Обробка текстової інформації

 

 

2.5 Розробка  уроків теоретичного навчання

Ключовим компонентом класно-урочної форми організації навчання є урок – форма організації навчання, за якої навчальні заняття проводяться вчителем із групою учнів постійного складу, одного віку й рівня підготовленості протягом точно встановленого часу, за сталим розкладом. Умовно кажучи, урок — це «відрізок» навчального процесу, який є закінченим за смислом, у часі й організаційно. Від якості уроку залежить ефективність функціонування всієї школи. Тому багато теоретиків і практиків працюють над його вдосконаленням.  

Таблиця 2.2

Вимоги до уроку

Загальні вимоги до уроку	Виховні вимоги до уроку	Розвиткові вимоги до уроку	Дидактичні вимоги до уроку	інші вимоги до уроку
• проведення уроку на основі сучасних наукових досяг­нень, передового педагогічного досвіду, закономірностей навчального процесу; • проведення уроку на основі методик гуманних дидак­тичних концепцій; • особистісна спрямованість, тобто забезпечення учням умов для самореалізації та ефективної навчально-пізнаваль­ної діяльності з урахуванням їхніх інтересів, потреб, на­хилів, здібностей та життєвих настанов; • оптимальне поєднання і системна реалізація на уроці дидактичних принципів; • встановлення міжпредметних зв'язків, які усвідомлю­ються учнями; • зв'язок із раніше засвоєними знаннями, навичками, уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів; • актуалізація, стимулювання й активізація розвитку всіх сфер особистості учня: мотиваційної, пізнавальної, емоційно-вольової, фізичної, моральної тощо; • логічність, вмотивованість і емоційність усіх етапів навчально-пізнавальної діяльності учнів; • ефективне застосування сучасних дидактичних за­собів, особливо — комп'ютерних; • тісний зв'язок із життям, першою чергою — з особис­тим досвідом учня; • формування практично необхідних знань, навичок, умінь, ефективної методики навчально-пізнавальної діяль­ності; • формування мотивації навчально-пізнавальних дій, професійного становлення, потреби постійної самоосвіти; • діагностика, прогнозування, проектування і плануван­ня кожного уроку.	формування і розвиток в учнів національної свідомості, самосвідомості та ментальності, провідних рис громадянина своєї держави; формування в учнів високої духовності, підвалину якої мають становити загальнолюдські, національні та професійні цінності, широка моральна, правова, екологічна, політична, художньо-естетична й фізична культура; формування і розвиток в учнів активної життєвої настанови, допомога в самоактуалізації та самореалізації у навчальному процесі та майбутній професійній діяльності; вміле поєднання дидактичних, розвиткових і виховних завдань кожного уроку та їх творче спрямування на формування і розвиток всебічно і гармонійно розвиненої особистості; формування і розвиток мотивації постійного самовдосконалення і змістовної професійної діяльності шляхом реалізації потенційних інтелектуальних, фізичних та інших можливостей; підпорядкування виховної мети кожного уроку загальній меті виховання тощо.	спрямованість кожного уроку на максимальний розвиток духовних, інтелектуальних, фізичних і творчих здібностей кожного учня, його провідних психічних рис; направленість кожного уроку на «зону найближчого розвитку» учня та її творче проектування і реалізація; проведення занять з урахуванням індивідуально-психічних особливостей кожного учня та активна допомога в його самовдосконаленні тощо.	чітке визначення освітніх завдань кожного уроку та їх творче поєднання із загальною метою вивчення конкретного предмета й формування особистості учня в навчально-виховному процесі; оптимальне визначення змістового компонента кожного уроку з урахуванням особистісної спрямованості навчально-виховного процесу; широке використання методів, прийомів і способів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів та їхнього творчого розвитку; творчий підхід до обгрунтування методики проведення кожного уроку; опора на загальнолюдські цінності в застосуванні принципів навчання; забезпечення активного зворотного зв'язку, дієвого контролю і управління тощо.	організаційні (чіткість, раціональне використання часу, обладнання, дисципліна тощо); управлінські (цілеспрямованість, оперативність, конкретність, стиль управління тощо); санітарно-гігієнічні (температура, освітленість, працездатність, перевтома тощо); етичні (рішучість, вимогливість, принциповість, справедливість, тактовність тощо); психологічні (врахування індивідуально-психічних особливостей учнів, психічного стану учнів і вчителя, настрою вчителя та ін.) тощо.

 

 

Основні типи уроків:

· комбіновані (змішані) уроки;

· уроки засвоєння нових знань;

· уроки формування навичок і вмінь;

· уроки узагальнення і систематизації знань;

· уроки практичного застосування знань, навичок і умінь;

· уроки контролю і корекції знань, навичок і вмінь.

Така класифікація є найзручнішою для планування, прогнозування діяльності вчителя, обгрунтування методики кожного уроку.

Кожен тип уроку має свою структуру, тобто етапи побудови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними. Характер елементів структури визначається завданнями, які слід постійно вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш оптимальним шляхом досягти тієї чи іншої дидактичної, розвиткової та виховної мети уроку. Визначення і послідовність цих завдань залежать від логіки і закономірностей навчального процесу. Зрозуміло, логіка засвоєння знань відрізняється від логіки формування навичок і вмінь, а тому і різниться структура уроків відповідних типів. Кожний тип уроку має свою структуру.

Таблиця 2.3

Типи уроків та їх структура

Комбінований урок	Підготовка вчителя до уроку, підготовка вчителя до конкретного уроку, початок уроку, повідомлення теми, цілі й завдань уроку, пояснення матеріалу, сприймання, осмислення і засвоєння нового матеріалу, формування навичок і вмінь, домашнє завдання.
Урок засвоєння нових знань:	перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; мотивування учіння; сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв'язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу; узагальнення і систематизація знань; підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання.
Урок формування навичок і вмінь	перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів; вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні та пізнавальні вправи); первинне застосування нових знань (пробні вправи); самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням); творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи); підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Урок узагальнення і систематизації знань	повідомлення теми, цілей та завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів; відтворення й узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень і відповіднихнаукових ідей; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
Урок практичного застосування знань, навичок і вмінь	перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів; осмислення змісту й послідовності застосування способів виконання дій; самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою вчителя; звіт учнів про роботу і теоретичне обґрунтування отриманих результатів; підсумки уроку й повідомлення домашнього завдання.
Урок контролю і корекції знань, навичок і вмінь:	повідомлення теми, цілей та завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів; перевірка знання учнями фактичного матеріалу й основних понять; перевірка глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення; застосування учнями знань у стандартних і змінних умовах; перевірка, аналіз і оцінка виконаних під час уроку робіт; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

 

 

Розробка теоретичного уроку з теми «Обробка текстової інформації» дивись Додаток А.

 

III розділ: Розробка  електронного засобу навчання, обґрунтування  структури, його функцій, вимог до  нього

 

 

3.1 Електронний  засіб навчання: функції, вимоги  до створення

 

. Вимоги до електронних освітніх ресурсів:

• мультимедіа, що забезпечує ширину інформаційного потоку й ефективність сприйняття інформації;
• інтерактив, що забезпечує індивідуалізацію і діяльність у навчанні;
• Інтернет, що забезпечує гнучкість і доступність освіти в часі і просторі.

Основні характеристики ефективної ЕОР:

• 100% мультимедійність – озвучені відео – і слайд фільми, анімація, графіка;
• насичена інтерактивність, включаючи математичні моделі процесів і явищ;
• різноманіття контрольних і тестових завдань;
• великий обсяг навчального матеріалу, який, завдяки мультимедіа, легко засвоюється;
• можливість працювати в Інтернеті без втрат мультимедійних характеристик.

До складу електронних освітніх ресурсів повинні входити:

1. Електронні додатки (набір ЦОР) до існуючих підручників.

2. Інноваційні навчально-методичні  комплекси (ІНМК).

3. Інформаційні джерела складної  структури.

До складу цифрових освітніх ресурсів повинні входити:

• колекція цифрових освітніх ресурсів (колекції ЦОР) з предметів – цифрові ресурси, організовані відповідно до наочно-тематичної структури навчального предмета загальноосвітньої школи, які мають як змістовий, так і технічний (педагогічний) опис кожного ресурсу;
• система інструментів навчальної діяльності – змістові і технічні описи і самі інструменти, правила використання яких повинні визначатися ліцензійними угодами.

Навчально-методичні матеріали:

• Набори ЦОР, які підтримують традиційні УМК – розвиток традиційних навчально-методичних комплексів, що спираються на діючу навчально-методичну літературу, збагачених ЦОР і методичними рекомендаціями їх використання;
• Інноваційні навчально-методичні комплекси (ІНМК) нового покоління, побудовані на основі ЦОР і нових навчально-методичних та дидактичних матеріалів, що враховують можливості широкого використання інформаційних технологій як у процесі навчання, так і в подальшій діяльності випускників школи, які орієнтовані на досягнення якісно нових педагогічних результатів;
• Інформаційні системи (засоби) підтримки організації освітнього процесу, що забезпечують зручність роботи відповідно до навчальних задач та індивідуальних освітніх траєкторій (АРМ учителя).

Колекція ЦОР повинна формуватися за предметно-тематичним принципом і бути сукупністю набору ЦОР – елементарних інформаційних джерел і джерел складної структури. Під елементарним інформаційним джерелом розуміють освітній ресурс простої структури, наприклад, навчальний тест про призначення даної теми і його повний зміст.

До освітніх ресурсів складної структури можна віднести гіпертекст, що містить навчальний текст і має гіперпосилання на історію створення, практичні роботи з даним пристроєм, біографії авторів або вчених, які згадуються в тексті тощо.

До колекції ЦОР повинні ввійти статичні, динамічні та інтерактивні:

• навчально-методичні, художні і наукові тексти;
• графічні зображення;
• звукові та музичні ресурси;
• цифрові копії художніх і науково-популярних фільмів;
• моделі фізичних явищ,природничо-наукових і соціальних процесів;
• картографічні системи;
• словники, перекладачі і т. д.

Головне завдання цифрової колекції – це максимально повне забезпечення навчального процесу наочними посібниками. Вона розрахована на “масового” вчителя й учня. Наприклад, на основі наявних графічних об’єктів і оцифрованих статей першоджерел з даної тематики, надати можливість вчителю легко і швидко створювати презентації з певної навчальної теми.

Створення колекції ведеться у двох напрямках:

1. створення середовища колекції  цифрових освітніх ресурсів;

2. змістовне наповнення колекції.

Критерії, за якими оцінюється якість електронного підручника

Гіпертекстовість – можливість перегляду навчального матеріалу за гіперпосиланнями (за асоціативним зв’язком, змістом, індексним показником).

Мультимедійність – можливість використання всіх засобів мультимедіа для більш ефективного подання навчального матеріалу (звук, відео, мультиплікація, анімація, відео).

Інтегрованість – електронний навчальний комплекс може включати не лише навчальні матеріали, але й запитання, тести для самоконтролю, гіперпосилання на іншу довідкову та навчальну літературу, при розміщенні в Інтернеті – вебографію з предметної галузі.

Конструктивність – лише засоби ІКТ дозволяють будувати навчальний курс за принципами конструктивізмі у навчанні, згідно з яким навчання реалізується через конструювання когнітивних (умовних) моделей через експерименти з реальністю або її комп’ютерними моделями, які краще за все будувати за допомогою спеціалізованого діяльнісного середовища, яке можна розглядати як інструментальну систему  побудови та дослідження моделі предметної галузі.

Інтерактивність – можливість організувати навігацію (послідовність подання навчального матеріалу) підручника залежно від успішності, психофізіологічних особливостей та інших індивідуальних характеристик особистості студента, тобто забезпечити електронний підручник засобами зворотного зв’язку. Це забезпечує керованість процесу навчання.

Педагогічний потенціал електронного підручника може бути визначено за такими параметрами, як

гіпертекстовість (вага – 1 у.о.),

мультимедійність (вага – 2 у.о.),

інтегрованість (вага – 4 у.о.),

конструктивність (вага – 8 у.о.),

інтерактивність (вага – 16 у.о.) [за В.Ю. Биковим].

Вагу кожного з параметрів наведено в умовних одиницях, які відбивають ставлення до складності їх реалізації.

Якість електронного підручника визначається сумою ваги всіх його параметрів. Отже, отримаємо шкалу для визначення «електронності» електронного курсу – інтервал 0–31.

Виділяють умовно чотири класи електронних підручників за рівнем їх опанування педагогічним потенціалом ІКТ.

1. базовий рівень (вага в інтервалі 0–1 у.о.) – електронний варіант звичайного підручника, який оздоблено системою гіперпосилань, електронним змістом та електронним індексним показником;
2. достатній рівень (вага в інтервалі 2–3 у.о.) – ЕП додатково до розвиненої системи гіперпосилань використовує мультимедійні засоби подання матеріалу;
3. продвинутий (вага в інтервалі 4–7 у.о.) – ЕП додатково до розвиненої системи гіперпосилань та мультимедійних засобів подання матеріалу має також систему комп’ютерних тестів для тематичного та підсумкового контролю успішності навчального процесу;
4. визначний (вага в інтервалі 8–15 у.о.) – ЕП додатково до якостей продвинутого рівня інтегрований з фаховим пакетом для даної предметної галузі або спеціалізованим діяльнісним середовищем для комп’ютерного моделювання задач предметної галузі та дослідження на їх основі комп’ютерних експериментів;
5. перспективно-дослідницький рівень (вага в інтервалі 16–31 у.о.) – ЕП, який побудовано у діалоговій формі, до подання навчального матеріалу передує обговорення та постановка задачі, особисто вагомої для студента, яка займає ключове місце в даному курсі, розв’язок якої будується в режимі діалогу «студент–електронний підручник», для формування гіпотез використовується комп’ютерне моделювання, виконується постійний моніторинг успішності на основі діалогів та тестів, який визначає порядок вивчення тем.