Учасники гри по одному з фрагментів повинні дізнатися, що це за. картина. 
Вчитель з вікон класу, а батько з вікна квартири вибирає окреме дерево (відстань вибирати від 50 до 150 метрів) і попередньо вимірює відстань до нього в метрах. 
Дітей треба попросити визначити на око відстань до дерева. Вчителю слід оцінити кращі результати.

Гра«кольори». 
Учасники гри розташовуються в колі. Ведучий пропонує всім учням по черзі назвати п'ять предметів одного кольору (червоного, зеленого, синього, жовтого, чорного, сірого і т. д.). Той з учасників гри, хто за 1 хвилину не зможе пригадати п'ять предметів названого кольору, вибуває з гри. Повторювати вже названі предмети не дозволяється.

 
Гра«ФОРМАПРЕДМЕТІВ». 
Учасники гри розташовуються в колі. Ведучий пропонує всім учням по черзі назвати 5 предметів однакової форми (круглі, прямокутні, квадратні, овальні тощо). Той з учасників гри, хто за 1 хвилину не зможе пригадати 5 предметів, що володіють названим ознакою, вибуває з гри. Повторювати вже названі предмети не дозволяється.

 

Висновки до І розділу

  На основі аналізу психолого-педагогічної літератури можна переконатися, що саме гра є необхідним і найбільш дієвим методом навчання дітей, зокрема формування у них пізнавальних інтересів. Адже проблема пізнавального процесу- одна з найбільш важких у педагогіці. Одним з важливих напрямків у рішенні цієї задачі виступає створення в початкових класах умов, що забезпечують повноцінний розумовий розвиток дітей, пов'язаний з формуванням стійких пізнавальних процесів, умінь і навичок розумової діяльності, якостей розуму, творчої ініціативи і самостійності у пошуках способів вирішення завдань.

Отже у виховно-освітньому процесі в першу чергу лежать витоки справжнього пізнавального інтересу. Найчастіше пізнавальний інтерес є домінуючим і при всіх обставинах має велику особисту значущість для дитини. А раз так, то дорослому дуже важливо не тільки розпізнати, але й керувати ним.

РОЗДІЛ ІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ РОЗВИВАЛЬНИХ  ІГОР НА ПІЗНАВАЛЬНІ ЗДІБНОСТІ  МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

2.1 Констатуючий експеримент

 Експеримент проводився  в Горлівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів    № 42, з  учнями 1 класу.

Мета:

1.Виявити рівень знань дітей; 
2. Підібрати   розвиваючі ігри, спрямовані на розвиток пізнавальних здібностей молодших школярів. 
3. Провести їх зі школярами. 
4. Оцінити результати виконаної роботи. 

Планування практичної роботи:

На підготовчому етапі:

- визначити рівень розвитку мислення та уваги у учнів 1"Б" класу, у відповідності з цим підібрати ряд розвиваючих ігор.

Основний етап:

- проведення розвиваючих ігор з дітьми.

Заключний етап:

- проведення повторної діагностики, спрямованої на оцінку рівня розвитку пізнавальних здібностей молодших школярів;

- оцінити результати виконаної роботи і зробити відповідні висновки.

 

            

Складені діагностичні тести

Мета: Виявити рівень знань дітей молодшого шкільного віку.

Для виявлення рівня знань діти виконали таке завдання:

Дитині пропонується наступні набори слів:

 
1. Велосипед, кнопка, книжка, плащ, пір'я, друг, рухатися, об'єднувати, бити, ворог. 
2. Літак, цвях, газета, парасолька, хутро, герой, гойдатися, з'єднувати, кусати, гострий. 
3. Автомобіль, шуруп, журнал, чоботи, афіша, мотоцикл, бігти, зв'язувати, щипати, колючий. 
4. Автобус, скріпка, лист, капелюх, пух, ябеда, крутитися, складати, штовхати, збирати. 
     Перед початком діагностики дитині пропонується наступна інструкція: “Перед тобою декілька різних наборів слів. Уяви собі, що ти зустрівся з людиною, яка не знає значення жодного з цих слів. Ти повинен постаратися пояснити цій людині, що означає кожне слово, наприклад слово «велосипед». Як би ти пояснив це?” 
Далі дитині пропонується дати визначення послідовності слів, вибраний навмання з п'яти запропонованих наборів, приміром, такий: автомобіль, цвях, газета, парасолька, герой, щипати, крутитися. За кожне правильно дане визначення слова дитина отримує по 1 балу. На те, щоб дати визначення кожного слова, відводиться по 30 сек.

 

 

 

 

 

 

Таблиця №1

Звідна таблиця відповідей дітей згідно оціночному критерію по виявленню рівня розвитку часових понять

№	Прізвище, ім’я	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	рівень
1	Бобров Роман	0	0	1	0	0	1	1	0	0	0	Н
2	Бойко Максим	0	0	0	0	0	1	1	1	0	0	Н
3	Борзенкова Айгюль	0	0	0	1	1	1	0	0	1	1	С
4	Бурика Максим	1	1	0	1	0	0	1	1	1	0	С
5	Власенко Татьяна	0	0	0	0	0	1	1	0	0	0	Н
6	Галицкий Егор	1	1	1	1	1	1	1	0	1	1	В
7	Дзябура Виталий	0	1	0	1	1	0	0	1	0	1	С
8	Иванческул Ярослава	0	0	0	1	0	1	0	1	0	0	Н
9	Ивашов  Илия	1	1	1	1	0	1	1	1	1	1	В
10	Кайбханова Анастасия	0	1	0	1	1	0	1	0	0	1	С
11	Колядюк Михаил	1	0	0	0	0	1	1	1	0	0	Н
12	Крутько Владимир	0	0	0	1	0	0	1	1	0	0	Н
13	Лелюх Анна	1	0	1	1	0	0	0	1	1	1	С
14	Никуленков Александр	1	1	1	1	0	0	1	0	0	0	С
15	Рыжкова Елизавета	0	0	0	1	1	0	0	0	1	1	Н
16	Сербулов Руслан	1	1	1	0	1	1	1	1	1	1	В
17	Творогов Владислав	0	0	0	1	1	1	1	0	0	0	Н
18	Шайхиев Николай	1	1	1	0	1	0	0	1	1	0	С
19	Шаповалова Александра	1	0	1	1	1	1	1	1	1	1	В
20	Шаяхматов Руслан	0	0	0	1	1	0	0	1	0	1	Н

 

 

Умовні позначення:

           Оцінкою результатів служить сума виставлених балів за кожне з десяти слів набору. Максимальна кількість балів, яку може отримати дитина за виконання цього завдання, дорівнює 10, мінімальне - 0.

В     - високий рівень (червоний)

Д     - достатній рівень (синій)

Н    - низький рівень (зелений)

По результатам таблиці складаю діаграму:

 

Високий рівень –  дітей

     20дітей – 100%

      4 дітей – х%

         х = 20%

 

Середній рівень –  дитини

      20дітей – 100%

       7дитини – х%

          х= 35%

 

 

Низький рівень –  дитина

      20дітей – 100%

       9 дітей – х%

           х = 45 %

 

 

Відсоткові показники констатуючого експерименту   №2

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином , в результаті даного дослідження, яке проводилося з учнями 1 “Б” класу, було виявлено, що 4 учні показали високий рівень розвитку словесно-логічного мислення, що становить  20 %,7 учнів - середній рівень розвитку, а це - 35 %;9 учнів - низький рівень розвитку, це - 45%

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Формуючий експеримент

 

 МЕТА: Розширити та уточнити знання дітей, використовування різних методів в поєднанні з наочністю.Вчити міркувати, самостійно аналізувати і робити висновки.

 

Для проведення формуючого експерименту було використано ігри:

1. Ігри на комбінування - танграм, ігри з сірниками, логічні завдання, шашки, шахи, головоломки та інші - передбачають уміння створювати нові комбінації з наявних елементів, деталей, предметів;
2. Ігри на планування - лабіринти, магічні квадрати, головоломки, спрямовані на формування уміння планувати послідовність дій для досягнення якої - небудь мети. Здатність планування проявляється в тому, що учні можуть визначити, які дії виконуються раніше, а які пізніше;

3. Ігри на формування вміння аналізувати - знайди пару, знайди зайве, загадки, продовж ряд, цікаві таблиці - передбачають вміння об'єднувати окремі предмети в групу з загальною назвою, виділяти загальні ознаки предметів, вміння описувати предмет за принципом "з чого складається, що робить".                    

                                   

 

 

 

 

 

 

 

3. Контрольний експеримент

МЕТА: Виявити зміни в об’ємі знань дітей після проведеної роботи.

Діагностичні тести використала ті, що і в

констатуючому експерименті

 

Таблиця № 3 перевірки знань дітей молодшого шкільного віку.

№	Прізвище, ім’я	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	рівень
1	Бобров Роман	0	0	1	1	0	1	1	0	1	0	С
2	Бойко Максим	0	0	1	0	0	1	1	1	0	0	Н
3	Борзенкова Айгюль	0	1	0	1	1	1	0	1	1	1	С
4	Бурика Максим	1	1	1	1	0	1	1	1	1	1	В
5	Власенко Татьяна	1	1	0	0	0	1	1	0	0	0	Н
6	Галицкий Егор	1	1	1	1	1	1	1	0	1	1	В
7	Дзябура Виталий	0	1	1	1	0	0	0	1	0	1	С
8	Иванческул Ярослава	0	1	1	1	0	1	0	1	0	0	С
9	Ивашов  Илия	1	1	1	1	0	1	1	1	1	1	В
10	Кайбханова Анастасия	1	1	1	1	1	0	1	1	0	1	С
11	Колядюк Михаил	1	1	1	1	0	1	1	1	1	1	В
12	Крутько Владимир	0	1	1	1	0	0	1	1	0	0	С
13	Лелюх Анна	1	0	1	1	0	0	1	1	1	1	С
14	Никуленков Александр	1	1	1	1	0	1	1	1	1	1	В
15	Рыжкова Елизавета	0	1	0	1	1	1	0	0	1	1	С
16	Сербулов Руслан	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	В
17	Творогов Владислав	0	1	1	1	1	1	1	0	0	0	С
18	Шайхиев Николай	1	0	1	0	1	1	1	1	1	1	В
19	Шаповалова Александра	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	В
20	Шаяхматов Руслан	0	1	0	1	1	0	0	1	0	1	С