Формування англомовної компетентності в діалогічному мовленні учнів основної школи

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

Кафедра методики викладання іноземних мов

 

 

 

Курсова робота

з методики навчання іноземних мов у середньому навчальному закладі

І-ІІ ступенів на тему:

 

 

«Формування англомовної компетентності в діалогічному 
мовленні учнів основної школи»

 

 

Студентки 407 групи

денної форми навчання

факультету германської філології

напряму підготовки 6.020303 Філологія*

(Мова і література (англійська))

Сліпенко Наталії Юріївни

 

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук,

доцент Устименко О.М.

 

Національна шкала  _______

Кількість балів   _______

Оцінка ЄКТС   _______

 

 

Члени комісії:  _______  ____________________

_______  ____________________

_______  ____________________

 

 

Київ – 2013

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП

 

Курсова робота присвячена особливостям навчання діалогічного мовлення в основній школі.

З процесом глобалізації змінюються і вимоги до сучасної школи, оскільки вона покликана відповідати на потреби суспільства. Знання у школі, особливо знання з іноземних мов, повинні бути не лише теоретичними – учні повинні вміти впевнено застосовувати їх у повсякденному житті. Англійська мова, як основний засіб міжнародного спілкування, посідає одне з найважливіших місць у шкільній програмі, оскільки з її допомогою учні можуть досягти успіху в майбутньому, користуючись інформацією та встановлюючи контакти з представниками інших націй.

Таким чином, діалогічне мовлення займає важливе місце у програмі вивчення іноземних мов, якому слід відводити достатньо навчального часу. Навчання діалогічного мовлення на кожному етапі має ряд особливостей, однак саме в основній школі учні оволодівають основними видами діалогів, а отже, основну школу можна вважати головним етапом його навчання.

Слід відзначити те, що успішне оволодіння діалогічним мовленням залежить від рівня сформованості фонетичних навичок, обсягу словникового запасу, вміння правильно будувати граматичні фрази та ін. Крім того, під час розробки системи вправ слід звертати увагу на рівень знань учнів, їх вікові та індивідуальні особливості, враховувати психологічні особливості дітей.

Проблемою розвитку і формування діалогічного мовлення займалося багато вчених, серед яких Пассов Є. І., Скалкін В. Л., Олійник Т. І. та ін.

Об’єкт дослідження – процес формування та розвитку умінь в діалогічному мовленні англійською мови учнів основної школи.

Предмет дослідження – зміст і комплекс вправ для навчання англомовного діалогічного мовлення учнів 8 класу школи з поглибленим вивченням англійської мови.

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні і розробці методики формування англомовної компетентності у діалогічному мовленні учнів основної школи.

Завдання дослідження:

1. визначити мету та зміст навчання англомовного діалогічного мовлення в основній школі;
2. виявити труднощі, що виникають в учнів у процесі формування вмінь у діалогічному мовленні;
3. проаналізувати навчально-методичний комплекс Solutions Intermediate (2nd edition);
4. спостерігати та узагальнити досвід навчання англомовного діалогічного мовлення учнів 8 класу школи з поглибленим вивченням англійської мови;
5. провести тестування англомовної компетентності у діалогічному мовленні учнів 8 класу школи з поглибленим вивченням англійської мови;
6. розробити комплекс вправ для навчання діалогічного мовлення на уроках англійської мови у 8 класі школи з поглибленим вивченням англійської мови;
7. здійснити пробне навчання для виявлення ефективності розробленого комплексу вправ.

Під час дослідження використовувались наступні методи:

1. опрацювання наукових джерел з методики навчання англійської мови;
2. узагальнення досвіду викладання англійської мови в середніх навчальних закладах України;
3. пробне навчання.

Практична цінність роботи полягає у розробці комплексу вправ для розвитку умінь в англомовному діалогічному мовленні учнів 8 класу школи з поглибленим вивченням англійської мови.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ НАВЧАННЯ АНГЛОМОВНОГО ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ

 

1.1. Цілі та зміст навчання англомовного діалогічного мовлення учнів основної школи

 

Згідно з Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів, головною метою навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах полягає у формуванні в учнів комунікативної компетентності, базою для якої є комунікативні уміння, сформовані на основі мовних знань і навичок. Спілкування у діалогічній формі є одним із основних комунікативних умінь, яке базується не лише на отриманих знаннях, а й на здатності учнів використовувати лексичні та граматичні навички у відповідності до поставлених завдань. [10]

Основна школа є саме тим етапом навчання англійської мови, коли зростає її значення для учнів як засобу міжкультурної комунікації. Оволодіння англійською мовою вже розглядається як вміння використовувати її для усного та писемного спілкування, зростає значення соціокультурної компетентності. [10] Таким чином, діалогічне мовлення як вид мовленнєвої діяльності, який власне і є спілкуванням, набуває все більш важливого значення.

Цілі навчання діалогічного мовлення полягають у формуванні в учнів англомовної комунікативної компетентності в діалогічному мовленні, тобто здатності здійснювати усне спілкування англійської мовою у різноманітних соціально детермінованих ситуаціях. [3]

Зміст навчання говоріння на всіх етапах поділяється на предметний і процесуальний. Процесуальний зміст включає в себе вміння, навички та знання, які використовуються учнем при говорінні. Предметний зміст включає в себе сфери, теми, ситуації спілкування, комунікативні наміри, мовний матеріал, який використовується для спілкування, невербальні засоби спілкування та навчальні стратегії. [10] Всі вищеназвані аспекти висвітлені у програмі.

Наприклад, сфери спілкування залишаються незмінними протягом усього навчання – це особистісна, публічна та освітня сфери. Так, особистісна сфера спілкування в основній школі включає в себе такі теми як «Я, моя сім’я, мої друзі», «Одяг», «Харчування», «Відпочинок і дозвілля», «Покупки», «Спорт», «Стиль життя», «Природа і погода». Ці теми часто повторюються, деякі з них – щороку, і конкретизуються у програмі залежно від класу.

 З програми також стає очевидно, що основна школа є головним етапом навчання діалогічного мовлення у шкільній освіті. Крім того, що основна школа є етапом збільшення практичної цінності оволодіння англійською мовою, в цей період збільшується обсяг висловлення кожного учня при побудові діалогу (від 7-8 реплік у 5-му класі, залежно від того, загальноосвітня школа чи спеціалізована, до 10 реплік у 9-му класі), учні навчаються різних типів діалогу (ними вони повинні оволодіти до кінця 8-го класу), і на кінець 9-го класу вони вже мають вміти спілкуватися у різних ситуаціях і контролювати спілкування, при цьому демонструючи поведінку, характерну для носіїв мови. [10]

Дещо інакше мету навчання говоріння визначає Н. І. Гез: це розвиток в учнів здатності у відповідності до їхніх реальних потреб та інтересів здійснювати учне мовленнєве спілкування у різноманітних, соціально детермінованих ситуаціях. [2, 142] Таким чином, це визначення включає в себе компонент індивідуалізації.

За Щукіним О. М., діалогічне мовлення полягає у вмінні адекватно реагувати на репліки співрозмовника, ініціювати спілкування та брати в ньому участь.  Таким чином, мета навчання діалогічного мовлення – навчити учня виконувати названі дії. Відповідно до цієї мети, учні повинні досягти наступних завдань: швидко і правильно орієнтуватися в умовах спілкування, знаходити адекватні мовні засоби для висловлення своєї думки, знаходити аргументи, що відповідають комунікативній меті, якнайбільш повно висловлювати свої думки. [19, 210]

1.2. Психологічні  вікові особливості учнів основної  школи та їхній вплив на  навчання діалогічного мовлення англійською мовою.

 

За психологічною класифікацією віку, учні основної школи належать до підліткового віку (10-15 років). Цей період є досить складним, оскільки він є перехідним етапом від дитинства до юності і врешті-решт дорослого життя. Він характеризується рядом особливостей, які впливають на навчання, зокрема англійської мови, та можуть позитивно або негативно позначитись на формуванні компетентності у діалогічному мовленні.

Психологічні особливості підліткового віку можна поділити на загальні риси поведінки та зміну основних психічних процесів.

До особливостей поведінки підлітків можна віднести наступне:

• прагнення здаватися дорослішим та переважання видів діяльності, які підтримують це прагнення;
• прагнення виразити себе через діяльність та зайняти певне положення у колі друзів або ровесників завдяки цій діяльності;
• загальне зниження інтересу до навчання;
• поява пріоритетів у здійсненні навчальної діяльності;
• максимальне збільшення значення міжособистісного спілкування, особливо з однолітками та трохи старшими людьми – спілкування стає найважливішим фактором формування особистості. [11]

З даного переліку стає очевидним, що англійська мова – предмет, який має найбільший потенціал зацікавити підлітка, і діалогічне мовлення є важливим фактором цього інтересу. В процесі навчання діалогічного мовлення (яке, безумовно, повинно бути ситуативним) підліток виконує різні ролі, у тому числі ролі дорослих людей. Маючи велику практичну користь для подальшого життя, англійська мова може стати навчальним пріоритетом учнів основної школи. Головне – засобом мовлення, як монологічного, так і діалогічного, англійська мова реалізує психологічну потребу підлітків у спілкуванні, при цьому досягаючи ряду інших цілей.

 Велике значення  мають і особливості пізнавальних  психічних процесів у підлітків. Від них напряму залежать психофізіологічні  механізми мовлення: механізми прийому  і видачі повідомлення, які включають  в себе механізми осмислення, пам’яті та випереджуючого синтезу, механізм мовлення та механізми говоріння, що включають в себе механізми репродукції, вибору, комбінування, конструювання, антиципації та дискурсивності. [6, 144]

До пізнавальних психічних процесів належать відчуття, сприймання, пам’ять, мовлення, мислення та увага. Останні чотири мають найбільший вплив на навчання англомовного діалогічного мовлення.

Підлітковий період особливо плідний для розвитку словесно-логічного, або абстрактного мислення. Підліток вчиться оперувати причинно-наслідковими зв’язками, краще обробляти інформацію та реагувати на неї, планувати і приймати рішення. Крім того, мислення підлітка має творчий характер, він вже здатен нестандартно, оригінально підходити до поставлених завдань. [11]

Цей розвиток мислення має безпосередній вплив на навчання діалогічного мовлення. Здатність до швидкої обробки інформації та прийняття рішень дозволяє перейти від підготовленого мовлення до спонтанного, а розуміння причинно-наслідкових зв’язків та логічне мислення допомагають зрозуміти структуру та особливості діалогу та підтримувати розмову логічно та послідовно. [6, 226]

Особливість розвитку процесу пам’яті у підлітків, що безпосередньо впливає на навчання діалогічного мовлення – це перехід від механічного запам’ятовування до логічного. Учні основної школи починають цікавитися покращенням запам’ятовування, і замість заучування інформації шукають закономірності, за якими ця інформація працює. [11]

Разом з тим, психологічний процес пам’яті ще не повністю сформований, процеси запам’ятовування та відтворення потребують розвитку. Діалогічне мовлення реалізує це завдання за рахунок механізму репродукції, однак недостатня сформованість процесів пам’яті може також викликати труднощі у діалогічному мовленні, оскільки під час розмови потрібно запам’ятовувати як слова співрозмовника, так і свої власні. Ця проблема врахована у програмі засобом обмеження обсягу висловлювання одного учня 7-10 репліками. [10]

В учнів основної школи збільшується стійкість уваги та усвідомлення важливості цього процесу. В діалогічному мовленні ця властивість має значення у першу чергу через те, що воно вимагає зосередженості на тому, що говорить співрозмовник (або співрозмовники, якщо йдеться про полілог). Якщо пропустити навіть один момент розмови, неможливо адекватно реагувати на репліку співрозмовника, і тоді діалог втрачається. Таким чином, підлітки вже здатні зосередитися на розмові на кілька хвилин, однак часом їм важко підтримувати увагу. Вчитель вирішує подібні проблеми через створення різноманітних, якомога цікавіших завдань.

Головним психічним процесом для навчання діалогічного мовлення є, звичайно, процес мовлення. У підлітків збільшується його зв’язок з процесом мислення, вони здатні усвідомлювати хід розмови, планувати та готувати її, передбачати її перебіг. Саме тому основна школа є головним етапом оволодіння діалогічним мовленням. [6, 227] [10]

З іншого боку, психологічні особливості учнів основної школи зумовлюють певні труднощі у навчанні діалогічного мовлення, зокрема – у формуванні соціокультурної компетентності. Навіть у рідній мові, підлітки схильні експериментувати, далеко не завжди дотримуються граматичної правильності та культури мовлення, що створює проблеми при навчанні їх культури англомовного спілкування.