Основні принципи тренування

ПЛАН

1.Принципи тренування (сила, техніка навантаження).

2.Механізми відновлення ушкоджених  м'язів.

3.Ригідність  м'язів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.Основні  принципи тренування. 

фізичні вправи займають важливе місце в підтримуванні організму в тонусі(активному стані). 

Сила-це більше, ніж просто сила, це ще і міцне  здоров'я. Мало того розвинута мускулатура, як правило надає чоловікові упевненість в собі,бадьорість, оптимізм, хороший настрій - якості, зараховані до активу здорової людини. Але м'язи для підтримання  їх тонусу потребують постійного навантаження . Силове тренування потребує неодмінного дотримання принципів поступовості занять. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Відновлення фізичних функцій. 

     Після припинення фізичної роботи інтенсивність  функціонування систем, що забезпечують підвищену потребу організму в кисні, поступово зменшується й досягає вихідного рівня. Цей процес називається відновленням, протягом якого якісні показники серцево-судинної й дихальної систем вертаються до вихідних параметрів, із крові віддаляються недоокислені продукти метаболізму, у м'язових клітках активізуються пластичні процеси, відновлюється запас глікогену й макроергичних з'єднань. У цей період організм відчуває потребу в кисні. Фаза компенсацій «кисневого боргу» триває в межах години й підрозділяється на два компоненти. Швидкий (алактатний) компонент тривалістю 2-3 мін. забезпечує відновлення змісту кисню у венозній крові, насичення киснем гемоглобіну, відновлення запасів, що виснажилися, фосфомакроэргических з'єднань у цитоплазмі м'язових кліток (аденозинтрифосфат, креатинфосфат).

     Повільний (лактатний) компонент триває 30-60 мін. і зв'язаний, в основному, з усуненням  лактата із крові й тихорєцької рідини. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Ригідність м'язів 

       Ю.В. Верхошанський (1988) виділяє чотири конкретнi форми рухових здібностей, що для умов спортивної дiяльностi можна вважати основними:- моторна оперативність (бистрота)   1. здiбнiсть, що визначає мiнеімальну тривалiсть реалiзацiї рухової дiї чи її елементiв при вiдсутностi значного зовнiшнього опору руху;    2.координацiйнi здiбностi, що характеризують можливості спортсмена до ефективного рiшення рухового завдання за рахунок раціональної органiзацiї м'язових зусиль;   3. силовi здібностi, що характеризують можливостi спортсмена до вияву робочих (рухових) зусиль для подолання чималого зовнiшнього опору;   4.рухова витривалiсть — здiбнiсть до довготривалого виконання м'язової роботи на необхiдному рiвнi її ефективностi.

ВИСНОВОК:

Таким чином, природженими задатками рухових здібностей виступають анатомiчнi i психiчнi особливостi особистостi. Моторнi задатки, розвиваючись на основi адаптацiйних змiн в органiзмi, переростають у вiдповiднi рухові здібності.