Развитие речи

• Молодці, одну казочку знайшли. Рушаємо далі казковим лісом.

Далі нам немає ходу:

На шляху є перешкоди.

І тепер ми не малята,

А звірята – ведмежата.

Ніжки вище піднімаємо,

Всі пеньочки обминаємо.

Виконавши відповідні рухи, діти прикладають долоні до щік і промовляють разом з вихователем чистомовку:

Н – н – на галявинці, де  йшов,

М – м – мед  в  дуплі  ведм – м – мідь  зн – н – найшов,

Ведм – м – межатам  м – м – мед  прин – н – ніс,

Хоч  покусан – н – ний  весь  н - н – ніс.

Вихователь:

- Раз і два: з ведмежат  перетворимось в малят. Подивіться, діти, що це? (звертає увагу дітей  на корекційну гру «Збери з частин»)

- Щоб розпізнати героїв  наступної казки, треба зібрати  їх зображення з частин. (Дві команди збирають героїв казки «Лисичка – сестричка та Вовк – Панібрат» та називають героїв та казку.)

Гімнастика для рук «Вовк та Лисиця»: 

Сірий вовк біжить по сліду,

А за ним біжить ліса.

Піднялись у них трубою

Два пухнастеньких хвоста.

Вихователь:

– Діти, а як ви гадаєте, як Вовчик з Лисичкою привітались би під час зустрічі?

Діалоги дітей в парах «Зустріч Вовка і Лисиці»

Вихователь:

– Молодці діти! Рушаємо за наступною казкою.

Ми йдемо все далі й далі,

Зовсім ще не зморені,

Руки вгору піднімаєм,

Опускаєм долу.

Щоб нікого не злякати,

Будемо ось так ступати.

Ох, натомилися!

Вихователь звертає увагу дітей на розташованих на столі ляльок настільного театру з казки «Пан Коцький».

Вихователь:

– З якої казки ці герої? А давайте пограємось.

Етюди – загадки в рухах «Хто я?»

Вихователь:

– Молодці, діти, гарно ви звіряток зображували. Але треба далі вирушати.

Психогімнастична вправа «Сніжинки»

Вихователь:

– Подивіться, між ялинок якась дивна хатинка. Ви впізнали її, діти?

(вихователь звертає увагу  дітей на декорації лісу та  бутафорську рукавичку).

– Давайте розіграємо цю казочку разом з вами!

Драматизація уривка казки «Рукавичка»

Вихователь:

– Діти, як ви гадаєте, чому вчить ця казка?

– Так, дружбі, повазі одне до одного, доброті, взаємовиручці, любові, співчуттю. 

Психогімнастика «Дружна родина»:

– Давайте і ми з вами назавжди залишимось дружною родиною! Посміхніться один одному, потисніть дружньо один одному долоні, обіймімось один з одним. Будемо завжди дружити і любити один одного!

Отже, сплановані нами заняття формують уміння досить послідовно і чітко складати описові та сюжетні розповіді на запропоновану тему, збагачують активний словник дитини, сприяють розвитку зв’язного мовлення; допомагають підтримувати дружні стосунки в групі.

 

 

ВИСНОВКИ

 

Успішність навчання дітей у школі багато в чому залежить від рівня оволодіння ними зв'язного мовлення: адекватне сприйняття і відтворення текстових навчальних матеріалів, уміння давати розгорнуті відповіді на питання, самостійно викладати свої судження – всі ці та інші навчальні дії вимагають достатнього рівня розвитку зв'язного  мовлення.

Зв’язне мовлення – це таке мовлення, яке відображає всі суттєві сторони свого предметного змісту, головна функція якого – комунікативна, що здійснюється у двох основних формах: діалозі й монолозі.

Головною особливістю діалогу є чергування мовлення одного співрозмовника з прослуховуванням і послідовне мовлення другого. Для діалогу характерно: розмовна лексика й фразеологія; недоговореність; прості та складні безсполучникові речення; короткочасне обдумування. Усне діалогічне мовлення проходить у конкретній ситуації та супроводжується мімікою та жестами, інтонацією. Мова в ньому може бути неповною, іноді, навіть, фрагментарною. Для діалогу є характерним використання шаблонів, сталих фраз, стереотипів, стійких формул спілкування.

Монологічне мовлення – зв’язне, логічно послідовне висловлення, яке проходить відносно довго у часі, не розраховане на негайну реакцію слухачів; висловлення має більш повне формулювання інформації, більш розгорнуте. Для монологу характерно: літературна лексика, розгорнутість висловлення, логічне завершення; синтаксична оформленість; зв’язність монологу забезпечується одним промовцем 

Найефективнішим засобом розвитку діалогічного й монологічного мовлення дошкільників є народна казка. Діти не тільки засвоюють суть казки, а й запам'ятовують повтори, типові казкові звороти, тобто відчувають красу форми, своєрідність стилю, переносять у свою мову те, що вони запам'ятали.

Найбільш ефективні прийоми роботи з навчання розповідання за змістом казок – спільне розповідання, драматизація казки, надання зразка розповіді, укладання плану до казки, колективне обговорення плану, моделювання казки, допоміжні питання, указівки, виправлення помилок, підказка потрібних слів тощо.

Навчання зв’язного мовлення робить вплив і на естетичний розвиток дитини: перекази казок, літературних творів, самостійні дитячі твори казкового характеру розвивають образність і виразність мовлення, збагачують художньо-мовний досвід дітей.

Заняття з використанням казки сприяє формуванню дружніх стосунків між дітьми, засвоєння таких моральних категорій як чесність, доброзичливість, працьовитість.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алексеева М. М. Методика развития речи и обучения родному языку дошкольников: учеб. пособие [для студ. высш. и сред. пед. учеб. заведений] / М. М. Алексеева, В. И. Яшина.  – М.: Изд. центр “Академия”, 2000. – 400 с.
2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. – К., 1998.
3. Березовський І. Українські народні казки про тварин / 
   І. Березовський  // Казки про тварин. – К.: Наук, думка, 1979. – 
   С. 9–44.
4. Богуш А. М. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку / Богуш А. М. – К., 1997. – 88 с.
5. Богуш А. М. Дошкільна лінгводидактика / А. М. Богуш, Н. В. Гавриш. – К.: Вища шк., 2007. – 542 с.
6. Богуш А. Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей / Богуш А., Гавриш Н., Котик Т. – К.: Слово, 2006. – 304 с.
7. Богуш А. М. Методика навчання української мови в дошкільних закладах: [навч. посібник] / Богуш А. М. – К., 1993.
8. Бріцина О. Українська народна соціально-побутова казка / Бріцина О. – К., 1989. – 327 с.
9. Ващук Ф. Про художні особливості  української народної казки / Ф. Ващук // Народна творчість та етнографія.  – 1966. – №1. – С.78–80.
10. Венгер Л. А. Как ускорить процесс понимания сказки / Л. А. Венгер  // Дошкольное воспитание. – 1991. – №5.
11. Гавриш Н. Розвиток зв’язного мовлення дошкільнят:  [навч.-метод. посібник] / Гавриш Н. В. – К., 2006. – 119 с.
12. Дзюбишина-Мельник Н. Я. Розвиток українського мовлення у дошкільників / Дзюбишина-Мельник Н. Я. – К.: Освіта, 1991.
13. Дитина в дошкільні роки / [наук. кер. К.Л.Крутій]. – Запоріжжя: ЛІПС. Лтд, 2000.  – 268 с.
14. Дитина: [програма виховання і навчання дітей дошкільного віку / наук. кер. О.В. Проскура]. – К.: Освіта, 1993. – 100 с.
15. Дошкільна лінгводидактика: [хрестоматія / упоряд. Богуш А. М.]. – К.: Видав. дім “Слово”, 2005. – 720 с.
16. Дунаєвська Л. Ф. Українська народна казка / Дунаєвська Л. Ф.  – К.: Вища шк., 1987. –  127 с.
17. Закон України «Про дошкільну освіту». – К., 2001.
18. Запорожец А. Психология восприятия ребенком-дошкольником литературного произведения / Запорожец А. – М., 1986.
19. З живого джерела: [українські народні казки в записах, переказах та публікаціях українських письменників / упоряд., літер, обробка, вступ, ст. та приміт. Л. Дунаєвської]. – К., 1990. – 512 с.
20. Карпинская Н.С. Художественное слово в воспитании детей /  Карпинская Н. С. – М.: Педагогика, 1972.  – С.48–65, 69.
21. Короткий тлумачний словник української мови / [під ред. Л. Л. Гумецької]. – К.: Рад. шк., 1978. – 296 с.
22. Короткова Э. П. Обучение детей дошкольного возраста рассказыванию / Короткова Э. П. – М.: Просвещение, 1982. – 128 с.
23. Лапшина Н. И. Методика розвитку  мовлення та ознайомлення та ознайомлення з явищами навколишнього життя в дошкільному закладі. Ч. 1. / Лапшина Н. И., Калмикова Л. О., Сорока З. В. – К., 2000. – 64.
24. Малятко. Програма виховання дітей дошкільного віку. – К., 1991.
25. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. – К.: Шкільний світ, 2001. – 24 с.
26. Особенности детской речи и пути ее развития / [под ред. Т.А. Ладыженской]. – М.: Просвещение, 1983.
27. Пентьевская Л. А. Рассказывание как средство обучения связной речи / Л. А. Пентьевская // Изв. АПН РСФСР. – 1948. – 
    № 16.
28. Пропп В. Исторические корни волшебной сказки /  Пропп В. – Л., 1946. –  340 с.
29. Пропп В. Поэтика фольклора /  Пропп В. – М.: Лабиринт, 1998. – 352 с.
30. Развитие речи дошкольника / [под ред. О. С.Ушаковой]. – М.: АПН СССР, 1990. – 160 с.
31. Розвиток українського мовлення у дошкільників / [укл. О. М.Кириченко, К. І. Стрюк]. – К.: Рад. шк., 1991. – 119 с.
32. Українські народні казки / [упоряд. В.Г. Бойко]. – К., 1977.– 431с.
33. Фесюкова Л. Б. Воспитание сказкой / Фесюкова Л. Б. – Х.: Фолио,1997. – 464 с.
34. Фесюкова Л. Б. Разговорная речь в детском саду /  
    Л. Б. Фесюкова // Эстетическое воспитание дошкольников / [под ред. В.Н. Шацкой].  – М.: Просвещение, 1961. – С.290–302.
35. Флерина Е. А. Рассказывание в дошкольной практике / Флерина Е. А. – М.: Просвещение, 1982. – 302 с.
36. Франко І. Коли ще звірі говорили: [казки для дітей] / 
    І. Франко // Повн. зібр. творів: у 50 т. – К., 1979. – Т.20. – 485 с.
37. Чемортан С. М. Формирование художественно-речевой деятельности старшего дошкольника / Чемортан С. М. [под ред. Н. А.Ветлугиной]. – Кишинев.: Штинца, 1986. – 110 с.
38. Шибицкая А. Е. Словесное творчество детей 6-7 лет на материале русских народных сказок / А. Е. Шибицкая // Художественное творчество в детском саду / [под ред. Н. А.Ветлугиной]. – М.: Просвещение, 1974. – 160 с.
39. Эльконин Д. Б. Развитие речи / Д. Б. Эльконин // Психология детей дошкольного возраста. – М., 1964. – 560 с.