Контрольная работа по "Налогам"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Ноября 2013 в 23:55, контрольная работа

Краткое описание

Платниками податку на прибуток є субєкти підприємницької діяльності, резиденти України і нерезиденти України.
Об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду.

Вложенные файлы: 1 файл

Податкова система.docx

— 40.71 Кб (Скачать файл)

Завдання 9

1.Порядок вирахування  податку на прибуток.

Платниками податку на прибуток є субєкти підприємницької  діяльності, резиденти України і  нерезиденти України.

Об'єктом оподаткування  є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду.

Для визначення  обєкта оподаткування  використовують такий алгоритм:

ВД-ВВ-А – прибуток до оподаткування ,

Де ВД- валові доходи,

ВВ- валові витрати,

А- амортизація.

Прибуток  до оподаткування x ставку податку на прибуток= сума податку.

Доходи- собівартість реалізованої продукції- інші затрати= прибуток до оподаткування.

Доходи, що враховуються при  обчисленні об'єкта оподаткування, включаються  до доходів звітного періоду, до них відносять:

доходи від операційної діяльності: доходи від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо);

доходи банківських установ, до яких включаються:

а) процентні доходи за кредитно-депозитними  операціями (в тому числі за кореспондентськими рахунками) та цінними паперами, придбаними банком;

б) комісійні доходи, в  тому числі за кредитно-депозитними  операціями, наданими гарантіями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення  цінностей, операціями з цінними  паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; 
в) позитивний результат за операціями з цінними паперами;

г) прибуток від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів;

ґ) позитивне значення курсових різниць;

д) надлишкові суми страхового резерву;

е) доходи від відступлення права вимоги боргу третьої особи  або виконання вимоги боржником (факторингу);

є) дохід, пов'язаний з реалізацією  заставленого майна;

ж) інші доходи, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг;

 Інші доходи включають:

-доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів;

-доходи від операцій оренди/лізингу;

- суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду;

-вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;

- суми поворотної фінансової допомоги;

-сума безнадійної дебіторської  заборгованості;

- доходи від реалізації  матеріальних активів;

- доходи від курсових  різниць;

-доходи від операцій  з землею;

-суми невикористаної частини коштів, що повертаються з страхових резервів;

-суми акцизного податку;

- прибуток від операцій  з цінними паперами.

В собівартість реалізованої продукції включають прямі матеріальні витрати, витрати на оплату праці, амортизація виробничих основних засобів і нематеріальних активів, які безпосередньо зв’язані з виробництвом, вартість придбаних послуг, пов’язаних з виробництвом, інші прямі витрати.

 Основна ставка податку  у 2013 році становить 19 відсотків.  При здійсненні страхової діяльності  юридичних осіб - резидентів ставки  податку встановлюються у таких  розмірах:

3 відсотки - при отриманні  доходу внаслідок виконання договорів  з інших видів страхової діяльності.

0 відсотків - при отриманні  доходу внаслідок виконання договорів  з довгострокового страхування  життя та пенсійного страхування  у межах недержавного пенсійного  забезпечення у разі виконання  вимог до таких договорів.

 За ставками 0, 4, 6, 12, 15 і 20 відсотків доходів нерезидентів  та прирівняних до них осіб  із джерелом їх походження  з України у випадках;

 За ставкою 10 відсотків  від об'єкта оподаткування   за операціями з цінними паперами  та деривативами.

Порядок обчислення податку

Податок нараховується платником  самостійно за ставкою, від податкової бази. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню , підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка  визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних  торгових патентів на право провадження  такого виду діяльності.

 Платник податку, який  проводить діяльність, що підлягає  патентуванню, зобов'язаний окремо  визначати податок від кожного  виду такої діяльності та окремо  визначати податок від іншої діяльності. Доходи і витрати нараховуються з моменту їх виникнення згідно з правилами, встановленими цим розділом, незалежно від дати надходження або сплати коштів, якщо інше не встановлено цим розділом.

 Порядок нарахування  податку в разі наявності відокремлених  підрозділів у складі платника  податку - юридичної особи.

Платник податку, який має  у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку  та сплачувати податок за місцезнаходженням  таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього  розділу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених  підрозділів.

Сума податку на прибуток відокремлених підрозділів за відповідний  звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної  суми податку, нарахованого платником  податку, розподіленого пропорційно  питомій вазі суми витрат відокремлених  підрозділів такого платника податку  в загальній сумі витрат цього  платника податку.

Вибір порядку сплати податку  на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку  самостійно до 1 липня року, що передує  звітному, про що повідомляються податкові  органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених  підрозділів).

Зміна порядку сплати податку  протягом звітного року не дозволяється. При цьому відокремлені підрозділи подають податковому органу за своїм  місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого  податку, форма якого встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної  фінансової політики, виходячи з положень цього пункту. Рішення про сплату консолідованого податку поширюється  також на відокремлені підрозділи, створені таким платником податку  протягом будь-якого часу після такого повідомлення.

У разі якщо станом на 1 січня  звітного року платник податку не мав відокремлених підрозділів, але створив відокремлений підрозділ (підрозділи) в будь-який час протягом такого звітного року, такий платник  податку має право прийняти рішення  щодо сплати консолідованого податку  в такому звітному році. Платник  податку повідомляє податкові органи про прийняття такого рішення  протягом 20 днів з моменту його прийняття. У разі прийняття платником податку  такого рішення обраний ним порядок  сплати податку застосовується до зміни  платником податку такого рішення  та не потребує щорічного підтвердження.

Відповідальність за своєчасне  та повне внесення сум податку  до бюджету за місцезнаходженням  відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого  знаходяться такі відокремлені підрозділи.

Податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які  провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому статтею 156 податкового Кодексу.

 Неприбуткові організації,  сплачують податок від неосновної  діяльності.

 Нерезидент щороку  отримує від органу державної  податкової служби підтвердження  українською мовою щодо сплати  податку.

Звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім: виробників сільськогосподарської продукції, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року;

 Якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого звітного податкового періоду), останнім податковим періодом вважається період, на який припадає дата такої ліквідації;

 Якщо платник податку  приймає рішення про уцінку/дооцінку  активів згідно з правилами  бухгалтерського обліку, - така уцінка/дооцінка  з метою оподаткування не змінює  балансову вартість активів та  доходи або витрати такого  платника податку, пов'язані з  придбанням зазначених активів.  Норми цього пункту не застосовуються до операцій, стосовно яких іншими нормами Кодексу передбачено визнання доходів та витрат за даними бухгалтерського обліку.

 Платники податку,  дохід (прибуток) яких повністю  та/або частково звільнено від  оподаткуванням цим податком, а  також ті, що проводять діяльність, яка підлягає патентуванню, ведуть  окремий облік доходу (прибутку), який звільняється від оподаткування згідно з нормами податкового Кодексу, або доходу, отриманого від діяльності, що підлягає патентуванню.

У разі якщо основні засоби використовуються для отримання  звільненого доходу (прибутку) та інших  доходів (прибутків), які підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом на загальних підставах, витрати  платника податку підлягають збільшенню на частку загальної суми нарахованих  амортизаційних відрахувань, яка так  відноситься до загальної суми нарахованих  амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума доходів (прибутків), що підлягають оподаткуванню згідно з  цим розділом на загальних підставах, відноситься до загальної суми доходів (прибутків) з урахуванням звільнених. Аналогічно відбувається розподіл витрат, що одночасно пов'язані як з діяльністю, дохід (прибуток) від провадження  якої звільняється від оподаткування, так і з іншою діяльністю.

Сплата авансових внесків у січні — лютому 2013 р. Платяться вони у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого в декларації за 9 місяців 2012 року.

Наприклад, у рядку 14 декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2012 р. був відображений податок у  сумі 27 000 грн. Отже, за січень 2013 року потрібно буде сплатити внесок у сумі 27 000/9 = 3000 грн., за лютий 2013 року - таку ж саму суму.

Термін сплати внесків  — протягом 20 календарних днів, наступних  за останнім календарним днем звітного місяця.

  Авансові внески з  податку на прибуток, починаючи  з березня 2013 року: загальні правила  нарахування та сплати.

Платники податку на прибуток, які відповідають одночасно трьом  наступним критеріям:

а) у попередньому звітному році мали прибуток;

б) отримали за попередній рік  дохід, що перевищує 10 млн. грн.;

в) не є новоствореними (зареєстрованими  протягом звітного року) підприємствами, сільгоспвиробниками або неприбутковими організаціями,

 щомісяця сплачують  авансовий внесок з податку  на прибуток у розмірі не  менше 1/12 нарахованої до сплати  суми податку за попередній  звітний податковий рік (2012 рік)  без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається  розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців.

Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.

Внески потрібно платити  у строки, встановлені Податковим Кодексом для місячного періоду. А згідно з  ПКУ для місячного  періоду встановлений 20-денний термін подання декларації і 10 денний після подання декларації строк сплати податкового зобов’язання. Виходить, що кожний з авансовиих внесків потрібно платити не пізніше 30-го числа наступного місяця.

Наприклад: за березень 2013 р. — до 30 квітня включно; за квітень 2013 р.  — до 30 травня включно і т.д.

Потрібно також враховувати  наступний момент.

У відповідності з новим  п. 57.1 ПКУ дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків  починається з місяця, наступного за граничним терміном подання декларації за попередній  рік та закінчується місяцем подання декларації за звітний  рік. Тобто, таким періодом у 2013-му році буде березень 2012 р. — лютий 2013. Отже, внески потрібно буде платити, починаючи  з березня 2013 р., а точніше —  у квітні за березень.

Авансові внески з податку  на прибуток, починаючи з березня 2013 року, сплачувати не будуть:

Информация о работе Контрольная работа по "Налогам"