Художнє оформлення дошкільного закладу як засіб естетичного виховання дітей

Розвиток самостійної художньої  діяльності стимулюють такі чинники:

— процес навчання на заняттях, його розвивальний характер, формування способів самостійних дій;

— художні враження дітей, що спонукають до подальшого втілення їх у діяльності;

— педагогічне доцільне естетичне  предметне середовище;

— заохочувальний вплив батьків, які  стимулюють творчі пошуки і спроби дітей;

— опосередкований вплив педагога, який ініціює самостійний пошук  дітей.

Для розвитку самостійної художньої  діяльності в групі створюють  спеціальні зони (центри) з необхідним обладнанням, матеріалами, якими діти можуть вільно користуватися. Педагог  при цьому дбає про урізноманітнення діяльності дітей, поєднання різних видів художньої діяльності: зображувальної, художньо-мовленнєвої, театрально-ігрової, музичної.

6. Свята. З ними пов'язані яскраві естетичні переживання дітей, прагнення випробувати себе у різних жанрах мистецтва. Підготовка до свята, участь дітей у створенні його програми, умов проведення, очікування святкового дійства формують особливий передсвятковий колективний настрій. До участі у підготовці та святкуванні часто залучають батьків дітей, що додає їм емоційної теплоти.

Найцікавіші задуми вихователя щодо організації естетичного виховання  дошкільнят можуть досягти своєї  мети за правильного добору і комбінування його методів, які класифікують за різними критеріями:

— за головною педагогічною метою. До таких методів належать переконання; вправляння у практичних діях, спрямованих  на перетворення навколишнього середовища; проблемні ситуації, які спонукають до творчих і практичних дій; спонукання до співпереживання, емоційно-позитивного  відгуку на прекрасне, негативного  ставлення до потворного;

— за загальною та спеціальною  спрямованістю. До цієї групи зараховують  загальнопедагогічні та спеціальні методи, добір яких залежить від виду мистецтва, до якого педагог прагне прилучити дітей;

— методи навчання художній діяльності. Серед них виокремлюють наочні (зразок, показ прийомів виконання дій), словесні (бесіди, інструкції, вказівки, поради, оцінка і самооцінка результатів  діяльності дітей);

— методи розвитку художньо-творчих  здібностей дітей. Ґрунтуються вони на виробленні у дітей уміння діяти  під час вирішення проблемно-пошукових завдань у нестандартних ситуаціях.

Дослідники пропонують використовувати  в естетичному вихованні дошкільнят ігрові прийоми навчання, ігрові ситуації, обігрування дитячих робіт на заняттях, що створює позитивну емоційну атмосферу, сприяє ефективному оволодінню зображувальними навичками та вміннями, підвищує якість роботи та сприяє розвитку інтересу до зображувальної діяльності. Особливо важливо забезпечити поєднання різних видів діяльності у розвитку художніх умінь дошкільників.

Оскільки у дошкільному віці дитина налаштована передусім на гру, необхідно широко використовувати з метою розвитку її творчості різноманітні ігрові прийоми:

— ігрові ситуації, які допомагають  розвинути пізнавально-творчу активність;

— пісні, загадки, вірші, казки, музичні  твори;

— демонстрування епізодів лялькових  спектаклів, які і зосереджують увагу, викликають позитивні емоції, інтерес  до зображуваного, уяскравлюють, поглиблюють естетичне і задоволення, але не впливають на результати роботи;

— розповіді-малювання з елементами казки; пошукові ситуації; уявні ситуації.

Діти, в яких виявлено певні навички, інтереси до художньо-зображувальної діяльності, утворюють контингент дошкільних закладів художньо-естетичного спрямування, в яких під керівництвом педагогів з художньою освітою функціонують гуртки, студії, творчі майстерні. Залучають до участі у них дітей відповідно до їхніх задатків та інтересів. Художня діяльність створює неабиякі можливості для вияву індивідуальності дитини, тому її знання, розвиток художніх здібностей є першочерговою умовою усвідомлення дитиною себе як наділеної творчим потенціалом особистості, виховання в собі відповідальності за свій талант як Божий дар, прагнення, долаючи найжорсткіші випробування, неповторно реалізувати свій талант. Історія світової культури знає багато прикладів, коли все це дитина починала усвідомлювати у ранньому віці. Тому кожен педагог повинен виходити з того, що, можливо, і його вихованці виношують такі мрії.

Естетичний розвиток пов'язаний з  формуванням усіх граней особистості. У дошкільному віці формуються основи потреб і смаків, народжується любов  до мистецтва, заявляють про себе творчі здібності, якими різною мірою  наділена кожна дитина. Для їх реалізації необхідне правильно організоване виховання і навчання, яке враховує особливості віку, індивідуальність.

 

 

 

 

 

 

2. Художнє оформлення дошкільного закладу як засіб естетичного виховання дітей.

1. Основи естетичного оформлення дошкільного навчального закладу.

Питання художньо-естетичного оформлення середовища дошкільного закладу вивчене недостатньо і часто не розглядається як необхідна складова виховання дошкільників, хоча педагогами-психологами вже доведена пряма закономірність дії середовища на розвиток особистості дитини.

Таким чином, актуальність цієї проблеми вагома, а в наші дні набуває особливого значення , так як сучасна концепція освіти розглядає мистецтво (складовою якого є дизайн і художньо-оформлювальне мистецтво, як базу для духовного відродження нації.

   Дійсно, дитинство – яскравий безпосередній вік, коли розвиток дитини цілком залежить від емоційного сприймання дійсності, що формує пізнавальні потреби дітей, їх мислення, стійкий інтерес до навколишньої дійсності, потреби у спілкуванні, їх соціальне становлення.

Тому  інтер’єр дошкільного закладу, що викликає радісні почуття і який має  освітню складову, є необхідною умовою для розвитку художньо-творчих здібностей дітей. Позитивна атмосфера творчості сприяє формуванню їх художнього смаку, становленню позитивної життєвої позиції і активізації творчого потенціалу, тим більше, якщо враховувати принцип співтворчості дітей і дорослих.

Художнє оформлення середовища – особливий вид мистецтва, який представляє собою комплексний підхід до перетворення простору через синтез кількох видів мистецтва, причому кожний з них вирішує єдине концептуальне завдання зі створення художнього образу шляхом зображальних можливостей і особливостей свого виду, узагальнюючи загальний зміст. Існує  незаперечний закон створення естетичного середовища, це – цілісність змісту, стильового і колористичного вирішення  художнього образу.

Важливі умови художньо-естетичного оформлення дошкільного закладу:

• Не нехтувати дрібницями – всі деталі художнього оформлення (елементи меблів, світильники, двері, дверні ручки і т.д.) повинні відповідати єдиному художньому задуму.
• Доповнювати і вдосконалювати, а не переробляти (тим більше, якщо враховувати матеріальні умови ДНЗ), тобто, відповідно до головної дизайнерсько - оформлювальної ідеї загальний образ приміщення повинен поступово насичуватися додатковими елементами, що збагачують художній задум в цілому.
• Художньо - естетичне оформлення дитячого закладу повинно реалізовуватися з урахуванням фізичних, психологічних та емоційних особливостей дітей дошкільного віку, так як найважливіша умова перебування дітей в ДНЗ – здоров’язбереження. Тому необхідно дотримуватись наступних правил:
• Всі матеріали, застосовувані в оформленні дитячої установи, повинні бути нешкідливими і мати сертифікати якості.
• Гострі кути в інтер'єрі, по можливості, мають бути «згладжені» конструктивно або за допомогою візуальних ефектів.
• Фоновий колорит повинен бути світлих тонів «мажорного звучання» з яскравими колірними акцентами.
• Відповідно вимогам райСЕС рівномірне фронтальне освітлення має поєднуватися з додатковим спрямованим освітленням, тому що воно створює зони емоційного тяжіння, викликаючи у дітей естетичні почуття, тим самим сприяючи оптимізації педагогічного процесу.
• Дитячі меблі повинні відповідати санітарним стандартам (з урахуванням ростових особливостей дітей), бути багатофункціональними.
• Стінові розписи повинні відповідати освітній програмі ДНЗ, носити фризовий характер або ж їх інформативна частина повинна локалізуватися на рівні очей дитини.
• Особливу роль в інтер'єрі ДНЗ грають підвісні просторові композиції - «мобілі». Дані конструкції повинні нести смислове навантаження, розвиваючу загальну тему оформлення інтер'єру. Займаючи «мертву зону» приміщення, «мобілі» перетворять її в центр всієї композиції, будучи яскравим художнім акцентом. «Мобілі живуть» у дитячому інтер'єрі, незмінно привертаючи увагу своєю елегантною рухливістю.
• Задовільно «вписувати» в інтер'єри ДНЗ «Зелені зони», так як вони, будучи «острівцями природи», грають важливу роль у розвитку у дітей естетичних почуттів і уявлень.
• У деяких випадках доцільно передбачити можливість використання змінних декоративних композицій (на приклад з урахуванням зміни пір року.)
• Специфіка дитячого закладу диктує необхідність включення в його інтер'єри наочної інформації для батьків та педагогів. Вона може бути представлена ​​у вигляді стендів або у формі підвісних конструкцій.

Із вищесказаного випливає, що результатом художньо-естетичної діяльності з оформлення ДНЗ є:

- створення  єдиного художньо-естетичного простору, що сприяє забезпеченню цілісного педагогічного процесу, актуального, найближчого і перспективного розвитку кожної дитини в дитячому закладі;

- створення творчої атмосфери в роботі педагогів;

- забезпечення комфортного перебування дітей, їх батьків та співробітників в ДНЗ.

Таким чином, беручи до уваги серйозність вимог, що пред'являються до художнього оформлення середовища ДНЗ, до його здійснення повинні залучатися фахівці, що володіють особливим художньо - естетичним смаком і синтетичним художньо-творчим мисленням, мають знання основ образотворчого мистецтва і навички роботи в різних областях образотворчої діяльності, здатні до універсальної реалізації своєї творчої індивідуальності і розуміючі вікові особливості сприйняття та розвитку дітей даного віку.

У результаті ж об'єднання всіх учасників педагогічного  процесу― педагогів, дітей та їх батьків під ідеєю перетворення художньо - естетичного простору ДНЗ, може створитися творча співдружність, кожен член якого, беручи участь в плідній колективної діяльності, здатний внести посильний внесок у загальну справу, тим самим розвиваючи свій внутрішній потенціал.

 

2. Проблема організації естетичного розвиваючого середовища в ДНЗ.

Естетичне виховання – цілеспрямований процес формування творчої особистості, здатної сприймати, відчувати, оцінювати прекрасне і створювати художні цінності.

Таке визначення Б.Т.Ліхачева має відношення до зрілої особистості. Однак і діти в дошкільному і навіть у ранньому віці здатні реагувати на прекрасне в оточуючому їх середовищі, музиці, поезії, творах образотворчого мистецтва, природі, самі прагнуть малювати, ліпити, співати, танцювати, складати вірші. Ці спостереження за дітьми дають підстави вважати, що естетичне виховання можливо і необхідно вже стосовно до дітей дошкільного віку.

Естетичне виховання – найважливіша сторона виховання дитини. Воно сприяє збагаченню чуттєвого досвіду, емоційної сфери особистості, впливає на пізнання моральної сторони дійсності (відомо, що для дошкільника поняття «гарний» і «добрий» майже ідентичні), підвищує і пізнавальну активність, навіть впливає на фізичний розвиток. Результатом естетичного виховання є естетичний розвиток.

Складовою цього процесу є художня  освіта - процес засвоєння мистецтвознавчих знань, умінь, навичок, розвиток здатності  до художньої творчості.

Завдання естетичного виховання  дошкільнят, виходячи з його мети, можна  представити двома групами:

Перша група завдань спрямована на формування естетичного ставлення  дітей до оточуючого. Передбачається наступне: розвивати вміння бачити і відчувати красу в природі, вчинках, мистецтві, розуміти прекрасне; виховувати художній смак, потребу в пізнанні прекрасного.

Друга група завдань спрямована на формування художніх умінь у сфері  різних мистецтв: навчання дітей малюванню, ліпленню, конструюванню, співу, рухам під музику; розвиток словесної творчості.

Для реалізації завдань естетичного  виховання дітей дошкільного  віку необхідні певні умови. Насамперед, це середовище, в якому дитина живе і розвивається. Вона надає на дитину вплив, який за своєю силою та значенням навряд чи може зрівнятися з іншими.

Художньо-естетична середовище, що включає в себе як матеріальне, так і духовне, соціальне, народжує в дитини сприйняття краси, вміння демонструвати свою творчість, порівнювати з еталонами, згодом дає можливість включення в загальн\е творче середовище. Занурення в світ мистецтва вже вимагає від дитини усвідомлення краси навколишньої дійсності.

Матеріальна середовище: художній матеріал, естетика оформлення – стимулює інтереси дитини.

Духовне –  це світ почуттів, взаємин, знайомство з кращими духовними зразками мистецтва, такими як музика, література, театр і т. д., представляють дитині можливість «оживляти» образи, одухотворяти красу, давати їй розвиток і творче творення.

Соціальне – встановлює взаємозв'язок у мистецтві, вихід творчості в зовнішнє соціальне середовище, внесення образу в розвиток суспільства, його історичні процеси. Своїми малюнками і виробами дитина без певного наміру відображає ідеологічну та культурну спрямованість суспільства, що його оточує. Перебуваючи в пошуку внутрішнього змісту власного світу, дитина привласнює цінності, властиві тій країні, тому регіону, де вона живе. Звідси і зростаючий інтерес до національної культури, здатної значно підвищити духовний потенціал особистості дитини.

Таким чином, коли ми застосовуємо термін «художньо-естетична середовище», то маємо на увазі простір, в якому відбувається самостійна художня діяльність, і матеріали, посібники, предмети, що дозволяють дітям здійснювати свої художні задуми.

Організація просторового середовища для художньо-естетичної діяльності – складне питання, яке вимагає і теоретичного обгрунтування, і практичного вирішення. У своєму дослідженні Г. Н. Пантелєєв, спираючись на аналіз мистецтвознавчої літератури, показав, що просторове середовище повинне постачати дитину певною художньою інформацією і враховувати характер її художньої діяльності. З'являється необхідність функціонального підходу до просторового середовища дошкільника. Відомо, що потрібні умови для занять, ігор, відпочинку, їжі дітей. Створюючи різну обстановку для рухливих ігор або для спокійних занять, ми зобов'язані пам'ятати, що самостійна художня практика дітей – реальність, вона існує, незважаючи на умови, в яких вона відбувається. Ось чому виникає питання про зонування –виділення «малих» просторів у великому приміщенні групової кімнати, в якій протікає життя дитини в дитячому садку. Зрозуміло, це не маленькі приміщення, розділені перегородками, це і не так звані куточки, а зони, які «натякають» на те, чим тут можна зайнятися. Тому всі елементи, що входять в ту чи іншу зону, повинні відрізнятися полегшеним рішенням. Невисокі пересувні ширми, витончений екран, легкі меблі, конструкції, пристосовані для зберігання театралізованих костюмів, ляльок, складаний мольберт – все повинно бути не тільки красивим, але і портативним, легко транспортабельним. Зміни в обстановці вносять не тільки дорослі, але й діти.