Суб'єкти педагогічної системи

89 сторінка

комплекс  властивостей особистості, що забезпечують високий рівень самоорганізації  професійно-педагогічної діяльності.

В своєму розвитку становлення педагога в  професії формується через проходження таких етапів як:

• формування педагогічних умінь, які забезпечують ефективну організацію педагогічного процесу;
• формування педагогічного професіоналізму, який дозволяє результативно організувати педагогічний процес;
• педагогічна майстерність – найвищій рівень організації педагогічного процесу.

Педагогічна майстерність – сукупність особистісних ділових якостей і професіоналізму, які забезпечують високий рівень самоорганізації професійно-педагогічної діяльності.

6.5. Вимоги до  інженерно-педагогічних працівників

Процес оволодіння знаннями, вміннями і навичками становить  пізнавальну діяльність учнів ПТНЗ, якою керує інженер-педагог. Роль інженера-педагога не обмежується поясненням нового навчального матеріалу. Вона полягає в тому, що він є насамперед організатором і керівником пізнавальної діяльності учнів, створює умови, за яких вони можуть раціонально і продуктивно вчитися (навчальна дисципліна, психологічний клімат, чергування занять, нормування домашньої навчальної роботи, постановка перед учнями мети і завдання). Контролюючи навчання, він повинен бути готовим допомогти учням, коли в них виникають труднощі. Водночас інженер-педагог є вихователем, дбає про розумовий, фізичний, духовний розвиток учнів ПТНЗ.

Щоб повноцінно здійснювати  процес викладання, інженер-педагог має усвідомлювати загальну мету освіти і місце свого предмета в її реалізації. Оскільки загальною метою виховання є формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості, він визначає загальну освітню, виховну і розвиваючу мету свого предмета і кожного уроку.

Інженер-педагог повинен  глибоко знати предмет на сучасному  науковому рівні. Як зауважував А. С. Макаренко, учні вибачать своїм учителям і суворість, і сухість, і навіть прискіпливість, проте не вибачать поганого знання своєї справи.

Здійснення міжпредметних  зв'язків у процесі навчання потребує від інженера-педагога певних знань  із суміжних дисциплін. Особлива роль належить методичній підготовці інженера-педагога. Адже недостатньо мати знання зі свого  предмета, треба вміти зробити їх надбанням учнів. Оскільки у процесі навчання реалізуються його виховна і розвиваюча функції, інженер- педагог повинен мати добру психолого-педагогічну підготовку, знати методику організації виховної роботи.

Міцні знання з методики, психології та педагогіки є основою розвитку педагогічної майстерності. В удосконаленні цієї майстерності важливим є досвід роботи інженера-педагога і його колег.

Для успішного викладання інженер-педагог повинен добре  знати особливості учнів ПТНЗ, що є запорукою управління їх пізнавальною діяльністю.

Діяльність інженера-педагога в процесі викладання охоплює  планування (тематичне й поурочне) діяльності; організацію навчальної роботи, діяльності, стимулювання активності учнів; здійснення поточного контролю за навчальним процесом, його регулювання, коригування. У цій справі інженеру-педагогу не обійтися без аналізу результатів своєї діяльності. Його діяльність у навчально-виховному процесі залежить від педагогічного такту і педагогічної тактики, які мали б узгоджуватися за рекомендаціями, які наводить М. М. Фіцула.

1. Пам'ятайте, що особистість учня виховується особистістю його наставників.
2. Поважайте людину в своїх учнях, оберігайте і розвивайте їхню гідність. Бережіть і свою гідність.
3. Не підкреслюйте без особливих потреб своєї зверхності над учнями. Розумна дистанція у ваших взаєминах з учнями необхідна, але педагог не повинен відгороджуватися від своїх вихованців.
4. Змінюйте свою техніку у взаєминах з учнями згідно з їхнім віком, їх духовним ростом. Збагачуйте її новими підходами.
5. Використовуйте увесь діапазон педагогічної стимуляції, але будьте щедрими на похвали і скупими на покарання.
6. Навчіться володіти своїм голосом, інтонувати своє мовлення, уникайте крику, вереску, бо вони свідчать не про силу, а про безсилля.
7. Уникайте рішень, у доцільності яких ви не впевнені, не приймайте рішень у стані роздратування, вдавайтеся до методу відстрочування, що дасть вам змогу розумно розпорядитися своїм правом, а учням розумно підкоритися йому.
8. Уміння контактувати з учнями – набуте, як і інші педагогічні вміння.
9. Поважайте індивідуальність учня, бажання утвердитись у групі, мати кращий статус. Успіх окрилює людину, неуспіх пригнічує. Шукайте привід похвалити учня, яким би педагогічне занедбаним він не був.
10. Покажіть учням усе краще, що є у вас (свої здібності, уміння, ерудицію, звички тощо), нічого не приховуючи, але й нічого не підкреслюйте. Навіть талант більше приваблює учнів, якщо він скромний.
11. Бережіть довір'я своїх учнів. Втрата довір'я одного учня пов'язана з ризиком втрати довір'я групи.

Таким чином, для педагога, що працює в системі ПТНЗ, важливі  не тільки професійні знання, а й  особистісні якості, уміння вибудовувати довірливі, взаємовимогливі, взаємодоброзичливі відносини в колективі.

Питання для самоконтролю

1. Схарактеризуйте сутність професіографічного підходу.
2. Що розуміється під педагогічною спеціальністю, спеціалізацією та кваліфікацією?
3. Дайте визначення педагогічної діяльності.
4. Яку структуру мас педагогічна діяльність?
5. Що таке педагогічна майстерність?
6. У чому специфіка діяльності інженера-педагога?