Методика формування музичного сприймання

По мірі знайомства з більшими творами, з "музикою дорослих" уявлення про виразність регістрів  та інших музичних засобів поступово  розширюються й збагачуються.

У другій чверті I класу діти освоюють виразність мелодій різного  характеру (плавних, стрибкоподібних), "мажорне" й "мінорне" забарвлення. У третій і четвертій чвертях  знайомлять із дисонантними та консонантними акордами, поліфонічним складом, пунктирним ритмом на тих же невеликих п'єсах, які діти слухали на початку року. Наприклад: "Ваня делает кляксы в тетради и мечтает" (дисонанси й консонанси); "Опять двойка", "Битва" (дисонанси); "Зубрилка - Вишенка", "Колискова" Г. Свиридова, "Спор упрямцев", "Две плаксы" (поліфонічний склад).

У наступних класах діти слухають уже справжні поліфонічні  твори і вчаться розуміти виразність поліфонічної фактури.

Аналізуючи з дітьми музичний твір, вчитель учить їх установлювати  зв'язки між загальним характером музики та використаними композитором засобами виразності. Наприклад, діти міркують: "Це полька, весела музика, тому її темп досить швидкий і звучить  вона голосно. Мелодія в польки стрибкоподібна, тому що танцюють під цю музику злегка підстрибуючи". Або: "У музиці про  Буратіно мелодія стрибкоподібна. Якби вона була плавна, було б несхоже  на Буратіно; адже він веселий, увесь  час скакає й стрибає".

Однією з найважливіших  і корисних для розвитку мислення є операція порівняння. Учитель із самого початку навчання дає дітям  неважкі завдання на порівняння двох творів або двох частин одного твору. Він починає з порівняння загального характеру творів, потім зрівнюються  темпи, динаміка та інші засоби виразності, по мірі ознайомлення з ними дітей.

У першій чверті I класу можна  зрівняти характер пісень: "А я  по лузі" (задирливий танець) і "Марш" Р. Шумана (бадьорий марш). Зрівняти першу й другу частини п'єси Г. Уствольської "Пляска и плакса" (стрімливо-швидка, "лиха", голосна музика першої частини й тиха, "тягуча", "плаксива" - другої).

Щоб організувати увагу дітей  і полегшити їм розбір твору, можна  спочатку користуватися найпростішою схемою аналізу, що вивішується на дошці.

Характер музики

Темп

Сила звучності

Регістр

Мелодія

Ритм

Спеціально проведений експеримент  показав, що схема набагато полегшує дітям аналіз музики. У цій схемі  засоби виразності названі в тому порядку, у якому вони проходяться  в першій і другій чвертях I класу (схема написана великими буквами  на картонних платівках, які з'єднуються  між собою короткими шматочками вузької стрічки. Завдяки цьому вся схема може складатися й розкладатися залежно від того, який елемент музики вчитель хоче виділити).

Досвід показав, що освоєння засобів музичної виразності, розуміння  їхньої ролі в створенні музичного  образу не так просто для дітей, як це може здатися з першого погляду. Наприклад, здавалося б, що вичленовування таких яскравих, примітних для  дітей засобів виразності, як темп і динаміка, буде відразу і з  легкістю зрозуміло й освоєне  дітьми. Однак на практиці все відбувається інакше. Діти чують, що твір грається голосно  або тихо, швидко або повільно, але  вичленувати ці засоби із загального звучання, усвідомити їхню виразність, назвати, що змінилося при другому  виконанні вони не завжди можуть. Ще більшою мірою це відноситься  до таких специфічних музичних засобів  виразності, як мелодія і ритм.

Тому кожен із засобів  треба окремо й послідовно добре "проробити" з дітьми на коротких, яскравих по музичній мові прикладах-еталонах. Такими прикладами-еталонами можуть служити п'єси, які діти слухають на перших уроках, а також інші, спеціально підібрані твори. Природно, що аналізу  піддаються і основні твори з  репертуару по слуханню й співу.

При цьому вчитель може використати найрізноманітніші  прийоми й методи роботи.

Почати можна просто з  розрізнення на слух у п'єсах темпів і динаміки. Потім ввести аналіз твору, використовуючи частину схеми: "Характер музики - темп - сила звучності". Це важливий етап у розвитку сприйняття: виразність темпу і динаміки зв'язується із загальним характерам твору або  з його сюжетом.

Іншим разом можна зіграти  дітям початок "Маршу" С. Прокоф'єва: перший раз - у помірному темпі, другий раз - у більш швидкому, запитати, у чому різниця. На це запитання дітям  відповісти порівняно легко. А от назвати, що саме змінилося в другому  виконанні, багато дітей затрудняються, тому що тут постає завдання вичленовування засобу музичної виразності - темпу.

Гарним прийомом є усна імпровізація. Учитель пропонує дітям  ситуацію: "Уявіть собі, що ви композитори. Як би ви створили музику про Буратіно?" Діти відповідають, якого характеру  повинна бути ця музика (весела, бешкетна, уривчаста) і які, відповідно з цим, вони виберуть засоби виразності (стрибкоподібну мелодію, дрібні, легкі восьмі тривалості; регістр, темп і сила звучності можуть мінятися). Для гарної і ніжної дівчинки Мальвіни діти "складають" зовсім іншу музику, вибирають інші засоби виразності.

Корисно запитувати дітей, який вони пам'ятають музичний твір (з репертуару по слуханню або співу), написаний  в повільному (швидкому) темпі, що звучить  тихо (голосно).

Відчути загальний характер твору й вичленувати окремі засоби музичної виразності допомагає рух  під музику (хоча можливості його використання на уроці дуже скромні) - дітьми усвідомлюється характер музики і у той же час  допомагає вчителеві перевіряти правильність відповіді всього класу.

Рухи під музику і у  характері музики важливі лише на найпершому етапі розвитку музичного  сприйняття. Поступово їх заміняє  здатність словесно характеризувати  музику, а при достатньому рівні  музичного розвитку весь процес сприйняття музики відбувається вже "у розумі".

Систематично проведена  робота з розвитку музичного сприйняття дітей дає вже в I класі відчутні результати. Діти не тільки з інтересом  слухають музику, але й більше в  ній чують. Вони починають розуміти, що музика тісно пов'язана з життям, що своєю специфічною мовою вона може розповісти про різні життєві  явища й ситуації, виразити почуття, настрої і думки людини. Діти звикають розбиратися в музиці (спочатку - за допомогою вчителя), вчаться розуміти мову музики, його специфічну виразність.

Все це робить сприйняття музики дітьми більш емоційним та усвідомленим.

 

Висновки

 

Робота написана на актуальну  тему, тому що, на думку вчених, головний шлях формування музичного сприйняття полягає у збагаченні школярів художнім і емоційним досвідом, знаннями, вміннями і навичками, значущими  для естетичного осягнення змісту музичних творів. Влучення в цей  процес духовного потенціалу особистості, її творчих сил здійснюється через  розвиток активної діяльності у процесі  сприйняття, переживання й осмислення музики.

"Інтерес до музики, захопленість музикою, любов до  неї, - пише Д.Б. Кабалевський, - обов'язкова умова для того, щоб вона широко розкрила і подарувала дітям свою красу, для того, щоб вона могла виконати свою виховну й пізнавальну роль... Будь-які ж спроби виховувати й навчати того, хто музикою не зацікавився, не захопився, не полюбив її, приречені на невдачу".

Звідси слідує, що не можна  навчати музиці, не розбудивши в  дітях інтересу до неї. А любов, інтерес  до музики можуть виникнути тільки тоді, коли діти навчаться сприймати  справді художні зразки музичного  мистецтва.

Музична діяльність, яка  здійснюється на основі сприйняття, усвідомлення музичного образу, впливає на розвиток емоційно-чуттєвої сфери особистості. Інтегрована діяльність вчителя  музики спрямована на спеціальний музичний розвиток школярів, їх музичні здібності, формування творчої особистості  учня з глибоким внутрішнім світом, усвідомленим музичним інтересом.

Л. Виготський писав: "Перш ніж ти хочеш залучити дитину до якоїсь діяльності, зацікав її нею, потурбуйся про те, щоб виявити, що вона готова до цієї діяльності, що в  неї напружені всі сили, необхідні  для цього, і що дитина діятиме  сама, вчителеві ж лишається тільки керувати й спрямовувати цю діяльність".

Пізнання навколишнього  світу засобами музичного мистецтва, формування повноцінного музичного  сприйняття вимагає розвитку емоційної  сфери дітей, їх художньо-творчої  активності, здатності до розуміння  і переживання музики, збагачення естетичного досвіду.

Пізнання закономірностей  формування музичного сприйняття є  одним із найважливіших завдань  теорії й практики музичного виховання. Однак при наявності значної  кількості праць з цієї проблеми у педагогічному аспекті вона вивчена недостатньо.

Кожна наука пізнає закони тієї сфери діяльності, яку вивчає, і водночас характеризується цими законами. Знання закономірностей формування музичного сприйняття дасть можливість відповісти на численні запитання, які  постають перед учителем музики.

Оскільки педагогічне  управління музичним сприйняттям має  своєрідний характер, вчитель музики має знати не тільки методи управління, а й володіти педагогікою як мистецтвом, бути артистом, який "заражає" дітей  своєю любов'ю до музики, наповнювати  їх естетичною радістю та впливати передусім своїм власним виконанням цієї музики та силою образного слова  про музичне мистецтво. Усе це має вирішальне значення для виховного впливу на підростаюче покоління.

Працюючи з дитячим  хором, необхідно пам'ятати, що "музичне  навчання і освіта цінні не самі по собі, а як найважливіший шлях музичного виховання, тобто виховання  культурної людини з розвиненими  музичними здібностями, високим  смаком, любов'ю та інтересом до музики".

 

Список  використаної літератури

 

1.      Апраксина О.А. Методика музыкального воспитания в школе. М., 1983.

2.      Асафьев Б.А. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. - 2-е изд. - Л.: Музыка, 1973. - 144 с.

3.      Асафьев Б.А. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. М. - Л., Музика, 1965.

4.      Баренбойм Л.А. Музыкальная педагогика и исполнительство. Л., 1974.

5.      Ветлугіна Н. Музичний розвиток дитини. - К.: Музична Україна, 1997. - 94 с.

6.      Вопросы музыкальной педагогики: Сборник научных трудов. - М.: МГПИ им.В.И. Ленина, 1980. - 131 с.

7.      Восприятие музыки: Сб. ст. / Ред. - сост.В.М. Максимов. - М.: Музыка, 1980. - 256 с.

8.      Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. .В. Давыдова. - М.: Педагогика, 1991. - 480 с.

9.      Кабалевский Д.Б. Основные принципы и методы программы по музыке для общеобразовательной школы. М., 1982.

10.    Коваль Л.Г. Виховання почуття прекрасного. - К.: Музична Україна, 1983. - 224 с.

11.    Костюк А.Г. Эстетические аспекты восприятия музыки // Проблемы музыкальной культуры. - Вып.2. - К.: Музична Україна, 1989. - С.143-156

12.    Левчук Л.Т. Західноєвропейська естетика ХХ століття. - Навч. Посібник. - К.: Либідь, 1997. - 224 с.

13.    Музика в школі, вип. .3: Збірник статей. Упор. О.Г. Раввінов. К.: Музична Україна, 1976. - 119 с.

14.    Музыкальное воспитание в школе, вып.16: Сборник статей. Сост. О.А. Апраксина. - М.: Музыка, 1985. - 92 с., нот.

15.    Музыкальное воспитание в школе, вып.13: Сборник статей.

16.    Музыкальное воспитание в школе, вып.15: Сборник статей.

17.    Науменко С.І. Психологія музикальності та її формування у молодших школярів: Навч. Посібник. - К.: НДПІ, 1993. - 180 с.

18.    Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприймання: Навч. посібник. - К.: ІЗМН, 1997. - 256 с.

19.    Симонова П.В. Метод К.С. Станиславского и физиология эмоций.

20.    Теорія і методика мистецької освіти: Збірник наукових праць / Ред. колегія О.П. Щолокова та інші. - К.: НПУ, 2000. - 181 с.

21.    Теплов Б.М. Избранные труды: В 2-х т. - М.: Педагогика, 1985. - Т.1. - 328 с.

22.    Теплов Б.М. Психологические основы художественного воспитания. Известия АПН РСФСР, 1947, №11.

23.    Художественное творчество. Вопросы комплексного изучения / Ред. Б.С. Мейлах. - Л.: Наука, 1983. - 287 с.

24.    Цыпин Г.М. Проблема развивающего обучения в преподавании музыки. М., 1977.

25.    Шацкая В.Н. Эстетическое воспитание средствами искусства. - В сб. Эстетика и человек. М., 1967.

26.    Яковлев А. Проблемы идейно-воспитательной работы. - "Коммунист", 1971, №10